20 років тому смертна кара як найвища міра покарання зникла із українського законодавства. Смертні вироки виконували через розстріл у слідчих ізоляторах Києва, Одеси, Дніпра та Львова. Після скасування смертної кари за особливо тяжкі злочини українців почали засуджувати до довічного ув’язнення. Зараз у виправних колоніях та слідчих ізоляторах перебуває понад 1500 таких ув’язнених, 23 із них — жінки. До цього моменту президент України лише кілька разів скористався своїм правом на помилування таких засуджених — своїм указом він звільнив Ігоря Назаренка та Любов Кушинську. До того ж, у деяких випадках рішення Європейського суду з прав людини може допомогти вийти на волю довічно засудженому українцю. Як за часів незалежності розстрілювали людей за вчинення злочинів, як живуть зараз довічно ув’язнені та чи сподіваються вони на умовно-дострокове звільнення — слухайте в програмі «Саме там: Від страти до волі».

20 років тому смертна кара як найвища міра покарання зникла із українського законодавства. Смертні вироки виконували через розстріл у слідчих ізоляторах Києва, Одеси, Дніпра та Львова.

Наприклад, у столиці востаннє за вчинення злочину людину стратили у 1996-му. Після скасування смертної кари за особливо тяжкі злочини українців почали засуджувати до довічного ув’язнення.

Зараз в Україні у виправних колоніях та слідчих ізоляторах перебуває понад 1500 таких ув’язнених, 23 із них – жінки. До цього моменту президент України лише кілька разів скористався своїм правом на помилування таких засуджених - своїм указом він звільнив Ігоря Назаренка та Любов Кушинську. До того ж, у деяких випадках рішення Європейського суду з прав людини може допомогти вийти на волю довічно засудженому українцю.

Як за часів незалежності розстрілювали людей за вчинення злочинів, як живуть зараз довічно ув’язнені та чи сподіваються вони на умовно-дострокове звільнення – слухайте в програмі « Саме там: Від страти до волі».

Проникнення у підземелля мегаполісів, підкорення висоток та подорожі до заборонених місць. Такий вид дозвілля, який зародився в Україні у 90-х, і досі популярний, і що цікаво — не тільки серед підлітків. Цього тижня ми дізнаємося, що мотивує людей опинитися «Саме там» — на межі небезпеки, в нетрях міста та в заборонених місцях.

На іншій стороні планети. За 14 тисяч кілометрів від нас сталася трагедія. Це не техногенна катастрофа, не війна, а жертви її - не тільки люди, або НЕ СТІЛЬКИ люди… А тварини. Кажуть, що планета протягом невеликого часу втратила мільярд живих організмів. Йтиметься про Австралію. За останні кілька тижнів ми почули багато про пожежі на цьому мабуть найбільш дивовижному континенті. Від панічних репортажів до запевнення, що ситуація в Австралії - штатна, а пожежі - явище сезонне. Цього тижня ми спробуємо розібратися, що відбувається «Саме там» — в охопленому вогнем Новому Південному Уельсі…

Колись різдвяні свята відзначали без феєрверків, перегляду новорічних фільмів, шампанського та дискотек. Але між тим веселилися не менше. У давнину народні гуляння проходили із щедрівками і колядками, які дійшли до нас із дохристиянських часів, і несуть у собі український культурний код. І хоча з тих пір, як вони виникли пройшли сотні, якщо не тисячі років, вони і досі популярні, а колядники ходять не тільки по хатах, а й по багатоквартирних будинках та галасними вулицями мегаполісів, приваблюючи увагу кожного хто проходить повз. Цього тижня в програмі «Саме там» ми спробуємо розібратися, як виникли колядки та щедрівки. Як колядують та щедрують в різних регіонах України та чим же така особлива українська колядка

Колись різдвяні свята відзначали без феєрверків, перегляду новорічних фільмів, шампанського та дискотек. Але між тим веселилися не менше. У давнину народні гуляння проходили із щедрівками і колядками, які дійшли до нас із дохристиянських часів, і несуть у собі український культурний код. І хоча з тих пір, як вони виникли пройшли сотні, якщо не тисячі років, вони і досі популярні, а колядники ходять не тільки по хатах, а й по багатоквартирних будинках та галасними вулицями мегаполісів, приваблюючи увагу кожного хто проходить повз. Цього тижня в програмі “Саме там” ми спробуємо розібратися, як виникли колядки та щедрівки. Як колядують та щедрують в різних регіонах України та чим же така особлива українська колядка

Тільки на Закарпатті гастроексперти вирізняють дев’ять видів бринзи. Один із них — гуцульська овеча бриндзя, яку використовують як спецію до щоденних страв у Карпатах. Саме вона стала першим продуктом із географічним зазначенням в Україні. Досі її виробляють за давньою традицією під час сезону випасу овець на полонинах. Як живуть карпатські вівчарі у 21-му столітті, їхні будні на полонинах та чи є кому передати їм свої знання — слухайте в програмі «Саме там: Карпати, вівчарі і сир»

Згідно з останніми даними Польського Нацбанку, в державі перебуває 1 мільйон трудових мігрантів. І 9 з 10 таких мігрантів — українці. Та ж статистика вказує, що в середньому такі заробітчани працюють 7 місяців на рік, і цьогоріч їхні грошові перекази на батьківщину мають становити 12 мільярдів доларів. Ця сума еквівалентна кільком програмам МВФ. На ділі ж офіційна статистика щонайменше помилкова. По-перше, українців у Польщі набагато більше. По-друге, обчислення наших співгромадян за кордоном, як винятково заробітчан, — також хибне. В Україні (та й у Польщі також), звикли бачити українців, що переїхали у Варшаву, Краків, Гданськ та інші міста, — винятково як шукачів вищого заробітку. На ділі ж ситуація складніша. Цього тижня спробуємо дізнатися, як живеться «Саме там» — у Польщі -, тим, хто покинув українські терени.