
Sign up to save your podcasts
Or


Платформа YouTube почала приховувати кількість дизлайків під роликами. У компанії кажуть, що отримували скарги від низки маловідомих авторів про те, що їм несправедливо ставлять велику кількість дизлайків. Зрештою YouTube вирішила прибрати лічильник, щоб взаємодія на платформі містила більше поваги між користувачами. Автори відеороликів і надалі бачитимуть кількість дизлайків під власними відео. Натомість для глядачів з 10 листопада цю можливість поступово почали прибирати.Насправді така ініціатива не є новою. Два роки тому Facebook і Інстаграм почали тестувати функцію, яка приховує кількість лайків під публікаціями. Цю ініціативу керівництво соцмереж пояснювало бажанням знизити соціальний тиск на користувачів. Та чи дійсно лайки і дизлайки мають настільки негативний вплив на користувачів соцмереж, з'ясовуємо з психологом Іллею Ягіяєвим
Американське видання Miami Herald після звільнення одного зі своїх журналістів вирішило провести експеримент і замість пошуку нової людини на вакантне місце віддало цілий розділ нерухомості в газеті штучному інтелекту. За два з половиною тижні роботи бот-журналіст опублікував понад 50 новин. Іноді алгортим давав збій і помилявся з районом або писав не зовсім осмислені повідомлення. Втім редактори визнали, що інформація в новинах була вказана правдива.
Чи зможе штучний інтелект витіснити інтелект людський в журналістиці? Про це говоримо із журналістом, автором блогу “Технологія, медіа та суспільство” Андрієм Бродецьким
У світі почалася епоха масових протестів. Якщо у 2006-му їх було лише 73, то у 2020-му – вже 251. Це більше, ніж після фінансової кризи 2008 року або руху «Арабської весни». Такі дані опубліковані у дослідженні німецького аналітичного центру Friedrich-Ebert-Stiftung та некомерційної організації Initiative for Policy Dialogue. Найбільше зростає кількість протестних рухів у Європі та Центральній Азії, а також в державах з високим рівнем доходу. Коли протестна ера може закінчитися чи вона триватиме вже перманентно ми говоримо із конфліктологом Богданом Петренком.
Українці частіше заводять вдома котів, ніж собак: 48,1% опитаних мають вдома кота, натомість 40,5% — собаку. Про це свідчать результати Центру дослідження суспільства Національної суспільної телерадіокомпанії. Згідно із дослідженням, котів та собак заводять переважно люди віком 30-64 роки. А загалом домашніх тварин у себе частіше тримають люди, які живуть у місцевості з населенням менше 50 тисяч. Натомість у містах з понад 100 тисяч населення собак мають 33,3% опитаних, котів — 41,1%. Власники собак частіше заводять інших тварин: 69,7% опитаних, окрім собаки, мають ще й кота, а 34,8% – худобу. Чому одних людей приваблюють коти, а інші — категоричні поціновувачі саме собак. Про це поговоримо із зоопсихологом Сергієм Клочком.
Минулого тижня Велика Британія стала першою країною у світі, яка схвалила препарат проти ковіду Молнупіравір від концерну Merk. Його можна приймати вдома у вигляді таблеток. Одночасно Pfizer заявила, що її експериментальна пігулка від коронавірусу Паксловід знижує ризик смерті та госпіталізації майже на 90%. Чи зможуть ці ліки зупинити пандемію ми говоримо із кандидатом біологічних наук Дмитром Демашем.
Міністерство охорони здоров'я опублікувало технологічні карти нового шкільного меню. Над наповненням матеріалів працював Євген Клопотенко з командою соціального проєкту з покращення культури харчування Cult Food. У меню — морквяний, картопляний та сочевичний крем-супи, мінестроне, безглютеновий скрембл, пастуший пиріг, чилі кон карне, курка по-італійськи, нагетси, запечена риба, запіканки, оладки і сінабони.
У новому меню значно зменшується кількість цукру, який споживатимуть діти, добовий обсяг солі становитиме не більше 5 г, хліб замінять фруктами та овочами, цільними злаками та бобовими. Технологічні карти страв є у відкритому доступі. Використовувати їх чи ні — мають вирішити адміністрації шкіл на місцях.
Чому в деяких школах не готові долучитися до ініціативи, говоримо з директором Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олегом Фасолею
Facebook оголосив про відключення функції розпізнавання облич. Орієнтовно вже через місяць шаблони облич понад 1 млрд людей будуть видалені. А це означає, що користувачі не будуть автоматично визначатися на фото та відео, як це було протягом багатьох років. Разом із тим технологію розпізнавання облич продовжують впроваджувати уряди різних країн, мотивуючи це доцільністю безпеки. Утім, наприклад, в Китаї ця технологія стала інструментом репресій проти народу уйгурів. Де межа між безпекою і порушенням прав людини у новітній технології? Про це говоримо із медіаюристом ГО “Лабораторія цифрової безпеки” Максимом Дворовим.
У Новій Зеландії птахом року назвали довгохвостого кажана. Це перший ссавець, який переміг у щорічному конкурсі Forest and Bird. Організатори пояснили, що включили кажана, щоб підняти його авторитет як виду, що перебуває під загрозою зникнення. Як і птахам, їм загрожують хижаки, зменшення ареалів їхнього проживання та зміни клімату. Однак користувачі соцмереж розкритикували результати конкурсу. Дехто розцінив включення кажанів до списку конкурсантів спробою підправити репутацію тварини, яку хибно звинувачують у початку пандемії. Від чого можуть врятувати кажани людство ми говоримо із страшим науковим співробітником Інституту зоології НАН України Оленою Годлевською.
Лише 5% українців зізналися, що цього року давали хабарі викладачам – удвічі менше, ніж 2015-го року. Про це свідчать результати опитування в межах моніторингу громадської думки щодо проблем освіти та заходів з її реформування, проведеного у жовтні Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України. Про те, чи дійсно цей показник зменшився і чому деякі батьки і досі роблять вчителям “подарунки” – говоримо із співголовою громадської організації "Батьки SOS" Оленою Бондаренко.
Минулого тижня компанія Facebook, яка володіє найбільшою однойменною соцмережею світу, змінила назву на Meta. Засновник техгіганта Марк Цукерберг пояснив це тим, що компанія будує метавсесвіт — віртуальний світ, який поєднує всі існуючі технології та пристрої. Meta продовжить працювати над своїми проєктами Facebook, Instagram і WhatsApp, а розробляти метавсесвіт буде паралельно. Як людство буде спілкуватися за допомогою власних аватарів та чи перетвориться метавсесвіт на буденну реальність, ми говоримо із проджект-менеджером клубу ангельських інвесторів ICLUB Ніко Харчилавою.
From the publisher's feed