Piąty odcinek podcastu został zrealizowany w języku ukraińskim.
Polski tytuł to: „Endek” – poszukiwanie tożsamości szwaba i ukra w polskim piekiełku
Powieść „Endek” oraz twórczość Przemysława Lisa-Markiewicza znajdziesz na stronie wydawnictwa:
https://www.ptiif.pl/sklep/
Instagram Poznańskiego Towarzystwa im. Iwana Franki
https://instagram.com/wydawnictwo.ptiif
Facebook Poznańskiego Towarzystwa im. Iwana Franki
https://www.facebook.com/groups/126999908026965/
Роман Пшемислава Ліса-Маркевича «Ендек» – книжка незвичайна перед усім тому, що від першої до останньої її сторінки читача не покидає відчуття, що він є безпосереднім учасником усіх описаних подій. Роман сприймається, як вистава, де автор одночасно пише п'єсу, займається режисурою і виступає як прискіпливий критик: відсторонено аналізує все, що виходить з-під його пера, а потім починає жити своїм життям. При цьому він ще й досліджує суспільні процеси і людську психологію.
В першу чергу, звичайно, йдеться про кохання. Чи можна закохатися в окупанта? А в людину іншого віросповідання? Чи буде щасливим шлюб, якщо його не благословили батьки або осудила громадськість? Зрештою, чи можна вважати гріховним союз двох чоловіків або двох жінок, якщо Природа створила їх саме такими? На ці та інші запитання читач намагається знайти відповідь разом з героями твору.
Однак, герої «Ендека», помимо кохання, мають чимало й інших клопотів. Особливо важливою для кожної людини є Батьківщина, почуття приналежності до рідної землі. Якщо один від народження почувається сином своєї землі і готовий віддати за неї життя, то кілька поколінь родини іншого ведуть боротьбу за це право. Але в силу обставин обидва герої змушені обрати чужину.
Вибір. Це те, що автор постійно заставляє робити своїх героїв. Як бути, коли твого сина вбили люди, яким ти зобов'язаний життям? Чи варто підтримувати інтереси нації, представники якої письмово начебто взяли на себе вину за смерть твоєї матері? І як оцінити мародерство з точки зору моралі, коли це єдиний спосіб врятувати себе, своїх дітей і близьких тобі людей? Знову ж таки, чи може філософське споглядання світу з позиції «якось воно буде» служити відправною точкою для поступу й змін, і наскільки це, зрештою, відповідально стосовно залежних від тебе людей?
А ще книжка вирізняється великою громадянською мужністю автора, який має відвагу піднімати незручні питання історії, ті, про які народи й уряди сьогодні воліють «скромно» мовчати, бо правда не виглядає привабливо. Але історія існує не для того, щоб її вифантазовувати в диму сигарет, а для того, щоб, писана кров'ю в гарматному диму, вона стала уроком для нащадків.
Роман також має певну наукову цінність, оскільки для його написання автор використав ряд історичних розвідок та архівні матеріали.
Книжка написана гарною українською мовою з вдалим використанням діалектів і навіть архаїзмів, що вказує на час, коли відбуваються події.
Враховуючи, що ця мова є для автора іноземною, це лише підкреслює його талант.
