Студія аудіодрами Театру Леся Курбаса

МОЛИТВА ДО ЗІР
Богдан Ігор Антонич
Архівний аудіозапис поетичної вистави Театру ім. Леся Курбаса.
Львів, 1990-ті роки
Тривалість: 55 хвилин
Цей запис було знайдено восени 2026 року в архіві театру імені Леся Курбаса у Львові. На старій аудіокасеті збереглася цілісна акустична версія поетичної вистави «Молитва до зір» за поезією Богдана Ігора Антонича, створеної акторами театру.
У записі звучать голоси акторів театру:
Тетяна Каспрук
Олег Драч
Олег Цьона
Андрій Водичев
Наталка Половинка
Володимир Кучинський
Юрій Мисак
Олег Стефан
Мар'яна Подоляк
Її історія починається дещо раніше — у 1994 році, під час поїздки театру до США. Актори та мистецька група театру побували в Нью-Йорку, зокрема в театрі La MaMa, а також у Вашингтоні. 5 червня 1994 року в посольстві України у Вашингтоні відбувалося читання поезій, серед яких звучали вірші у читаннях під назвою «П’яний дітвак із сонцем у кишені». Саме тоді виникла ідея звернутися до поезії Антонича та створити окрему театральну композицію — «Молитву до зір».
Після повернення до Львова ця ідея продовжила розвиватися в межах поетичних вечорів театру. Такі вечори були важливою частиною роботи театру на початку й у другій половині 1990-х років: поезія Лесі Українки, Василя Стуса та інших авторів поступово виходила за межі звичайного літературного читання і ставала матеріалом для сценічної композиції.
Як згадують Володимир Кучинський та Андрій Водичев, саме ця практика поетичних вечорів згодом відкрила шлях до повноцінних поетичних вистав.
«Молитва до зір» — один із таких творів. Тут поезія Антонича існує не лише як текст: голоси акторів взаємодіють із музикою, співом і живою акустикою. У записі звучать фортепіано, дримба, народні та лемківські пісенні мотиви, а вірші Антонича складаються в єдину звукову композицію — своєрідну акустичну виставу.
Точна дата цього запису поки невідома. За характером матеріалу та архівними свідченнями його можна попередньо датувати серединою — другою половиною 1990-х років, орієнтовно 1997 роком.
Через майже тридцять років ця плівка знову звучить.
5 жовтня 2026 року — у день народження Богдана Ігора Антонича — ми публікуємо цей архівний запис як документ театральної та звукової історії Львова 1990-х років.
Запис відновлено та представлено Студією аудіодрами ім. Йозефа Майєра при Театрі ім. Леся Курбаса .

Після прем’єри вистави «Сам на Сам» у Театр імені Леся Курбаса в листопаді 2025 року ми зафіксували розмову, що має особливу цінність. Це обговорення за участі акторів-ветеранів, які нині проходять реабілітацію в центрі Unbroken і вперше вийшли на сцену з цією виставою.

Про досвід роботи, внутрішні переживання та шлях до прем’єри говорять учасники вистави разом із режисером Олег Онещак. Розмову веде драматург Андрій Бондаренко.

Запис має середню технічну якість, однак його значення — передусім документальне. Це жива фіксація моменту, перших сценічних вражень і голосів ветеранів, які щойно зіграли свою першу виставу.

Аудіодрама створена на основі реальної історії ветерана Михайла Фатєєва за текстом його п’єси. Вона народилася з досвіду болю, реабілітації та віри в життя — і звучить голосами ветеранів.

У центрі — людина, яка повертається з фронту у світ, що не завжди встигає зрозуміти її зміни. Це історія не лише про ветеранів, а й про кожного з нас: про потребу підтримки, вдячності та співпереживання.

«Сам на сам» нагадує нам, що ніхто не має залишатися наодинці зі своїми випробуваннями. Це розмова про любов, людяність і нову культуру турботи, яку ми маємо навчитися будувати разом.

Content warning | УВАГА 18+

Матеріал містить реальні звуки війни, включно з різкими гучними вибухами та нецензурною лексикою. Аудіо може бути емоційно та психологічно важким для сприйняття. Прослуховування на власний ризик.

Аудіодрама «Сам на сам»:

драматург — Михайло Фатєєврежисер

режисер — Олег Онещак

звукорежисер — Володимир Ольшанський

У ролях:

Олексій Столяр, Михайло Фатєєв, Руслан Кухта, Кирило Баранов, Вікторія Хемич, Микита Обухов, Катерина Якимечко.

Саунд-дизайн поєднує живі ембієнт-записи з простору Unbroken, міських локацій Львова та звуки з фронтів російсько-української війни з приватного архіву Михайла Фатєєва.

Запис голосових ліній здійснено в студії Jenny Records.

Партнери проєкту:

Театр Незламних

Unbroken Foundation

Театр Леся Курбаса / Les Kurbas Theatre

Audiostories Production

Проєкт «Голоси, які варто чути» реалізується в межах грантової програми Молодіжний Фонд Львова «Поруч» — частина реалізації титулу “Львів — Молодіжна столиця Європи 2025”. Програму впроваджено за підтримки соціально відповідальних бізнесів Львова.