Та не однаково мені

У цьому епізоді ми говоримо з Алімом Алієвим — письменником, медіаменеджером і правозахисником.

Ми говоримо про дитинство в умовах пострадянського Криму, про те, як бути “понаїхавшим до себе на батьківщину”, про “хати з руберойду” як просторову памʼять спротиву, про радянську зачистку ідентичностей і про колоніальні наративи, які досі тліють в українському інфопросторі.

А ще — про «Кримський інжир», першу англомовну антологію сучасної кримськотатарської літератури, першу виставку сучасного мистецтва про Крим, і про відчуття, що Україна все ще вчиться розуміти Крим — але, врешті, робить це щиро.

Посилання:

Читайте і дивіться також на The Ukrainians Media

Особиста колонка Аліма Алієва про ідентичність, біль повернення та спробу бути «своїм» у суспільстві, яке ще тільки вчиться приймати.

Інтерв’ю з Наріманом Алієвим про втрату дому, можливості кінематографу й українську ідентичність.

Велике інтервʼю з національним лідером кримських татар — про боротьбу, гідність і віру в повернення.

Про ностальгію, півострів як сон і спробу повернути втрачене у слові.

Цикл історій про тих, кого переслідує Росія за кримськотатарську ідентичність, віру і правду.

Велика репортажна історія про самозахоплення, невизнані мапи та повернення через землю і опір.

Над подкастом працювали:

· Авторка — Ірина Славінська· Виконавчі продюсери — Віка Лавриненко, Даня Білик
· Звукоінженер — Даня Білик
· Дизайнери обкладинки — Cтудія Utopia 513, Анастасія Струк, Вадим Блонський

Розділи:

· 0:00 – Вітаємося
· 0:26 – Коли Аліму стало неоднаково?
· 2:56 – Кілька вимірів Криму
· 4:48 – Як у Криму ставилися до кримських татар до 2014?
· 11:19 – Гастрономічна хвилинка
· 12:24 – Про страх, зверхність і руську щелепу
· 15:18 – Що Україна дізналася про Крим після окупації півострова?
· 21:51 – Як дізнаватися про Крим?
· 24:00 – Про мистецтво як спосіб комунікації із півостровом
· 27:14 – Про літературний конкурс як спосіб комунікації з півостровом
· 30:34 – Про першу англомовну антологію сучасної кримськотатарської літератури
· 32:50 – Чи готова Україна слухати і чути кримських татар?
· 35:54 – Що можна зробити нам самим?
· 40:46 – Що Алім зробить першим після деокупації Криму

Долучитися до Спільноти The Ukrainians Media можна ось тут. Дякуємо, що робите нашу роботу можливою.

***

До 2014 року Ольга Сагайдак була успішною підприємницею в артбізнесі: працювала з аукціонами, відкривала галереї, формувала ринок українського мистецтва і щиро вірила, що культура — це не лише цінність, а й інвестиція. Але після Революції гідності і початку війни Ольга дещо змінила рід занять.

Коли в 2014 році в Києві з’явився форум «ДонКульт», він став несподіваною відповіддю культурного середовища на війну. І вже тоді було зрозуміло: для його ініціаторки Ольги Сагайдак культура — це не лише про івенти. Це про довгі структури, екосистеми, про інституційну роботу в найглибшому сенсі.

У цьому епізоді разом із головою правління Коаліції діячів культури та засновницею благодійного фонду «Мистецькі надра» говоримо про шлях від артбізнесу до громадського сектору, про цінність форумів, що проростають у довготривалі зв’язки, і про те, як формуються нові культурні еліти. Чому важливо плекати не просто мережі, а мереживо приватних зв’язків? І як із подій, що тривали кілька днів, народжуються інституції, здатні змінювати культурний ландшафт країни?

Посилання:

Над подкастом працювали:
· Авторка — Ірина Славінська
· Виконавчі продюсери — Віка Лавриненко, Даня Білик
· Звукоінженер — Даня Білик
· Дизайнери обкладинки — Cтудія Utopia 513, Анастасія Струк, Вадим Блонський

Розділи:

· 0:00 – Сьогодні — про мистецтво
· 0:47 – Коли Ользі стало неоднаково?
· 2:16 – Ким взагалі можна працювати культурологинею?
· 7:46 – Про совість і часи до 2014 року
· 11:56 – Форум Донкульт: як вернути Сходу те, що у нього взяли?
· 18:34 – Як одна подія перетворюється на інституцію
· 29:51 – Виклики «Коаліції»
· 35:23 – Про виклики роботи з державою 

⚠️ У цьому епізоді йдеться про сексуальне насильство, у тому числі пов’язане з війною. Ми говоримо про ретравматизацію, домагання, знецінення та брак довіри до правосуддя. Слухайте, будь ласка, з увагою до власного емоційного стану.

***

Долучитися до Спільноти The Ukrainians Media можна ось тут. Дякуємо, що робите нашу роботу можливою.

***

Наразі часи такі, що віце-президент США ставить під питання доречність судової влади і каже, мовляв, «судді не мають права контролювати виконавчу владу». 

У цьому епізоді говоримо з юристкою, адвокаткою та співзасновницею Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Христиною Кіт. Разом ми розбираємося, для чого нам взагалі потрібне право? Чому для якісного правосуддя замало просто «знати закони». Чому так важливо будувати чутливі до постраждалих механізми — особливо коли йдеться про сексуальне насильство. І як виглядає система, у якій право не ретравматизує, а справді захищає? Адже право — це про правила взаємодії. І про те, щоб ніхто не залишився сам перед своєю травмою.

Посилання:

Асоціація жінок-юристок України«ЮрФем»

Звернутися за підтримкою можна ось тут

Стамбульська конвенція — пояснення

Про перемогу у резонансній справі

Твіт Джей-Ді Венса про непотрібність судової влади

Над подкастом працювали:

· Авторка — Ірина Славінська
· Виконавчі продюсери — Віка Лавриненко, Даня Білик
· Звукоінженер — Даня Білик
· Дизайнери обкладинки — Cтудія Utopia 513, Анастасія Струк, Вадим Блонський

Розділи:

· 1:25 – Коли Христина зрозуміла, що їй не однаково?
· 2:16 – Навіщо нам право?
· 5:25 – Навіщо нам суди?
· 6:34 – Чому заснували ЮрФем?
· 10:37 – Як колеги ставилися до фемінітивів?
· 12:00 – Навіщо юристкам збиратися разом?
· 14:28 – Чим займається ЮрФем?
· 24:01 – Як змінилася робота ЮрФем із 2022 року?
· 27:57 – Трошечки про юридичні норми в Україні
· 32:07 – Про одну з найгучніших справ останнього часу
· 39:12 – І про головний урок звідти
· 43:00 – Про амбіції ЮрФем
· 46:43 – Чим ми можемо допомогти?

Дізнатися більше про Спільноту The Ukrainians Media можна ось тут. Дякуємо, що робите нашу роботу можливою.

***

«Для того, щоби виростити дитину, потрібне ціле село», — розповідає Ольга Закревська і про те, як росте її дитина в Самосаді, і як Самосад уже 10 років росте на Подолі.

Цей епізод — розмова з фотографкою та громадською діячкою Ольгою Закревською про Самосад: простір, який із занедбаного пустиря на Подолі став справжнім міським сквером, місцем сили для громади, майданчиком для дітей, притулком у блекаути й прикладом відповідальності у дії.

Ольга розповідає, як сад став собором сучасного міста, що тримає громаду в найтяжчі моменти, як самоорганізація виростає з онлайн-спільноти, і як підлітки, книжкові клуби, спогади про Троєщину 90-х та тінь великого дерева можуть бути елементами одного важливого пазла — нашої спільної відповідальності.

Посилання:

Над подкастом працювали:

· Авторка — Ірина Славінська
· Виконавчі продюсери — Віка Лавриненко, Даня Білик
· Звукоінженер — Даня Білик
· Дизайнери обкладинки — Cтудія Utopia 513, Анастасія Струк, Вадим Блонський

Розділи:

· 0:00 – Сьогодні — про сади
· 2:16 – Трошки про спільноту подолян
· 5:01 – Як створився Самосад?
· 8:52 – Як він виглядає сьогодні?
· 10:41 – Для кого він взагалі?
· 12:12 – І чому він є собором?
· 14:57 – Як Троєщина 90-х повʼязана із Самосадом?
· 22:56 – Магічні символи магічного простору
· 28:34 – Який у магії наразі легальний статус?
· 30:23 – Чим корисна КМДА?
· 31:22 – Нагальний виклик Самосаду
· 39:27 – Який він, ідеальний Самосад майбутнього?

Дізнатися більше про Спільноту The Ukrainians Media можна ось тут. Дякуємо, що робите нашу роботу можливою.

***

Пʼятий епізод сезону — це спроба зрозуміти, чому нам усім як суспільству не однаково? Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру, аналітик, журналіст і громадський діяч, розказує про особисті й суспільні трансформації: від дитячого бунту проти радянського дитсадка до спроб українського суспільства зрозуміти, що таке відповідальність, свобода і демократія.

Євген ділиться досвідом життя в антирадянській родині у Львові, розповідає про вплив польського телебачення і радіо на своє покоління, про хвилю романтизму в 90-х і труднощі, які чекали на молодих українців після здобуття незалежності.

Чому українська культура проростає навіть крізь бетон? Як пережиті травми передаються між поколіннями? І як перетворити свободу з мрії на Інститут та інституцію?

Посилання:

Над подкастом працювали:

· Авторка — Ірина Славінська
· Виконавчі продюсери — Віка Лавриненко, Даня Білик
· Звукоінженер — Даня Білик
· Дизайнери обкладинки — Cтудія Utopia 513, Анастасія Струк, Вадим Блонський

Розділи:

· 0:00 – Коли Євгену стало неоднаково?
· 2:06 – Як це, бути першим вільним поколінням?
· 7:00 – Як пристосуватися до свободи?
· 10:28 – Про важливі зміни у NGO секторі
· 14:03 – Як ГО стали ознакою субʼєктності
· 18:37 – Чому Євген прийшов у громадський сектор?
· 21:56 – Інститут фронтиру — це що?
· 24:10 – Чим конкретно займається організація?
· 29:48 – Як організація знає, що проробила хорошу роботу?

Дізнатися більше про Спільноту The Ukrainians Media можна ось тут. Дякуємо, що робите нашу роботу можливою.

***

«Я дуже люблю працювати в тому, що народжується органічно. Ми народилися фактично на Майдані, з того, що на Майдані Революції гідності, з того, що ми допомагали іноземним журналістам зрозуміти, що тут відбувається». Так Володимир Єрмоленко описує появу UkraineWorld — англомовного мультимедійного проєкту котрий, виходить, уже більше 10 років пояснює іноземцям Україну.

У цій розмові філософ, журналіст і головний редактор UkraineWorld Володимир Єрмоленко розказує, як зробити так, аби Україну почули:«Якщо ми хочемо солідарності, ми маємо вплести себе, свою історію в якусь більш ширшу історію людства або континенту, наприклад, європейського або не тільки європейського. І ми тільки вчимося цього».

Чому ми можемо навчити цивілізований світ? Як навчитися погоджуватися не погоджуватися (agree to disagree)? І як зробити власний голос почутим у світі, де інформаційний простір активно монополізується?

Посилання:

Над подкастом працювали:

· Авторка — Ірина Славінська
· Виконавчі продюсери — Віка Лавриненко, Даня Білик
· Звукоінженер — Даня Білик
· Дизайнери обкладинки — Cтудія Utopia 513, Анастасія Струк, Вадим Блонський

Розділи:

· 0:00 – Коли Володимиру стало неоднаково?
· 1:10 – Чому українці вічно продовжують діяти?
· 2:41 – Чому Україну не завжди чують?
· 8:36 – Як Ukraine World працює з цими викликами?
· 13:18 – Як правильно agree to disagree?
· 18:24 – Де межа речей, в яких ми можемо не погоджуватися?
· 20:09 – Головні успіхи UkraineWorld
· 27:33 – В чому сила недержавних інституцій?

Дізнатися більше про Спільноту The Ukrainians Media можна ось тут. Дякуємо, що робите нашу роботу можливою.

***

Хоча цей епізод було записано на початку лютого, теми, які тут обговорюються, залишаться актуальними на роки вперед. Росія десятиліттями працювала над тим, щоб послабити Україну зсередини, формуючи наративи, що сіють зневіру, хаос і розбрат. Від «нас зливають» до «корупція все з’їла» — ці інформаційні атаки настільки вкорінені, що здаються майже вічними. Але це не значить, що із ними не треба боротися.

Цей подкаст – розмова з Любов’ю Цибульською, очільницею Joint Ukraine, організації, що досліджує російську дезінформацію та допомагає Україні з нею боротися. Говоримо про ключові інформаційні атаки, які зараз використовує Росія, про те, як TikTok і Telegram стали інструментами пропаганди, та про те, як не дати ворожим наративам проникнути у власну свідомість.

Як Росія намагається посварити українців між собою? Чому інформаційні атаки можуть бути небезпечнішими за ракети? І що кожен із нас може зробити, щоб захистити себе та Україну на інформаційному фронті?

Посилання:

Над подкастом працювали:

· Авторка — Ірина Славінська
· Виконавчі продюсери — Віка Лавриненко, Даня Білик
· Звукоінженер — Даня Білик
· Дизайнери обкладинки — Cтудія Utopia 513, Анастасія Струк, Вадим Блонський

Розділи:

· 0:00 – Прикладати силу — сюди
· 1:02 – Коли Ольга зрозуміла, що їй не однаково?
· 2:35 – Як нас «розкачували» перед переговорами США і України
· 4:29 – Маркери «розкачки»
· 8:52 – «Розкачка» на прикладах
· 14:28 – Як себе захистити?
· 18:17 – Важлива пауза
· 19:28 – Ще трошки про інформаційний самозахист
· 20:35 – Чи лишати Телеграм?
· 22:56 – Тактики дизінформації
· 27:44 – Як працює «Join Ukraine»
· 30:05 – Які наративи працюють проти України?
· 33:37 – Які працюють нам на користь?
· 36:09 – Наші поразки в інфополі
· 37:54 – І наші перемоги

Дізнатися більше про Спільноту The Ukrainians Media можна ось тут. Дякуємо, що робите нашу роботу можливою.

***

Лиш через декілька днів після публікації цього епізоду, Музейний кризовий центр святкуватиме свою третю річницю. Ініціатива, що була заснована завдяки посту у Фейсбуці та питанню «Як допомогти тим, хто займається культурою і не виїхав з України?», підтримує музейників, які залишаються в Україні та продовжують працювати в музеях — зруйнованих, обстріляних, пограбованих, евакуйованих та окупованих.

За три роки існування, Музейний кризовий центр підтримав більше 190 музеїв із 18 областей України і роздав більше 5,5 мільйона гривень фінансової допомоги. Засновниця ініціативи Ольга Гончар розказує, у чому саме музеї найвразливіші? Як показувати результат, навіть якщо ця діяльність відбувається вечорами й вихідними, попри основної роботи? Та що може зробити кожен і кожна з нас, аби захистити нашу культуру й зберегти її в Україні?

Посилання:

Над подкастом працювали:

· Авторка — Ірина Славінська
· Виконавчі продюсери — Віка Лавриненко, Даня Білик
· Звукоінженер — Даня Білик
· Дизайнери обкладинки — Cтудія Utopia 513, Анастасія Струк, Вадим Блонський

Розділи:

· 0:00 – Прикладати силу — сюди
· 1:01 – Коли Ольга зрозуміла, що їй не однаково?
· 3:05 – Чому музеї вразливі?
· 7:05 – Люди-герої, що рятували музеї власноруч
· 10:19 – Ми наражаємо експонати на безпеку, коли говоримо про них?
· 13:52 – Про бюрократію збереження свого музею
· 19:43 – Чотири хвилини подяки Львову
· 24:05 – Важлива пауза
· 26:04 – Чим займається Музейний кризовий центр?
· 30:58 – «Написали 20 грантів — виграли 1». Як не здаватися?
· 36:21 – Куди можна докласти своїх зусиль?

Дізнатися більше про Спільноту The Ukrainians Media можна ось тут. Дякуємо, що робите нашу роботу можливою.

(У цьому епізоді ми декілька разів назвали savED громадською організацією. Насправді, savED правильно називати міжнародним благодійним фондом. Приносимо вибачення перед командою фонду за неточність. — TU)

***

На момент публікації цього епізоду, кожна сьома школа в Україні зруйнована чи пошкоджена настільки, що в ній не можна організувати навчальний процес. Очевидно, це величезний виклик і для сьогодення, і для майбутнього. На щастя, є люди, котрі взялися за цю проблему.

Новий подкаст відкриваємо розмовою із Ганною Новосад, ексміністеркою освіти і науки України та засновницею savED. Цей міжнародний благодійний фонд допомагає відновити життя в громадах, що постраждали під час війни, через інфраструктурні, освітні та соціальні проєкти. Простіше кажучи, savED допомагає у відбудові надії в українських громадах.

Як відбудувати найкраще укриття країни? Як (і чому варто) підходити до освіти як до сервісу? Чому найбільший виклик для шкіл — це діти, які у них повернулися?

Посилання:

Над подкастом працювали:

· Авторка — Ірина Славінська
· Виконавчі продюсери — Віка Лавриненко, Даня Білик
· Звукоінженер — Даня Білик
· Дизайнери обкладинки — Cтудія Utopia 513, Анастасія Струк, Вадим Блонський

Розділи:

· 0:00 – Прикладати силу — сюди
· 1:36 – Коли Ганна зрозуміла,що їй неоднаково?
· 4:22 – Проблема зі школами — це ж точкова проблема, не загальноукраїнська?
· 7:06 – Про освіту як сервіс
· 9:13 – Про головні виклики цього сервісу
· 12:54 – Що значить класне шкільне укриття?
· 16:51 – Там треба вчитися?
· 19:00 – Коротка, але важлива пауза
· 21:03 – Про неочікуване і трошки хаотичне добро
· 23:52 – КПІ від роботи, які не поміряєш
· 27:22 – Гроші: звідки savED їх бере?
· 31:16 – Про викликовість збору 5 гривень
· 33:59 – Чим взагалі займається savED?
· 41:58 – Куди можна докласти своїх зусиль?
· 48:56 – Міністерський досвід чимось помічний?