Теория всего

В програмі «Ми з України»:   інтерв'ю з  Тетяною Чирковою  -  членкинею Товариства «Tavi draugi», яка надає  інформаційну підтримку та допомогу українським переселенцям в Латвії. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень.

З початку повномасштабної  війни в Україні багато українських громадян опинилися у складних життєвих ситуаціях, шукаючи прихисток у країнах Європи. Лише цього року через зовнішній кордон у Латвію в’їхало 8298 громадян України. У реєстрі фізичних осіб зареєстровано 31 932 громадянина України, яким у Латвії встановлено статус тимчасового захисту. Щомісяця реєструється приблизно 500 нових українських біженців.

В Латвії працюють благодійні та громадські організації, які намагаються максимально підтримати тих, хто змушений починати нове життя далеко від рідної домівки. Одна з таких  організацій – товариство «Tavi draugi».   Тетяна Чиркова  вже понад трьох років координує волонтерські ініціативи в цієї організації . «Tavi draugi»   допомагає  українським переселенцям з пошуком житла, продуктами, гігієнічними засобами, а також надає інформаційну підтримку щодо оформлення документів, пошуку роботи і соціальних послуг.

«З перших днів війни ми активно працюємо, - розповідає Тетяна. — Наша діяльність не зупиняється і після переїзду з Вентспілс, 50 до нової локації на вулиці Лапеню, 23, де зберігається весь наш запас допомоги. Ми продовжуємо працювати, щоб люди могли отримати необхідні речі у зручний для них час».

Основний напрямок роботи  «Tavi draugi»   -  гуманітарна допомога. Тут можна отримати продуктові набори, гігієнічні засоби, побутові речі та іграшки для дітей. Всі ці послуги  безкоштовні і фінансуються за підтримки спонсорів, таких як магазини Maxima, Rimi, Lidl, а також інших організацій. «Якщо у нас є в наявності потрібні речі, ми їх видаємо. Якщо ні - залишаємо запити і зв’язуємося, коли з’являється необхідне», - додає Тетяна.

Вона підкреслює, що зворотний зв’язок з латвійськими жителями, які допомагають і підтримують українців, зберігся, але вже у вигляді меншого потоку. «Зараз люди приносять харчі або допомагають військовим, але кількість такої допомоги, на жаль, зменшилася», — каже вона. Водночас, підтримка з боку спонсорів і волонтерів залишаються важливими.

Окрім матеріальної підтримки, «Tavi draugi»  активно займаються інформаційною діяльністю. Саме Тетяна Чиркова координує цю роботу , зокрема надає консультації щодо оформлення документів, пошуку роботи, оформлення інвалідності, отримання юридичної допомоги. Вона розповіла, що багато переселенців потребують допомоги у вирішенні побутових та юридичних питань, а також у психологічній підтримці, оскільки стрес і невизначеність залишаються актуальними.

За її словами, запити переселенців змінюються з часом. Спочатку вони здебільшого цікавилися побутовими питаннями, житлом і продуктами, а тепер більше  юридичними питаннями, оформленням документів та працевлаштуванням. Особливо актуальними залишаються питання щодо соціального забезпечення, отримання допомоги, оформлення пенсій, допомоги при втраті роботи, а також питання, що стосуються сімейних та особистих прав.

Тетяна підкреслює, що українські переселенці часто стикаються з нерозумінням місцевого законодавства. Вони не завжди знають, до яких органів звертатися і які права мають. Саме тому «Tavi draugi» планують створювати інформаційні буклети з алгоритмами дій у різних ситуаціях - наприклад, що робити при втраті роботи, як оформити допомогу, або які послуги можна отримати за кордоном

«Ми не надаємо юридичних послуг напряму, але направляємо людей до відповідних державних органів, - каже вона. Ми плануємо підготувати інформаційні буклети з алгоритмами дій у різних ситуаціях, щоб люди знали, куди звертатися і що робити».

Зі слів Тетяни, сьогодні до їхньої організації звертаються переважно українські переселенці  з прифронтових регіонів України, таких як Сумська, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Харківська області. « Щодня звертається майже 80 новоприбулих людей. Багато з них мають інвалідність або хронічні хвороби. Більшість - пенсіонери, яким важко самостійно справлятися з побутом або здобути необхідну інформації у чужій країні».

Вона відзначає, що у багатьох  переселенок залишилися чоловіки в Україні або зв’язки з колишніми сім’ями порвалися через стрес і культурні розбіжності. «Багато жінок - одинокі мами, вони працюють на мінімальній зарплаті, а все зароблене йде на оренду та комунальні платежі. Вони потребують допомоги і у матеріальних речах, і у юридичних питаннях».

Тетяна звертається до українців і каже, що найголовніше - зберігати внутрішній світ і позитивний настрій. «Гуманітарна допомога й юридична підтримка - це важливо, але ще важливіше - зберігати віру і доброту всередині. Це допомагає витримати найважчі часи», — каже вона.

Зі слів Тетяни Чиркової, навіть у найскладніші часи українці демонструють неабиякий дух і прагнення наповнити своє життя новим змістом. Організації та волонтери в Латвії роблять усе можливе, щоб цей шлях був більш легким.

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:

*Підбили з президентом Аналітичного центру «Політика» Олегом Лісним проміжні підсумки 5-місячного існування в новому форматі Контактної групи з питань оборони України («Рамштайну»). Вони позитивні: Європа на чолі з Британією та Німеччиною бере на себе відповідальність. США не відсторонюються, хоча й переводять співпрацю на бізнес-модель. Важливо, щоб у пакети допомоги «зайшли наступальна зброя і весь спектр ППО». Крім того пріоритет – на закупівлю дронів.

* В середу відбувся черговий раунд українсько-російських переговорів у Стамбулі – все ті ж дипломатичні ігри, політичний спектакль спеціально для президента Трампа. Російська сторона, підвішена на 50-денний ультиматум, імітує конструктивність. Фактично агресор погоджується обговорювати лише гуманітарний трек. Добре, що хоч так: це дає змогу повертати наших полонених. Напередодні якраз повернулася чергова група наших воїнів.

*На тлі важких бойових дій і обстрілів, є тривожна політична новина. Прийнятий з блискавичною швидкістю закон про зменшення повноважень антикорупційних органів викликав в Україні хвилю протестів, першу – після повномасштабного вторгнення. Не забарилась і негативна реакція з боку Заходу, що також важливо, оскільки без підтримки нам буде важко. Президент Зеленський уже заявив, що запропонує новий законопроєкт, у якому будуть усі норми для незалежності антикорупційних інституцій. Отже маємо надію на оперативне позитивне завершення сюжету.

*Завершуємо ознайомлення з Українською національною кінопремією «Золота дзиґа». На початку – віддамо шану загиблим кінематографістам. Наприклад, Віктор Онисько отримав у поточному 9-му сезоні дві номінації як співмонтажер фільмів «Фрагменти льоду» та «Редакція». Але… посмертно, оскільки він загинув під Соледаром. Мав позивний «Тарантіно». Також був важко поранений та пішов з життя у лікарні Василь Кухарський, виконавець ролі бджоляра у тій же трагікомедії «Редакція». У нього був позивний «Актор».

*По тому розглянемо номінацію «Золотої дзиги» «Найкращий телесеріал». Тут чотири роботи, міні-серіали з 4 серій. Всі вони про війну і всі викладені в ютубі, можна переглянути просто зараз. Один із серіалів – документальний, знятий Сашою Лідаговським. Його назва «Homo amans» в перекладі з латинської означає «Людина любляча». Це добра розповідь про роботу зооволонтерів в умовах війни. Самим пам’ятним місцем для них стала Херсонщина, затоплена після підриву агресором Каховськкої греблі.

*Телесеріали «Потяг» Володимира Янощука, «Евакуація» та «Шлях» Дениса Тарасова розкривають з різних боків тему перших місяців чи навіть днів векликої війни. Головна героїня «Потяга» – провідниця, поїзд якої потрапив у надскладні евакуаційні умови.

«Евакуація» – про те, як вчитель інформатики з Польщі вирушив на пошуки 12-річної доньки, що опинилася в окупованому Маріуполі.

«Шлях» – про ризикований шлях волонтера Олексія на лінії зіткнення та за нею.

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

МИД Латвии предупреждает: стремительно растет число латвийцев, задержанных за перевозку нелегальных мигрантов.

Макрон объявил, что Франция признает Палестину независимым государством. Израиль заявил, что это "награда за террор".

LIAA: в этом году Латвию посетят еще две интернет-знаменитости.

На Домской площади проходит музыкальный фестиваль Scandifest.

Обо всем этом поговорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» после новостей в 17.00.

На «Пятой дорожке» снова снукер. Только что завершился Чемпионат Лиги, а значит время чествовать победителя. В этом году триумф одержал Стивен Магуайр. А впереди в этом сезоне - масса других турниров. Растущая популярность этого вида спорта в Азии – это миф или правда? Ведь один из самых ярких игроков прошлого сезона - Лэй Пэйфань. Что такое Совет игроков Всемирной профессиональной ассоциации бильярда и снукера, куда недавно приняли чемпион мира 2010 года Нила Робертсона? А судейство в снукере – это вообще отдельная тема для разговора. В нашем эфире почётный гость – спортивный коммнетатор Владимир Синицын.

Жители Латвии - и дети, и взрослые, всё реже читают книги. Навыки чтения латвийских детей ухудшаются с 2012 года и в 2022 году достигли самого низкого уровня за последние 20 лет, свидетельствуют результаты международного исследования, проведённого в рамках Международной программы по оценке образовательных достижений учащихся.

А опрос агентства Norstat, в котором приняли участие 1 005 жителей Латвии в возрасте 18-74 лет, показал, что 25% из опрошенных - то есть каждый четвёртый, ни разу не брал книгу в руки за прошедший год.

Елена Шапкова, работающая в библиотеке уже более 30 лет, не считает сегодняшнюю ситуацию катастрофой, но говорит, что чтобы к такой катастрофе не прийти, нужно немедленно принимать меры.

"Я считаю, что и библиотеки, и родители, которые воспитывают своих детей, должны к этой проблеме отнестись очень серьёзно и подумать о том, каким образом самим вернуться к чтению и сделать так, чтобы чтение полюбили дети", - говорит Елена.

И на самом деле в Даугавпилсе, в Латгальской центральной библиотеке и во всех её филиалах, работают над этим уже давно и активно. Чтение здесь превращают в увлекательное приключение, каникулы - в "Прекрасное лето в библиотеке". Здесь придумывают всё новые способы и форматы, чтобы число читателей не сокращалось, а библиотека становилась местом для интересного и полезного времяпрепровождения.

Итоги недели с Анной Строй подводят журналисты Роман Мельникс, Андрей Хотеев и Оксана Пугачева. В фокусе внимания события в Украине, будущее криптовалюты, голод в Газе и перспективы латвийцев получить назад деньги за OIK.

Музыкант недели - певица Анна Дрибас. Песни на разных языках, творческие тандемы и предстоящий концерт в зале Mitava в Елгаве. Анна пробует себя и в качестве организатора концерта, не забывая и о выходе на сцену с сольными и дуэтными номерами.

Современная школа пока не готова к тому, чтобы в нее начали ходить дети с шести лет, - в ней нет соответствующей среды. Точно так же школа во многом не готова и к инклюзивному обучению. О том, что можно было бы улучшить в сфере образования, в передаче “Домская площадь” рассказала руководитель и основатель Независимого общества образования, советница министра образования и науки Зане Озола.

Сегодня у нас в гостях человек, чьё увлечение хенд-мейдом 10 лет назад началось с самого личного, волнительного и трогательного события в жизни - собственной свадьбы. Тогда Илана Косенко самостоятельно создала весь свадебный декор, включая букет невесты. Сегодня она - основательница собственного магазина, дважды мама, блогер, преподаватель и мастер, специализирующийся на изделиях из полимерной глины и эпоксидной смолы. О цветах, техниках, глине, смоле, украшениях и трендах мы поговорили сегодня.

Богатая культурная программа и возможность увидеть живье м любимых артистов - один из факторов, привлекающих в Юрмалу туристов со всего мира. Корреспондент Латвийского радио 4 Галина Грейдане прошлась по курортному городу и опросила гостей об их культурных пристрастиях.