Теория всего

Увеличение акцизного налога на алкоголь изменило поток «алкотуристов» на северной границе Латвии. Если раньше эстонцы приезжали за более дешёвым спиртным в магазины Валки, то теперь, наоборот, жители Валки стали ездить за крепкими напитками в Валгу. Таким наблюдением в эфире «Александр-студии» на Латвийском радио 4 поделился публицист Юрис Пайдерс.

Огромного алкомаркета в Валке нет.  Закрыли! Бывало, переезжаешь границу, спиртное ящиками грузили эстонцы и финны. Всё!

Могу фотографии показать – закрыли. Если хочешь, бери в аренду», - эмоционально рассказывает Пайдерс.

Также на латвийско-эстонской границе заметны и последствия ограничения времени продажи алкогольных напитков. «У нас алкоголь продают с 10-ти, а после восьми [отделы со спиртным] закрываются. В воскресенье – до шести. Значит, туристические автобусы больше не могут отовариваться. И эстонцы перенесли свой алкомагазин из Латвии на противоположную сторону границы», -  отмечает публицист. Он поделился наблюдением местных жителей, что как только наступает шесть часов вечера, с латвийской стороны начинается поток желающих купить алкоголь в соседней стране.

Как говорит Пайдерс, теперь жители северной части Латвии стали платить часть своих налогов на потребление в Эстонии.

Евросоюз – это свободное перемещение и людей, и товаров. И если в какой-то стране тупое правительство «дёрнет» налоги, то всё – до свидания!

И мы едем за алкоголем в Эстонию, а за бензином – в Литву».

Публицист раскритиковал позицию чиновников минфина, которые, по его мнению, при изменении налогов руководствуются лишь цифрами в эксцелловских таблицах. «У нас в бюджете дыра. Надо чем-то заполнять. Что делать? Надо поднимать налоги. Берут таблицу и смотрят – а, вот – алкоголь! Поднимаем! Всё сосчитали, и живут припеваючи до тех пор, пока не начнут поступать налоги. Как я считаю: если подняли налог на 10 процентов, то и поступления должны увеличиться на 10 процентов. Но поступления – ниже», отмечает гость «Александр-студии».

Полную версию разговора слушайте в аудиозаписи.

- От журналистики решил отойти. Вижу себя в литературе, кино и продюсерстве,- говорит Александр Геронян. 

Вот об этом и говорим с гостем сегодняшней "Александр-студии".

За почти сорок лет совместной творческой деятельности Буало и Нарсежак создали свыше пятидесяти детективных романов и повестей. И множество рассказов. Один из них «Выигрывают только раз» прозвучит сегодня.

00:00 Авторский текст.

00:29 «Выигрывают только раз».

32:02 Авторский текст.

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Inese: Sveiki!

Andrejs: Labrīt, dārgie klausītāji!

Inese: šodien parunāsim par sarunvalodu. Sarunvalodа - разговорный язык.

Andrejs: да, многие слушатели сообщали о том, что его трудно понять. Этому почти не учат на курсах.

Inese: Sarunvalodā tiem pašiem vārdiem ir cita nozīme. Piemēram, baigi – жутко, страшно. Sarunvalodā – baigi forši -

Andrejs:  жутко классно! Т.е. очень классно. Laiks ir baigi labs – погода очень хорошая.

Inese: foršs – feins – классный, отличный. Turklāt sarunvalodā biežāk izmanto deminutīvus.

Andrejs:  уменьшительно-ласкательные формы слов?

Inese: jā. Varbūt ir jau dzirdēts: Maķītis – Makdonalds, Hesītis – Hesburgers, Lidiņš – Lido, kinītis – kinoteātris, multene – multfilma, autiņš – automobilis, busiņš – mazs autobuss.

Andrejs:  feins autiņš – классный автомобиль! Forša multene – отличный мультфильм.

Inese: Burziņš – вечеринка. “Šovakar būs burziņš pie draugiem. Vai nāksi?”

Andrejs:  сегодня вечером у друзей будет вечеринка. Пойдешь на нее?

Inese: žargonā - tusiņš – тусовка, вечеринка. Ja kāds nekur neies, tad jautā – kāpēc, kas par problēmu? Kas tev kaiš? -

Andrejs: kaiš – это ‘kaitēt’? Kaitēt – вредить.

Inese:  Да, но здесь имеется ввиду – в чем проблема? Может плохое самочувствие или настроение? Kaitēt – izraisīt sliktu pašsajūtu vai garastāvokli.

Andrejs: Kas tev kaiš - Что с тобой?

Inese:  Lai uzlabotu garastāvokli, var stāstīt visādus pekstiņus.

Andrejs: pekstiņus? Kas ir pekstiņš?

Inese:  joks, шутка.

Andrejs: stāstīt visādus pekstiņus – рассказывать всякие шутки.

Inese: to, kas vienmēr stāsta pekstiņus sauc par joku Pēteri. Jokdaris ir joku Pēteris.

Andrejs: joku Pēteris – шутник.

Inese:  ja kāds cilvēks joku / pekstiņu nesaprot, viņš jautā: “Kā lai to ņem?”

Andrejs: “Kā lai to ņem?” - как это понимать?

Inese:  Ja negrib strīdēties, saka: “Neņem galvā!”

Andrejs: “Neņem galvā!” - не обращай внимания, не бери в голову! “Neņem nopietni” – неотносись к этому серьезно.

Inese:  bet ja kāds apvainojas un sāk strīdēties, nu būs ziepes – nepatikšanas!

Andrejs: Ziepes – мыло, но выражение “būs ziepes” – будут неприятности.

Inese:  sliktākajā gadījumā būs kašķis – strīds. Cilvēki kašķēsies, strīdēsies.

Andrejs: “būs kašķis” – будет ссора. “Kašķēties” – ссориться, спорить.

Inese:  dažreiz kašķis beidzas ar kautiņu, tad cilvēki saiet matos.

Andrejs: saiet matos – рассориться, подраться.

Inese:  daži sarunvalodas vārdi beidzas ar -ene. Skuķis, skuķe, skuķene – meitene. Basene – босоножка, žargonā daudzstāvene – daudzstāvu ēka.

Andrejs:  Skuķis, skuķene – девчонка, девка.

Inese:  vai beidzas ar -ele: andele – торг, торговля, продажа, andelēt - торговать. Tupele – туфля, veca kurpe.

Turēt vīru zem tupeles –

Andrejs:  держать мужа под каблуком.

Inese:  Kāds teiks: “Nu ir vāks!”  - крышка, kritiska situācija.

Cits teiks: “Ak, tu neraža!” - неповезло.

Andrejs:  “Ak, tu neraža!” - неповезло.

Inese:  biku, bišķīt sarunvalodas jūs šodien dzirdējāt.

Andrejs:   bišķīt – немножко, nedaudz.

Inese:  bet mums ir laiks atvadīties. Turpināsim citreiz.

Andrejs:   uz redzēšanos! Paldies par uzmanību!

Inese:  uz redzēšanos! Visu labu!

В програмі «Ми з України»: У Ризі вручили Орден Святого Пантелеймона латвійським друзям України . Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень

На знак визнання видатного внеску у підтримку України під час повномасштабної війни, розв’язаної Росією, престижну українську громадську нагороду  Орден Святого Пантелеймона вручено керівниці Фонду дитячої лікарні Лієне Дамбині та руху «Twitter-konvojs».

День вшанування та нагородження лауреатів «Ордену Св. Пантелеймона» в Ризі розпочався в каплиці при церкві Страждальної Божої Матері з молебню до св.Пантелеймона. Молитву провів настоятель парафії о. Роман Сапужак

Наразі  нагородження латвійських активістів відбулося в будівлі Саейму Латвії. Заступниця голови Сейму Латвії Занда Калниня-Лукашевіца наголосила на важливості міжнародної солідарності та віри в незламність українського народу:

«Росія здавалася непереможною, і лише небагато хто насмілювався вірити в незламну волю, мужність і силу українського народу. Але ті, хто повірив і побачив, як українці без вагань повстали проти переважаючої сили й увійшли в історію XXI століття золотими літерами, - ті простягли один одному руки. Підтримуючи одне одного, багато людей у Латвії та по всьому світу знайшли спосіб допомогти й підсилити український народ».

{module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1503" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}

Голова Ради Ордена Святого Пантелеймона, колишній міністр охорони здоров’я України Василь Князевич, вручаючи нагороди латвійським активістам, висловив щиру подяку за підтримку та солідарність Латвії з українським народом:

«Латвійці - одні з перших, хто нас зрозумів і одразу почав допомагати всім, чим міг. Ви прихистили наших дітей, жінок, лікували поранених військових, збирали кошти, щоб підтримати й урятувати. А деякі - одягли амуніцію й пішли разом з нами боронити Україну. Під час молебню я попросив священика помолитися за ваш народ і вашу землю - щоб у вас ніколи не було того, що довелося пережити нам. І якщо ми вистоїмо - у вас точно не буде цієї біди».

 

Про Орден Святого Пантелеймона

Орден Святого Пантелеймона — українська громадська нагорода, заснована з ініціативи Міністерства охорони здоров’я України у 2009 році для вшанування видатних досягнень у сфері медицини.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416951" layoutid="0" layout="" static=""}

 

З 2017 року нагороду також почали вручати громадським активістам, з 2022 року - військовим медикам, а з 2024 року - іноземним громадянам за підтримку України.

Вже другий рік поспіль Орден Святого Пентелеймона  отримують представники Латвії. Минулого року лауреатами стали військова медикиня Сарміте Цируле та організація «Tavi draugi».

 

Сарміте Цируле: «Це - рани, що залишаються назавжди»

Сарміте Цируле, чий самовідданий внесок у допомогу Україні став символом сили й відваги, спеціально приїхала з передової до Риги, щоб особисто привітати нових лауреатів/

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416952" layoutid="0" layout="" static=""}

«Дякую Лієне Дамбінє за те, що вона продовжує працювати з дітьми, адже діти - це наше майбутнє. Я бачу, що відбувається в Україні і запитую себе: що ж буде далі? Фізичні, емоційні й сексуальні травми, які переживають діти - це рани, що залишаються на все життя. Також хочу подякувати агентству AGENDUM за надані автомобілі. На фронті вони життєво важливі. Якщо ти поранений і знаходишся в зоні евакуації, але немає транспорту -трагедія. Це не теорія, це моя реальність. Я була поранена саме тому, що поряд не виявилося відповідного авто».

 Сарміта Цируле розповіла, що перебуваючи в Україні, вона вчить українську мову.

 

Допомога дітям - місія Лієне Дамбині

Робота з дітьми, які постраждали від війни, - одне з найскладніших, але й найважливіших напрямів гуманітарної допомоги. Лієне Дамбиня, засновниця та керівниця Фонду дитячої лікарні, присвятила себе саме цьому.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416959" layoutid="0" layout="" static=""}

 

Завдяки її зусиллям були організовані спеціалізовані реабілітаційні табори, у яких вже сотні українських дітей, які пережили втрати, обстріли й евакуації, отримали необхідну допомогу.

«Таких дітей дуже багато. За майже чотири роки наші табори відвідали 310 дітей, і кожному з них була потрібна підтримка. Досвід останніх змін показує: до нас приїжджають діти, які втратили одного з батьків. Були й ті, хто втратив всю родину. Такі історії особливо запам’ятовуються - і ти розумієш, наскільки важко цій дитині. Саме це дає нам величезну мотивацію продовжувати, шукати фінансування, щоб знову й знову проводити ці табори. Наразі ми вже провели 16 таборів, 17-й відбудеться в грудні», - говорить Лієне Дамбінє.

 

«Twitter konvojs» - допомога на передовій

Поки Лієне Дамбіня піклується про найвразливіше - дітей, - рух «Twitter konvojs», що діє під егідою фонду AGENDUM, направляє допомогу на фронт.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ініціатива надає всебічну гуманітарну та технічну підтримку українській армії та цивільному населенню.

Було доставлено понад 1 000 автомобілів, медичне обладнання, генератори, медикаменти та інші життєво необхідні ресурси.

 

Имантс Шкерстенс: «Нам не байдуже»

Один із волонтерів «Twitter konvojs», Імантс Шкерстенс, наразі перебуває в Україні. У своєму аудіозверненні до присутніх він сказав:

«Як і відомі рок-гурти, цей проєкт теж починався в гаражі одного з приватних будинків. Ми на власні кошти купували автомобілі через оголошення у соцмережах, а потім за фотографіями намагалися зробити їх схожими на військові. Переобладнували машини так, щоб можна було евакуювати людей. Ми — не держава з великим бюджетом, не фонд з мільйонами — ми організація, яка об’єднує волонтерів. І ми своїми силами не зможемо зупинити цю криваву м’ясорубку в Україні. Але за ці роки наша команда подвоїлася, і коли багато хто з вас у вихідні буде відпочивати — ми будемо в гаражах, готуючи машини для України. Бо нам не байдуже. Якщо матимете вільний час - поїдьте в Київ і подивіться на Майдан Незалежності, всіяний прапорами в пам’ять про загиблих. І в цей момент ви зрозумієте - такого не повинно бути в XXI столітті».

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416960" layoutid="0" layout="" static=""}

Тимчасовий Повірений України в Латвії Юрій Захарчук  наголосив, що такі події сприяють ще більшому порозуміння та розвитку зв’язків між Латвією та Україною. «Такі події сприяють ще глибшому порозумінню та розвитку зв’язків між нашими народами. Ми вдячні латвійцям за те, що вони не лише підтримують Україну словами, а й діями — щодня, без пафосу, але з великою любов’ю і вірою в нашу спільну перемогу».

Оксана Січко - керівник Закордонної ради Ордену Святого Пантелеймона в Латвії та голова  організації «Січ» зазначила програмі «Ми з України»: «Для нас велика честь, що вже другий рік поспіль Орден Святого Пантелеймона вручається саме тут, у Латвії - країні, яка з перших днів війни стала справжнім другом України. Ми бачимо, як латвійське суспільство не втомлюється допомагати - від медичних проєктів і підтримки дітей до доставки автомобілів на передову. Ця нагорода — це не лише символ вдячності, а й визнання того, що добро не має кордонів. Кожен латвійський волонтер, кожен громадянин, який не залишився осторонь, робить свій внесок у нашу спільну перемогу над злом..Закордонна рада Ордену в Латвії працює вже не перший рік, і ми бачимо, наскільки щирим є це партнерство. Українці та латвійці сьогодні стоять пліч-о-пліч - і це справжнє свідчення єдності сердець та християнської любові до ближнього

Під час заходу були яскраві концертні номери. Найбільше виступав Хор хлопчиків 1-ї Ризької музичної школи ім Язепа Мединя. Марта Корнелюс виконала a cappella «Ave Maria». Співачка та бандуристка Дар’я Лелеко заспівала улюблену багатьма пісню «Чорнобривці».

 

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»

*Адміністрація Білого дому нарешті запровадила санкції проти РФ, під них потрапили дві найбільші нафтові компанії, що годують воєнну машину агресора – «Роснєфть» і «Лукойл» та їхні дочірні фірми. Своєю чергою Євросоюз прийняв 19-й пакет санкцій, досить вагомий щодо нафтогазового сектору Росію. І вже до кінця року, «під ялинку», почнеться обговорення 20-го пакету.

 *На такому тлі особливо важливою є дипломатична активність українського президента на європейському трекові. Це – візити Володимира Зеленського нонстоп – у Норвегію, Швецію, на саміт Євросоюзу в Брюссель та на п’ятничне засідання Коаліції охочих у Лондоні.

 *Росія цілеспрямовано б’є по цивільній, перш за все енергетичній українській інфраструктурі. Аби максимально ускладнити життя населення, і в умовах зими призвести до гуманітарного колапсу. Варто нагадати світові, що це підпадає під визначення геноциду. Водночас дитячий омбудсмен РФ Марія Львова-Бєлова, на яку МКС у Гаазі вже виписав ордер на затримання, днями розповіла, як особисто «перевиховувала» українського підлітка, котрий щиро любив Україну. Це – теж підпадає під визначення геноциду!

 *Напередодні в Ризі відбулася видатна подія – вручення відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» латвійським лауреатам. Цьогоріч орден отримали – у будинку Сейму Латвії – засновниця Фонду «Дитяча лікарня» та Ресурсного центру для дітей і підлітків Лієне Дамбиня, а також волонтерський рух Twitter Konvojs Фонду «Aģendum».

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416965" layoutid="0" layout="" static=""}

Засновник і голова Поважної ради «Ордену» Василь Князевич, який прибув у Латвію спеціально на цю подію, розповів нам про діяльність цієї громадської ініціативи, заснованої 2009 року. Як на неї вплинув початок повномасштабного вторгнення, бо «війна потребує взагалі іншої філософії»? Як і чому виникла ідея створення закордонних рад «Орден Святого Пантелеймона»? Так як пан Князевич оцінює роботу Закордонної ради в Латвії.

 *Екс-мер Риги, а нині євродепутат Мартіньш Стакіс записав відеоролик, в якому закликав усіх готуватися до можливих надзвичайних ситуацій: «Пожежа, повінь, вибух газу. Але це може бути і удар дрону. Діють одні правила. У цей час ти маєш сам подбати про себе, родину та сусідів». Далі він показав, як збирати «тривожний рюкзак», в якому має бути все необхідне щонайменше на 72 години – їжа, ліки, power-bank, засоби зв’язку тощо.

 *15-19 жовтня відбувся найбільший у світі книжковий ярмарок – Франкфуртський. Експерти відзначили, як якісно була представлена на ньому Україна – наші видавництва, автори. Зокрема, на заході презентували переклади Андрія Любки, Олександра Ірванця, Максима Еріставі, книгу-комікс «Коротка історія довгої війни» Маріам Найєм, вірші Ярини Чорногуз та загиблого Максима Кривцова, книги загиблої Вікторії Амеліної. Письменниця Таня Малярчук представила перші два томи перекладів української класики, видані німецьким Wallstein Verlag. В культурологічно-політичних дискусіях брали участь Юрій Андрухович, Андрій Курков, інші. Це все – теж війна, не тільки за ідентичність, але й адекватне розуміння України партнерами.

Госинспекция данных оштрафовала предприятие ZZ Dats за утечку данных самоуправлений.

Минздрав предлагает перейти к трем уровням больниц и ввести систему финансирования на основе качества.

В Сейме продвигают более строгие требования к получателям видов на жительство.

Ограничение на ароматы для электронных курительных устройств признано соответствующим Сатверсме.

Для адаптации к изменению климата в Даугавпилсе за 3,5 миллиона евро укрепят и благоустроят берега Стропского озера.

Марафон Dod pieci! призывает помогать тем, кто борется за возможность двигаться.

Обо всем этом говорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» в пятницу, 24 октября.

Хотим мы того или нет, тема допинга неразрывно связана со спортом уже много веков.

Мы пригласили Ивана Шапошникова из Латвийского антидопингового бюро на «Пятую дорожку» обсудить допинг и борьбе с этим явлением с исторической, технической и моральной точек зрения.

25 октября в латвийских замках и усадьбах пройдёт традиционная «Ночь легенд». Девиз этого года – «Пиршество» – обращает внимание на 25-ятилетие Латвийской ассоциации замков и поместий. О том, как рождаются современные легенды, и тех, кто даёт историческим зданиям новую жизнь, в утренней программе «Домская площадь» на Латвийском радио 4 рассказал глава ассоциации Роберт Гринбергс.

 Семь застолий разных эпох в старом доме управляющего Турайдского замка, бал с устрицами в Лиелвирцаве, пивная пирушка в Валмиермуйже, маскарад в Падуре, королевская гулянка в Бланкенфелде… Более полусотни мероприятий на разный вкус  и возраст. Вот только попасть на многие из них гурманам уже не удастся – билеты распроданы, места зарезервированы ещё задолго до мероприятия.

«Если в начале 2000-х только появлялись первые мысли о том, что в исторических зданиях можно разместить гостиницу или ресторан, то за эти 25 лет мы  принимаем это как само собой разумеющееся», отмечает Гринбергс. 

Больше всего проблем возникает с замками и усадьбами, где находились школы, но которые пришлось закрыть.

Их собственники исторической недвижимости поставлены перед вопросом – что дальше делать с пустыми обветшавшими зданиями?