Українська служба Польського радіо

Російська Федерація вдосконалює методи гібридного впливу на демократичні інституції країн Європи. В такий спосіб вона перетворює електоральні процеси на поле битви за геополітичне домінування. Аналіз виборчих кампаній свідчить про глибоку трансформацію кремлівської стратегії. Від класичних пропагандистських вкидів Москва перейшла до синхронізованої системи агресії. Тепер кожен інструмент від соціальних мереж до штучного інтелекту працює на роздмухування внутрішніх конфліктів. Думки експертів зібрав Олександр Савицький.

Польська версія: Що означає польська літературна премія для румунської поетки. Польські видання про польсько-українські відносини та Орден Білого орла, а також про загрозу РФ та кошти з ЄС

У польсько-українських відносинах знову спалахнула гостра дискусія навколо історичної пам’яті. Рішення президента України присвоїти одному з військових підрозділів почесне найменування на честь героїв УПА викликало різку реакцію в Польщі, де діяльність Української повстанської армії залишається одним із найболючіших історичних питань. Суперечка швидко вийшла за межі політики й перекинулася в медіа та соціальні мережі по обидва боки кордону, посилюючи емоції та взаємні звинувачення. На цьому тлі дедалі частіше лунають запитання про те, як історичні конфлікти впливають на сучасне партнерство між Варшавою та Києвом і чи можуть вони зашкодити співпраці в умовах російської агресії. Про причини нинішньої кризи, її можливі наслідки та шляхи до порозуміння говоримо з політологом-міжнародником, співробітником Центру українських студій при Варшавському університеті Олександром Шевченком.

Сьогодні, у Міжнародний день захисту дітей, ми говоримо про тих українських дітей, чиє дитинство війна змінила назавжди. За роки повномасштабного вторгнення тисячі хлопчиків і дівчат втратили одного або обох батьків, які загинули, захищаючи Україну, і тепер потребують не лише матеріальної допомоги, а й довготривалої психологічної, освітньої та соціальної підтримки. Саме для таких дітей від перших днів повномасштабної війни працює Благодійний фонд «Діти Героїв», який супроводжує їх на шляху до дорослого життя та допомагає не залишитися наодинці зі своєю втратою. Сьогодні фонд об’єднує тисячі родин в Україні та за її межами, залучаючи до допомоги міжнародних партнерів, волонтерів і менторів. Про те, якої підтримки найбільше потребують діти Героїв, як змінюються їхні потреби з часом і як кожен може долучитися до цієї місії, говоримо зі співзасновницею фонду Валерією Абдал.

На тлі чергових погроз російської пропаганди завдати удару по польському Ряшеву, який став одним із ключових логістичних центрів допомоги Україні, знову постає питання: де межа між інформаційним залякуванням і реальною загрозою? За останні роки російські ракети та безпілотники неодноразово порушували повітряний простір країн НАТО, а тому нові заяви Кремля вже сприймаються інакше, ніж на початку війни. Водночас Альянс демонструє стриманість і намагається не піддаватися на провокації, навіть коли напруга на східному фланзі зростає. Окремі аналітики також попереджають про ризики подальшої ескалації, зокрема щодо країн Балтії, що може вплинути і на підтримку України. Про те, наскільки реальними є ці загрози, як на них реагують союзники та чи не намагається Кремль посварити Україну з партнерами, говоримо з політологинею Олесею Яхно.

Нещодавно вся Польща стежила за історичною подією — польський астронавт Славош Узнанський-Вішнєвський став другим поляком у космосі та взяв участь у місії на Міжнародну космічну станцію. Цей політ знову привернув увагу до космічних досліджень і ролі Польщі в сучасних міжнародних проєктах.

Прем'єра вистави «Кошеня та чарівна шафа» – захопливої ​​історії про відкриття світу, прихованого зовсім поруч із нами. У центрі історії – таємнича шафа бабусі, а всередині неї – надзвичайний провідник – головне кошеня. Серед співрозмовників – режисерка вистави Малгожата Кілянська.

Рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесну назву «імені Героїв УПА» спричинило хвилю критики в Польщі. Заяви пролунали від президента Кароля Навроцького, прем’єра Дональда Туска, міністра закордонних справ Радослава Сікорського та інших польських політиків. Паралельно країну сколихнула справа про підозру в шпигунстві на користь іноземної держави, а експерти вкотре заговорили про загрози російської гібридної війни. Тим часом у Варшаві на Польському економічному конгресі обговорювали перспективи співпраці з Україною та її роль у безпеці й розвитку регіону.

Незаконна депортація тисяч українських в'язнів з тимчасово окупованих територій до Російської Федерації є системною складовою репресивної політики Кремля. За даними правозахисних організацій, засуджені цивільні громадяни, які відбували покарання в українських пенітенціарних закладах, піддавалися масовому вивезенню, жорстоким катуванням та повній правовій ізоляції. Офіс генерального прокурора України спільно з міжнародними інституціями вже розпочав процеси притягнення винних до відповідальності, скеровуючи перші справи до судів та передаючи матеріали до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

У Театрі ім. Ганса Крістіана Андерсена в Любліні відбулася прем’єра нової вистави для наймолодших глядачів — «Котик і магічна шафка». Спектакль адресований дітям віком від 2 до 4 років і запрошує їх у світ уяви, гри та творчості.

Сюжет вистави розгортається навколо бабусиної шафи. Головний герой — маленький котик — стає провідником для дітей, відкриваючи одну за одною полиці, наповнені історіями, несподіваними знахідками та веселими іграми. Вистава відбувається не на традиційній сцені, а у великому наметі з м’яким килимом та яскравими декораціями, що створюють атмосферу затишної бабусиної кімнати.

«Ми ніби заходимо до бабусиної кімнати, де під ногами — м’який килим, зі стелі звисають народні павуки, а посередині стоїть велика кольорова шафа. Коли ми їздили до бабусі, у неї завжди були цікавіші речі, ніж удома. Саме ці спогади надихнули нас на створення вистави», — розповідає режисерка Малгожата Кіліанська.

Майстерня Культури у Любліні запрошує українців на розмовний клуб польської мови «Погадухи». Ініціатива покликана допомогти учасникам подолати мовний бар’єр, покращити навички спілкування польською та сприяти інтеграції української громади в Польщі.

Попри те, що українська та польська мови мають багато спільного, для багатьох українців саме розмовна практика залишається найбільшим викликом. Організатори наголошують, що клуб призначений для людей, які вже володіють базовими знаннями польської мови та хочуть навчитися вільніше спілкуватися в повсякденних ситуаціях.

Авторка проєкту Анна Рупа розповідає, що ідея створення клубу виникла з власного досвіду.