Марія Романівська

українська письменниця, поетеса, сценаристка та казкарка. Член літературного об'єднання «Плуг».

Працювала вчителькою музичної грамоти, музичним керівником при агітбригаді червоноармійського полку, в редакції газети «Вісті».1921 року вступила до Харківського музичного технікуму. Друкувалася з 1922 року. В 1920-х у пресі з'являються вірші Романівської. У післявоєнні роки довгий час тривалий час очолювала секцію дитячої літератури Харківської письменницької організації.

На початку 1930-х зацікавилася фантастикою. Стала однією з перших українських жінок-фантастів.

Марія Романівська

Кв.18

Уривок з повісті "Загнуздані хмари". Розділ "Павук і дівчинка"

Читає - Яна Ісаєнко✨️

Микола Ледянко 

Народився 8 листопада 1898 року в с. Башарівка поблизу м. Радзивилів (нині Радивилів). Переїхав до Харкова, працював інспектором політосвіти Південної залізниці.Був членом ВУСПП. Член СП СРСР з 1934 року. Почав друкуватися у 1922 р. Разом із Іллею Гонімовим вивчав життя Донбасу з метою спільного написання книги про історію Донбасу. Автор п'єс,книжок оповідань, нарисів,повістей та романів.

Микола Ледянко

Кв. 51

"Люлька"

Читає - Аліна Козачишин-Чалчинська✨

Наталя Забіла

Народилася 20 лютого (5 березня) 1903 року в Петербурзі у дворянській родині. Після закінчення інституту працювала співробітником редакції журналу «Нова книга», в Українській книжковій палаті.

Перші публікації Забіли з’являються 1924 року (вірш «Війна війні»). Незабаром молода поетеса увійшла в союз селянських письменників «Плуг».

До 1947 року редагувала журнал «Барвінок».

Як громадський діяч, Наталя Забіла протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, редакційної ради «ДЕТИЗДАТА», виступала на письменницьких з’їздах і нарадах з питань дитячої літератури як критик і літературознавець.

Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року в Києві.

Наталя Забіла

Кв. 24

"Пригода з автобусом"

Читає - Маргарита Бордіян✨

Леонід Первомайський 

"Все своє життя він чесно завойовував право засвітіггись в сузір'ї Поезії — в сузір'ї Ліри. І час підтверджує це ного високе право".

(Б. Олійник "В сузір'ї Ліри").

Леонід Соломонович Первомайський (Ілля Шльомович Гуревич) народився 17 травня 1908 року на Полтавщині. Вже в 1926 році молодий поет переїздить до Харкова і працює тут в редакції дитячого журналу "Червоні квіти", стає членом літературного об'єднання "Молодняк". З 1926 по 1928 рік вийшло десять окремих видань його оповідань та повістей. Перша книжка віршів "Терпкі яблука" вийшла у 1929 році. Другий період умовно можна вкласти в рамки двох десятиріч — від другої половини 30-х років до кінця 50-х. Він охоплює і передвоєнні роки, коли поет дійшов "свого зросту і сили".

Леонід Соломонович виступав як літературний критик, теоретик поезії і перекладач.

Ім'я Леоніда Соломоновича Первомаиського занесено в енциклопедію світової літератури.

Леонід Первомайський

Кв.4

"Рани"

Читає - Станіслав Мустаєв ✨

Андрій Головко

Народився Андрій Васильович Головко 3 грудня 1887 р. в с. Юрки на Полтавщині в заможній селянській родині. Навесні 1915-го потрапляє на фронт. Брав участь у боях під Рава-Руською, дістав поранення.  У січні 1919 р. в Кременчуцькому видавництві «Маяк» вийшла поетична збірка Головка «Самоцвіти» (17 віршів).Загальне визнання і популярність здобув Головко дитячими оповіданнями та повістями про сільську молодь. 

Найбільший успіх серед тогочасних творів А. Головка випав на долю оповідань «Пилипко» і «Червона хустина» (друга редакція 1957р.), які були опубліковані 1924 р. і стали хрестоматійними.

5 грудня 1972 р. А. В. Головко помер. Спілка письменників України встановила щорічну літературну премію імені Андрія Головка за кращий роман року.

Андрій Головко

Кв. 8

Уривок з твору "Червона хустина"

Читає - Поліна Велико-Іваненко✨

Євген Плужник

Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 року в слобідці Кантемирівка.

1923 року Микола Зеров залучає Євгена Плужника до Асоціації письменників (Аспис), що об’єднувала тоді всю “непролетарську” літературу Києва. 1924 року Плужник стає членом письменницької групи “Ланка”, яка 1926 року перетворюється на “Марс” (майстерня революційного слова).

1926 року завдяки дружині поета, Галині Коваленко, вийшла в світ перша книжка віршів Євгена Плужника під назвою “Дні”. Євген “все писав, писав, – розповідала вона, – а ми бідно жили, на шостому поверсі, одна кімнатка, а він все писав і засував то в піч, то під матрац.

Арешт Плужник зустрів спокійно. Після безпідставних ув’язнень його колег-літераторів, його власний арешт не став несподіванкою для нього. 25 березня 1935 року Євгену Павловичу Плужнику оголосили вирок: смертна кара, яку пізніше було замінено десятьма роками заслання.

Євген Плужник

Кв. 54

"Галілей"

Читає - Олександр Бегма

Галина Орлівна

Кв. 27

"Казка"

Читає - Вікторія Шавурська✨

Ви спитаєте "що спільного між всіма цими людьми?". 

Насправді, всі вони зробили вагомий внесок у розвиток та пам'ять Будинку Слово 🇺🇦

Сьогодні трохи незвичний випуск у нас на каналі✨

Тут ми підготували для вас цікаву історію про сам Будинок Слово: про його минуле, теперішнє та мирне майбутнє. 

Ми у це віримо🙏💙💛

Надіємося, що вам буде цікаво слухати та вивчати для себе нове про НАШУ УКРАЇНСЬКУ ІНТЕЛІГЕНЦІЮ🇺🇦 

Якщо сподобалось - пишіть нам свої відгуки, діліться цим випуском з друзями✨ 

Слава Україні 🤍

Іван Дніпровський

Народився в бідній селянській сім'ї. Іван Дніпровський намагався якомога глибше зазирнути в суть життєвих явищ, прагнув до всебічного розкриття соціальних протиріч і конфліктів, до художніх узагальнень.

Відомо, що І. Дніпровський та М. Куліш були давніми товаришами. Обидва друкуватися почали на фронті, під час Першої світової війни, а після переїзду до Харкова перебували в одних і тих же літературних організаціях («Гарт», «Вапліте», ВУСП).

1923 року він переїздить до Харкова, де працює редактором у державному видавництві України.

Репресій І. Дніпровському пощастило уникнути, але його твори одразу по смерті були вилучені з бібліотек, а історики літератури писали про них з осторогою. Основним «аргументом» при цьому була приналежність письменника до ВАПЛІТЕ.

Іван Дніпровський

Кв.21

"Не на майдан"

Читає - Олексій Борисенко✨

Михайль Семенко

Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці на Полтавщині. Навчався у Психо-Неврологічному Інституті в Петербурзі, одночасно навчався в консерваторії по класу скрипки. З початком Першої світової війни він покинув навчання, бо був мобілізований.  

Перша збірка «Prelude» вийшла 1913 року. Згодом Семенко захопився мистецькими ідеями футуризму.

Семенко створив першу українську футуристичну організацію «Фламінго». У 1919 році очолює журнал «Фламінго».

У 1927-1930 рр. М. Семенко очолював літературне об’єднання футуристів “Нова генерація”.

У квітні 1937 року Семенка заарештували, висунувши йому фальшиві обвинувачення.

23 жовтня 1937 року поета розстріляли.

Михайль Семенко

Кв.39

"Я хтів би знать..." 

"Королі" 

"Заклик" 

Читає - Олександр Печериця✨