Письменник і видавець Роман Малиновський розмірковує про пригоди українського перекладу. Чи є сенс перекладати книжки з непопулярних мов? І чому українською мають заговорити зокрема тексти Курта Воннегута та наукова фантастика Артура Кларка «Пісні далекої Землі»? Про це вже у новому випуску подкасту «Книгосховище».

Хто дає свій голос книжкам? Що означає озвучити книжку? І в чому різниця між почутою та прочитаною історією? Журналістка Мирослава Барчук у новому епізоді «Книгосховища» розповість про досвід озвучки своєї мами, Народної артистки України, Неоніли Крюкової.

Мирослава Барчук, журналістка та донька Народної артистки України Неоніли Крюкової в гостях подкасту «Книгосховища». Говоримо про те, як читати поезію та про тексти озвучені голосом Крюкової. Антиколоніальний «Кавказ» Тараса Шевченка, «Маруся Чурай» Ліни Костенко та її боротьба з цензурою, а також знакова творчість Івана Драча.

Що варто прочитати про Донеччину, щоб відчути цей регіон? Антологія українських письменників Донбасу «Порода». Історія козацької колонізації Донеччини та Луганщини у працях професора Василя Пірка. Та нон-фікшн Катерини Зарембо «Сонце України встає на Донбасі», який незабаром вийде з друку. Літературні рекомендації від Станіслава Федорчука, політолога та громадського активіста.

Які книжки допоможуть краще розуміти історію України? Про що розповідає Сергій Плохій у книзі «Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні»? Відповіді на які питання можна знайти у працях Генрика Літвіна «Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини 1569-1648» та «Злука поштивих народів. Польського, литовського, руського. Волинь і Київщина в Люблінській унії». Та до чого тут «Королі-чудотворці» Марка Блока та біографія Мелетія Смотрицького від Девіда Фріка. Розповідає історикиня Наталія Старченко.

Яку літератури варто прочитати, щоб не забувати, що війна в Україні триває з 2014 року? Літературні рекомендації від Євгенії Подобної, журналістки та письменниці. Про російський концтабір у книжці «Світлий шлях» Станіслава Асєєва та його збірку «В ізоляції». Про те, як жити далі в багатошаровій історії Єви Бурлакової «Життя P.S.». Досвід кіборга Олександра Терещенка в романах «Життя після 16:30» та «Життя після 16:30. Сім років потому». А також, про книжки Євгенії Подобної «Дівчата зрізають коси», «Лютий лютий 2022. Свідчення про перші дні вторгнення» і підготовку видання про Ірпінь та Бучу.

В яких фантастичних романах зникає світло і як люди долають цю проблему? Світлана Тараторіна, письменниця та комунікаторка видавництва «Vivat» розповідає про свій новий роман «Дім солі” та ділиться рекомендаціями постапокаліптичної літератури. Та чому саме зараз варто прочитати романи «Прихід ночі» Айзека Азімова, «Кантика для Лейбовіца» Волтера Міллера та «Дорога» Кормака Маккарті.

Фінський досвід війни в літературі та чому це має бути цікаво в Україні? Які книжки варто перекласти українською? Лайла Хірвісаарі та її книжки про Карелію, біженство та війну. Чому цивілізованих людей так вабить Роса Ліксом та її роман “Вагон №6”, який було екранізовано. Ville Kivimäki та його нон-фікшн про Другу світову війну “Зруйновані уми”. А також про любов фінів до книжок та особливості публічних бібліотек. Розповідає Наталя Тарамае, журналістка, членкиня правління «Товариства українців у Фінляндії», засновниця та програмна директорка Українських кіноднів у Гельсінкі та викладачка в Гельсінському університеті.

Великі українські композитори в художній українській літературі. Різні інтерпретації повісті «казка про калинову сопілку» Оксани Забужко. Як Мирослав Корчинський використовував та просував українську сопілку? Що означає назва роману «Страчена пісня» Миколи Дашкієва про вигадану біографію Максима Березовського. П’єса «Скорбна симфонія» Юрія Косача про Дмитра Бортнянського. Та чому Бортнянський був улюбленим композитором Чайковського? Розповідає Анна Гадецька, музикознавиця, співзасновниця та програмна директорка Open Opera Ukraine.

Що варто прочитати, щоб зрозуміти єврейську культуру? Як вона переплетена з українською та як відображається в книжках? Рож га-Шана та інші свята у літературі. Котик Ехезкель та його спогоди, а також роман “Шоша” Ісаака Зінґера. Розповідає Владислава Московець, координаторка програми Єврейських Студій УКУ та дослідниця центру міської історії.