Медіуми

У випуску — про співпрацю з Суспільним, новий проєкт замість «УніверCheck» та інші ідеї Pedan buro, а також як у Сашка Педана вкрали ютуб-канал і як він рятував ситуацію.

У грудні 2023 року Суспільне та Pedan buro запустили «Колайдер» — перший проєкт НСТУ для підліткової аудиторії на платформах YouTube і TikTok. Як цей проєкт планує перетворитися на цілу екосистему з виробництва українськомовного контенту для підлітків, як добирають ведучих для підліткової аудиторії, як конкурують і водночас співпрацюють із блогерами та на яких майданчиках знімають наукові батли, а також про власні проєкти: чому більше не буде «УніверCheck», про що розповідають у подкасті «Кажуть» і про перипетії з власним YouTube-каналом: як його викрали хакери, Google видалила весь контент за вісім років роботи і як український хакер допоміг усе це повернути.

Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Олександром Педаном, українським телеведучим, громадським діячем, співзасновником комунікаційної агенції Pedan buro та креативним продюсером ютуб-каналу «Колайдер».

00:00 «Дуже високий запит виявився зараз у суспільства на контент, народ не може жити тільки в телемарафоні, як виявилось»;

03:09 «Ми разом із Суспільним створили цілу екосистему корисного, цікавого україномовного контенту для підлітків — проєкт “Колайдер”»;

12:47 «Ми знімали проєкт у Музеї науки від Малої академії наук і в “Експериментаріумі”»;

13:35 «Ведуча “Кіберхати” — переможниця Всесвітньої олімпіади Genius, представниця Малої академії наук»;

17:55 «Ми не використовуємо ненормативну лексику. Ми точно те, що мама дозволить ставити своїм дітям»;

21:55 «Моя наступна мрія — створити прям екосистему україномовного контенту на ютубі для дітей і підлітків»;

30:09 «Більше не “УніверCheck”. У третьому сезоні ми будемо знайомити підлітків із профтехосвітою у “КоледжCheck”»;

46:55 «Ми з допомогою українського хакера повертали наш ютуб-канал, який вкрали»

51:44 «Подкаст “Кажуть” — це проєкт про те, що говорять у вас у дворі, у вашому вайбері, телеграмі».

У випуску — про проблеми, з якими зіткнулася українська журналістика у 2023 році, чого досяг і що планує Суспільний мовник, посилення державного мовлення, проблеми з допуском на фронт та прогнози на 2024 рік.

У випуску голова Наглядової ради Світлана Остапа розповідає, що Суспільне мовлення має рівень довіри аудиторії у 86%, яка дивиться, слухає та читає новини Суспільного. У диджиталі сторінки Суспільного перетнули межу 10 млн підписок. Крім того, у 2023 році було запущено новий спортивний телеканал «Суспільне Спорт», нову радіостанцію «Радіоточка» й унікальну платформу архівних відео- й аудіофайлів «Суспільне Медіатека».

Також ведемо розмову про майбутнє марафону «Єдині новини» та міркуємо, чи міг би Суспільний мовник самостійно виробляти й транслювати новинний телемарафон. Насамкінець підбиваємо медійні підсумки 2023 року та дискутуємо про те, де українським медіа брати гроші, людей і як працювати на фронті.

Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску зі Світланою Остапою, головою Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України та заступницею шеф-редакторки «Детектора медіа».

00:00 «Ми визначили, які філії Суспільного стануть регіональними хабами»;

05:35 «Влада вже зрозуміла, що ми не дамо втручатися в редакційну політику компанії, з цим пов’язане посилення державного мовлення»;

09:22 «Довіра до Суспільного значно зросла — понад 80%. Водночас довіра до телемарафону падає»;

13:20 «Я цікавилася у правління Суспільного, чи могла би компанія самостійно виготовляти телемарафон»;

20:05 «У онлайн-медіа десь 60% — це гроші від донорів і 40% — доходи від реклами. Є відомі медіа, які кажуть, що якщо ми не отримаємо в найближчі кілька тижнів грант, то можемо закритися»;

27:34 «Поки сприйматимуть журналістів як якихось дітей, яких треба захищати, які можуть розпатякати якісь військові таємниці, а не як людей, які виконують свою роботу, представників важливої професії — ситуація з допуском медіа на фронт не зміниться»;

34:00 «Суспільне набиратиме журналістів на нові інформаційні програми, плануємо також розвиток виробництва контенту для задоволення культурних та освітніх потреб».

У випуску — про задачі, які збирається розв’язувати новий Голова Комітету з питань свободи слова Верховної Ради.

9 грудня Верховна Рада призначила Ярослава Юрчишина очільником комітету з питань свободи слова замість нардепа від забороненої проросійської партії «Платформа за життя і мир» Нестора Шуфрича, якого підозрюють у держзраді.

Які подальша доля інформаційного марафону «Єдині новини», чи є перспективи спрощення умов роботи журналістів на війні та кращого розслідування справ перешкоджання професійній діяльності журналістів, а також про те, що робити з анонімними телеграм-каналами — чи достатньо розвивати медіаграмотність, чи держава має піти на жорстке регулювання — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ярославом Юрчишиним, головою Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова.

00:00 Як писати, щоб на публікацію звернули увагу народні депутати?

08:30 Про анонімні канали: «Держава може комунікувати з власниками мережі: або ви працюєте на підвищення верифікації, або ми будемо приймати необхідні рішення, як свого часу приймали рішення по “Однокласниках”, “ВКонтакті”»;

20:00 Що робити з марафоном: «Якщо ми не знайдемо механізм, як зробити єдиний марафон більш збалансованим, він себе вичерпає в межах одного року»;

25:00 Про доступ журналістів у приміщення Верховної Ради та трансляції засідань у прямому ефірі: «Незалежно від безпекової спроможності парламенту, ми маємо підвищувати рівень обізнаності людей про Верховну Раду»;

33:40 Про медіаграмотність: «Базові речі, як фінансова грамотність, медіаграмотність, основи охорони здоров’я, мають бути від садочка до університету, вшиті в загальні програми»;

36:30 Про допуск журналістів на фронт: «Ми точно будемо робити з усіма військовими комунікаційними командами зустрічі й пояснювати: друзі, треба спрощувати!».

У випуску — про взаємини «Української правди» з Офісом президента, цензуру військових і гроші, зароблені для Томаша Фіали.

24 лютого 2022 року редакторка колонок «УП» написала новину під диктовку заступника головреда: «Путін почав війну в Україні». Як редакція «Української правди» зустріла велику війну, чи отримують вказівки від власника Томаша Фіали, навіщо ще в травні 2022-го журналісти написали про конфлікт між Зеленським і Залужним. А також про прем'єри нових аудіовізуальних продуктів «УП», зміни в технології виробництва матеріалів і використання штучного інтелекту.

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Євгеном Будерацьким, заступником головного редактора «Української правди».

00:00 «Будерацький, прокидайся. Почалось!»;

16:12 «Політика почала “їсти” нашу війну»;

20:30 «Не тільки воєнного кореспондента, а й воєнного редактора не було»;

28:30 «Нам сказали, що повернуть акредитацію, якщо напишете щось на кшталт “давайте жити дружно, ми більше так не будемо”»;

33:40 «Відео — це обов’язковий напрямок для медіа»;

38:00 «Наші вороги розганяють міфи, що ми належимо Соросу, Льовочкіну, Авакову, Фірташу, Григоришину. Але ця конструкція зламалася»;

49:00 «Автори, звісно, ходили до самого Татарова»;

54:00 «Штучний інтелект для новин ми не використовуємо, але в подкасті був один момент».

У випуску — про організацію та залаштункові історії фіналу Нацвідбору на «Дитяче Євробачення — 2023».

Цієї неділі, 26 листопада, в Палаці Нікайя у Ніцці (Франція) відбудеться фінал «Дитячого Євробачення — 2023». Україну на 21-му дитячому пісенному конкурсі представить дев’ятирічна Анастасія Димид із піснею «Квітка». Вона була наймолодшою учасницею Національного відбору, її перемога спричинила скандал і хвилі критики у соцмережах. Попри переживання, Анастасія разом із командою Суспільного готується до виступу. 

Як організатори Нацвідбору та юні учасники конкурсу готували свої виступи в умовах війни, знімали кліпи у підвалах і дякували захисникам за можливість співати на сцені — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Анною Тульєвою, ведучою Національного відбору на «Дитяче Євробачення — 2023».

01:35 Цього року нетипово у скандальну хвилю потрапило «Дитяче Євробачення»;

04:35 Я сама — простенька дівчинка з Житомирської області, яка пообіцяла своєму дідусю, що буду колись в «телеку»;

05:30 Мій шлях продовжився на Суспільному, тому що це — найщиріша та найчистіша телекомпанія;

06:30 Чому виник скандал на «Дитячому Євробаченні»?

09:40 Національний відбір на «Дитяче Євробачення» цього року став одним із найкращих;

11:43 Перші слова, які переможниця Анастасія Димид сказала зі сцени — «Дякую усім захисникам». Чи був патріотизм і україномовність умовою участі дітей у Нацвідборі?

15:40 Світлана Тарабарова написала пісні для дітей, які не мали своїх творів, не мали можливості їх записати;

16:20 Щоб приїхати на прослуховування, родина учасника конкурсу Артема Котенка просила окремі дозволи у військових, щоб їх відпустили раніше чи пізніше, бо на Сумщині була довша комендантська година;

16:40 Фіналістка конкурсу Поліна Бабій зараз навчається в Словаччині. Її пісня, як вона розповідала, про те, що ми всі маємо допомагати нашій країні;

17:40 Чому переможниці Анастасії Димид так відгукується тема війни?

21:23 Під час знімання влогів дітей ніхто не змушував говорити або не говорити щось про війну;

22:30 Як готують Анастасію до поїздки на фінал «Дитячого Євробачення» у Ніццу?

24:10 Анастасії Димид лише 9 років, вона дуже сильна дівчинка. Вона з усім впорається;

27:50 «Мені казково» — терапевтична пісня Світлани Тарабарової для Нацвідбору «Дитячого Євробачення».

У випуску — про те, як вплинула війна на розвиток радіо в Україні.

Рівно 99 років тому, 16 листопада 1924 року, почалася історія радіо в Україні – вийшла в ефір перша передача «Українського радіо». А сьогодні саме велика війна повернула необхідність радіо, його стратегічне значення.

Як Українське радіо готувалося до вторгнення армії РФ, що було в радіоефірі у перші години широкомасштабної війни, як кореспонденти виходили в ефір із окупованого Херсона. А також про стрімке розширення аудиторії УР від початку широкомасштабного вторгнення та підготовку до 100-літнього Дня народження Українського радіо. 

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Дмитром Хоркіним, членом правління Суспільного Мовлення, відповідального за радіо, телебачення та диджитал.

02:20 Як Українське радіо відреагувало на початок широкомасштабного вторгнення РФ?

03:10 За два місяці до повномасштабного вторгнення ми вже почали готуватися;

05:00 Я ніколи не думав, що у XXI столітті радіо набуде такої важливості і стратегічності;

06:10 У час, коли відбуваються бойові дії, немає електроенергії, відсутній зв'язок, мобільні оператори і телеканали — радіо мало змогу покривати ці території;

06:25 У новоокупованих територіях: передмісті Києва, Чернігівській області, на Херсонщині, в Маріуполі «Українське радіо» залишалося єдиним українським медіа;

07:15 Після 10-го жовтня 2022 року, коли був масований ракетний обстріл Києва та інших великих міст проявилась важливість радіо;

08:35 Багато людей вперше відкрили для себе радіо і закохалися, зрозуміли цю магію, бо підстрибнуло загалом споживання радіо і ця тенденція зростання залишається;

09:05 Радіоприймач на батарейках є невіддільною частиною тривожної валізки;

09:25 На другий день повномасштабної війни почався марафон «Єдині новини». Чи не пора вже його закривати?

13:45 У нас (в слоті Суспільного в марафоні «Єдині новини») є баланс думок, представленість усіх політичних сил, ми мовимо в рамках стандартів;

14:55 Із квітня 2022 року ми запустили телеканал «Суспільне. Культура» — поза марафонний;

15:25 В якомусь сенсі «Суспільне» є в хорошому сенсі бенефіціаром, тому що сприймається це передусім як і телеканал «Перший»;

17:00 У Херсоні, коли він був окупований, працювали кореспонденти Українського Радіо;

21:10 Ми потрібні аудиторії — скільком людям ми змогли допомогти, які були в окупації, які проривалися гуманітарними коридорами через нас;

23:00 Хто дає вказівки: Офіс Президента чи Дмитро Хоркін, чи якісь аноніми з телеграм-каналів вказують?

25:30 У Соловйова на величезних екранах твій портрет, ти — український Геббельс;

28:15 Радіодиктант — це слово №1 у запиті українського сегмента Google в день проведення;

30:27 Цього року Українському радіо виповнюється 99 років;

31:15 Ми один із найстарших радіомовників у світі. Ми в ефірі будемо розповідати про цю історію. Зараз готуємо книжку до сторіччя радіо;

32:00 Напевно, саме велика війна повернула цю необхідність радіо, його стратегічне значення.

У випуску — про залучення анонімних телеграм-каналів до співпраці з Офісом Президента.

16 жовтня на зустріч офрекорд із президентом Зеленським поряд із професійними, з прозорою власністю медіа були також запрошені представники анонімного телеграм-каналу «Труха».

Про це ведучий подкасту «Медіуми» Вадим Міський поговорив з Оксаною Романюк, директоркою Інституту масової інформації. У розмові вона порівняла відповідальність перед законом і суспільством авторів телеграм-каналів та професійних медіа. А також застерігла владну команду від будь-якої співпраці з анонімними телеграм-каналами. На її думку, така співпраця не лише шкодить репутації Офісу Президента, а й не дає жодної практичної користі для посилення впливу на суспільство: «Влада стала жертвою агресивного маркетингу телеграм-каналів. Це мильна бульбашка, за якою не стоїть реального впливу і реальної аудиторії». Вона наголошує, що такі канали свою аудиторію купують і їх вплив однозначно переоцінений.

02:46 На зустріч із Президентом України запросили адміністратора «Трухи» та інших телеграм-каналів — сумнівних, анонімних;

03:10 Ми не знаємо, хто за цими телеграм-каналами стоїть;

03:55 Телеграм-канали не відповідають за той контент, який вони продукують, вони жодним чином не регулюються;

04:50 ОП фактично прирівняв телеграм-канали до професійних журналістів, це дуже обурило журналістську спільноту;

05:15 У журналістів є місія — інформувати правдиво. В телеграм-каналі місія заробляти гроші;

06:00 Телеграм-канал «Труха» ловили на публікації фейків; 

06:30 Шеф-редакторка видання «Бабель» Катерина Коберник назвала таке рішення: «Солідаризація з помийкою і демонстрація абсолютної некомпетентності в питаннях медіа в ОП»; 

10:30 «МакДональдз» відхрестився від спроби використання бренду в промоції на телеграм-каналах;

10:50 Якщо влада розміщує рекламу між онлайн-казино і чернухою, то це стає частиною репутації влади;

13:10 У нас у всіх є право на отримання достовірної інформації і це право гарантоване нам Конституцією України;

19:00 Аби замовники користувалися роботами для вимірювання аудиторії телеграм-каналів, то вони б не користувалися цими майданчиками, тому що вплив там мінімальний насправді;

21:45 До нас також доходили чутки про співпрацю влади з «Ісландією».

У випуску подкасту «Медіуми» ми поговорили з авторами розслідування про пишне весілля експрокурора та колишньої працівниці ДБР, яке зробило регіональне видання lviv.media.

Упродовж двох днів у п'ятизірковому комплексі Emily Resort, неподалік Львова, прокурори, колишні працівники правоохоронних органів, ДБР, податкової та депутати святкували пишне весілля Ростислава Ільницького та Роксолани Москви. Ця історія змусила «огризатися» речницю ДБР просто в ефірі єдиного телемарафону, а Олю Полякову записувати пояснення щодо її участі у гулянці. А також порушила огром питань про межі дозволеного в поведінці заможних українців під час широкомасштабної війни. До чого не призвела ця історія, то це до публічних вибачень і щедрих донатів на ЗСУ з отриманих на весіллі грошей і подарунків зі боку молодят і їхніх батьків.

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з очільником видання lviv.media Любомиром Ференсом і Мартою Когут, авторкою матеріалу про це пишне весілля.

02:40 З якою метою журналісти зайнялися історією про весілля?

03:55 Ми дійшли висновку, що це колишні держслужбовці;

04:20 Ми дзвонили й до нареченого, і до мами нареченої, але ніхто з нами на контакт не вийшов;

04:45 Молодята колись працювали в ДБР і в прокуратурі;

05:20 Батько нареченого до нас сам зателефонував, просив не публікувати цього матеріалу;

07:20 Ми всі одноголосно сказали: робимо та публікуємо;

08:20 Ви пробували рахувати бюджет цього дійства?

09:00 Який резонанс мала ця історія?

09:55 Багато військових записують відео з обуренням;

10:10 Історія потрапила у загальнодержавні видання, а чи всі львівські медіа написали про цю історію?

13:00 Часто в регіонах виходять класні історії, але їх просто не беруть, бо це регіональні сайти;

14:45 Що ви думаєте про те, що селебріті включилися в розкрутку історії, зокрема, Оля Полякова?

18:15 Ми сподіваємося, що це ще не кінець історії, ми тут чекаємо на деякі дані; 

18:30 Як до журналістів видання lviv.media ставляться тепер у Львові, що змінилося? 

У випуску — про назву Радіодиктанту-2023, виклики, пов’язані з перенесенням дати та війною, а також про те, що робити, аби стати переможцем.

У попередні роки Радіодиктант відбувався 9 листопада, а у 2023-му вперше відбудеться 27 жовтня. На цю дату в багатьох учнів, які зазвичай активно долучаються до написання просто у школах, будуть канікули, і це виклики, які намагаються подолати організатори події. Лишаються і виклики минулого року: широкомасштабне вторгнення з повітряними тривогами та можливими вимкненнями світла. Однак команда Українського радіо налаштована знову охопити величезну аудиторію як в Україні, так і по всьому світу. Як називатиметься текст цьогорічного диктанту, як вдається організаторам Радіодиктанту національної єдності щоразу робити з цієї акції найбільший флешмоб України, чому долучаються учні, студенти, попзірки, дипломати, депутати, міністри й навіть очільники уряду, в який спосіб вдається залучити до написання Радіодиктанту українців з усього світу, навіть в Антарктиді.

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юлією Шелудько, виконавчою продюсеркою Українського Радіо, координаторкою проєкту «Радіодиктант національної єдності».

01:20 Радіодиктант відбудеться 27 жовтня. Як сталося, що зміна церковного календаря призвела до зміни дати радіодиктанту?

03:20 Текст буде 100% красивий, цікавий, якісний;

03:40 Катерина Калитко вже розпочала писати текст.

04:05 Про що буде диктант?

04:40 Називатиметься текст Радіодиктанту «Дороги України»;

05:40 Радіодиктант — це вже традиція; Чи є акція актуальною в час війни?

06:25 Мова об'єднує людей, люди пишуть, вони в один момент, в один час, в різних точках нашої планети пишуть;

07:35 Треба відправляти текст листом на Українське радіо; 

08:00 Ми ще потім призи переможцям даємо;

08:20 Скільки людей дивиться та слухає Радіодиктант?

09:30 Інші радіостанції й теленовини, сайти — всі пишуть новину: сьогодні Радіодиктант національної єдності;

12:05 Як залучається закордонна аудиторія, вони теж присилають свої листи з-за кордону?

13:15 Радіодиктант об'єднує тих, хто не об'єднується іншими способами;

13:40 Що треба зробити, аби стати переможцем? 

15:10 Христина Гоянюк зі Львова перемогла вже 10 разів;

15:30 Українське радіо в Одесі розповіло про учасницю, яка теж писала всі радіодиктанти;

18:20 Фотографії бійців із передової, які сидять на танку, і вони пишуть Радіодиктант — символ епохи;

20:10 Трансляція Радіодиктанту відбудеться на хвилях Українського радіо, в «Дії», в застосунку «suspilne.radio», дивитися можна на телеканалі «Суспільне. Культура», а також на фейсбук-сторінці «Суспільного» і YouTube-каналі «Українського радіо».

У випуску — про «моркву в шоколаді» як принцип виготовлення контенту для дітей та особливості підходу до дистрибуції дитячого і підліткового контенту на Суспільному.

Книга «Хоробрі казки» — це друкована версія аудіоказок, створених командою Суспільного у 2022 році, щоб чесно і з турботою пояснити дітям нові реалії воєнного часу. Цього року «Хоробрі казки» презентують на міжнародному рівні — на українському стенді Франкфуртського книжково ярмарку. Про те, чому дорослі плачуть, слухаючи і читаючи «Хоробрі казки», а діти — ні. А також про наступні проєкти Суспільного для дітей і вихід на підліткову аудиторію: «Це буде освітній контент у чотирьох форматах».

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Вікторією Мурованою, генпродюсеркою цифрових платформ Суспільного.

02:30 Як на Суспільному після початку широкомасштабного вторгнення РФ виникла ідея створити аудіоказки нового часу;

09:00 «Біжи, мишеня» — це казка про те, як пояснити дитині втрату;

09:30 Казка «Диво у темряві» зʼявлася під час блекаутів;

14:40 Батьки свідомо шукають контент український та українською мовою;

17:40 Цього року буде запущено проєкти для підлітків — «це освітній контент у чотирьох форматах»;

19:00 Як зараз виглядає конкуренція українськомовного і російськомовного дитячого контенту;

20:10 Весь контент для дітей виробництва Суспільного — це «морква в шоколаді», намагання подати корисну інформацію у привабливій упаковці;

20:35 Дитячий контент від російських каналів — токсичний, це «розпаковки»;

22:00 В одному з епізодів у нас з'являється киця Мія з протезиком, дітям пояснюють, що сталося з Мією — протез стає для киці суперсилою;

22:40 Найулюбленіша казка дітей на наших презентаціях — це «Воїни-котики з острова «Паляниця»;

23:00 На Суспільному ми можемо ростити нашу аудиторію;

23:30 Книжка «Хоробрі казки» з'явиться на Франкфуртському книжковому ярмарку.