Медіуми

У випуску — про те, як забезпечити неминуче покарання для медійників-колаборантів після завершення війни, і як цьому допоможуть автори проєкту «Медіаколаборанти».

«Детектор медіа» запустив проєкт «Медіаколаборанти», де розповідає про медійників, які за власним вибором, без примусу, стали розповсюджувати російську пропаганду на тимчасово окупованих територіях. Про мотиви, які спонукають українських медійників добровільно переходити на бік окупантів, про журналістів, які ще до широкомасштабної війни обслуговували проросійських політиків і транслювали пропагандистські наративи. А також як СБУ може використовувати у своїх провадженнях дані, які «Детектор медіа» публікуватиме у межах проєкту «Медіаколаборанти».

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Наталією Лигачовою, керівницею ГО «Детектор медіа» та шефредакторкою онлайн-видання «Детектор медіа». 

00:03 Нам багато розповіли про медійників-колборантів представники Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у тих областях, що пережили окупацію та чиї регіони досі в окупації;

06:10 Як працювали медіа зрадника Балицького на початку вторгнення;

07:20 Ще до початку великої війни була помітна схильність деяких медійників до Росії і їхній перехід на бік окупантів можна було передбачити ще тоді;

10:35 Історія Макса Назарова дуже дивна для нас, його канал абсолютно прорашистський;

11:00 Так само, як антикорупціонери тиснуть на правоохоронців, громадянському суспільству треба тиснути на відповідні органи, щоб вони припиняли ворожу інформаційну діяльність;

13:40 Наші читачі допомагають нам зібрати інформацію про те, як працюють медіа на окупованих територіях;

14:20 В Херсоні не було загрози вмерти з голоду під час окупації, тож на співпрацю з ворогом медійники йшли добровільно, не через непереборні обставини;

19:00 Треба стежити за тим, куди тікатимуть медіаколаборанти: якщо до Європи, то шукати і вимагати покарання;

20:20 Багато з медійників, які працюють на окупантів, не титрують свої сюжети, не пишуть свої імена в журналістських матеріалах, але впізнати їх можна.

У випуску — про базу російських пропагандистів «Kremlin’s Voice».

Як команда «Інтерньюз-Україна» збирає в одній базі висловлювання найодіозніших російських медійних осіб, що пропагують війну проти України, зокрема, і колишніх українських медійників, що нині закликають бомбити свою Батьківщину. А також про перспективи притягнення пропагандистів до відповідальності, звʼязок риторики прокремлівських росіян і німецьких нацистів та збіги у пропаганді війни та геноциду.

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Анастасією Герасимчук, аналітикинею ГО «Інтерньюз-Україна».

04:30 У кожному нашому профайлі містяться ключові приклади висловлювань пропагандистів;

05:30 Наша авдиторія може проголосувати за найгіршого пропагандиста, ми створюємо народний антирейтинг пропагандистів;

07:20 Ми своєю базою даємо доказовий матеріал для майбутніх судів;

06:15 Колишній український медійник пише: «Бомбите Киев, бомбите Харьков, не жалейте боеприпасов!»

08:15 Ми проводимо паралелі між злочинами на фронті і словами пропагандистів;

17:20 Риторика російських пропагандистів про Україну нагадує «остаточне вирішення єврейського питання»;

18:00 Складається враження, що російські пропагандисти користуються старою німецькою методичкою;

18:40 Пропагандист вводить такі поняття як «денацифируемая страна» і «денацифицирующее государство»;

21:20 Ольга Скабєєва дуже переживала під час одного зі своїх ефірів, що їм, всім пропагандистам, прийде кінець.

У випуску — про те, за які гроші зараз живуть локальні медіа.

Як під час війни команда Агенції розвитку локальних медіа «Або» запустила ще 5 нових медіа, чи популярні розважальні жанри. Хто читає сайти мережі в окупації, що цікавить читачів на Заході України, а що шукають на сайтах «Свої.City» люди з Донбасу.

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Гаяне Авакян, редакторка мережі локальних медіа «Свої.City», заснованих Агенцією розвитку локальних медіа «Або».

03:00 В нашій мережі міських сайтів загалом 60 медіа, зокрема, у прифронтових і навіть в окупованих містах;

04:30 Ми їздимо на Схід записувати історії людей, бо працювати з темою війни потрібно там, а не сидячи в офісі в Києві;

05:20 Якщо говорити про деокупацію українських міст, ми хочемо, щоб разом з ЗСУ, туди повертався український інформаційний порядок денний разом з нами;

06:00 Ми стежимо за тим, що публікують окупаційні медіа і спростовуємо їхню дезінформацію;

06:20 Для нас важливо допомагати людям вибиратися з окупації;

06:40 Всі наші сайти публікують матеріали тільки українською мовою;

09:00 За що живуть медіа мережі «Свої.City»?

11:00 Ми заохочуємо наші медіа контактувати з місцевим бізнесом;

11:25 Які історії цікавлять читачів у громадах на Заході, на Донбасі?

12:10 Ми публікуємо щоденно некрологи, історії загиблих воїнів, люди в коментарях дуже підтримують родини героїв;

13:20 В Білопіллі в умовах щоденних обстрілів працює наша редакторка і розповідає всій Україні, що там робиться;

17:17 Ми дали завдання редакціям створити матеріали за допомоги штучного інтелекту — матеріали вийшли прикольні;

19:00 Наш сайт «Кавун.City» продовжував працювати в Херсоні під час окупації;

25:00 Широкомасштабна війна нас трохи уповільнила, але ми все одно запустили ще 5 нових медіа;

25:50 Ми шукаємо людей, які готові запускати локальні медіа в своєму місті разом з нами;

26:15 «Інформаційні пустелі» в регіонах;

28:30 Про досвід запуску медіа із людьми, які раніше ніколи не працювали в журналістиці.

У випуску — про те, як деякі загальнонаціональні українські медіа розмістили фальшивку про кінець світу із виразним російським шлейфом як справжню новину зі сфери науки.

Мова про «новину» від такого собі Егона Чолакяна, який видає себе за вченого з NASA. Він нібито побачив проблеми у ядрі Землі, які можуть призвести до «апокаліпсису», а врятувати від неминучого «кінця планети» можуть Джо Байден, Сі Цзіньпінь і… Путін. А також про проблему медіагігієни та відповідальності журналістів за помилки, які трапляються у будь-якому ЗМІ, адже вибачень за публікацію цієї проросійської фейкової історії досі немає.

Про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Дмитром Раєвським, редактором видання «Бабель».

02:20 Ця історія назбирала пів мільйона переглядів лише на одному медіа, яке зробило про це «новину»;

02:30 Чому «Бабель» написав про чергову історію зі сфери теорії змов;

03:07 Чолокян, очевидно, не той, за кого себе видає, він позиціонує себе як американський вчений;

03:40 Він побачив щось у ядрі Землі із супутника, який ще не запустили на орбіту;

04:00 Люди почали засипати листами редакційну пошту «Бабеля» з вимогою написати про загрозу «апокаліпсиса»;

04:50 «Ми поспілкувалися на цю тему зі справжніми вченими»;

05:10 Дуже дивними виглядають соціальні мережі Егона Чолакяна;

06:50 Уся ця кампанія запускалася для того, щоб запостити великий портрет Путіна;

09:30 В українських медіа небагато грошей витрачається на висвітлення подій у сфері науки;

12:00 Теми науки погано «заходять» нашій аудиторії, але якщо написати «планеті кінець» — заходять;

14:00 Погано, що нема дисклеймеру тих медіа, які розмістили цю новину. Вони мусили написати читачам: «Ми облажалися», але не зробили цього;

15:10 Кампанія насправді ширша, і вона не зараз почалася, ми відстежили зв’язок Creative Society (просуває Чолакяна і теорію про апокаліпсисів — ред.) і АллатРа;

15:50 Вони просували тезу, що зміна клімату — це природне явище, треба продовжувати користуватися нафтою і газу;

19:40 Егон Чолакян репостить Катерину Одарченко, українську політологиню, без перекладу українською мовою;

24:35 Частина антинаукових організацій якимось чином пов'язані з Росією;

27:00 Мене порадували регіональні медіа, які відмовилися цю історію друкувати, хоча на них тиск був більший.

У випуску — про непокараних пропагандистів, які досі присутні в українських медіа.

Як почуваються нині в українському медіапросторі майже всі медійники, які роками працювали на Москву та поширювали російську пропаганду на українських телеканалах. Де вони зараз працюють, звідки йде фінансування та яку загрозу створює їхня теперішня присутність в українському медіаполі для майбутнього України.

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ярославом Зубченком, заступником шефредакторки «Детектора медіа».

03:00 Коли вже трапилася повномасштабна війна, а в нас працюють проросійські спікери, я думаю, що це абсурд;

04:00 Нас відділяє від зникнення (роспропагандистів з українського медіаполя — ред.) політичне рішення — рішення СБУ та людей, які впливають на СБУ;

04:26 Вони розповідають, що знищення Каховської ГЕС Росія «погодила» з Америкою та Європою;

05:30 Усі телеведучі й продюсери телеканалу Євгена Мураєва «Наш», крім Діани Панченко, не покарані; ведучі й продюсери каналів Медведчука також не покарані;

09:53 Про YouTube-канал Макса Назарова: неясно звідки гроші, хто формує редакційну політику;

11:00 Всю нашу незалежність президенти Порошенко, Янукович, Ющенко, Кучма знаходили можливість приймати в Україні проросійські медіа;

12:15 На каналі «Рада» досі залишаються в ефірі ведучі каналів Медведчука;

14:30 Дискусія триває: чи можуть українські медійники, які творили російську пропаганду, повернутися в професію після вибачення за те, що вони працювали на російську пропаганду;

16:50 Макс Назаров висміював гасло «Слава Україні!» в ефірі українського телеканалу, який мовив на частоті, орендованій в української держави;

17:30 Замість того, щоб зробити спільну заяву: «Це все русня, не слухайте русню, русня має бути покарана», — українська держава в широкому сенсі каже: «Ок, ми будемо їх (проросійських медійників) використовувати»;

17:50 Це створює загрозу того, що навіть коли ми переможемо Росію, ми знову не переможемо російське;

19.00 Вони підливають масла в головні наративи Росії: «не все однозначно», «правда посередині», «нікому не вірте», «нічого неясно».

У випуску — про великі багатства, які приховує не тільки українська земля, а й українська влада, та журналістику, яка береться розповісти про них.

Як важко дістати інформацію про тих, хто видобуває корисні копалини в Україні, на яких умовах, скільки відраховується у формі ренти, як і кому держава видає спецдозволи на видобуток під час широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. І що там із реалізацією ідеї Володимира Зеленського про «економічний паспорт українця», на якому б мали накопичуватися гроші від надрокористувачів. А ще про зусилля зацікавити кожного українця тим, що надра якраз належать їм, а значить, слід кожному навчитися контролювати ліцензування, видобуток і розподіл прибутків на всю громаду, як це робиться в багатьох країнах із багатими надрами.

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Володимиром Бойком — журналістом, телеведучим, який одного для звільнився з роботи з гарантованою зарплатнею та пішов, як він каже, «у ніщо» — писати про надра України на власноруч заснованому медіа «Nadra.info».

00:00 Мені крутили біля скроні: куди ти йдеш, які надра, кому це цікаво?

06:30 Ми як суспільство не усвідомлюємо всієї глибини наших надр;

11:00 Ідея президента Зеленського про «економічний паспорт українця» для депутатів зі «Слуги Народу» нині «не на часі»;

16:30 Держава закрила всі ключові реєстри даних, навіть про поклади та видобуток піску й вапняку;

24:50 Є компанії, які мають великі борги зі сплати ренти, які не платять за користування надрами. Мені відмовили в наданні даних про боржників, бо «в нас війна»;

28:00 Видобуток корисних копалин — це складний бізнес, який вимагає правдивого діалогу між бізнесом і громадою;

29:15 У Київській області є велике родовище титанових руд, знали? 

У випуску — про вихід України з СРСР та роль українців у розпаді Радянського Союзу.

19 серпня 1991 р. в Москві розпочався заколот — група партійних й урядових функціонерів спробували перехопити владу у тодішнього очільника СРСР Михайла Горбачова. Серед заколотників був голова радянської спецслужби КДБ Крюков, міністр внутрішніх справ Пуго, міністр оборони Язов та інші. Заколотники взяли під контроль центральне телебачення. Останкіно передавало балет «Лебедине озеро». А що відбувалося в Києві? Як працювали журналісти? Де українці отримували інформацію про історичні події? 

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Олександром Зінченком — сценаристом документального серіалу Суспільного «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла».

00:00 Як зреагували медіа в СРСР на серпневий путч 1991 року?

03:22 Українці опинилися в інформаційній блокаді: українське телебачення 19 серпня 1991 р. не було в ефірі до 16 години, друк газет припинили;

06:16 По «Маяку» грало «Лебедине озеро»;

08:17 «Я слухав «ворожі голоси» — BBC і «Голос Америки», обмотав квартиру дротами і стало щось чути»;

09:30 Як це не смішно звучить, найбільшим проривом стала програма «Время» — вони показали, як в Москві люди будують барикади;

12:30 Прем’єр-міністр Радянського Союзу Валентин Павлов разом з Геннадієм Янаєвим (віцепрезидент СРСР, голова ГКЧП) напились;

17:00 Як медіа виявилися більш оперативними, ніж західні спецслужби;

24:30 Його просили вимкнути камеру, а він не вимикав, завдяки тій камері Кендзьора ми бачимо, хто у Києві висунув ідею проголошення Незалежності України;

30:40 Незалежність комусь впала на голову, а хтось за неї довго боровся.

У випуску — про медіа, які переїхали з лівобережжя Херсонщини, і ті ЗМІ, які тепер працюють на нових російських господарів, створені колаборантами й окупантами.

У яких медіа читати про Херсонщину, зокрема, й про окуповану лівобережну частину, які маркери співпраці видання з окупантами? Як в окупованому Херсоні навчали молодих журналістів, що тепер зі студентами та викладачами окупаційної медіашколи? 

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Олегом Батуріним — журналістом з тимчасово окупованої Нової Каховки.

00:00 Анонс і знайомство з гостем;

03:00 Як багато медіа були змушені припинити свою діяльність?

04:40 Які медіа Херсонщини працюють сьогодні?

06:10 Зараз про рекламний ринок для херсонських медіа говорити не доводиться;

08:40 На якому сайті можна прочитати багато про те, що відбувається в окупованій Новій Каховку?

09:30 Окупанти досить охоче розповсюджують інформацію про себе і це задокументовані факти злочинів;

11:20 Люди в окупації допомагають перевіряти чи уточнювати інформацію;

12:58 На телеканалі «Таврія» окупанти зробили прибиральницю директоркою;

14:00 Увесь медіапростір на окупованій Херсонщині віддали відомому російському пропагандисту Олександру Малькевичу;

14:50 Про медіашколу окупантів у Херсоні: там є люди завезені з Росії і набрані з місцевих; 

15:20 Окупанти привласнили медіабренди, наприклад, «Наддніпрянську правду»; 

17:00 Ці газети виконують суто пропагандистську мету. Після фейкових «виборів», які окупанти запланували на вересень, вони припинять своє існування;

18:30 Ті журналісти, які «колаборнулися» під час окупації, перебувають у Херсоні. Щось не схоже що вони покарані;

21:30 Підокупаційні медіа на Херсонщині продовжують поширювати російські наративи, наприклад, що українці — недонація;

22:50 6 червня окупаційні медіа не були готові до висвітлення подій на Каховській ГЕС;

24:14 Моїх колег окупанти конкретно схиляли до співпраці;

26:00 Мені боляче писати не лише про рідну Каховку, яка окупована зараз, а й про всю окуповану Херсонщину;

27:20 Що читати про Херсонщину? Усі перевірені джерела інформації українськомовні, всі колеги здебільшого перейшли на українську.

У випуску — про те, як журналісти оцінили ідею народних депутатів прибрати український дубляж із кінотеатрів. 

Від «Ура, нарешті поховаємо цей український дубляж» до питання: «А хто в маленькому містечку прийде на повністю англомовний фільм?» А також про те, хто насправді платить за дубляж іноземних фільмів українською і чому правовласники англомовних стрічок у захваті від українського «ЙОЙ»!

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Вікторією Польченко — креативною продюсеркою Радіо «Промінь», членкинею Київської творчої спілки акторів-дикторів.

02:15 «Ура, нарешті настав час поховати цей український дубляж!» — короткий зміст законопроєкту, який стосується дубляжу фільмів у кінотеатрах;

04:20 Моя дитина, яка народилася 2008 року не розмовляє російською, моя дитина зростала на гарних зразках українського перекладу, вона навчилася вигукувати не англійською «WOW», а українською «ЙОЙ»!

07:00 Людина переклала 200 фільмів; іноді актори не знають тих слів, які пропонують перекладачі;

09:30 «Вам це смішно?» — що думають і скільки платять за українські переклади правовласники кінострічок?

19:50 Візьмімо маленьке містечко, де є один кінотеатр, скільки людей прийде на повністю англомовний фільм?

24:15 Журналісти притисли на гальма законопроєкт про дубляж.

28:30 Український дубляж мейджори визнали одним із найкращих у світі.

У випуску — про те, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан встановив владу над медіапростором у своїй країні. 

Чому Віктор Орбан вирішив підкорити журналістів традиційних медіа і блогерів із соцмереж, як йому це вдалося та хто чинить спротив його медіадиктатурі.

Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили із Дмитром Тужанським— директором Інституту центральноєвропейської стратегії, найбільш обізнаним українським експертом у внутрішній і зовнішній політиці Угорщини. 

03:30 Угорці насправді проукраїнські. І це дисонує з риторикою Віктора Орбана;

07:00 Угорське суспільство переконали, що існує якийсь «таємний план Сороса»;

17:00 Є три рівні медіа. Це все скуплено, об'єднано;

27:30 Угорщина є прикладом того, як хакнули демократію;

32:20 Уявити, щоб якесь угорське медіа працювало з міжнародними фондами cкладно, бо це кліше: ти — «долар-медіа», ти — продався Соросу, ти — ворог нації!