Правда і кривда

Щоб читати про літературу, не потрібно завпонювати «Завантаження» на своїх пристроях монографіями та дисертаціями зі складними й зарозумілими словами. Достатньо зайти в найближчу книгарню й розгорнути одну з книг авторів і авторок із останнього випуску Правди і кривди «Як писати про українську літературу». Геля та Іра відібрали тексти на різний смак і тематику: від заплутаних невідомих біографічних історій Забужко до книжок на щодень від Улюри.

У епізоді дівчата намагаються з’ясувати, чи справді Оксана Стефанівна «шкідливе явище в українській літературі», де в її текстах мізогінія і що дає нам «Як рубали вишневий сад…». До сліз Гелю доводить навіть згадка про Леоніда Ушкалова і його книгу «Що таке українська література», автора, що своєю рукою довів її до навчання на літературній творчості, а про літературу говорить так, що зрозуміє кожен. Віра Агеєва з «Дорогами й середохрестями» у випуску з’являється, щоб внести трохи академізму і навернути до перегляду фільмів Довженка. Говорять дівчата і про Костя Москальця та його книгу «Стежачи за текстом», що есеями реабілітовує і занурює в середовище письменників, про яких пише. А наостанок – зірка кожного випуску Ганна Улюра. Геля та Іра намагаються з’ясувати вірити чи не вірити критикині, обговорюють її рецензії та книги «365» і «113».

Список використаної і згаданої літератури

1. Ростислав Семків — Як писали класики

2. Ростислав Семків — Як читати класиків

3. Оксана Забужко — Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емса

4. Леонід Ушкалов — Що таке українська література

5. Віра Агеєва — Дороги і середохрестя

6. Кость Москалець — Стежачи за текстом

7. Ганна Улюра — 365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини

8. Ганна Улюра — Ніч на Венері. 113 письменниць, які сяють у темряві

Підтримати разово можна на картки.

Наш сайт: https://pustoproject.com

Читати великий роман — це як дивитися серіал на Нетфліксі: сторінка за сторінкою прив'язуватись до героїв, злитися на відкриті кінцівки розділів і нестерпно чекати (і, водночас, боятися) розв'язки. У дев'ятому епізоді "Великий український роман" Геля та Іра обирають з полиць книгарень сучасні тексти великих розмірів на всякий смак: астрологічні, підліткові та дуже-дуже близькі. А ще валідують страх багатосторінкових книг, вирішують, кого можна ними бити, і сваряться через крайній великий український роман.

У епізоді мова про "Світила" Елеанор Катон, роман про золотошукачів Нової Зеландії. Іра стверджує, що він — поєднання капіталізму та астрології, тож нехай "занудна" тема вас не відштовхує. Геля ж оповідає про "Дітей їхніх" Ніколя Матьє, текст про 90-ті, підлітків, цигарки, мотоцикли і дорослішання. А разом дівчата обговорюють "Амадоку" Софії Андрухович. Тут сваряться за неокласиків, з'ясовують, що думала і не думала авторка та чому цей текст потрібно (чи ні?) читати.

Список використаної і згаданої літератури

1. Софія Андрухович — Амадока

2. Елеанор Каттон — Світила

3. Ніколя Матьє — Діти їхні

4. Ганна Улюра — Золотий перетин, або У природи немає симетрії: рецензія на "Амадоку" Софії Андрухович

5. Чуловська Ольга — «Амадока» Софії Андрухович — озеро національної пам’яті українців

6. Марія Бліндюк — «Амадока» Софії Андрухович: занурення у бездонне озеро амнезії

7. Обличчя зі шрамами: «Амадока» Софії Андрухович

8. Opinion: «Амадока»

9. Ярослава Стріха — Непевні «Світила» Елеанор Каттон

10. Linda Morris — Eleanor Catton youngest author ever shortlisted for Booker

11. Charlotte Higgins — Eleanor Catton: 'Male writers get asked what they think, women what they feel'

12. Ганна Улюра — Кривий погляд

13. Марина Марченко — Роман Ніколя Матьє «Діти їхні»: критика перекладу

14. Тетяна Петренко — Підсумки-2020: великий український роман проти малих українських романів

15. Robert McCrum — Why modern books are all too long

16. Michael Tauberg — Are Book Titles Getting Longer? A Data Analysis of Trends in the World of Print

17. Конспект Гелі лекції Євгенія Стасіневича в УКУ "Література в ХХІ столітті: теми, тренди, тенденції"

Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject

Підтримати разово можна на картки.

Приват24: 5168752011003871

Монобанк: 4441114453962340

Наш сайт: https://pustoproject.com

Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/

У восьмому епізоді "Пам'ять у пам'яті" Геля та Іра говорять про пам'ять, нав'язливу сусідку зверху, яка робить ремонт, заводить собак, змій, народжує дітей, влаштовує вечірки, а потім зрештою затоплює нас. Комунальні питання з цією пані дівчата будуть вирішувати разом у сучасних українських текстах "Танжер" Йвана Козленка, "Забуття" Тані Малярчук і "Антеро" Тані Калитенко.

Йван Козленко творить гомоеротичний роман, прописує кіно буквами й відкриває українськість Одеси. Таня Малярчук спонукає через забуття пригадувати: себе крізь інших, навіть дуже далеких, а ще розкаже про невроз і судомне миття підлоги. Таня Калитенко ж познайомить нас із пам'яттю наскрізною й неочевидною, поводить фантасмагоричною реальністю півночі та вб'є кілька чоловіків.

Список використаної і згаданої літератури

1. Йван Козленко — Танжер

2. Таня Малярчук — Забуття

3. Таня Калитенко — Антеро

4. Поль Рікер — Память, история, забвение

5. Оксана Кісь — Колективна пам’ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор

6. Стислий виклад основних положень теорії колективної пам’яті Моріса Хальбвакса

7. Наталя Кива — Атлас образів MNMOSYNE Абі Вабурга: в напрямі візуальної історії мистецтва

8. Барбара Шацька — Минуле — пам'ять — міт

9. Аляйда Ассман — Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам'яті

10. Конспекти з герменевтики, які Геля знайшла в шухляді

Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject

Підтримати разово можна на картки.

Приват24: 5168752011003871

Монобанк: 4441114453962340

Наш сайт: https://pustoproject.com

Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/

У сьомому епізоді “Як картинка ляже” Геля та Іра говорять про графічні романи і комікси. З’ясовують, де пролягає межа між цими жанрами, як під м’якими обкладинками й картинками ховаються важкі й важливі історії та чому читання коміксів, на думку радянських етимологів, може стати страшним злочином. Для правопорушення дівчата обрали цілих п’ять текстів.

“Заборонений плід” Лів Стрьомквіст спонукає дівчат повернутися до теми жіночої тілесности, аби дозволити все заборонене, а ще - посміятися з Фройда. Ґі Деліль у «Пхеньяні» знайомить із Північною Кореєю, спонукає до думок про Іншого та зверхність західноєвропейських авторів щодо далеких їм досвідів. “Маус” Арта Шпіґельмана і “Персеполіс” Марджан Сатрапі прописують власну або позичену пам’ять в нелюдських умовах і спонукають до роздуму про ейблізм серед тварин. На десерт - український графічний роман “У м’яті” Бориса Філоненка, який оповідає історію любови і втрати просто. Кажуть, це вже не графічний роман - графічна поезія.

Список використаної і згаданої літератури

1. Лів Стрьомквіст — Заборонений плід

2. Ґі Деліль — Пхеньян

3. Арт Шпіґельман — Маус

4. Марджан Сатрапі — Персеполіс

5. Борис Філоненко — У м’яті

6. Українська графічна проза на шляху до популярности

7. Оксана Довгополова — Смішне та страшне (роздуми на полях графічного роману) 

8. Лія Достлєва — Про ”Maus”Арта Шпігельмана: образ свині goes East

Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject

Підтримати разово можна на картки.

Приват24: 5168752011003871

Монобанк: 4441114453962340

Наш сайт: https://pustoproject.com

Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/

Зважаючи на пандемійні обмеження, подорожувати Балканами зараз найзручніше хіба що в межах нового епізоду «Правди і кривди». Помітили, що на полицях книжкових магазинів все більше й більше книг авторів, які родом із колишніх югославських республік? У цьому епізоді Геля та Іра з'ясовують чому, а ще говорять про пам'ять, вже завершену для когось війну та сваряться (не самі, а навіть усією командою) через Славенку Дракуліч.

Щоб з‘ясувати, що таке колишня Югославія, чому її етнічна та конфесійна строкатість породила стільки конфліктів і як це опрацьовують письменники, дівчата звертаються до книги Озрана Кебо «Сараєво ля початківців». Славенка Дракуліч прийде на допомогу, аби поговорити про те, «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися». Дубравка Угрешич у «Музеї безумовної капітуляції» за допомогою текстових фрагментів та світлин покаже, як писати сімейну історію. А Іво Андрич у своєму «Проклятому дворі» дозволить поговорити про національне різноманіття вже в межах в‘язниці.  1. Славенка Дракуліч — Як ми пережили комунізм і навіть сміялися

2. Дубравка Угрешич — Музей безумовної капітуляції

3. Іво Андрич — Проклятий двір

4. Іво Андрич — Як я входив у світ літератури 

5. Ганна Улюра — Експонат на реконструкції. Книга «Музей безумовної капітуляції» Дубравки Угрешич 

6. Катерина Калитко — У найближче десятиліття є підстави очікувати... 

7. Катерина і Калитко — Україна та Балкани. Чи є альтернатива мовчанню?

8. Марія Чадюк — Балканська література — це місце дива 

9. What Became of the ‘Five Witches’ of Croatia

Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject

Підтримати разово можна на картки.

Приват24: 5168752011003871

Монобанк: 4441114453962340

Наш сайт: https://pustoproject.com

Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/

У п'ятому епізоді "Мир, дружба, війна" Геля та Іра говорять про те, як сучасна українська література проговорює та осмислює (або не осмислює) війну. Дівчата намагаються також простежити традицію письма про досвід війни в українській літературі загалом. Війну в сучукрліті дівчата розглядають з усіх байдужо-небайдужих, драматичних-мелодраматичних і добре-погано написаних боків. Говорять вони про такі тексти: "Кокліко" Павла Матюші, "Смерть лева Сесіла мала сенс" Олени Стяжкіної, "Хлібне перемир'я" Сергія Жадана, "Доця" Тамари Горіха-Зерня і "Світлий шлях" Станіслава Асєєва. Спойлер: читати дівчата радять не все.

Список використаної і згаданої літератури

1. Павло Матюша — Кокліко

2. Олена Стяжкіна — Смерть лева Сесіла мала сенс

3. Сергій Жадан — Хлібне перемир'я

4. Тамара Горіха Зерня — Доця

5. Станіслав Асєєв — Світлий Шлях

6. Ярослав Поліщук —Гібридна топографія. Місця й не-місця в сучасній українській літературі

7. Ірина Захарчук —Друга Світова війна: досвід історії — досвід літератури. 

8. Наталія Ксьондзик — Між світовою скорботою і вітчизняною героїкою http://litakcent.com/2015/02/25/mizh-svitovoju-skorbotoju-ta-vitchyznjanoju-herojikoju/

9. Олександр Мимрук — Від окопів до мелодрам: якою буває українська воєнна проза

https://chytomo.com/vid-okopiv-do-melodramy-iakoiu-buvaie-ukrainska-voienna-proza/

10. Лія Достлєва — Як змішати свою кров з вугіллям: кілька кулінарних рецептів і порад

http://www.korydor.in.ua/ua/opinions/iak-zmishaty-svoiu-krov-z-vuhilliam-kilka-kulinarnykh-retseptiv-i-porad.html

11. Ганна Улюра — Горить: рецензія на книжку Сергія Жадана «Хлібне перемир’я»

http://litakcent.com/2020/07/02/gorit-retsenziya-na-knizhku-sergiya-zhadana-hlibne-peremir-ya/

12. Ганна Улюра — «Доця»: Коли жінка убиває

https://lb.ua/culture/2019/10/03/438650_dotsya_koli_zhinka_ubivaie.html

13. Марина Рябченко — Українські письменники, які писали про Першу світову війну: хто вони?

https://artefact.org.ua/literature/ukrayinski-pismenniki-yaki-pisali-pro-pershu-svitovu-viynu-hto-voni.html

Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject

Підтримати разово можна на картки.

Приват24: 5168752011003871

Монобанк: 4441114453962340

Наш сайт: https://pustoproject.com

Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/

У четвертому епізоді «Епікриз: історія ментальних криз» Геля та Іра говорять про те, як змінювались погляди на різні захворювання протягом історії і як це відображала література. Актуальна тема у розпал пандемії чи не так? Проте дівчата акцент ставлять все ж на ментальних недугах. Романтизованих, стереотипізованих і важливих. До обговорення дівчата обрали два тексти: «Під скляним ковпаком» Сильвії Плат і «Мондеґрін» Володимира Рафєєнка, текст говорений-переобговорений і майже нечитаний, непочутий. Сподіваємося, наші слухачі і слухачки помітять, як над епізодом бродив і збурювався дух Сьюзен Зонтаґ, який, здається, схвалив вибір обох текстів, адже (спойлер) ніхто з обраних авторів і авторок хвороби не романтизує.

Список використаної і згаданої літератури

1. Сильвія Плат — "Під скляним ковпаком"

Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject

Підтримати разово можна на картки.

Приват24: 5168752011003871

Монобанк: 4441114453962340

Наш сайт: https://pustoproject.com

Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/

У третьому епізоді "За спиною тілесности" Геля та Іра говорять про жіноче (і не тільки) тіло в літературі. Прослідковують його еволюцію в текстах від сакрального об’єкта до шматка м’яса, а вже згодом — до повноцінної сутности з власним голосом. Також авторки ставлять психічні діагнози еротизованим дев'яностим і звертаються до одягу, який часто нам тіло і заміняє.

Оскільки тіло — сукупність, то і говорять дівчата про сукупність текстів: малу прозу Ельфріди Єлінек та її «Смерть і діва», яку читати доволі болісно і страшно (пропонуємо інтерактив: порахувати, скільки разів за випуск лунає саме це слово), Кармен Марію Мачадо з її збіркою «Її тіло та інші сторони», де авторка говорить моторошно на моторошні теми, та Катерину Калитко, яка буквально нас ощасливила своєю «Землею загублених».

Стати нашим патроном: www.patreon.com/pustoproject

Використана та згадана література:

У другому епізоді «Суб’єктивно через об’єктив» будемо мізкувати про те, що ж воно таке – художня репортажистика, чому нарис-привітання у рахівській газеті – це не репортаж. Говоритимемо і серйозно: чому Карл-Маркус Гаус дещо заломлює оптику на тих, про кого він пише у «Собакоїдах та інших людях», але виструнчується у «Зникомих європейцях». Цвяхом програми стане Вітольд Шабловський, його «зрадники» і диктатори з репортажів «Кулемети і вишні. Історії про добрих людей з Волині» і «Як нагодувати диктатора». Не забуваємо також про своїх Інших, про «Наших Інших», у яких Олеся Яремчук дає можливість подолати дистанцію, робить спробу наближення до спільнот, про яких ми настільки мало знаємо, попри тісне сусідство.

Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject

Підтримати разово можна на картки:

Приват24: 5168752011003871

Монобанк: 4441114453962340

Наш сайт: https://pustoproject.com

Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/

Наш Instagram: https://instagram.com/pustoproject/

Наш Telegram: https://t.me/pustoprojec

У першому епізоді «Не порозуміються» Геля та Іра говорять про міжґенераційні взаємини в літературі. Торкаються текстів (і їхніх контекстів), важливих для певного покоління («Нормальні люди» Саллі Руні), а також тих, які висвітлюють поколіннєві проблеми, що досі муляють недостатньою проговореністю («Іван і Феба» Оксани Луцишиної, «Дім з вітражем» Жанни Слоньовської, «Дім для Дома» Вікторії Амеліної, «Баборня» Мирослава Лаюка), а також ті, де сімейний наратив стає приводом заплутатися у своїй генеалогії ще більше (тут до гри долучається Олег Коцарев і його максимально іронічні «Люди в гніздах).

Дисклеймер: у подкасті дівчата дещо ображають чоловічих персонажів.

Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject

Підтримати разово можна на картки.

Наш сайт: https://pustoproject.com

Використана та згадана література