І в мирний час, і під час війни заборона катування — абсолютна. Боротьба з практикою застосування катувань у правоохоронних органах має тривати.

💡В подкасті Микола Гнатовський, суддя Європейського Суду з прав людини, Михайло Подоляк, керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора, та Аліса Пєтухова, керівниця Управління координації виконання рішень Європейського Суду з прав людини Міністерства юстиції України, обговорюють такі питання:
🔵Які нові виклики принесла війна у протидію катуванням?
🔵Яка ситуація з виявленням та розслідуванням фактів катування є зараз?
🔵Які тенденції в подачі скарг до ЄСПЛ по катуваннях проти України?
🔵Як війна ускладнила процес виконання рішень ЄСПЛ?
🔵Що змінили у Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, щоб адаптувати її до воєнного часу і чому?

Модерує розмову Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.
__________________________________
Discussion paper доступний за посиланням.
Дивитися відео на YouTube.
__________________________________
Дискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.

Які можливості для оптимізації судочинства і покращення доступу до правосуддя відкривають нові технології штучного інтелекту? Який досвід впровадження технологій ШІ в українському судочинстві вже існує? Чи зможе штучний інтелект у майбутньому гарантувати справедливість та замінити людину? Які можливі ризики пов'язані із застосуванням ШІ в судовій системі?

📽️Про всі ці питання спілкуємося із Расімом Бабанли, першим заступником керівника апарату Верховного Суду, Богданом Крикливенком, керівником апарату Вищого антикорупційного суду, та Іваном Городиським, директором Центру Дністрянського, Віцепрезидентом АПУ.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 — Початок, представлення тематики та спікерів.
03:35 — Система післявоєнної відбудови JUDGE DREDD: крок в сторону цифровізації з елементами штучного інтелекту.
05:03 — Про ефективність цифровізації правосуддя у напрямку ШІ та оптимізацію процесів з пошуку та аналізу судової практики.
11:39 — Технології штучного інтелекту правосуддя: високоризикові та менш ризикові. Ознаки та різниця між ними.
13:04 — Типи технологій ШІ та міжнародний досвід застосування в здійсненні судочинства.
20:20 — Чи є досвід у ВАКС щодо застосування штучного інтелекту?
23:16 — Расім Бабанли про роботу бази правових позицій Верховного Суду.
33:05 — Про регулювання штучного інтелекту в правосудді, судовий контроль.
39:25 — Які ризики та загрози може нести впровадження ШІ у правосудді?
47:15 — Впровадження ШІ у наступній судовій реформі — доповнення чи заміна людини у процесі?
57:09 — Q/A від аудиторії.
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Забезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини є однією з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобовʼязана забезпечувати. Разом з тим, наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюються, замовчуються і відповідно не досліджуються.

🎙Під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, JustTalk у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги розпочали дискусію на цю тему в правничій спільноті.

У відео йдеться про:
🟢 Участь адвокатів у справах про воєнні злочини: досвід і міжнародні стандарти. Поради українським адвокатам в контексті сьогодення.
🟢 Системні виклики, що постають перед адвокатами, які співпрацюють з системою безоплатної правової допомоги по цим справам?
🟢 Погляд судді на роль адвоката — захисника в справах про воєнні злочини.

Спікери:
🔹 Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правової допомоги.
🔹 Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів.
🔹 Марина Бондаренко, суддя Дарницького районного суду міста Києва.
🔹 Марі О’Лірі, адвокатка в Міжнародному кримінальному суді.
__________________________________
Discussion paper доступний за посиланням👉 https://cutt.ly/uwTLYXxX
__________________________________

🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.

Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID та сторінці у Facebook.

❓Чи може штучний інтелект підвищити ефективність роботи адвокатів при захисті в кримінальних справах?
❓Які етичні аспекти потрібно враховувати при використанні ШІ в кримінальній адвокатурі?
❓Які ризики несе використання ШІ в адвокатській діяльності та як їх уникнути?
❓Як ШІ може змінити збір та аналіз доказів у кримінальних справах?

📽️Про всі ці питання спілкуємося із Назаром Кульчицьким, адвокатом, головою АО «Назар Кульчицький та Партнери», та Віталієм Матвєєвим, адвокатом, головою правління ГО «ПРОЖЕКТОР», керівником проєкту «Human Rights Clinic». Модерує спільне обговорення JustTalk і Центру Дністрянського Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського, Віцепрезидент Асоціації правників України.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 – Початок, представлення тематики та спікерів.
02:00 – Чи можуть технології штучного інтелекту бути корисними в адвокатській діяльності та сприяти більш ефективному забезпеченню права на захист?
09:40 – Якщо технології ШІ зможуть прогнозувати поведінку людини, чи не буде це порушенням презумпції невинуватості? Чи може ШІ стати просунутим поліграфом?
19:17 – Чи потрібно повідомляти клієнтів про застосування ШІ під час роботи над справою?
25:56 – Чи існує межа, коли ШІ точно не може заміняти адвоката?
35:33 – Якби ChatGPT міг працювати локально на серверах юридичних фірм чи адвокатських об’єднань, чи застосовували б спікери його в роботі?
39:03 – Чи потрібно вносити зміни до правил адвокатської етики щодо використання ШІ в професійній діяльності? Чи є необхідність у законодавчих змінах?
47:22 – Q&A від аудиторії
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
__________________________________
#JustTalk

Що таке пробація? У чому важливість пробаційного нагляду та чим він відрізняється від звільнення від відбування покарання з випробуванням? Які особливості виконання покарання за колабораційну діяльність? Чи можливо за колабораціонізм призначити пробаційний нагляд?

📽️Про всі ці питання спілкуємося із Олегом Янчуком, директором Державної установи «Центр пробації», та ведучою рубрики Олександрою Яновською, суддею Верховного Суду.
__________________________________ 

📌 Ключові моменти: 

00:00 – Початок, представлення тематики та спікера.

01:36 – Що таке пробація та пробаційний нагляд? Як він працює? 

06:40 – Альтернативні покарання. Чим пробаційний нагляд відрізняється від звільнення від відбування покарання з випробуванням?

13:45 – Чи буде центр пробації брати участь у працевлаштуванні осіб, які знаходяться під її наглядом? 

19:33 – Чому особа, що вчинила злочин та є підопічною пробаційної організації, називається “клієнтом”? Про особливості роботи пробаційної організації та справедливість покарання.

27:33 – Додаткове навантаження. Коли пробаційний нагляд буде використовуватись?  

36:14 – Колабораційна діяльність та пробаційний нагляд. Чи можливий такий вид покарання? 

42:17  – Як можливо вплинути на зміну переконань колаборантів? Приклади «реабілітації».

__________________________________ 

Ми в соціальних мережах: 

🔹Facebook:   / justtalk.club  

🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua 

🔹Instagram:   / justtalk.ua  

🤔Як штучний інтелект допомагає у розслідуванні воєнних злочинів, скоєних під час російської агресії проти України? Які інструменти на основі ШІ були розроблені або адаптовані для потреб української прокуратури та розслідувачів у цей період? Чи допомагає ШІ в ідентифікації осіб, винних у воєнних злочинах? Чи можуть інші країни вивчати досвід України для власних потреб?

📽️Про всі ці питання спілкуємося із Юрієм Бєлоусовим, начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, та Романом Авраменком, співзасновником і виконавчим директором Truth Hounds. Модерує спільне обговорення JustTalk і Центру Дністрянського Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського, Віцепрезидент Асоціації правників України.

__________________________________
00:00 – Початок, представлення спікерів.
01:44 – Про використання цифрових технологій і штучного інтелекту в розслідуванні воєнних злочинів, ідентифікації людей, аналізі даних.
08:36 – Ризики та межі використання штучного інтелекту в дослідженні й зборі доказів при розслідуванні воєнних злочинів. Про документування доказів міжнародних злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом, громадськими організаціями.
20:29 – Про цифровізацію матеріалів кримінальних проваджень і оптимізацію процесів під час здійснення розслідування.
28:05 – Про допустимість цифрових доказів, приклади застосування технологій у встановленні чітких даних при розслідуванні воєнних злочинів, формування судової практики в національних судах.
47:57 – Чи може Україна в застосуванні штучного інтелекту при розслідуванні воєнних злочинів опиратися на досвід інших країн? Чи все ж таки саме ми формуємо той досвід, який будуть вивчати інші країни для власних потреб?
56:02 – Дискусія: про оцінку доказів національними судами; використання ШІ для обрахування завданих матеріальних збитків, з метою подальшої компенсації; впровадження eCase.

__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

В межах дискусії JustTalk та Центру прав людини ZMINA обговорили як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність.

У відео йдеться про:
🟢Поточну слідчу та судову практику у справах про колабораційну діяльність.
🟢Основні проблеми розмежування кваліфікації та належності доказів у розгляді справ про колабораційну діяльність.
🟢Можливі шляхи зміни слідчої та судової практики притягнення до відповідальності осіб, які обвинувачуються в співпраці з окупаційними органами влади.
🟢Притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність в контексті реінтеграції деокупованих територій України.
🟢Комунікацію розслідування та рішень судів у справах про колабораційну діяльність.

🎙Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.
Спікери:
🔸Онисія Синюк, аналітикиня Центру прав людини ZMINA
🔸Олександр Жила, заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора
🔸Анастасія Сербіна, адвокатка, керівниця Тренінгової групи АС
🔸Олексій Арунян, журналіст видання судової журналістики «Ґрати».
__________________________________
00:00 – Тизер.
01:02 – Представлення учасників дискусії.
02:32 – Онисія Синюк про практику застосування статтей 111-1 та 111-2 КК України, за результатами  аналізу судових рішень і проведення глибинних інтерв’ю.
11:07 – Олександр Жила про розслідування колабораційної діяльності, важливість стандартів доказування, формування судової практики та соціальну відповідальність прокурорів.
29:16 – Анастасія Сербіна про недоліки законодавства, тиск суспільства на адвокатів, що представляють інтереси осіб, які обвинувачуються у колабораційній діяльності.
37:55 – Олексій Арунян про розслідування та судовий розгляд справ про колабораціонізм на деокупованих територіях очима журналістів, зокрема в Донецькій  області.
48:11 – Про реакцію суспільства на висвітлення справ про колабораційну діяльність судовими журналістами.
50:56 – Стосовно укладення угод про визнання вини з колаборантами.
54:14 – Про роботу судових журналістів і взаємодіяю із суддями-спікерами.
1:05:27 – В яких випадках рішення органів місцевої окупаційної влади вважаються допустимими доказами?
1:09:10 – Добровільність, примусова згода на зайняття посади чи крайня необхідність?
1:22:04 – Про конфіскацію майна та «адвокатів сторони обвинувачення».
1:27:22 – Про концепцію перехідного правосуддя.
1:30:33 – Дискусія та підсумки обговорення.

__________________________________
👉Discussion paper доступний за посиланням 
__________________________________
Дискусія відбулася за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Під час чергової дискусії JustTalk і Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» говорили про застосування заходів безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК.

Яка практика існує протягом повномасштабного вторгнення рф на територію України? Як органи правопорядку комунікують з потерпілими особами, аби уникнути повторної травматизації? Що потрібно змінити в законодавстві?

Ці питання обговорювали під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, співзасновниці Асоціації жінок-юристок «ЮрФем», зі спікерами:
🔹 Анною Сосонською, начальницею другого відділу управління Офісу Генерального прокурора щодо СНПК
🔹 Христиною Кіт, адвокаткою, Головою Асоціації жінок-юристок «ЮрФем»
🔹 Вадимом Єльшиним, представником Національної поліції України
__________________________________
00:00 – Тизер.
00:33 – Представлення учасників дискусії.
01:59 – Про роботу спеціалізованого управління щодо злочинів СНПК Офісу Генерального прокурора з потерпілими особами та забезпечення їх конфіденційності.
10:50 – Христина Кіт про заходи безпеки, пріоритетність конфіденційності особи та роботу з потерпілими та свідками.
21:02 – Про інститут забезпечення безпеки потерпілих і свідків та умови скасування заходів безпеки.
32:10 – Чи доцільно застосовувати заходи процесуального впливу до особи, якій забезпечено заходи безпеки, проте яка відмовляється давати свідчення в суді?
40:18 – Чи застосовуватимуться заходи безпеки до осіб, що знаходяться за кордоном? Якщо так, –  яким чином?
43:26 – Про проблеми, що виникають на практиці, при забезпеченні заходів безпеки, а також про обов’язки особи, щодо якої ці заходи забезпечені.
46:35 – Обговорення. Чи варто інформацію про забезпечення заходів безпеки віднести до державної таємниці? Чи є законодавство потерпілоорієнтованим і що не так із зареєстрованими законопроєктами? Чи представляють інтереси потерпілих у суді ті ж самі прокурори, які й допитують та легендують їх?
01:09:38 – Чи можливо дотриматися в обвинувальному акті стандарту «Поза розумним сумнівом», якщо окрім показів потерпілої особи більше нічого не вдається зібрати?
01:15:23 – Про постанову прокурора щодо зміни анкетних даних потерпілої особи.
01:23:05 – Підсумки від спікерів.
__________________________________
👉 Discussion paper доступний за посиланням
__________________________________
Захід відбувся в рамках проєкту «Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни», що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

❓Чому не всі заяви про злочин реєструються?
❓Які мають бути критерії достатності даних про те, що існують ознаки злочину?
❓Чи має здійснюватися додаткова перевірка перед ухваленням рішення про початок досудового розслідування? Якщо так, то як і ким?

Ці питання обговорили в колі слідчих, прокурорів, адвокатів, суддів і науковців під час дискусії #JustTalk.

Модераторка:
🔸Віра Михайленко, Голова Вищого антикорупційного суду.

Спікери, які задають тон дискусії:
🔸Володимир Сущенко, науковий консультант з правових питань Центру Разумкова.
🔸Оксана Гузь, адвокатка, старша партнерка АО «ПРОВЕ».
🔸Тарас Семків, заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
🔸Володимир Петраковський, старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії.

__________________________________
📌 Важливі моменти:
00:00 – Тизер .
00:37 – Занурення в тематику та представлення учасників дискусії.
04:21 – Володимир Сущенко про дискусію навколо ст. 214 КПК при розробці редакції Кодексу 2012 року: реєструвати все, перевіряти на наявність ознак злочину та закривати при їх відсутності?
13:10 – Про створення єдиного колл-центру, через який будуть надходити звернення щодо скоєних злочинів.
16:27 – Володимир Петраковський про пріоритезацію: що маємо розслідувати і чому саме це?
22:38 – Щодо комунікації з суспільством про пріоритети в розслідуванні.
24:56 – Олексій Кравчук про автоматичну реєстрацію заяви про злочин, дослідчу перевірку та проблеми менеджменту.
30:06 – Почуття безпеки чи безпека? Про недовіру суспільства до держави.
46:02 – Чи впливає зміст заяви на внесення/невнесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань? Тарас Семків про критерії достатності даних про те, що існують ознаки злочину.
01:00:22 – Про проблеми менеджменту, логістики та розподілу ресурсів.
01:30:39 – Алгоритм дій адвокатів – представників потерпілих у разі бездіяльності правоохоронних органів.
01:42:55 – «Втрата надії, що в країні є безпека», Масі Найєм про наслідки нереєстрації заяв про злочини.
01:57:22 – Ольга Семенюк щодо підвищення рівня внесення відомостей про злочин: лайфхак.

__________________________________
👉 Discussion paper доступний за посиланням

__________________________________
Ми в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram
🔹Twitter

З 2014 року в результаті збройної агресії РФ, яка почалася з окупації Кримського півострова, на території України вчиняються тисячі міжнародних злочинів. З лютого 2022 року їх кількість і тяжкість значно зросла.

☝️Невідворотність покарання за кожен міжнародний злочин — одна з важливих складових розбудови миру та відновлення прав постраждалих. Їх ефективне розслідування вимагає значних ресурсів і відповідної компетенції слідчих, експертів, прокурорів та суддів. У зв’язку з цим, серед іншого, постає питання про спроможність держави задовольнити запит українського суспільства на справедливість, високий рівень якого демонструють останні опитування населення.

❓Які проблеми правосуддя за наслідками війни існують та які можливі рішення для забезпечення ефективного правосуддя в справах про міжнародні злочини, спілкувались під час 29-ї дискусії JustTalk.

Модератор:
🔹Расім Бабанли, перший заступник керівника апарату Верховного Суду.
Спікери:
🔹Аркадій Бущенко, суддя Верховного Суду.
🔹Ірина Славінська, виконавча продюсерка Радіо Культура, українська журналістка, ведуча, громадська діячка.
🔹Аліна Павлюк, юристка ULAG.

📒Discussion paper із описаними проблемами та пропозиціями щодо їх вирішення, доступний за 👉 посиланням.
🔎Дослідження «Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів/ветеранок та запит населення України».

________

Подія відбулася в межах співпраці JustTalk і ULAG, у взаємодії / спільно з коаліцією «Україна. П’ята ранку» за результатами проєкту з оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини, який реалізується ULAG та коаліцією «Україна. П’ята ранку».

Цей захід повністю або частково фінансувався Програмою Фонду прав людини Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Його зміст є виключно відповідальністю організаторів і не обов'язково відображає позицію Посольства.