Професійна дискусія JustTalk

Статус українських адвокатів, які продовжили адвокатську діяльність в умовах окупації, достатньо контроверсійна тема. Хтось вважає таких адвокатів зрадниками, колаборантами, які порушили адвокатську присягу і своєю діяльністю допомагають окупантам створювати видимість законності на захоплених територіях, а хтось говорить про важливість і необхідність такої роботи — захищати наших громадян навіть на умовах, які продиктовані окупаційною владою.

Під час спільної дискусії JustTalk та АО «Назар Кульчицький та Партнери» обговорили роль адвокатів на ТОТ в захисті прав громадян, зокрема, в міжнародних інстанціях; політику держави в цій сфері; статус адвокатів на ТОТ відповідно до міжнародного гуманітарного права; міжнародні стандарти роботи адвокатів і рекомендації, що можуть бути застосовані в реаліях окупації.

🔹Модерувала дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.
🔹Спікери:
🔸Дар’я Свиридова, адвокатка, партнерка АО «AZONES», експертка Коаліції «Україна. П’ята ранку
🔸Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA
🔸Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів

Discussion paper доступний за посиланням.

🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
📌 Детальніше.

На початку березня цього року в медіа з’явилась інформація про кримінальне переслідування адвокатки, яка захищає у справах про злочини проти національної безпеки. Адвокатку підозрюють у державній зраді.
В медіа вказується, що приводом для кримінальної справи стали «публічні висловлювання адвокатки в інтернеті, в ЗМІ, а також у судових засіданнях, які транслювались онлайн». Серед доказів — протоколи судових засідань за участі адвокатки.

Чи дійсно адвокат може перестаратись із захистом і цим вчинити злочин? Чи можуть такі кримінальні справи використовуватись як тиск на адвокатів? Як відрізнити тиск і обґрунтоване переслідування? Які проблеми існують всередині адвокатської спільноти? Чи потрібні зміни до КПК?

📽️Про всі ці питання спілкуємося з Юлією Лісовою, адвокаткою, експерткою JustGroup та контентною редакторкою JustTalk, Володимиром Яворським, правозахисником, програмним директором Центру громадянських свобод, Головою Правління ГО «Докудейз», та Анастасією Сербіною, адвокаткою, засновницею Тренінгової групи АС.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 – Початок, представлення спікерів, короткий огляд кримінальної справи.
04:06 – Чи може адвокат нести відповідальність за «надмірний захист»? Поняття державної зради та важливість чіткої комунікації зі сторони держави в таких справах.
11:23 – Про ототожнення адвоката з клієнтом; незалежність захисника та активність у представленні інтересів клієнта.
19:50 – Чию позицію висловлює адвокат під час судового засідання: свою чи клієнта? Про використання протоколів судових засідань у якості доказів.
30:25 – Аналіз обґрунтованості та вмотивованості ухвали про запобіжний захід.
38:35 – Про необхідність змін до КПК?
49:11 – Чи можуть такі кримінальні справи зацікавити міжнародних партнерів України та правників із інших країн?
58:07 – Реакція адвокатської спільноти на втручання в професійну діяльність захисника та ототожнення його з клієнтом: якою має бути та яка є насправді?
__________________________________
Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT 
__________________________________

#JustTalk #кримінальнасправа

За два роки повномасштабного вторгнення вже напрацьовано певні загальні підходи та алгоритми в розслідуванні воєнних злочинів. Водночас ця категорія кримінальних проваджень продовжує бути унікальною з огляду на специфіку складу злочинів, умови розслідування, значення результатів розслідування.

В умовах, коли судова практика за цією категорією справ тільки формується, в органів правопорядку є певна невизначеність щодо стандартів їх доказування: які саме докази мають підтверджувати ті чи інші обставини, яка кількість доказів може вважатися достатньою, як не припуститися помилки, яка може призвести до визнання судом доказу недопустимим.

🎙Про доказування воєнних злочинів говорили під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, зі спікерами:
🔹 Андрієм Лещенком, заступником начальника управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
🔹 Костянтином Губським, головою АО «Form Lex», адвокатом.
🔹 Миколою Мазурем, суддею Верховного Суду.

__________________________________
Discussion paper доступний за посиланням.
__________________________________

🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
📌 Детальніше.

Як громадські організації взаємодіють з органами правопорядку в частині документування міжнародних злочинів, аби зібрана інформація могла стати належними доказами в процесі? Як здійснюється верифікація інформації та ідентифікація осіб? Як відбувається робота з потерпілими й свідками?

📽️Про всі ці питання спілкуємося з Мариною Слободянюк, очільницею департаменту розслідувань Truth Hounds, та Олександрою Яновською, ведучою рубрики #JustTalk_Context, суддею Верховного Суду.
__________________________________ 
📌 Ключові моменти: 
00:00 – Початок, представлення спікерки та коротко про діяльність Truth Hounds.
04:56 – З якою метою створювалась Truth Hounds? Куди і для чого передається інформація, яку збирають документатори організації?
11:22 – Про взаємодію Truth Hounds з органами правопорядку.
17:18 – Як інформація, задокументована громадською організацією, може стати доказом у процесуальному розумінні? Про досвід Truth Hounds.
28:02 – Про інструменти документування міжнародних  злочинів громадськими організаціями та роботу з потерпілими й свідками.
33:41 – Про верифікацію отриманої інформації: розпізнавання голосу, обличчя, робота з відкритими джерелами.
39:02 – Приклад справжнього кейсу, як команда Truth Hounds встановила та верифікувала особу підозрюваного (на цей момент офіційно).
43:09 – Про етичний кодекс документатора Truth Hounds і ключові цінності та принципи, закладені в ньому.
__________________________________
Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT
__________________________________ 
Ми в соціальних мережах: 
🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club
🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua 
🔹Instagram: https://www.instagram.com/justtalk.ua

#JustTalk #документуваннядоказів

Яку користь можуть принести технології штучного інтелекту для підвищення ефективності роботи адвокатів, прокурорів, суддів? Які ризики можуть виникати при їх використанні? Які існують межі застосування ШІ? Чи готові українські правники до делегування певних завдань нейромережам і який досвід вже існує в національній системі правосуддя?

🎙️Ці питання обговорювали під час презентації результатів соціологічного дослідження Центру Дністрянського та Соціологічної агенції FAMA «Перспективи та межі використання штучного інтелекту в кримінальному процесі». Модерував розмову Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського.

Спікери:
🔸Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
🔸Расім Бабанли, перший заступник керівника апарату Верховного Суду.
🔸Ірина Кузіна, адвокатка.

__________________________________
👉 Дивтися відеозапис дискусії.
👉Результати соціологічного дослідження
👉Discussion paper
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

У подкасті йдеться про реалізацію Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, результати боротьби з основними причинами катувань в Україні, стан виконання рішень ЄСПЛ і практичні проблеми, що впливають на ефективність протидії катуванням.
Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.

Спікери:
🔸Олена Діденко, заступниця керівника управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань
🔸Руслан Горяченко, начальник Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України
🔸Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.

__________________________________
Відеозапис першої частини дискусії
Discussion paper
__________________________________
Дискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.
__________________________________
Ми в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram
🔹Twitter

І в мирний час, і під час війни заборона катування — абсолютна. Боротьба з практикою застосування катувань у правоохоронних органах має тривати.

💡В подкасті Микола Гнатовський, суддя Європейського Суду з прав людини, Михайло Подоляк, керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора, та Аліса Пєтухова, керівниця Управління координації виконання рішень Європейського Суду з прав людини Міністерства юстиції України, обговорюють такі питання:
🔵Які нові виклики принесла війна у протидію катуванням?
🔵Яка ситуація з виявленням та розслідуванням фактів катування є зараз?
🔵Які тенденції в подачі скарг до ЄСПЛ по катуваннях проти України?
🔵Як війна ускладнила процес виконання рішень ЄСПЛ?
🔵Що змінили у Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, щоб адаптувати її до воєнного часу і чому?

Модерує розмову Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.
__________________________________
Discussion paper доступний за посиланням.
Дивитися відео на YouTube.
__________________________________
Дискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.

Які можливості для оптимізації судочинства і покращення доступу до правосуддя відкривають нові технології штучного інтелекту? Який досвід впровадження технологій ШІ в українському судочинстві вже існує? Чи зможе штучний інтелект у майбутньому гарантувати справедливість та замінити людину? Які можливі ризики пов'язані із застосуванням ШІ в судовій системі?

📽️Про всі ці питання спілкуємося із Расімом Бабанли, першим заступником керівника апарату Верховного Суду, Богданом Крикливенком, керівником апарату Вищого антикорупційного суду, та Іваном Городиським, директором Центру Дністрянського, Віцепрезидентом АПУ.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 — Початок, представлення тематики та спікерів.
03:35 — Система післявоєнної відбудови JUDGE DREDD: крок в сторону цифровізації з елементами штучного інтелекту.
05:03 — Про ефективність цифровізації правосуддя у напрямку ШІ та оптимізацію процесів з пошуку та аналізу судової практики.
11:39 — Технології штучного інтелекту правосуддя: високоризикові та менш ризикові. Ознаки та різниця між ними.
13:04 — Типи технологій ШІ та міжнародний досвід застосування в здійсненні судочинства.
20:20 — Чи є досвід у ВАКС щодо застосування штучного інтелекту?
23:16 — Расім Бабанли про роботу бази правових позицій Верховного Суду.
33:05 — Про регулювання штучного інтелекту в правосудді, судовий контроль.
39:25 — Які ризики та загрози може нести впровадження ШІ у правосудді?
47:15 — Впровадження ШІ у наступній судовій реформі — доповнення чи заміна людини у процесі?
57:09 — Q/A від аудиторії.
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Забезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини є однією з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобовʼязана забезпечувати. Разом з тим, наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюються, замовчуються і відповідно не досліджуються.

🎙Під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, JustTalk у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги розпочали дискусію на цю тему в правничій спільноті.

У відео йдеться про:
🟢 Участь адвокатів у справах про воєнні злочини: досвід і міжнародні стандарти. Поради українським адвокатам в контексті сьогодення.
🟢 Системні виклики, що постають перед адвокатами, які співпрацюють з системою безоплатної правової допомоги по цим справам?
🟢 Погляд судді на роль адвоката — захисника в справах про воєнні злочини.

Спікери:
🔹 Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правової допомоги.
🔹 Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів.
🔹 Марина Бондаренко, суддя Дарницького районного суду міста Києва.
🔹 Марі О’Лірі, адвокатка в Міжнародному кримінальному суді.
__________________________________
Discussion paper доступний за посиланням👉 https://cutt.ly/uwTLYXxX
__________________________________

🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.

Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID та сторінці у Facebook.

❓Чи може штучний інтелект підвищити ефективність роботи адвокатів при захисті в кримінальних справах?
❓Які етичні аспекти потрібно враховувати при використанні ШІ в кримінальній адвокатурі?
❓Які ризики несе використання ШІ в адвокатській діяльності та як їх уникнути?
❓Як ШІ може змінити збір та аналіз доказів у кримінальних справах?

📽️Про всі ці питання спілкуємося із Назаром Кульчицьким, адвокатом, головою АО «Назар Кульчицький та Партнери», та Віталієм Матвєєвим, адвокатом, головою правління ГО «ПРОЖЕКТОР», керівником проєкту «Human Rights Clinic». Модерує спільне обговорення JustTalk і Центру Дністрянського Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського, Віцепрезидент Асоціації правників України.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 – Початок, представлення тематики та спікерів.
02:00 – Чи можуть технології штучного інтелекту бути корисними в адвокатській діяльності та сприяти більш ефективному забезпеченню права на захист?
09:40 – Якщо технології ШІ зможуть прогнозувати поведінку людини, чи не буде це порушенням презумпції невинуватості? Чи може ШІ стати просунутим поліграфом?
19:17 – Чи потрібно повідомляти клієнтів про застосування ШІ під час роботи над справою?
25:56 – Чи існує межа, коли ШІ точно не може заміняти адвоката?
35:33 – Якби ChatGPT міг працювати локально на серверах юридичних фірм чи адвокатських об’єднань, чи застосовували б спікери його в роботі?
39:03 – Чи потрібно вносити зміни до правил адвокатської етики щодо використання ШІ в професійній діяльності? Чи є необхідність у законодавчих змінах?
47:22 – Q&A від аудиторії
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
__________________________________
#JustTalk