Сьогодні з'ясуємо: чи правильно ми вживаємо слово "заставити". Так, ви вже здогадалися, а може, й знаєте, що слово "заставляти" ми дуже часто використовуємо не в тому значенні, яке воно має насправді.

Наприклад, часто кажемо "його заставили", коли маємо на увазі, що хтось щось робить не з власної волі. Але використовувати слово "заставили" у такому значенні неправильно. То що ж насправді означає "заставляти"? І як його замінити в конструкціях: «мене заставили це сказати» і «не заставляйте дітей їсти броколі»

Отож, в українській мові слово "заставити" вживається у двох значеннях.

По-перше, заставити можна річ у ломбарді, тобто віддати кредиторові у заставу. По-друге, заставляти можна кімнату меблями, тобто наповнювати кімнату якимись предметами.

А у випадках, коли потрібно сказати, що хтось щось робить не зі своєї волі, слід використовувати слова "змусили" або "примусили".

Тому правильно казати ось так: "мене примусили це сказати" і "не змушуйте (примушуйте) дітей їсти броколі".

І коли вже йдеться про правильне і доречне використання слів, при нагоді нагадаю: що словосполучення "ви гарно виглядаєте" не правильно вживати як комплімент. Хіба що людина дійсно виглядає, наприклад, із віконця. Тоді, так, можна їй впевнено гукнути: Ви так гарно виглядаєте, але дивіться, не випадіть! Якщо ж ви хочете сказати людині комплімент, то кажіть: Ви маєте гарний вигляд! То ж будьмо перебірлими у словах і пильнуймо, що та кому кажемо. І до зустрічі у Мовному патрулі вже незабаром.

Сьогодні ми разом шукатимемо відповідь на питання: звідки ж походить фраза "розставити крапки над і". Гадаю, що можу вас здивувати!

В українській мові чимало виразів, які вживаємо ледь не щодня, але рідко замислюємося над їхнім глибинним змістом. Одним із таких є "розставити крапки над і". Що саме означає ця фраза та коли її доречно використовувати? Отож… "Колись літера "і", що позначає відповідний звук, спочатку не мала крапки над собою, а була просто вертикальним штрихом. Коли європейські середньовічні писці почали з'єднувати літери в рукописних текстах між собою, цей штрих почав губитися серед інших з'єднувальних елементів, тому, аби якось виділяти, над ним почали ставити крапку", - розповідає літературна редакторка, філологиня, кандидатка наук Ольга Дубчак у своїй книзі "Чути українською".

Додам, що крапки над усіма штрихами проставляли вже після того, як текст було дописано до кінця - звідси й з'явився вислів "розставити крапки над і", що означає завершену, доведену до кінця роботу.

Вважається, що цей фразеологізм прийшов до нас із французької мови.

Означає він: поставити крапку (всі крапки) над і - завершувати, закінчувати що-небудь, остаточно вирішувати щось. Наприклад: Час підбити підсумки нашої наради і остаточно розставити всі крапки над і.

Або ще: з'ясовувати все остаточно, до кінця. Наприклад: Поговімо про все зараз, негайно, щоб поставити всі крапки над і.

Я ж теж уже завершую, крапки над і ми розставили – тобто з'ясували все, що мали. Тепер – час ненадовго попрощатися.

Сьогодні поговорімо про те, чому ж не працюють мовні кампанії.

У 2024 році 51% українців отримували інформацію про події в Україні з Telegram – платформи, яку контролює еФеСБе. Це перевищує сумарний потік з блогерів (24%) та офіційних телеканалів (21%). За 2025 ми ще не маємо підсумків, але вони будуть, ймовірно, дуже сумними. За цей час російськомовний гурт Poshlaya Molly з'явився на Spotify в українському топі 302 рази від початку року – більше, ніж найпопулярніша українська виконавиця Klavdia Petrivna (268 разів). Десятки тисяч найнятих тролів щотижня продукували понад 1300 повідомлень і 37000 коментарів в українських соцмережах. Разом з іншими факторами це призвело до приголомшливого результату: 7 листопада оприлюднили дослідження, яке дивує навіть тих, хто роками працює в культурній сфері.

66% київських школярів говорять російською на уроках. 82% — на перервах. Лише 18% використовують українську постійно.

Це не статистика. Це діагноз. Діагноз того, що російська семантика – спосіб відчувати світ, де цинізм це норма, а людяність – слабкість, інтегрована в TikTok, YouTube, Spotify, Telegram, ігри, стрімінг. Українці споживають цей контент і дають ворогові змогу заробляти на собі, одночасно поглинаючи наративи, які транслює Кремль.

І ми знову чуємо звичну реакцію: посилити контроль, більше кампаній, більше амбасадорів, більше правильних слів у правильних місцях. Але це чомусь не працює… Чому ж?… Можливо, відповідь на це нам підкажуть наші діти. Запитайте молодь. Бо я вже неодноразово чула, що от, мовляв: «українська залишається "мовою оборони", "мовою правильного вибору", "мовою патріотизму". А нам потрібна мова творення — мова, якою жартують, мріють, сперечаються, закохуються, створюють світові хіти». Як гадаєте: є в цьому сенс? Діліться думками і до зустрічі у Мовному патрулі на Радіо ПЕРШЕ.

Ми знаємо, що українська мова дуже багата, різноманітна і давня. Але чи знаємо, що за кілька тисячоліть її існування багато слів змінили своє значення? От сьогодні я вам про це і повідаю.

Як виявилося, "у тебе багато жиру" раніше було компліментом, а пити пиво в Київській Русі можна було навіть дітям. У Київській Русі побажання жиру на свято дуже віталося. Жиром називали розкіш, достаток, надлишок їжі. Батьки могли навіть називати дітей Жирослав або Доброжир, щоб вони ніколи нічого не потребували. Початкове значення цього слова відображено у фразеологізмі "з жиру біситися".

Як ви вже здогадалися, пиво в Київській Русі теж не було звичним нам пивом. Таким словом називали взагалі будь-які напОї, оскільки слово походить від дієслова "пити". Пізніше так стали називати всі алкогольні напої, і лише через кілька століть пивом вважався тільки напій з хмелю.

А далі – ще цікавіше! Почувши слово "подонок" ми уявляємо негідну людину. Але раніше так називали осад, який залишається в склянці. Слово походить від слова "дно". Потім його почали вживати в переносному значенні для людей, які опинялися на соціальному дні.

А тепер – душа. Етимологічно це слово пов'язане зі словами "дух", "дихання". Душа у наших предків була нерозривно пов'язана з диханням. Іноді так називали ямочку над грудною кліткою і навіть вірили, що саме там знаходиться душа. Також душами могли називати селян і кріпаків ("людські душі").

А глупий? У праслов'янській мові "глупий" означало "глухий". Тому глупим могли називати чоловіка, який не дочуває. А дурний кут - це глухий кут, тупик.

І бистрий. "Бистрими" наші предки називали не тільки жвавих людей. Це слово мало кілька інших значень - крутий і стрімкий ("бистра гора"), розумний і спритний ("бистрий розум"), жвавий ("бистрий погляд").

То ж іноді й справді не все так однозначно, особливо, якщо йдеться про часи давні.

Енциклопедія краси: комплексний догляд для зайнятих людей

Енциклопедія краси: як одна процедура може зробити обличчя живим і доглянутим?

Енциклопедія краси: максимальний ефект за один візит до студії

Енциклопедія краси: як підтримати шкіру після стресу і недосипу?

Енциклопедія краси: пілінг, зволоження і відновлення в одному комплексі

Енциклопедія краси: що робить шкіру здоровою і сяючою одночасно?