Феномен української естради: Ігор Білозір

Феномен української естради: ансамбль "Жива вода"

Феномен української естради: ансамбль "Гуцулочки"

Феномен української естради: Павло Дворський

Феномен української естради: ансамбль "Світязь"

У студії — Юрій Федечко, директор благодійного фонду «Із янголом на плечі».

Напередодні свого 58-річчя Юрій Федечко знову кидає собі надзвичайний виклик: 24 години на стадіоні, 240 кіл і 108 кілометрів пішки. 20 серпня на стадіоні «Динамо» у Львові стартує благодійний марафон «Відновлення 58. Далі й… Ти!».

Цього разу кожен крок має конкретну мету — зібрати 580 тисяч гривень на програму емоційної реабілітації та оздоровлення українських військовослужбовців, зокрема тих, хто пережив ампутації або повернувся з російського полону. Про силу волі, волонтерство, реабілітацію захисників і про те, чому «Далі й… Ти!» — говорили в нашій студії.

Долучитися можна не лише донатом: охочі матимуть можливість пройти разом із Юрієм одне чи кілька кіл, підтримати збір або просто поширити інформацію про нього.

Гостя студії:

Олеся Яремчук, документалістка, дослідниця, програмна кураторка програми INDEX: Інституту документування і взаємодії.

Говорили про симпозіум «Найбільш документована війна: Поліфонія оповідей», який цьогоріч відбувся у Львові. Симпозіум був присвячений документуванню війни, різним способам розповідати про досвід війни та голосам, які формують її пам’ять.

Гості студії:

• Олеся Дутко, начальник відділу культури, туризму, молоді та спорту Сокільницької сільскої ради Львівського району Львівської області;

• Тетяна Сторожук, актриса, постановниця театральних вистав, художній керівник Центру мистецтв та дозвілля «Просвіта» в Сокільниах

Запросили всіх на особливу подію — фестиваль «Пісні визвольних змагань», що пройде у с. Басівка (територія музею «Криївка підпільної друкарні УПА»), 16 серпня 2026 року

На гостей фестивалю чекають виступи талановитих колективів та виконавців: народної чоловічої хорової капели «Прометей», хору «Повстанець», чоловічого ансамблю «Джерело», народного аматорського хору «Серпанок» (с. Шоломинь), Олексія Гука, школи-студії «MELOS» імені Богдана Стефури, народного хору «Надсяння» (с. Сокільники), народного аматорського вокального ансамблю «Гомін» (с. Щирець), ансамблю «Вишиванка» (с. Годовиця), народного лемківського хору «Радоцина» (м. Пустомити), ансамблю бандуристів «Калинове намисто» та ще багатьох цікавих виконавців!

Це буде день української пісні, пам’яті, традицій та незламного духу. Тож приходьте самі, запрошуйте рідних і друзів та разом долучаймося до цієї важливої події!

Новини ми чуємо щодня. І саме в них нерідко звучать фрази на кшталт: «Між країнами зростає напруга» або «Парламент відмінив закон». Звучить звично. Але чи правильно?

Почнімо зі слова напруга. Ви любили у школі фізику? Навіть, якщо й ні, то все одно, певно, пригадаєте, що напруга — це одна з основних характеристик електричного струму. Ми говоримо: напруга в електромережі, висока напруга, стрибок напруги.

А коли йдеться про стосунки між людьми, емоційний стан або складну ситуацію, доречніше вживати слово напруження.

Тому правильно сказати: напруження у відносинах між країнами, напруження в колективі, емоційне напруження перед іспитом, напруження в суспільстві.

А тепер ще одна поширена помилка. Часто можна почути: «Верховна Рада відмінила закон». Насправді ж закони скасовують.

Дієслово відміняти має зовсім інші значення. По-перше, ми відмінюємо іменники, прикметники й займенники за відмінками. По-друге, відмінити означає змінити, зробити іншим.

Тож правильно сказати: скасувати закон, скасувати наказ, скасувати рішення, скасувати рейс.

А ось відмінювати будемо слова: іменник, прикметник, числівник.

І якщо вже говорити про депутатів, то хочеться побажати їм двох речей: добре знати правила відмінювання української мови і вчасно скасовувати застарілі чи недосконалі закони. Тоді, можливо, вдасться й відмінити, тобто змінити, життя в Україні на краще.

Отже, запам’ятаймо: напруга — в електромережі, напруження — у стосунках. Закони скасовують, а слова відмінюють.

Уявіть ситуацію. Читаєте новини й бачите: «Інфляція становить 12 відсотків». За хвилину в іншому виданні пишуть: «Інфляція становить 12 процентів». То який варіант правильний?

Насправді — обидва.

Слова відсоток і процент в українській мові є повноправними синонімами. Вони означають одне й те саме, тому можете сміливо сказати і десять відсотків, і десять процентів.

Цікаво, що слово процент прийшло до нас із європейських мов, а відсоток — це власне український відповідник, створений за тим самим принципом: буквально — «від ста».

На заході України обидва слова ще в минулому столітті вживали цілком природно. Але за радянських часів слово відсоток вважали небажаним і часто витісняли з офіційних текстів. Сьогодні ж спостерігаємо протилежну крайність — дехто майже не використовує слово процент, хоча воно також цілком нормативне й особливо поширене в науковій та технічній термінології.

А тепер ще одна пара слів, які часто плутають.

Як правильно: рятівник чи рятувальник?

Якщо людина врятувала когось у певній ситуації — вона рятівник. Наприклад: «Ти сьогодні мій рятівник». Так можна сказати другові, який допоміг із важливою справою, або сусідові, який завів автомобіль.

А ось рятувальник — це професія. Так називають людей, які працюють у службах порятунку, виїжджають на пожежі, ліквідовують наслідки надзвичайних ситуацій і щодня рятують життя.

Отже, запам’ятаймо: відсоток і процент — рівноправні синоніми. А рятівником може стати кожен із нас, тоді як рятувальник — це фах.