Яна Стрельбецька про те, чому нам не добре із собою і як зробити так, аби відновити зв'язок із своїм внутрішнім Я by https://radiopershe.com

Гостя студії — Соломія Луковецька, співорганізаторка акції «Рушник надії». Говоримо про виставковий проєкт, присвячений безвісти зниклим українським військовим та тим, хто перебуває у полоні. 43 вишиті рушники — як символ віри в їхнє повернення додому. Кожна робота — знак пам’яті, підтримки та надії для родин, які щодня живуть в очікуванні.

Виставку «Рушник надії» презентують ZAG Gallery спільно із Західним регіональним центром Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Благодійним фондом Козицького.

Який ефект можна досягнути завдяки апарату Apollo Quatro в AKCENTER, розповіла косметологиня Анастасія Куценко by https://radiopershe.com

В ефірі програми "Інший погляд" говорили про створення у Львові Центру соціальної підтримки дітей та сімей, який працює з серпня 2026 року: на базі колишнього притулку з’явився сучасний заклад із ширшими можливостями допомоги дітям у складних життєвих обставинах.

Обговорили детально, як працює новий центр, які послуги тут надають і чому важливо, щоб діти та родини могли отримати комплексну підтримку в одному місці.

Гості ефіру:

Володимир Лис — начальник служби у справах дітей Львівської ОДА

Марія Кандиба — керівниця КЗ ЛОР «Центр соціальної підтримки дітей та сімей»

Ми щодня багато говоримо про українську мову, її цінність для нашої ідентичності і ціну, яку платимо, як народ, за можливість розмовляти своєю мовою на своїй землі. І, ймовірно, нам усім потрібно усвідомити, що надалі все залежатиме тільки від нас.

Іван Огієнко – він же Митрополит Іларіон, видатний науковець, політичний і релігійний діяч, авторитет, і відомий усьому світові, як перекладач українською Святого Письма, ще всередині 20 століття сказав те, що ми повинні пам’ятати завжди.

Кожен інтелігент, що публічно промовляє: зо сцени, в церкві, в суді, в школі, на зорах, на відчитах і т. ін., обов'язаний промовляти тільки соборною літературною мовою й вимовою.

В справах рідномовної політики свого народу мусить бути серед цілого громадянства за всяких обставин тільки однодушний міцний фронт.

Тільки рідна мова приносить людині найбільше й найглибше особисте щастя, а державі – найсильніші патріотичні характери.

Пам'ятайте, що діти вважатимуть за рідну тільки ту мову, що панує в вашій родині.

Мовне винародовлення завжди й конче провадить до морального каліцтва, а воно — найродючіший ґрунт для різних злочинів.

Найголовніший і найміцніший цемент, що об'єднує етнографічний народ і перетворює його в свідому націю, — то соборна літературна мова.

Іван Огієнко. Наука про рідномовні обов'язки. — Рідномовний катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства — Київ: Ярославів Вал, 2014.

Чи є в його словах те, з чим можна не погодитися? Подумаймо і до зустрічі у Мовному патрулі на Радіо ПЕРШЕ.

Чоловічі прізвища на –ко в українській мові відмінюються. А жіночі – ні. Ось така гендерна несправедливість.

Тобто, якщо є гіпотетичний чоловік, скажімо, Василь Петренко.

Хоча ні! Чому, якщо Петренко, то одразу Василь?

Нехай буде Арчибальд Петренко!

Тож розповідаючи про Арчибальда, його прізвище слід відмінювати так:

Йдемо до Арчибальда Петренка.

НесемО Арчибальду Петренку (або Арчибальдові Петренкові).

Гарно посиділи з Арчибальдом Петренком.

Якщо це важко, рекомендую ходити в гості не до Арчибальда, а до Галини Петренко. З нею все значно простіше, бо жіночі прізвища на –ко в українській мові не відмінюються.

Йдемо до Галини Петренко.

Несемо Галині Петренко.

Гарно посиділи з Галиною Петренко.

Те саме з чоловічими та жіночими прізвищами, що закінчуються на приголосний. Чоловічі – відмінюються, а жіночі – ні.

Йдемо до Івана Литвина, але прийшли до Ольги Литвин.

Несли Василю Ковальчуку, але принесли Ірині Ковальчук.

Гарно посиділи з Петром Кобзарем, а з Ганною Кобзар – ще краще.

Схоже, що ці Литвини, Ковальчуки, Кобзарі й Петренки – дуже гостинні люди!

Ви ж пам’ятайте головне: йдіть у гості, несучи гарний весняний настрій. Бо ми там раніше казали, що щось несемО, але не уточнили, що саме. То ж несіть добрі новини, щасливі усмішки, щиру підтримку і теплі обійми – нам усім цього ой, як треба!

А поговорімо сьогодні про непозбувну бентегу або якими словами описати меланхолійний настрій?

Отож. «З журбою радість обнялась». Нагадаю, так називалася дебютна збірка українського поета Олександра Олеся.

Але повернімося до слів, якими можна описати меланхолійний настрій. У нашому словнику варіантів чимало, судіть самі:

пригнічення, туга, журба, скрута, печаль, жура, зажура, сум, смуток, розпука, відчай, безнадія, гризота, спустошеність, тривога, бентега, осмута, сумота, засмученість, присмуток, скорбота, меланхолія, жаль, жальок.

А ось приклади вживання: найшла жура, узяв мене сум, смуток поруч ходить, туга зайшла у душу, пече, як змія, зажура, сльози ллються з розпуки тяжкої, навіває печаль, очі дивляться з присмутком, пекуча осмута облягла серце, в голівоньці журба тяжка, тривога на думці, ятрить думки скорбота.

До речі, синонімів до слова “радість” якось менше. Тож треба щось із цим робити! Може, маєте пропозиції? А поки думаєте - ненадовго з вами прощаюся.

Сьогодні запрошую продовжити розмову про чудові українські слова про весну, які гарантовано прикрасять вашу і нашу бесіду. Отож….

Видноколо. Це суто українське слово на позначення горизонту. Видноколо — усе те, що можна охопити поглядом аж до обрію.

Цівка. Цівка — це маленький потічок чи струмінь. Цівка води вибивається навесні з-під снігу, і коли у вас вимкнули гарячу воду — з крана теж тече лише цівка. Цівка стікає склом вікна під час весняної зливи. У цього чудового українського слова ще багато інших значень, наприклад, цівка мурах, які повзуть одне за одним, або цівка від польоту куль, чи навіть цівка нової думки в бесіді.

Мжичка. Якщо бачите цівку на своєму вікні, то за вікном — або справжня злива, або мжичка. Мжичка — це дуже дрібні краплі води, які висять у повітрі, дрібний дощ, напівтуман.

Розбруньковуватися. Квіти, які розкрилися, бруньки, які розтулилися навесні. Усе довкола зеленіє і розквітає — розбруньковується.

Полиск. Полиск можна побачити, коли сонце раптово виходить з-за хмар або коли поглянути на поверхню ставка чи озера у сонячний день.

Візерунок. Це перетин, комбінація різних ліній, кольорів, тіней. Таке собі мереживо з різних елементів. Візерунок може бути на одязі, у малюнку — а може бути й у весняній природі. Або ж у словах людини, котра говорить правильною красивою українською мовою.

Саме до цього я вас заохочую щодня у Мовному патрулі. Слухайте Радіо ПЕРШЕ, насолоджуйтеся гарною мовою і наповнюйтеся теплом. Весна! Ми її дочекалися!

Код роду: прізвище ПАЛІЙ

Код роду: прізвище ПРОСТИБОЖЕНКО