Чим важливий проєкт "Карпатська зміна" для Львівщини та областей-партнерів, які перешкоди треба подолати для його масштабування, які спогади про дитячі табори у самого начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького - про все це у нього розпитав ведчий Радіо ПЕРШЕ Зіновій Карач під час виїзної студії безпосередньо із місця організації проєкту.

Чому проєкт "Карпатська зміна" такий важливий для дітей із прифронтових територій, що б першим зробив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, якби опинився в дитячому таборі - це лише невелика частина питань. які ведучий Радіо ПЕРШЕ Зіновій Карач встиг обговорити із ним під час виїзної студії безпосередньо із місця проведення табору.

Як дітям, учасникам проєкту "Карпатська зміна" відпочивається на Львівщині, чим вони займаються в таборі, з якими переживаннями їхали до Львівської області... Про все це ведучий Радіо ПЕРШЕ Зіновй Карач розпитав під час виїзної студії у Влада, Кіри та Вікторії, дітей, які приїхали із Харківської області.

Говоримо про «Свято музики у Львові 2026» — одну з наймасштабніших музичних подій міста, яка відбудеться 21 червня в межах всесвітньої ініціативи Make Music Day.

Гостею ефіру стала Марічка Чічкова — організаторка події. Вона розповіла про концепцію цьогорічного свята, особливості програми, кількість локацій та виконавців, а також про те, як музика виходить за межі традиційних сцен і звучить у дворах, парках, на площах, балконах, у шпиталях та реабілітаційних центрах.

Також обговорили благодійну складову заходу. Цього року організатори поєднують музику з підтримкою українських захисників: у межах події триває збір коштів на потреби військових. Мета — зібрати 1 млн грн на 14 пташок для 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" НГУ:

https://send.monobank.ua/jar/4RZQcDq18o

Дізнавайтеся більше про програму Свята музики, учасників, локації та можливості долучитися до доброї справи у нашій розмові з Марічкою Чічковою.

В гостях програми "Інший погляд" побував український поет Федір Шишман, який прочитав свої вірші, розповів про рідне селище Старий Крим в Приазов'ї, а також поділився деталями презентації своєї збірки "Україна переможе" на Львівщині.

Кіносвіт: серіал-триллер "Легенди"

Кіносвіт: кримінальний серіал "Каштановий чоловічок"

Сьогодні поговоримо про ступені порівняння прикметників. Знову. Вкотре. Я не втомлююся про це говорити, бо й далі часто чую фразу: «самий красивий».

Насправді українська мова має для цього власну красиву форму — «найкрасивіший». І ще…

Не «самий розумний», а «найрозумніший».

Не «самий цікавий», а «найцікавіший».

Не «самий важливий», а «найважливіший».

Префікс «най-» чудово виконує цю роль без додаткових слів. І саме тому такі форми звучать природно та по-українськи.

Цікаво, що конструкції зі словом «самий» прийшли до нас під впливом російської і поступово закріпилася в розмовному мовленні. Через це багато людей навіть не помічають, що існує кращий варіант.

А поза тим українська мова дуже любить лаконічність. Одне слово «найкращий» звучить значно легше, ніж два слова — «самий хороший».

Тому якщо хочете, щоб ваше мовлення звучало природніше, звертайте увагу на такі дрібниці. Адже красива мова складається не лише з гарних слів, а й з правильних мовних форм.

Сьогодні вкотре поговоримі про фемінітиви.

Ця тема й надалі викликає чимало дискусій. Хтось активно використовує слова «директорка», «редакторка» чи «авторка», а хтось ставиться до них обережно. А є ті, хто відверто кпинить з таких слів.

Але ми почнімо з головного: фемінітиви — це не новий винахід і не модна забаганка. Такі слова існували в українській мові давно. Учителька, лікарка, студентка, поетеса, господиня — усі вони є фемінітивами. Фактично це слова, які допомагають назвати жінку за професією, родом занять або діяльністю.

Сьогодні дедалі частіше можна почути слова «журналістка», «редакторка», «депутатка», «психологиня». І це цілком відповідає нормам сучасної української мови.

Водночас важливо пам’ятати: мова не любить примусу. Одні слова швидко стають звичними, інші потребують часу. Тому мовні дискусії варто вести спокійно і без крайнощів. Адже головне завдання мови — не сварити людей, а допомагати їм порозумітися.

І якщо слово допомагає точніше висловити думку, то воно має право на життя. Мова постійно розвивається. Так було сто років тому, так відбувається і сьогодні.

Сьогодні розберемо пару слів, які дуже часто плутають.

От скажіть: «Яке ваше відношення до цієї ситуації?» Саме таке формулювання можна почути досить часто. Але в більшості випадків правильно буде сказати: «Яке ваше ставлення до цієї ситуації?»

У чому різниця? Ставлення — це думка, оцінка, емоція щодо когось або чогось. Наприклад: «Я маю позитивне ставлення до волонтерства».

А слово «відношення» частіше вживають у значенні взаємозв’язку між предметами, явищами чи числами. Його можна зустріти в математиці, фізиці або наукових текстах. Тому ми говоримо «ставлення до роботи», «ставлення до людей», «ставлення до навчання».

Це один із тих випадків, коли неправильне слово не заважає зрозуміти зміст. Але правильне робить мовлення точнішим. А точність — одна з головних ознак хорошої мови.

До речі, журналісти дуже добре знають ціну точного слова. Іноді одна заміна здатна зробити текст зрозумілішим і сильнішим.

Тож якщо сьогодні, почувши фразу «моє відношення до цього», спробуйте подумки замінити її на «моє ставлення до цього». Можливо, вам сподобається більше.