Радіо Перше

Гостя студії:

Ярослава Яковлєва, ідейниця та кураторка проєкту «Богдан Гаврилишин: формула відповідального українства», випускниця програми Фонду родини Богдана Гаврилишина «Молодь змінить Україну».

Говорили про проєкт, присвячений 100-річчю від дня народження Богдана Гаврилишина, видатного українського економіста, громадського діяча, мецената та прихильника розвитку відповідального лідерства. 19 жовтня 2026 у Центрі Шептицького Українського католицького університету відбувся тематичний фокус-форум «Богдан Гаврилишин: формула відповідального українства», який об’єднав розмови про життєвий шлях діяча, його цінності, громадську діяльність і вплив на становлення нових поколінь українців.

Також в стінах Центру Шептицького УКУ до 19 грудня 2026 триватиме тематичний виставковий проєкт «Богдан Гаврилишин: формула відповідального українства». Радо запрошуємо до відвідування!

До студії «Радіо Перше» завітала Наталія Смуток – співорганізаторка Lviv Opillia Trail та співзасновниця Центру «Справжні».

Говорили про благодійний трейловий забіг Lviv Opillia Trail, який відбувся мальовничими маршрутами мікрорегіону Львівське Опілля. Учасники могли обрати одну з чотирьох дистанцій, а окрім спортивної частини, на гостей чекали ярмарок, дитяча зона, екскурсії, лекції, музична програма та спільна ватра.

Ще однією темою розмови стала подія «MOVE ON SPORT: Заплив на заході сонця», що відбулася на озері SkyLake поблизу Львова минулого року. До неї долучилися понад 180 учасників – ветерани, їхні родини та цивільні. Захід став простором для спілкування, взаємопідтримки й формування спільноти, у якій ветерани та цивільні разом проводять час, займаються спортом і творять нові можливості для співпраці.

Також у студії обговорили реабілітацію та абілітацію ветеранів, важливість фізичного й психологічного відновлення, соціальної адаптації та створення середовища, у якому кожен може відчути підтримку й бути частиною спільноти. В цьому контексті Наталія Смуток розповіла про діяльність центру «Справжні», його ініціативи, підтримку ветеранів та їхніх родин і роботу над тим, щоб спорт, спілкування та взаємодопомога ставали інструментами відновлення й побудови сильного суспільства.

Гості студії:

• Ірина Ципіна, театральна режисерка, режисерка-постановниця Першого театру у Львові, лауреат Премії імені Лесі Українки;

• Микола Береза, заслужений артист України, актор Театру Леся Курбаса, актор театру і кіно.

Говорили про прем'єру вистави «Сойчине крило» у Тетрі Леся Курбаса, яка відбудеться 5 і 6 грудня 2026 року. Режисерка Ірина Ципіна у цій роботі звертається до однієї з найвідоміших новел Івана Франка. Авторка низки успішних постановок у львівському Першому театрі пропонує сучасне прочитання тексту, який і сьогодні вражає своєю психологічною глибиною та художньою сміливістю, а актор Микола Береза, який грає Хому, розповідає про цікавинки щодо свого героя та інтригує деталями дійства на сцені.

Слухайте ефір і будьте в курсі театральних новин!

Гостею програми «Інший погляд» стала Наталка Цар – блогерка, чиї огляди закладів збирають сотні тисяч переглядів.

Поговорили про блогінг і шлях до популярності, смачну їжу та чесні огляди, досвід роботи в SMM (у команді Klavdia Petrivna, на секундочку!), а також про родину й о̶с̶о̶б̶и̶с̶т̶е̶ ̶ж̶и̶т̶т̶я̶ (оператора Толіка). Згадали й про батька-блогера – співочі привітання та гуморески Андрія Царя ви точно знаєте!

Слухайте запис ефіру, підписуйтеся на Наталку:

https://www.instagram.com/natalka.tsar/

https://www.tiktok.com/@natalka_tsar

Гості студії:

• Богдан Тихолоз, директор Дому Франка та керівник проєкту «Великі уродини»;

• Павло Гудімов, куратор виставки «Франко. Калейдоскоп» і засновник «Я Галерея».

Говорили про виставку «Франко. Калейдоскоп», яка пропонує поглянути на Івана Франка поза звичним каноном і побачити різні сторони його особистості через мистецькі інтерпретації, несподівані поєднання та нові контексти. Експозиція розгортається у двох вимірах – «День» і «Ніч». Перший відкриває Франка через його творчість, працю, оточення та публічний образ. Другий веде до внутрішніх драм, безсоння, хвороби, смерті й пам’яті.

У розмові йдеться про концепцію виставки, художні рішення та можливість по-новому прочитати постать людини, яка й сьогодні дивує своєю багатогранністю. Вже 16 жовтня о 18:00 приходьте до Дому Франка (вул. Івана Франка, 150) на кураторську екскурсію Павла Гудімова та Богдана Тихолоза – це нагода почути історію створення виставки від її творців, розгледіти приховані сенси й поставити запитання.

Подія відбудеться в межах проєкту «Великі уродини: 170 років з Франком», що реалізується за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Флагманські події».

Сироватки для обличчя: розкіш чи щоденна необхідність? Розповіла косметологиня Анастасія Куценко by https://radiopershe.com

Гість студії:

Віталій Кулагін, оборонець Маріуполя, художник.

Говорили про відкриття 14 жовтня у львівському просторі Mariupol Reborn виставки «Спадок ГУЛАГУ. 1930–1956 / 2014–20..». Це продовження експозиції оборонця Маріуполя Віталія Кулагіна, відомого під творчим псевдонімом Мар'ян Білокінь.

35 місяців російського полону Віталій уже відобразив у 15 графічних роботах виставки «Загартовано/Закарбовано». Нова експозиція звертається до іншого боку цього досвіду – до речей, із яких складався кожен день у російських СІЗО та колоніях.

«У полоні навіть найзвичайніші предмети отримують інше значення. Хліб потрібно розділити на кілька прийомів їжі, книгу – встигнути дочитати, поки її не забрали, а для творчості доводиться шукати матеріали та інструменти там, де їх начебто немає. У новій виставці будуть представлені створені в полоні мініатюрні фігурки, книги, імпровізовані інструменти, табірний посуд, зразки пайки, засоби гігієни, предмети, пов’язані з побутом полонених, а також матеріали російської пропаганди», – говорить автор.

Назва виставки проводить паралель між радянською системою ГУЛАГу та сучасною російською системою утримання українських військовополонених. Вона говорить про практики ізоляції, контролю, примусу та знеособлення, які продовжують проявлятися в російській неволі й сьогодні.

Сьогодні поговоримо про українське слово, яке давно вирушило у світову подорож. І це слово — борщ.

Ви легко впізнаєте його англійською — borscht, польською — barszcz, німецькою — Borschtsch.

Але є цікава мовна деталь. Саме слово «борщ» значно давніше за сучасні національні суперечки про те, чия це страва. Етимологічно воно пов’язане з назвою рослини, яку колись використовували в їжу. Тобто спочатку назва страви була пов’язана не з буряком, як ми звикли думати сьогодні.

А далі слово почало подорожувати разом із людьми та культурою. У різних мовах воно пристосувалося до місцевої вимови та написання, але залишилося впізнаваним. І це дуже хороший приклад того, як працюють запозичення.

Коли мова бере чуже слово, вона рідко залишає його абсолютно незмінним. Вона підлаштовує його під власну вимову, граматику, правила написання. А саме слово при цьому продовжує нагадувати про культуру, з якою воно прийшло.

Тож коли наступного разу почуєте десь «борщ», подумайте про те, що це вже не просто назва української страви. Це український слід в іншій мові.

На вухах: ТНМК "Гріх"

На вухах: LATEXFAUNA "KAZHAN"