Сьогодні говоримо про підтримку овочівництва на Львівщині. Директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Людмила Гончаренко розповіла про прийом документів на отримання дотацій для виробників овочевих, баштанних та бобових культур, що триває з 1 червня по 1 липня 2026 року.

Йшлося також про стан розвитку овочівництва в області, перспективи вирощування нішевих культур, а також про можливості фінансування для аграріїв, умови участі в програмах підтримки та їхнє значення для розвитку сільського господарства Львівщини.

Вікторія Грищук та Вікторія Петрова, ГО Моє Коло by https://radiopershe.com

Гості студії:

● Юлія Хомчин, директорка Інституту стратегії культури;

● Андрій Лінік, керівник ЛКП «Львівське радіо», художник-куратор.

В ефірі поговорили про підсумки конкурсу «Відповідальність бути / Responsibility to Be». Юлія Хомчин зазначила, що конкурс, створений Українським культурним фондом у партнерстві зі Львівською міською радою, завершився визначенням восьми проєктів-переможців, які будуть реалізовані до кінця 2026 року. За її словами, програма стала важливим продовженням шляху Львова в межах підготовки до конкурсу на титул Європейської столиці культури 2030 та спрямована на підтримку ініціатив, що розвивають місцеві спільноти, партнерства й відповідальність.

Своєю чергою, Андрій Лінік представив проєкт «Мистецтво боліт: Торфовище», який увійшов до числа підтриманих ініціатив. Проєкт зосереджений на темі екології та переосмисленні природних середовищ через мистецтво, привертаючи увагу до важливості збереження торфовищ і формування відповідального ставлення до довкілля.

Загалом на конкурс надійшло 36 заявок, із яких після технічного відбору до фінального розгляду допустили 24 проєкти. Підтримані ініціативи охоплюють теми культурної пам’яті та спадщини, інклюзивного мистецтва, театру, стріт-арту та екології. Загальна сума фінансування переможців становить понад 8,5 млн грн.

Гість студії: Богдан Мисюга, військовослужбовець Хорунжої служби ІІ Корпусу НГУ Хартя, в мирний час – куратор, аналітик сучасного мистецтва, експерт.

Богдан Мисюга розповів, що 15 червня о 18:00 у Дзеркальній залі Львівської опери розпочнеться Великий благодійний аукціон Хартії. Серед лотів: авторські зразки ювелірного мистецтва, скульптура, малярство та графіка. Представлені художники – авторитетні гравці арт-ринку та нові імена.

Організаторами аукціону є Хорунжа Служба ІІ-го корпусу НГУ Корпус «Хартія» та Благодійний фонд Сергія Жадана. Ведучий аукціону – Сергій Жадан, експерт аукціону та ліцитатор лотів – Богдан Мисюга.

З каталогом та правилами участі Аукціону можна ознайомитись в соцмережах Благодійного фонду Сергія Жадана:

https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1413028130855013&type=3

☑️Для участі в аукціоні слід зареєструватися та одержати номер учасника торгів, заповнивши заздалегідь Google-форму: https://forms.gle/2UjiXjyLWAP4EgT76

Програмна директорка ТРК «Перший Західний» Юлія Грабова розповіла про одну з найочікуваніших подій року – «Вечір вдячності 2026».

Відзнаку «Серце вдячності» цьогоріч отримали:

• Захар Бірюков – ветеран російсько-української війни та волонтер,

• Богдан Калинів – юний волонтер, який створив музей у своєму селі Коростів;

• посмертно відзначили Оксану Бриндзак, яка започаткувала ініціативу для літніх жінок, об’єднавши їх у спільноту взаємної підтримки та спілкування. Відзнаку з рук майстринь соціального підприємства «Вбрані» отримала її мати;

• Тарас Кобза – судинний та військовий хірург, який працює у Львові та регулярно виїжджає до прифронтових районів, надаючи допомогу пораненим військовослужбовцям;

• брати-близнюки Роман та Андрій Грицаї – представники четвертого покоління рятувальників у родині та працівники Головного управління ДСНС України у Львівській області;

• отець Михайло Чабан – співзасновник ампфутбольного клубу «Покрова АМП», який разом із салезіянською спільнотою створив спортивний простір для реабілітації та соціальної адаптації військових із пораненнями та ампутаціями.

• Катерина Ідзик – донорка грудного молока для Банку грудного молока Львівського обласного клінічного перинатального центру. Завдяки її внеску понад 300 літрів донорського молока отримали новонароджені діти, насамперед передчасно народжені немовлята. Це досягнення внесли до Книги рекордів України;

• Олександр Біда, хлопець, який станцював випускний вальс із львів'янкою на кріслі колісному

А також під час вечора презентували історію становлення та розвитку ТРК «Перший Західний», яка цього року відзначає 10-річчя діяльності. Більше про цьогорічних героїв і героїнь, а також про підготовку до «Вечора вдячності 2026» слухайте в ефірі Радіо ПЕРШЕ та стежте за новинами ТРК «Перший Західний».

Він показав приклад ровесникам і дорослим. Сашко Біда, дізнавшись про бажання однокласниці, яка живе зі спінально-м'язовою дистрофією і пресувається на кріслі колісному станцювали випускний вальс, запропонував стати її партнером. Попри небажання частини батьків вносити корективи до вже погодженого сценарію останнього дзвоника, все вдалося і розлетілося згодом соціальними мережами та медіа.

Сашко в розмові з ведучою Радіо ПЕРШЕ Каріною Дмитраш розповів більше про своє рішення та про себе.

Сьогодні поговоримо про фразу, яку дуже часто можна почути і в магазинах, і в рекламі, і навіть у звичайних розмовах — «дешева ціна».

То що ж із нею не так?

В українській мові вислів «дешева ціна» вважається плеоназмом. Тобто зайвим повторенням змісту. Бо прикметник «дешевий» уже сам по собі означає «той, що мало коштує». Тому слово «ціна» тут просто дублює зміст.

Правильніше буде сказати:

— низька ціна,

— помірна ціна,

— знижена ціна,

— або завищена чи висока ціна — залежно від ситуації.

До речі, подібні помилки трапляються й в інших висловах. Наприклад, часто можна почути «безкоштовний подарунок», хоча подарунок і так не потребує оплати, або «вільна вакансія», хоча вакансія вже означає вільне місце. Такі мовні надлишки роблять вислів менш точним.

А от вислови «велика ціна» чи «маленька ціна» в українській мові звучать невдало, бо не передають точного значення. Натомість варто казати «висока» або «низька» ціна.

Цікаво, що словосполучення «дорога ціна» все ж існує, але тільки у сталому вислові «дорогою ціною». І тут уже йдеться не про гроші, а про великі зусилля, втрати чи жертви. Наприклад:

«Перемога далася дорогою ціною».

Тож наступного разу замість «дешева ціна» краще сказати «низька ціна». Українська мова любить точність — і звучить тоді значно природніше.

Сьогодні поговоримо про слова, які здаються нам звичними, але якщо зазирнути в старі словники — відкриваються дуже цікаві мовні історії.

Слово «холостий» настільки звичне для нас, що ми майже не замислюємося, звідки воно взялося в українській мові.

Холостий постріл, холостяк, холостий чоловік — усе це звучить буденно. Але старі українські словники показують цікаву річ: питомо українським це слово фактично ніколи не було. Наприклад, у словнику Кримського та Єфремова «холостий» подано лише в одному значенні — «пустий горіх». Тобто можна сказати:

«холостий горіх».

А от в інших значеннях українська мова давно мала свої слова. Наприклад, набій без кулі українською — це «сліпий набій». Відповідно: «стріляти сліпими», «сліпий набій».

А слово «холостяк» — це калька. Натомість українська мова має своє давнє слово — «парубок».

І це не лише про молодого чоловіка. Так могли назвати будь-якого неодруженого чоловіка незалежно від віку.

Навіть якщо чоловікові п’ятдесят — він усе одно парубок. Або, як колись казали, «старий парубок» чи «підтоптаний парубок».

Є й інші цікаві слова — наприклад, «молодик» або «панич».

То ж, якщо зауважили, мова зберігає набагато більше цікавого, ніж здається. Іноді одне слово може розповісти цілу історію — про те, як говорили наші бабусі, що писали класики і як змінювалася українська мова.

Вечір понеділка: Богдан ШУМИЛОВИЧ, історик, дослідник Центру міської історії Центрально-Східної Європи

Кіносвіт: "Відовз бей"