Чи справді існують маски, які мають омолоджувальний ефект? by https://radiopershe.com

Я вам обіцяла, що зберу докази того, що дуже багато слів, які вважаються російськими, насправді такими не є. Каждий, нужний, пожар, мисль, жизнь, польза і помощ – не росіянізми.

Майже всі наведені слова — питомого слов’янського походження. Більшість із них широко вживалися в староукраїнськiй лiтературнiй мовi. Не цуралися згаданої лексики й класики нової української літератури. Ось вам докази:

🔹 Сей Евріал був молоденький, / Так годів з дев’ятнадцять мав (І. Котляревський).

🔹 А за ним у колясі генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда (Г. Квітка-Основ’яненко).

🔹 Свою Україну любіть. / Любіть її… во врем’я люте… (Т. Шевченко)

🔹 Ляхи мерзли, а козаки / Грілись на пожарі (Т. Шевченко).

🔹 І возвеличимо на диво / І розум наш і наш язик... (Т. Шевченко).

🔹 Саул, не будучи дурак, / Набрав гарем собі чималий / Та й заходився царювать (Т. Шевченко)

🔹 Ходжу-блуджу по городу / Великому, великому. / Одкрив би я своє серце, / Та нікому, та нікому (П. Куліш).

🔹 От і піди ти з Колісником. Первий він чоловік на увесь гóрод, — казали заможні хазяїни-ремісники (Панас Мирний).

🔹 Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (І. Нечуй-Левицький).

🔹 Не приймаю жадних лікарств, опріч крапель з конвалії (М. Коцюбинський).

🔹 Це було рано. Всюди панувала ще поранкова тишина (М. Коцюбинський).

🔹 В мислях ніколи коханим тебе не одважусь назвати (Леся Українка).

🔹 Він з усього розмаху цюкнув його [ведмедя] згори в голову, аж череп розколовся надвоє, мов розбита тиква (І. Франко).

Сьогодні ми не відчуваємо браку цих слів у нашій мові, адже всі вони мають усталені нормативні відповідники. І все ж: чи варто нам відмовлятися від давньої української лексики тільки тому, що вона збереглася в російській? Подумаймо.

Сьогодні поговоримо про слова вирвані з контексту.

Ці фрази ми добре знаємо й часто вживаємо. Але чи завжди ці відомі цитати означали те саме, що і зараз?

Ось кілька прикладів того, як сильно може спотворитися сенс висловлювання, якщо вчасно не звіритися з першоджерелом. Отож…

1. Про мертвих або добре, або нічого!

«Про мертвих або добре, або нічого, крім правди», - вислів давньогрецького політика та поета Хілона зі Спарти (VI ст. до н.е.), наведене істориком Діогеном Лаертським (III ст. н.е.) у його творі «Життя, вчення та думки славетних філософів».

2. Вік живи - вік учись!

Дуже відома фраза, яку можна почути буквально від кожного вчителя, насправді ж неповна і частенько її приписуєть... Леніну.

Проте автор оригінальної фрази - Луцій Анней Сенека. І звучить вона так: «Вік живи -- вік учись, як треба жити».

3. Мета виправдовує засоби!

Повний варіант фрази, автором якої є засновник ордена єзуїтів Ігнатій Лойола: «Якщо мета -- порятунок душі, то вона виправдовує засоби».

4. Істина у вині!

Знамените висловлювання Плінія Старшого «Істина у вині» насправді має продовження «а здоров'я у воді». В оригіналі «In vino veritas, in aqua sanitas».

5. Релігія -- опіум для народу!

Фраза, популярна в атеїстів, теж вирвана з контексту. Карл Маркс писав у вступі до праці «До критики гегелівської філософії права» (1843): «Релігія -- це зітхання пригнобленого створіння, серце безсердечного світу, дух бездушних порядків. Релігія є опіумом для народу». Тобто релігія зменшує біль буття в нелюдському суспільстві.

То ж надалі будьмо уважними, вживаючи ці фрази.

Сьогодні у нас розмова про багатство української мови. А далі – вже не так офіційно. Можливо, і вам нещодавно траплялося в тік-тоці жваве обговорення теми, як буде українською "потєряйся". Російською аналоги до цього вульгаризму – тільки нецензурні, натомість в нашій мові це…послання можна замінити десятками жартівливих аналогів. Цю підбірку я знайшла на сторінці в Тетяни Жужі у фейсбуці. Отож, українською "потєряйся" буде так:

- Бачиш двері? Мацай клямку

- Чухай ногу об дорогу

- На раз зібрався, на два - змахався

- Шапка - двері – калідор - Бери печенько і йди потихеньку

- Труси надів і полетів - Бери сандалі, чеши подалі.

- Спєрдаляй! (пишуть - це польською. Але ж красиво!)

- Сапай вазони, нюхай дуст - Валькуй городами

- Пилуй, поки трамваї ходять - Греби загомінками

- Там ваша шляпа, а отам - наші двері - Вйо, бо дощ

- Забіжи у кукурудзу та накрийся лопухом- Вишманделюйся!

- Топай з пляжу без панамки - Черевик на патик - і на вихід.

- Крути ноги - роби вітер - Закрий двері з другої сторони😁

- Вшивайся і щоб ноги твоєї тут не було - Хлопці, вйо, бо коні мокнуть!

- Пензлюй - Та з Богом, Парасю, доки люди трапляються!

То ж як бачите, українська мова не те, що багата, а дууууже багата. І навіть на прокльони та посили. То ж користуймося рідним, адже життя таке, що доводиться часом когось і послати. То нехай же це буде українською!

Сьогодні мова піде про школярів і їхні знання. Більше ніж половина учнів 6 і 8 класів мають всього лише середній рівень знань з української мови. Такі підсумки ІІ етапу моніторингу, проведеного Державною службою якості освіти України. Водночас, порівнюючи з 2023 роком, у 2024–му результати навчання покращилися. Проте цифри все одно невтішні: лише 3,1% учнів 6 класів показали високий рівень знань; 37,9% мають достатній рівень знань; майже половина учнів перебуває на середньому рівні – 58,4%. Серед 8-класників картина схожа: лише 3,1% учнів показали високий рівень знань; 34,7% мають достатній рівень знань; майже половина учнів перебуває на середньому рівні – 61,5%. Звісно, що ковід, а потім повномасштабна війна дуже вплинули на навчання цих дітей, адже фактично усі їхні шкільні роки припали на кризовий період. Проте дослідника вказують і на інший момент: наші діти втрачають або й не розвивають узагалі навичку вчитися. Зрозуміло, що у стресових умовах мозок націлений не на навчання, а на виживання, проте ми, як батьки, розуміємо, що жити і дорослішати дітям доведеться в різних обставинах, а тому – в наших інтересах навчити їх шукати рішення вже і зараз. Нещодавно Україну відвідала Барбара Оклі – американська дослідниця, освітянка, викладачка, інженерка та письменниця, в минулому перекладачка та військова. Ймовірно, вам її ім’я знайоме, адже вона – співавторка та викладачка найпопулярнішого у світі онлайн-курсу «Навчаймось вчитись: Потужні розумові інструменти для опанування складних предметів». Я кілька років тому проходила його на платформі Prometheus, також він доступний на Coursera. А ще вона авторка книг «Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну» та «Уроки без мороки. Хороші оцінки без зайвих страждань». Ось цю другу дуууже рекомендую до прочитання батькам школярів – саме її ми зараз студіюємо з моєю 10-річною донькою, яка має значні труднощі з навчанням, запам’ятовуванням і концентрацією. А на цьому сьогодні все. Здорових і щасливих усім дітей.

Нарешті це сталося! Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування 328 населених пунктів в рамках декомунізації. Мова про 4 райони, 10 міст, 56 селищ і 262 села.

Ватутіне, Новомосковськ, Первомайський, Красноград, Дружба та всі інші назви, які нам упродовж століття нав'язала москва – нарешті опиняться на смітнику історії. Міста і села повернуться до своїх історичних назв, або ж отримають нові, які запропонували місцеві ради.

До прикладу, перейменували:

Новомосковськ (Дніпропетровська обл.) — Самар;

Першотравенськ (Дніпропетровська обл.) — Шахтарське;

Первомайськ (Луганська обл.) — Сокологірськ;

Молодогвардійськ (Луганська обл.) — Отаманівка;

Сєвєродонецьк (Луганська обл.) — Сіверськодонецьк;

Дружба (Сумська обл.) — Хутір-Михайлівський;

Красноград (Харківська обл.) — Берестин;

Первомайський (Харківська обл.) — Златопіль;

Ватутіне (Черкаська обл.) — Багачеве.

До слова, і на Львівщині перейменували місто Червоноград на місто Шептицький; відтак Червоноградський район став Шептицьким районом.

Нагадаю, що перейменування географічних об’єктів, пов’язане з необхідністю приведення назв таких географічних об’єктів у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" та зі стандартами державної мови.

То ж відтепер української стане більше і на карті України. Дбаймо про рідну мову

В серпні цього року на території Львівської області встановили чотири автоматизовані стаціонарні пункти спостереження за якістю атмосферного повітря. Їх установили в Стрию, Бориславі, Сокільниках та селі Шабельня.

Де найчистіше повітря на Львівщині

Які відомства використовують результати моніторингу атмосферного повітря

Як якість повітря вливає на будівництво нових доріг

Чи залежить вартість житла, якщо будинок знаходиться в районі, де якість повітря погана

Про розуміння власного самопочуття, і як система моніторингу може стати в нагоді

Чи стане моніторинг якості повітря одним з чинників, які можуть притягнути рф до відповідальності за екоцид

Про систему моніторингу атмосферного повітря Львівщини в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили з Оксаною Війтик - керівницею Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної військової адміністрації

Як повернутись до спорту після народження дитини розповіла фітнес-тренерка Христина Кручок by https://radiopershe.com

На вухах: LADA & ХАС "До останнього"

Кіносвіт: серіал "Франшиза"