Як доглядати за шкірою навколо очей? Розповіла косметологиня Анастасія Куценко by https://radiopershe.com

З 3 до 7 березня в УКУ відбудеться серія відкритих зустрічей «ПЕРЕТИН: адаптація ветеранів до цивільного життя».

- про важливість підготовки сім'ї до повернення військового

- чому ветерану важко сказати, що йому не подобається під час спілкування з цивільними

- про важливість єдиного безпечного простору у Львові для ветеранів: чому його досі не існує і як його створити

- про перехід від військової служби до цивільного життя в серії відкритих зустрічей «ПЕРЕТИН: адаптація ветеранів до цивільного життя» УКУ в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Павло Коваль - ветеран, керівник Офісу у справах ветеранів та їхніх родин УКУ та Ярослава Яковлєва - керівниця культурних програм Центру Шептицького УКУ

"Чуєш, як там?" - курс з письменництва для ветеранів, де кожен учасник зможе виразити свої історії та переживання у літературній формі. Це можливість допомогти ветеранам знайти нові способи говорити про себе і свій досвід, трансформуючи слова у потужний засіб взаєморозуміння та збереження пам’яті.

Про курс, як до нього долучитись в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили з куратором курсу Андрієм Каспшишаком - ветераном 103 бригади ТрО імені Андрея Шептицького, письменником та засновником видавництва "Мрієлов" та Андріаною Дигдалович - керівницею Музею Гідності у Львові

- З якими викликами найбільше зустрічаються люди зі статусом ВПО (мешканці модульних містечок) на третьому році великої війни

- Чи відрізняється психологічний стан мешканців модульних містечок і тих людей, які мають змогу знімати житло

- Чому не в усіх виходить виїхати з модульних містечок, які перешкоди стають їм на шляху

- Що відчуває людина мешкаючи в модульному містечку

- Як інтегруються в львівській громаді, наскільки є бажання шукати нові знайомства серед місцевих, чи є відчуття поділу на «своїх» і «чужих»

- Як відчувають ставлення до себе місцевих

- За даними останнього соцопитування КМІС 68% ВПО відчувають позитивне ставлення до себе від громади, 27% – нейтральне, лише 4% відчувають до себе негативне ставлення. Наскільки ці дані перегукуються з тим, що бачите Ви як психологиня, яка працює з людьми зі статусом ВПО

- Що ми львів’яни не знаємо, і навіть не здогадуємося про людей зі статусом ВПО. Що ми маємо зробити аби допомогти інтеграції людей з інших регіонів України

Олена Мартинішина - психологиня Центру “ЯМаріуполь” в спецпроєкті Радіо Перше до до третьої річниці від початку повномасштабного вторгнення “Життя в МОДУЛІ”

- Скільки зараз мешкають людей в модульних містечках: які соціальні, вікові групи

- Як в них організовано побут: що роблять самі мешканці, а що Центр

- Чому в одних виходить знайти роботу щоб винаймати житло, а в інших – ні

- Хто найбільш вразливий серед мешканців модульних містечок (зокрема люди пенсійного віку, люди з інвалідністю)

- Чи є шанс забезпечити постійним житлом мешканців, чи є якась альтернатива модульним містечкам, і яким має бути "правильне" житло для переселенців

- З якими питаннями звертаються мешканці модульних містечок

- Чи потрібно й досі забезпечувати мешканців модульних містечок їжею

- Як Центр соціальної підтримки працює над питанням поділу на "місто" і "переселенців", на "ми" і "вони", і наскільки зараз на третьому році великої війни це питання гостре

В спецпроєкті Радіо Перше до до третьої річниці від початку повномасштабного вторгнення “Життя в МОДУЛІ” Володимир Головатий - Директор Центру соціальної підтримки осіб з числа дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, і ВПО Львівської міської ради

В 2014-му з окупованої Горлівки Лілія з родиною тікала в Торецьк, у 2022-му - з Торецька евакуювалися до Львова. Лілія прожила в модульному містечку 4 місяці. Про життя там, про пошук житла, про відмови через прописку…

Історія Лілії в спецпроєкті Радіо Перше до до третьої річниці від початку повномасштабного вторгнення “Життя в МОДУЛІ”

Кіносвіт: серіал-трилер "Касандра"

Кіносвіт: серіал "Камера 211"

Сьогодні з’ясуємо, як замінити дієслово «відправлятися», а ще як сказати правильно: висновок випливає чи витікає?

Отож. Згідно з нормами сучасної української мови, дієслово відправлятися слід заміняти на синоніми залежно від контексту.

У загальному значенні починати йти, їхати доречно вжити слово вирушати. Якщо говоримо про вид транспорту — автобус, потяг, пароплав тощо — варто використати синонім відходити, а у випадках, коли йдеться про людину, — виряджатися, подаватися. Відтак запам’ятайте правильні варіанти:

✅ відходить автобус ✅ вирушати в дорогу

✅ подаватися в мандри ✅ виряджатися в дорогу

Гадаю, тут усе зрозуміло. То ж далі маємо з’ясувати: висновок випливає чи витікає?

Конструкції на зразок з цього витікає або витікає висновок порушують літературну норму, тому що дієслово витікати правильно вживати у буквальному, фізичному значенні:

✅ річка витікає з озера ✅ вода витікає з крана

Натомість дієслово випливати, окрім прямих значень, має переносне: бути висновком, логічним наслідком:

✅ випливає висновок ✅ звідси випливає, що

Сподіваюся, що ці маленькі підказки слугуватимуть вам у щоденному мовленні. Виряджайтеся чи вирушайте в дорогу, подавайтеся в мандри, але завжди пам’ятайте, що саме вдома, на рідній землі, ви найпотрібніші. Дбаймо про свою мову і свою країну, борімося разом і разом святкуватимемо перемогу

На вухах: Тоня Матвієнко "Ліхтарики"