Розробити правила надання послуг з використанням коней в місті Львів з чітким переліком місць безпечних для людей та коней (наприклад, Шевченківський гай) та врахуванням гуманного ставлення до тварин. Це цитата з тексту петиції “Заборонити послуги з перевезення кінними каретами в центральній частині м.Львова!”, з повним текстом якої можна ознайомитись і підписати тут: https://salo.li/06d4713

Тим часом, Виконавчий комітет Львівської міської ради заборонив перебування та експлуатацію коней у центральній частині міста, допоки триває формування робочої групи через інцидент, що стався , 26 серпня на проспекті Свободи. Тоді впав один із двох коней, запряжених у карету, що возила туристів.

- Чому коням шкідливо бути в середмісті: як це впливає на їхнє здоров'я і стан

- Чи є правила поводження з кіньми у центрі міста: в спеку чи під час повітряних тривог, та ін.

- Чи варто взагалі позбутись такого рудименту як тварини у розважально-туристичній індустрії

- Чому маючи за останні кілька років не один схожий інцидент, у Львові досі не напрацьовано відповідні механізми, щоб випередити трагічні наслідки

Як працюватимуть зоозахисники і на які результати очікувати в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили з зоозахисницею, головою громадської організації “Зелена Сила” Андріаною Байло та Орестом Залипським - керівником благодійної організації та притулку «Домівка врятованих тварин»

Про тренди та антитренди ін'єкційної косметології розповіла Анастасія Куценко by https://radiopershe.com

Цьогоріч жнива на Львівщині стартували на два тижні раніше, ніж торік.

До чого тут аномальна спека, і як вона впливає на сам урожай

Мобілізація чоловіків: чим загрожує АПК

Чи зростатимуть ціни на продовольчу продукцію

Про жнивну кампанію на Львівщині в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили зі Світланою Долинською - начальницею відділу рослинництва і тваринництва та аграрної інфраструктури Департаменту агропромислового розвитку ЛОВА

Львівська опера відкрила 125-й сезон. Які ж прем'єри нам очікувати?

- оновлене прочитання оперети Йоганна Штрауса «Летюча миша»

- прем’єру балету «Соляріс» на музику Олександра Родіна за фантастичним романом Станіслава Лема

- прем’єру опери Бориса Лятошинського «Золотий обруч», створеної в кооперації з Фундацією Лятошинського. Над її постановкою працює режисер Іван Уривський.

- крім того, театр працює над оперою «Мазепа» (музику до неї пише також Олександр Родін)

В програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Аліна Плахтієнко - керівниця піар відділу Львівської опери

Чи варто займатись спортом в спеку? Розповіла фітнес-тренерка Влада Глушкова by https://radiopershe.com

Державні символи України. Визначальним став 1992 рік. 15 січня народні депутати взялась за Державний Гімн. Затвердили тільки музику Михайла Вербицького. 28 січня статус державного отримав синьо-жовтий прапор. За однією з версій, синій символізує небо, а жовтий – це золото нашої пшениці. За іншою версією - це символи двох головних стихій природи: води та вогню. А вже в лютому того ж року Верховна рада затвердила тризуб, як Малий герб України. У 2003 році парламент повернувся до нашого славня. Ухвалив закон, яким затвердив як державний гімн слова тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”. Окрім того, початок має звучати Ще не вмерла України і слава, і воля”

Євробачення. Україна за часи Незалежності перемагала на пісенному конкурсі тричі.. Вперше європейську сцену підкорила у 2004 році співачка Руслана з Дикими танцями. Згодом, після 12-річної перерви, у 2016 статуетку Євробачення завоювала Джамала із піснею “1944”. Останніми, хто приніс перемогу нашій державі, стали Калуш Оркестра. У 2022-му їхню Стефанію співала вся Європа.

Повертаючись до почину українських перемог на Євробаченні, то Руслана виборола для нас не лише перемогу у конкурсі, а й принесла Києву право організувати 50-ий ювілейний конкурс

Гривня. Грошовою одиницею незалежної України вона стала 25 серпня 1996 року. Саме тоді її введено в обіг, відповідно до указу президента. Назва походить від слова «гривна», яке за часів Київської Русі позначало нашийну прикрасу. Тоді ж гривнями називали срібні злитки, які використовували в ролі грошей. Роботу над сучасною гривнею почали у 1992-му році. Перші банкноти за дизайном художників Василя Лопати і Бориса Максимова надрукували у Канаді та Великобританії. Однак у 1994 році в Україні відкрили Банкнотну фабрику, а за чотири роки заснували Монетний двір. Тепер українська гривня друкується за сучасними технологіями, а віднедавна – з використанням українського льону

Конституція України. Головний закон держави ухвалили 28 червня 1996 року о 9:20 ранку після доби безперервної роботи народних депутатів у залі Верховної Ради. Процес підготовки закону тривав шість років і групи фахівців напрацювали 15 проєктів Конституції України. Найменший варіант головного документа країни презентували у 2011 році. Мініатюра розміром 21х32 мм має 160 сторінок, на яких вручну написано близько 9,5 тисяч букв. Кожна з цих літер має розмір не більше 1 мм. Створена памʼятка на надтонкому папері і зберігається у Музей книги й друкарства

Україна і Європейський Союз. 23 червня 2022 року Європейська рада надала нашій державі офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Цьому передувала рішення розпочати переговорний процес, а по наданні офіційного статусу процес таки розпочався! 25 червня 2024 року. Правда, кандидатство це ще не членство. Підготовка до останнього передбачатиме трансформацію всіх сфер життя до принципів і засад Євроспільноти, а це час і ресурси. Щодо можливостей, то статус офіційного кандидата на членство в ЄС, зокрема, відкриває для нашої країни шлях отримати фінансову допомогу для змін у суспільстві, правовій системі та економіці.