Сьогодні попрацюємо над правильним наголошуванням. І розпочнемо зі слова спина.
Хоч у деяких діалектах української мови іменник спина й наголошують на останньому складі, літературній нормі відповідає лише наголос на першому, як у словах спинка, спинонька. А от у спільнокореневому прикметнику спинний наголошувати треба вже другий склад.
А як буде правильно – наздóгад чи наздогáд? Прислівник наздогáд (морфологічний варіант — навздогад), який означає «без точного знання, без певності; догадуючись про що-небудь», часто в усному мовленні наголошують на другому складі, а годилося б наголошувати на кінцевому третьому складі: наздогáд.
А як наголошувати «переносний»? Це – один з випадків омографії — явища, коли слова́ мають однакову графічну оболонку, проте різняться звучанням (у цьому разі наголосом) і, відповідно, значенням.
Перено́сний (наголос на третьому складі) — алегоричний, небуквальний, непрямий: перено́сне значення слова, перено́сне використання назв тварин.
✅ У фраземі «море радості» слово «море» вжито в переносному значенні.
Переносни́й (наголос на четвертому складі) — який можна переносити з місця на місце, пристосований для перенесення: переносна́ зарядна станція, переносни́й зенітно-ракетний комплекс.
✅ На випадок вимкнення електроенергії я придбала переносну зарЯдну станцію. До речі, не заряднУ, як часто кажуть, а саме зарЯдну.