На вухах: Бумбокс "Залишайся"

На вуха: RELOUD feat. BRYKULETS "Залиш"

Софія Фрей – алумна програми FLEX’25, провела рік у штаті Мен, обожнює мистецтво, політику і живе спілкування. В нашій студії вона розповіла про особливості участі у міжнародних молодіжних проєктах, життя в США, навчання та спорт, а також про мотивацію долучатись до різноманітних проєктів волонтеркою.

- про війну, мистецтво та творчість

В ефірі Радіо Перше говорили про виставу «Директор ліфта» – трагікомедію від «Театру Незламних» та Першого театру у Львові, створену на основі реальних історій ветеранів і пацієнтів центру UNBROKEN. Гостями студії були Світлана Фєдєшова, режисерка вистави, і Руслан Пригода, ветеран та один зі співавторів постановки.

Під час розмови йшлося про створення вистави, особисті історії її учасників, гумор як спосіб проживати складний досвід та про силу театру. «Директор ліфта» – це історія про життя у реабілітаційному центрі, де ліфт стає метафорою людських злетів і падінь, а також місцем важливих зустрічей і розмов.

Покази вистави відбудуться у Першому театрі у Львові 9 та 10 травня. Приходьте :)

На вухах: Фіолет "Коли"

На вухах: Євген Турчинов "Ліна"

Гостя студії – Олена Солодовнікова, українська режисерка-документалістка, журналістка-міжнародниця, голова ГО «Юкрейніан Медіа Фронт», сценаристка документального фільму «Микола з Маріуполя».

«Микола з Маріуполя» — це документальна драма режисера Єгора Воробйова, що розповідає про долю підлітка Миколи Ніжніковського, який у 12 років втратив три кінцівки через вибух снаряда, але навчився жити заново, а згодом зустрів повномасштабне вторгнення у 2022 році в Маріуполі. Олена розповіла про зйомки фільму в січні 2022 року, а також подальшу долю Миколи.

Перегляд фільму у Львові відбудеться 20 травня о 19:30 у просторі Mariupol Reborn (вул. Ференца Ліста, 6).

Гість студії – Володимир Корда, директор департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА.

Говорили про пожежі в екосистемах на Львівщині, що найчастіше стаються через людську недбалість, знищують гектари лісів, трави та торфовищ. Спалювання сухостою спричиняє викиди отруйних речовин, шкодить здоров'ю та біорізноманіттю.

Сьогодні погоаорімо про слово, яке у радянські часи майже зникло з ужитку. Його замінили словами "подвиг", "героїзм", адже Радянська влада свідомо витісняла цей термін, та війна відродила його в публічному просторі. Отож, звитяга.

"Звитяга" означає дію, що змінює хід подій, - перемогу, здобуту всупереч.

Походження слова сягає дієслова "звити", тобто здобути перемогу. Але зміст значно ширший: це не просто сміливість чи відвага, а геройський учинок, перевірений боєм, дія, яка змінює хід подій. На відміну від "мужності" як риси характеру чи "героїзму" як разового акту, звитяга - це результат боротьби, перемога всупереч обставинам.

Чому ж слово зникло? Радянська влада цілеспрямовано витісняла цей термін, замінюючи його ідеологічно забарвленими словами "подвиг", "героїзм", "мужність". Так українська мова втрачала власні сенси, а разом із ними - частину національної ідентичності.

До речі, слово активно звучало в класичній літературі - у Шевченка, Франка, Лесі Українки. У козацьких думах воно означало славу, здобуту в бою за волю. У творі Ліни Костенко "Маруся Чурай" козаки говорять:

"Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах. Вона ж була як голос України, що клекотів у наших корогвах!"

Цей уривок підкреслює, що навіть коли перемоги, страждання й руїни можуть зникнути в пам’яті поколінь, пісня зберігає їх назавжди. Голос Марусі стає частиною бойового духу, що жив у козацьких прапорах.

І зараз українці відновлюють не лише території, а й власну мову - слово за словом, сенс за сенсом. І "звитяга" сьогодні звучить так само природно, як і в часи, коли наші предки боролися за свободу.