Радіо Перше

Радіо Перше

By https://radiopershe.comNews
Download on the App Store

Радіо Перше episodes

  • Мовний патруль: старе слово - нове значення
    Сьогодні ми з’ясуємо, що відбувається зі старими словами, коли вони повертаються в нашу мову.
    Бо іноді слово повертається — і залишається таким самим. А іноді повертається, але вже трохи іншим. І, до речі, у мову може повернутися не лише саме слово, а й одне з його старих значень. Наприклад, слово «баталія» сьогодні ми добре знаємо як велику битву. Але в сучасному жартівливому мовленні ним можуть назвати й звичайну сварку чи бійку.
    Тобто слово ніби повернулося з минулого, але отримало ще один стилістичний відтінок — іронічний. І це абсолютно природний процес.
    Мова постійно перерозподіляє значення слів. Щось забувається, щось повертається, щось змінюється. Науковці називають повернення застарілої або рідковживаної лексики до активного вжитку актуалізацією. Тому не треба боятися, що давні слова «зіпсують» сучасну українську.
    Навпаки. Якщо слово повертається доречно, воно розширює наш мовний вибір. Можна сказати «битва», а в певному контексті — «баталія». Головне — розуміти, яке слово, де і навіщо ми використовуємо.
    Бо мова — це не склад старих речей. Це радше гардероб, у якому час від часу знаходиться щось добре забуте. І ми раптом розуміємо: о, це ще можна носити!
    2 min
  • Мовний патруль: старі слова, що повертаються
    Сьогодні поговоримо про слова, які раптом повертаються з минулого — і чому це не завжди означає повернення самого минулого.
    Ви, мабуть, помічали: ще недавно якесь слово здавалося дивним або навіть смішним, а сьогодні його вже бачимо в соцмережах, чуємо від молоді, зустрічаємо в назвах одягу, ресторанів чи брендів.
    Так повертається лексика. Наприклад, «ланіти» — це щоки, «варґи» — губи, «відлога» — те, що ми сьогодні називаємо капюшоном. Колись це були звичайні слова, а потім вони відійшли на мовну периферію. Тепер частина таких слів знову стає помітною.
    Але тут є важливий нюанс. Повернення слова не означає, що ми повинні вживати його замість усіх звичних сучасних слів.
    «Ланіти» не зобов’язані витісняти «щоки». «Варґи» не мають оголосити війну «губам». Вони можуть просто додати нашій мові ще один відтінок — художній, образний, стилістичний.
    Іноді відбувається ще цікавіше: старе слово отримує нове значення. Саме так може статися з назвами одягу чи аксесуарів.
    Тому, коли ми бачимо модну річ із давньою українською назвою, не поспішаймо казати: «Ось таку річ носили наші предки». Можливо, предки справді мали таке слово. Але сам предмет міг виглядати зовсім інакше.
    Тож якщо вам подобається якесь давнє українське слово — використовуйте його. Але знайте, що саме воно означало, де його вживали і чи не змінилося його значення. Бо повернути слово — чудово. А от вигадати разом із ним цілу історію — вже зовсім інша справа.
    3 min
  • Мовний патруль: припинда - що це?
    Сьогодні поговоримо про слово, яке останнім часом раптом стало дуже модним. І це — «припинда».
    Звучить загадково, правда? А ще цікавіше те, що слово справді не нове.
    «Припинда» зафіксована в етнографічних та мовознавчих джерелах. Наприклад, у словнику Катерини Матейко «Український народний одяг» це слово має значення жіночого передника, а в іншому регіоні — запаски. Етимологічний словник української мови подає «припинду» як фартух. Тобто слово справжнє. Діалектне, давнє, українське.
    Але тут починається найцікавіше. Сьогодні «припиндою» часто називають плетений пояс або декоративний аксесуар із макраме, який носять поверх сукні, спідниці, вишиванки чи навіть джинсів.
    Чи можна так казати? У сучасному вжитку — так. Слово отримало нове життя і нове, сучасне застосування. А от називати такий макраме-пояс автентичним елементом давнього українського костюма — уже не варто без додаткових доказів. Бо давня «припинда» і сучасний аксесуар — це не обов’язково одна й та сама річ. І ось тут для мене є важливий мовний урок.
    Мова може повертати нам старі слова і давати їм нове життя. Але разом із цим не варто вигадувати минуле. Якщо сучасна річ отримала старовинну назву — це чудово. Просто назвімо її сучасним переосмисленням, а не автоматично «автентикою».
    Бо знати своє — це не означає домальовувати те, чого ми не знаємо.
    3 min
  • Олег Паска про інновації та ідентичність в освіті Львівщини
    В ефірі «Радіо Перше» — Олег Паска, директор Департаменту освіти і науки ЛОВА.
    Говорили про стратегічні пріоритети розвитку освіти Львівщини на 2026/2027 навчальний рік, які об’єднані гаслом: «Трансформація освіти Львівщини в глобальному світі: інновації + ідентичність = стійкість».
    Обговорили, як сучасні технології та інноваційні підходи змінюють освіту, розвиток STEM і профільної старшої школи, підтримку обдарованих учнів та створення нових можливостей для молоді. Про те, якою має бути освіта, щоб одночасно відповідати викликам глобального світу й залишатися міцною основою української ідентичності, — слухайте в ефірі програми «Інший погляд».
    20 min
  • Христина Кавецька про Панаїр 2026 у Львові
    В ефірі «Радіо Перше» — Христина Кавецька, засновниця Благодійного фонду «КАВА».
    Говорили про Панаїр — традиційне свято греків Приазов’я, яке цього року вперше відбулося у Львові. Формат Панаїру є унікальним, адже свято об’єднує грецьку громаду, допомагає зберігати мову, культуру, традиції та пам’ять про рідний край. Особливого значення воно набуває сьогодні, коли через війну багато греків Приазов’я були змушені залишити свої домівки.
    У Львові Панаїр відбувся завдяки Благодійному фонду «КАВА» за підтримки та участі Федерації грецьких товариств України. Це стало можливістю зібрати разом представників грецької спільноти з різних куточків України, познайомити львів’ян із культурою греків Приазов’я та вкотре нагадати: українські греки — невід’ємна частина нашої спільної історії та культури.
    Також говорили про роботу Благодійного фонду «КАВА», його проєкти та ініціативи, допомогу військовим і цивільним, а також про те, як благодійність може об’єднувати людей навколо важливих справ.
    22 min
  • Гандзя Гошко та Анастасія Ковалишин: про проєкти Дому Франка
    Гості студії на Радіо Перше:
    - Гандзя Гошко, завідувачка відділу розвитку Дому Франка, комунікаційниця проєкту «Великі уродини: 170 років з Франком»;
    - Анастасія Ковалишин, вчена секретар Дому Франка, комунікаційниця проєкту «Весь Франко: Post Scriptum. Рукописи».
    Говорили про «Великі уродини: 170 років з Франком» — масштабний проєкт, присвячений 170-річчю від дня народження Івана Франка, який у 2026 році відзначаємо в Україні. А також — про «Весь Франко. Post Scriptum. Рукописи» — лекторій, що відкриває Франка через його рукописну спадщину. Це можливість побачити тексти й сам процес їхнього створення: авторські записи, чернетки, виправлення та інші рукописні матеріали.
    22 min
  • Ольга Пужаковська про шоукейс «Вимір театру Лесі»
    У гостях на Радіо Перше — Ольга Пужаковська, директорка-художня керівниця Львівського театру Лесі. Говорили про шоукейс «Вимір театру Лесі» — масштабну міжнародну подію, яка відбудеться у Львові 17–20 вересня 2026 року.
    Упродовж чотирьох днів Театр Лесі представить 8 вистав, створених у різні періоди його новітньої історії, а також проведе публічні розмови про театр і війну, роботу з травматичним досвідом, ветеранами та ветеранками. Про те, як війна змінює український театр, якою сьогодні є мова Театру Лесі та чому українському мистецтву важливо бути почутим у Європі — слухайте в розмові з Ольгою Пужаковською на Радіо Перше.
    20 min

About Радіо Перше

From the publisher's feed

Podcast by https://radiopershe.com