Радіо Перше

Радіо Перше

By https://radiopershe.comNews
Download on the App Store

Радіо Перше episodes

  • Мовний патруль: українська мова в школі
    Сьогодні поговоримо про українську в школі — і з’ясуємо, чи закінчується мовний урок разом із дзвінком на перерву.
    А відповідь — ні. Напередодні нового навчального року освітянам нагадали про правила використання державної мови в закладах освіти. І тут є дуже важливий момент. Українська — це не лише мова, якою вчитель проводить урок. Державною мовою має відбуватися освітній процес, виховні та інші заходи, пов’язані з діяльністю школи.
    Але й це ще не все. Мовні вимоги стосуються також спілкування під час перерв, позакласних заходів, робочих чатів і комунікації з батьками. Тобто якщо після уроку вчитель заходить у батьківський чат, то це вже не зовсім його особисте спілкування. Якщо там обговорюють навчання, організацію шкільного заходу, домашнє завдання чи інші питання, пов’язані з освітнім процесом, — комунікація має відбуватися українською.
    І тут мені хочеться звернути увагу не стільки на правила, скільки на саме поняття мовного середовища. Дитина вивчає українську не тільки на уроці української мови. Вона чує її в коридорі. На перерві. У спортзалі. На гуртку. Від учителя. У спілкуванні з адміністрацією. У повідомленні від класного керівника. І саме з таких щоденних ситуацій складається звичка користуватися мовою.
    Тому школа — це не просто місце, де викладають українською. Це місце, де живуть українською.
    А ще в цій пам’ятці є важлива порада педагогам: мовні вимоги варто пояснювати учасникам освітнього процесу спокійно й аргументовано, особливо коли виникають запитання чи суперечки. Бо мова найкраще закріплюється не через сварку, а через щоденну практику.
    Тож нехай цього навчального року українська починається не з першого уроку — нехай вона починається щодня з «Доброго ранку!» біля шкільних дверей.
    3 min
  • Мовний патруль: українські імена зі слов'янським корінням
    Сьогодні поговоримо про українські імена, які звучать так, ніби їх щойно привезли з Європи, хоча насправді вони мають дуже давнє слов’янське коріння.
    От, наприклад, Зоряна. Звучить сучасно, мелодійно і навіть трохи казково. Але ніякого імпортного походження тут немає. Ім’я пов’язане зі словом зоря — зірка, небесне світило.
    Або Сніжана. Нам може здаватися, що це просто красиве сучасне ім’я. Насправді воно утворене від слова сніг, буквально — «сніжна», «пов’язана зі снігом».
    Ще цікавіше — Рута. Це ім’я збігається з назвою рослини — рути. І тут мова переплітається з культурою: рослина рута давно присутня в українській традиції, фольклорі та піснях.
    А тепер — Міра. У сучасному вжитку це ім’я може сприйматися як самостійне. Але його також використовують як коротку форму імені Мирослава. А саме ім’я Мирослава складається з двох слов’янських основ — мир і слава.
    І ось що в цій історії мені подобається найбільше.
    Ми часто думаємо, що українські імена мають звучати неодмінно якось «по-старовинному». А потім зустрічаємо Міру, Руту чи Зоряну — і розуміємо: українське може звучати цілком сучасно, легко й органічно в будь-якому європейському середовищі. До речі, в українській традиції є ще безліч таких імен: Мирослава, Любомира, Ярослава, Весна, Лада, Богдана.
    І це хороший привід нагадати: ім’я — це не просто набір звуків. У ньому можуть зберігатися давні слова, значення, уявлення наших предків про світ і навіть пам’ять про те, що вони вважали красивим і важливим.
    Тож коли наступного разу почуєте ім’я, яке здається вам дуже сучасним, спробуйте запитати: а може, воно набагато старше за нас?
    3 min
  • Мовний патруль: відлога = капюшон
    Сьогодні дістанемо з мовної скрині кілька слів, які майже зникли з повсякденного вжитку, але деякі з них просто зараз повертаються в українську.
    Почнімо з відлоги.
    Звучить так, ніби це якась складна деталь старовинного одягу. І справді — відлога — це те, що сьогодні ми називаємо капюшоном.
    А ось жижки нам уже трохи знайомі. Щоправда, здебільшого завдяки одному вислову — «жижки затремтіли». Жижками колись називали частину ноги під коліном. Саме слово майже вийшло з активного вжитку, але збереглося у фразеологізмі. І це прекрасний приклад того, як фразеологізми можуть зберігати слова, які ми вже перестали вживати окремо.
    А тепер — слово, яке хочеться повернути просто через його красу. Зорецвіт. Так колись називали айстру. Зоря і цвіт — і перед нами буквально квітка, схожа на зірку.
    Ще одне давнє слово — вертоград. Так називали сад. Сьогодні воно має переважно художнє, архаїчне звучання.
    А тепер — ланіти і варґи. Ланіти — це щоки, а варґи — губи.
    І, до речі, ланіти вже потроху повертаються не лише в літературу. Це слово можна почути й у сучасній музиці.
    Але тут важливо не впасти в іншу крайність. Повернення забутих слів не означає, що ми маємо замінити ними всю сучасну лексику й почати розмовляти так, ніби щойно вийшли зі старовинного літопису. Мова сама відбирає те, що їй потрібно. Якісь слова повертаються в повсякденне мовлення, якісь залишаються в літературі, фольклорі чи окремих регіонах. Але знати їх варто. Бо коли ми повертаємо слово з небуття, ми повертаємо не просто набір звуків.
    Ми повертаємо частинку мовної пам’яті.
    3 min
  • Мовний патруль: невинність і невинуватість
    Сьогодні з’ясуємо, чим відрізняються невинність і невинуватість — і чому в суді ці слова краще не плутати.
    На перший погляд, невинність і невинуватість — майже близнюки. Обидва слова говорять про те, що людина не винна. Але між ними є важлива різниця.
    Невинуватість — слово насамперед юридичне. Воно означає відсутність вини у скоєнні злочину, правопорушення чи проступку.
    Тому кажемо: презумпція невинуватості,
довести свою невинуватість,
юридична невинуватість.
    Наприклад: «Обвинувачений довів свою невинуватість у скоєнні злочину».
    А невинність — поняття значно ширше. Це моральна чистота, безгрішність, відсутність життєвого досвіду, а в певних контекстах — цнотливість.
    Тому можемо сказати: невинність дитини,
невинність погляду,
втратити невинність.
    І ось тут маємо дуже красивий приклад того, як два споріднені слова можуть розповідати про зовсім різні речі. Людина може довести свою невинуватість у злочині, але водночас втратити душевну невинність, зіткнувшись із суворою реальністю.
    Тож якщо говоримо мовою права — згадуємо невинуватість. Якщо йдеться про моральну чистоту, безпосередність чи відсутність життєвого досвіду — невинність. І запам’ятаймо просту підказку: невинуватість — про вину;
невинність — про душу.
    2 min
  • Мовний патруль: талант і талан
    Сьогодні розберемо дві пари схожих слів, які легко сплутати, хоча значення в них зовсім різні.
    Почнімо зі слів талант і талан. Талант — слово знайоме всім. Це природні здібності людини до певного виду діяльності.
    Наприклад: музичний талант, поетичний талант, талант до танців.
    Можна сказати: «Катерина з дитинства мала талант до танців».
    А от талан — зовсім інша історія. Талан — це удача, щаслива або нещаслива життєва доля. Наприклад: «Не мав він талану в житті».
    І ось тут виникає цікава річ: людина може мати великий талант, але не мати талану. Тобто здібності є, а от із життєвою удачею не склалося.
    А тепер друга пара — наразі і на часі. Вони звучать майже однаково, але значення різні. Наразі — це «зараз», «поки що», «на цей момент».
    Наприклад: «Наразі ми не маємо остаточної відповіді».
    А на часі — означає, що щось важливе, потрібне або актуальне саме тепер. Тож повернімося до нашого маленького тесту. «Питання деокупації українських земель зараз…» Що поставимо на місце крапок — наразі чи на часі? Правильна відповідь — на часі.
    «Питання деокупації українських земель зараз на часі». Бо йдеться не просто про те, що це питання існує зараз, а про його актуальність і важливість саме тепер.
    Отже, запам’ятаймо. Талант — це здібності. Талан — доля й удача.
    А наразі — це зараз, на часі — те, що актуальне й потрібне зараз.
    Ось так кілька літер можуть змінити не просто слово, а весь його зміст.
    3 min
  • Цифровий слід_12_Діти в мережі (Шерентинг)
    Перший крок, дитячий садок чи грамота зі школи. Батьки викладають тисячі світлин своїх дітей, не замислюючись про наслідки. Чим небезпечний «шерентинг» та як захистити малечу — пояснює фахівчиня з медіабезпеки Наталія Павлишин.
    3 min
  • Цифровий слід_11_Алгоритми стрічки (TikTok / Reels / Shorts)
    Зайшли у соцмерЕжу на дві хвилини, а провели там дві години. Справа в алгоритмах, які за секунди підбирають контент під вашу поведінку. Як розумні стрічки утримують нашу увагу — пояснює IT-фахівець Нестор Думанський.
    2 min
  • Цифровий слід_10_Приватність у соцмережах
    Квиток на літак, новий ноутбук чи геопозначка дому в мережі. Для вас це радість, а для злодіїв — ІДЕАЛЬНА ПІДКАЗКА. Чому надмірна відвертість у соцмережах загрожує майну — пояснює фахівчиня з медіабезпеки Наталія Павлишин.
    3 min
  • Цифровий слід_09_Синдром FOMO (Страх упустити щось важливе)
    Чужі фото з відпочинку або гучних подій викликають у вас смуток. Здається, що всі довкола живуть яскраво, а ви втрачаєте можливості. Це почуття змушує щохвилини перевіряти соцмережі - Як працює синдром втраченої вигоди — пояснює психологиня Лідія Орищин-Буждиган.
    3 min

About Радіо Перше

From the publisher's feed

Podcast by https://radiopershe.com