На вухах: YAGODY "Не ламай калину"

На вухах: Олег Скрипка, ВВ "Болеро"

Кіносвіт: детектив "Ножі наголо: прокинься покійнику!"

Кіносвіт: серіал "Фолаут" 2 сезон

- про поранення та життя з протезом;

- про звільнення Харківщини та бої на Луганщині;

- про Superhumans та адаптивний спорт

Кіносвіт: "Дивні дива" 5-ий сезон

Кіносвіт: кримінальний серіал "Амстердамська імперія"

Яна Стрельбецька у "Вільній п'ятниці" про долю, повторюванність у житті, антидепресанти by https://radiopershe.com

Я дуже люблю досліджувати походження слів і за їхнім звучанням часто можу сказати, з якої мови вони до нас прийшли. Але, зізнаюся, навіть мене можна здивувати. А все тому, що наша мова - унікальна, в ній уживаються слова, запозичені з грецької, тюркської, польської, а також лексика, яку мовознавці пов’язують із впливом їдишу – мови євреїв-ашкеназі, що століттями жили на українських землях.

І сьогодні пропоную вам три слова, які здивували мене і, гадаю, здивують і вас. Отож…

НебОга. Знали, що це слово співчуття – «бідолаха», «людина, яку шкода»? Походить з їдишу від «nebekh» – м’якого вигуку жалю. В українській мові зберегло теплий, емпатійний відтінок.

Ґвалт. Таке нібито дуже українське слово. Слово для позначення сильного крику, тривоги або галасу. В їдиші «gevalt» – вигук розпачу на кшталт «рятуйте!» чи «лихо!». Звідси й сучасні значення: і заклик про допомогу, і великий шум чи метушня. Упевнена, що не всі це знали.

Як і походження іншого слова… ШАбаш або шабАш. Сьогодні це - або гучна гулянка, або просто кінець роботи: «все, шабаш». Первісно ж у їдиші «schabes» – це субота, день відпочинку. Звідси й логіка: коли роботу припиняють, настає шабаш. Гадаю, чуючи слово шабат ви б здогадалися, що мова про суботу, адже євреї словами “шаббат шалом” бажають один одному мирної суботи.

Ці слова – мовні місточки, що нагадують про багатонаціональну історію України. Вони демонструють, як тісно перепліталися культури – і як слова можуть зберігати пам’ять про це співжиття.

Сьогодні ми продовжимо розмову про слова з їдишу – мови євреїв-ашкеназі, які ми щодня вживаємо (і не підозрюємо про це).

Отож, ґешефт. Так кажуть про вигідну або хитру справу. Їдишем «gescheft» означає просто «бізнес» або «підприємство». В українському вжитку слово набуло іронічного відтінку – не будь-яка справа, а та, де хтось уміло «викрутився».

Ксива. Так називають посвідчення або важливий документ. В основі – їдишське слово «ksive», тобто «записка» чи «письмовий документ». Через міське середовище й жаргон слово стало універсальним позначенням «документа з авторитетом».

Шлімазл. Так називають людину, якій постійно не щастить. Слово складається з двох частин: «поганий» («schlimm») і «доля» («mazl»). Буквально – «невдала доля». В українській мові звучить радше іронічно, ніж образливо.

Праска. Так, наша звичайнісінька праска, яку ми щиро вважали українською! Cебто пристрій для розгладжування одягу. В їдиші слово «presl» пов’язане з німецьким «pressen» – «тиснути». Саме так і працює праска: не гладить, а притискає тканину. Назва прийшла разом із ремеслом – через кравців і шевців.