Радіо Перше

Радіо Перше

By https://radiopershe.comNews
Download on the App Store

Радіо Перше episodes

  • "Карпатська зміна": Олег Синєгубов, начальник Харківської обласної військової адміністрації
    Чому проєкт "Карпатська зміна" такий важливий для дітей із прифронтових територій, що б першим зробив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, якби опинився в дитячому таборі - це лише невелика частина питань. які ведучий Радіо ПЕРШЕ Зіновій Карач встиг обговорити із ним під час виїзної студії безпосередньо із місця проведення табору.
    10 min
  • "Карпатська зміна": Влад, Кіра, Вікторія, учасники табору
    Як дітям, учасникам проєкту "Карпатська зміна" відпочивається на Львівщині, чим вони займаються в таборі, з якими переживаннями їхали до Львівської області... Про все це ведучий Радіо ПЕРШЕ Зіновй Карач розпитав під час виїзної студії у Влада, Кіри та Вікторії, дітей, які приїхали із Харківської області.
    15 min
  • Марічка Чічкова про Свято музики у Львові 2026
    Говоримо про «Свято музики у Львові 2026» — одну з наймасштабніших музичних подій міста, яка відбудеться 21 червня в межах всесвітньої ініціативи Make Music Day.
    Гостею ефіру стала Марічка Чічкова — організаторка події. Вона розповіла про концепцію цьогорічного свята, особливості програми, кількість локацій та виконавців, а також про те, як музика виходить за межі традиційних сцен і звучить у дворах, парках, на площах, балконах, у шпиталях та реабілітаційних центрах.
    Також обговорили благодійну складову заходу. Цього року організатори поєднують музику з підтримкою українських захисників: у межах події триває збір коштів на потреби військових. Мета — зібрати 1 млн грн на 14 пташок для 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" НГУ:
    https://send.monobank.ua/jar/4RZQcDq18o
    Дізнавайтеся більше про програму Свята музики, учасників, локації та можливості долучитися до доброї справи у нашій розмові з Марічкою Чічковою.
    19 min
  • Український поет Федір Шишман
    В гостях програми "Інший погляд" побував український поет Федір Шишман, який прочитав свої вірші, розповів про рідне селище Старий Крим в Приазов'ї, а також поділився деталями презентації своєї збірки "Україна переможе" на Львівщині.
    15 min
  • Мовний патруль: "самий красивий» чи «найкрасивіший»?
    Сьогодні поговоримо про ступені порівняння прикметників. Знову. Вкотре. Я не втомлююся про це говорити, бо й далі часто чую фразу: «самий красивий».
    Насправді українська мова має для цього власну красиву форму — «найкрасивіший». І ще…
    Не «самий розумний», а «найрозумніший».
    Не «самий цікавий», а «найцікавіший».
    Не «самий важливий», а «найважливіший».
    Префікс «най-» чудово виконує цю роль без додаткових слів. І саме тому такі форми звучать природно та по-українськи.
    Цікаво, що конструкції зі словом «самий» прийшли до нас під впливом російської і поступово закріпилася в розмовному мовленні. Через це багато людей навіть не помічають, що існує кращий варіант.
    А поза тим українська мова дуже любить лаконічність. Одне слово «найкращий» звучить значно легше, ніж два слова — «самий хороший».
    Тому якщо хочете, щоб ваше мовлення звучало природніше, звертайте увагу на такі дрібниці. Адже красива мова складається не лише з гарних слів, а й з правильних мовних форм.
    2 min
  • Мовний патруль: фемінітиви
    Сьогодні вкотре поговоримі про фемінітиви.
    Ця тема й надалі викликає чимало дискусій. Хтось активно використовує слова «директорка», «редакторка» чи «авторка», а хтось ставиться до них обережно. А є ті, хто відверто кпинить з таких слів.
    Але ми почнімо з головного: фемінітиви — це не новий винахід і не модна забаганка. Такі слова існували в українській мові давно. Учителька, лікарка, студентка, поетеса, господиня — усі вони є фемінітивами. Фактично це слова, які допомагають назвати жінку за професією, родом занять або діяльністю.
    Сьогодні дедалі частіше можна почути слова «журналістка», «редакторка», «депутатка», «психологиня». І це цілком відповідає нормам сучасної української мови.
    Водночас важливо пам’ятати: мова не любить примусу. Одні слова швидко стають звичними, інші потребують часу. Тому мовні дискусії варто вести спокійно і без крайнощів. Адже головне завдання мови — не сварити людей, а допомагати їм порозумітися.
    І якщо слово допомагає точніше висловити думку, то воно має право на життя. Мова постійно розвивається. Так було сто років тому, так відбувається і сьогодні.
    2 min
  • Мовний патруль: "відношення" чи "ставлення"?
    Сьогодні розберемо пару слів, які дуже часто плутають.
    От скажіть: «Яке ваше відношення до цієї ситуації?» Саме таке формулювання можна почути досить часто. Але в більшості випадків правильно буде сказати: «Яке ваше ставлення до цієї ситуації?»
    У чому різниця? Ставлення — це думка, оцінка, емоція щодо когось або чогось. Наприклад: «Я маю позитивне ставлення до волонтерства».
    А слово «відношення» частіше вживають у значенні взаємозв’язку між предметами, явищами чи числами. Його можна зустріти в математиці, фізиці або наукових текстах. Тому ми говоримо «ставлення до роботи», «ставлення до людей», «ставлення до навчання».
    Це один із тих випадків, коли неправильне слово не заважає зрозуміти зміст. Але правильне робить мовлення точнішим. А точність — одна з головних ознак хорошої мови.
    До речі, журналісти дуже добре знають ціну точного слова. Іноді одна заміна здатна зробити текст зрозумілішим і сильнішим.
    Тож якщо сьогодні, почувши фразу «моє відношення до цього», спробуйте подумки замінити її на «моє ставлення до цього». Можливо, вам сподобається більше.
    2 min
  • Мовний патруль: "на протязі" чи "протягом"?
    Сьогодні поговоримо про помилку, яку можна почути чи не щодня.
    «На протязі тижня», «на протязі року», «на протязі дня»… Звучить звично, але правильно українською мовою — «протягом тижня», «протягом року», «протягом дня».
    Чому так? Тому що протяг — це рух повітря. Той самий, яким нас у дитинстві лякали бабусі: «Зачини вікно, бо буде протяг!» А коли ми говоримо про час, то використовуємо слова «протягом» або ж «упродовж».
    Наприклад: «Протягом літа я прочитав десять книжок». Або: «Упродовж зустрічі обговорили важливі питання».
    Здавалося б, різниця невелика. Але саме з таких дрібниць складається грамотне мовлення. Цікаво, що ця помилка настільки поширена, що багато людей навіть не замислюються над нею. Ми просто повторюємо те, що чуємо навколо. Але хороша новина полягає в тому, що виправити таку звичку дуже легко. Достатньо кілька разів свідомо сказати «протягом», і новий варіант швидко стане природним.
    Тож сьогодні пропоную невеликий мовний експеримент: протягом дня звертайте увагу на цю фразу. Можливо, ви здивуєтеся, як часто вона трапляється у розмовах, новинах чи дописах у соцмережах.
    2 min

About Радіо Перше

From the publisher's feed

Podcast by https://radiopershe.com