Радіо Перше

Радіо Перше

By https://radiopershe.comNews
Download on the App Store

Радіо Перше episodes

  • Мовний патруль: останній раз пояснюємо про “крайній”
    Сьогодні повернемося до того, про що йшлося вже й раніше. Повторимо, так би мовити.
    Дивлюся відео, блогерка каже:
    — Це моє останнє фото…
    І тут у коментарях понеслося:
    — Не останнє, а крайне!
    — Треба казати «крайнє фото»!
    — Не можна казати «останнє»!
    Але ж люді добрі, не все те правда, що в тренді!
    Я завше кажу, перепрошую, але крайньою може бути плоть, а фото, зустріч, візит чи поїхдка - останні!
    Адже «крайній» — це той, що скраю. Крайній будинок. Крайній стілець. Крайня хата біля лісу. А «останній» — це той, що завершує щось: останній день, останній автобус, останнє фото, останній день відпустки, останній у черзі.
    До речі, про чергу. Приїхала на Нову Пошту. А там — черга.
    Питаю:
    — Хто останній?
    А мені у відповідь, як то заведено у доморощених філологів:
    — Не останній, а крайній!
    Усміхнулася та й кажу:
    — Добре. У черги ж два краї. То з якого краю ви крайній?
    Після цього в черзі настала така тиша, ніби всі раптом чи то образилися, чи то згадали шкільний курс української мови.
    Тому «хто останній?» — це абсолютно правильно.
    І «останнє фото» — теж правильно.
    Оця мода всюди казати «крайній» пішла переважно з професійного жаргону — у пілотів, військових, шахтарів, де слово «останній» іноді вважали поганою прикметою. Але це забобон, а не норма мови. То ж будьмо мудрими і розмовляймо українською – правильно.
    2 min
  • Мовний патруль: як замінити ннеправильні мовні конструкції?
    Сьогодні поговоримо про те, як же влучно замінити н͟е͟п͟р͟а͟в͟и͟л͟ь͟н͟і͟ ͟м͟о͟в͟н͟і͟ ͟к͟о͟н͟с͟т͟р͟у͟к͟ц͟і͟ї͟, які дуже поширені у повсякденному мовленні широкого загалу.
    Отож. Навіть, здавалося б, мовні дрібниці можуть бути кальками з російської мови.
    • Чим…, тим… — це одна з найтиповіших калькованих конструкцій. В українській мові їй відповідає форма що…, то…: що більше, то краще, а не чим більше, тим краще.
    • Відносно цього — Також покруч. Слово «відносно» вживається переважно в математиці: точки розташовані відносно одна одної. Натомість ми вживаємо стосовно цього або щодо цього.
    А як щодо "відносно молодий" і схожих за сенсом? Тут треба казати порівняно молодий, порівняно старий тощо.
    • Що б там не було, Як би там не було — звісно, теж кальки. Правильна українська форма — хай там що: Хай там що, а я все одно залишуся в Україні. Також можливі варіанти: хай там як або хоч що.
    2 min
  • Мовний патруль: як позбутися ͟немилозвучних слів?
    Сьогодні поговорімо про те, як же врешті позбутися ͟н͟е͟м͟и͟л͟о͟з͟в͟у͟ч͟н͟и͟х͟ ͟с͟л͟і͟в͟ ͟і͟з͟ ͟з͟а͟к͟і͟н͟ч͟е͟н͟н͟я͟м͟и͟ ͟-͟у͟ч͟и͟й͟,͟ ͟-͟ю͟ч͟и͟й͟!͟
    Отож, запам’ятовуйте і вживайте природні конструкції!
    • Не “швидкоспалахуючий”, а займистий або легкозаймистий. Це слово не лише містить небажане закінчення -ючий, а ще й є мовним покручем.
    Кажімо: поводьтеся обережно із легкозаймистими речовинами.
    • Не “завідуючий”, а “завідувач”. Наприклад: завідувач кафедри.
    • Не “знеболюючий” і тим паче не “обезболюючий”. Частка “обез-” взагалі відсутня в українській мові, тож правильний варіант — “знеболювальний”.
    До прикладу: деякі продукти харчування послаблюють знеболювальний ефект цих ліків.
    Так само: знежирене молоко, а не “обезжирене”. У магазині великий вибір знежирених продуктів. До речі чи пам'ятаєте ви, як називати молочку українською? Нагадаю: набіл! І хай як незвично це поки звучить, будьте першими, хто почне його активно вживати.
    Далі….• Не “миючий засіб”, а “мийний”.
    І ще. • Не “потрясаючий”, бо це калька з російської, а приголомшливий, дивовижний, чудовий, шалений — обирайте залежно від контексту.
    Не “багатообіцяючий”, а далекосяжний, обнадійливий, перспективний.
    Наприклад:
    • “Ваші ідеї переконливі, а тому мають далекосяжні перспективи.”
    2 min
  • Мовний патруль: Як замінити поширені росіянізми?
    Цілком слушно виступати проти засилля слів іншомовного походження. А особливо – скалькованих, та ще й з російської!
    Наприклад, слова „заключати" в українській мові немає взагалі. Тому вислови на кшталт „заключати договір, контракт, угоду" або „проблема заключається в тому ...", що їх так полюбляють окремі політики, не мають жодного права на існування. Договір, контракт, угоду укладають, а не „заключають". Проблема не „заключається", а полягає в тому, що... і т. д.
    А ось вам ще одна калька. Слово „відміняти", „відмінювати" в українській мові означає робити щось або когось іншим, змінювати. Наприклад, „слово відмінюється так". А коли йдеться про визнання чогось недійсним, незаконним, про припинення дії чогось, то кажемо: „скасовувати", „скасувати": скасувати закон, указ, вирок, заняття.
    А замість „оточуюча дійсність" треба казати „навколишня дійсність". Замість „оточуюче середовище" - „навколишнє" або „довколишнє середовище", або ще коротше „довкілля".
    Треба казати не „згідно чого", а „згідно з чим" або „відповідно до чого". Наприклад, „згідно з набраними балами".
    Більше десяти — більш ніж десять, більш як десять, більше за десять, понад десять;
    Більше того — ба більше;
    В більшості випадків — здебільшого;
    В дійсності — насправді;
    В залежності від — залежно від;
    В основному — переважно;
    В розстрочку — на виплат;
    В той же час — водночас;
    В цілому — загалом;
    Вирішити проблему, питання, задачу, рівняння — розвʼязати проблему, питання, задачу, рівняння (але виконати завдання).
    3 min
  • Мовний патруль: Як замінити "пули" і "борди"?
    Сьогодні ми будемо зʼясовувати, як замінити слова "пул" і "борд" та інші подібні англізми.
    Засилля в українській мові кальок з англійської стало трендом. І йдеться не тільки про молодь! Українські депутати, не усміхнувшись, можуть заявити, що закон повинен бути „прозоро-транспарентним". Дійсно?
    Фуршети, пули, кастинги, фітнеси, тішорти і борди заполонили інфопростір. Так, запозичення потрібні, особливо коли на позначення нових предметів чи явищ немає українських слів. Але часто проблемою є те, що українські мовці просто не знають українських слів і тому калькують з англійської. Коли брати мову наших депутатів, то стає очевидно, що переважна їх більшість не повністю засвоїла лексичні та інші норми української мови. „Прозоро-транспарентний" - це все одно, що „дерев'яне дерево", бо „транспарентний" - це і є прозорий.
    А от „фуршет" буквально у французькій мові означає виделка, але воно вживається в інших значеннях. Тому замість „фуршету" можна казати „частування".
    „Пул" - це багатозначне слово, залежно від того, в якому контексті воно вживається. Це або група журналістів, або чийсь спільний фонд.
    „Фітнес" - вправи, фізична зарядка.
    „Борд" - це дошка, щит, а „біл" - оголошення. Отже, замість „білборд" треба казати „дошка оголошень".
    Останнім часом також часто вживають слово „слоган". Але ж у нас є здавна вживане в українській мові слово „гасло". Або замість притягнутого за вуха „меседж" з англійської мови можемо казати „послання" або „заклик", залежно від контексту.
    То ж не англіцизмами єдиними! Вживаймо рідні слова і шануймося!
    3 min

About Радіо Перше

From the publisher's feed

Podcast by https://radiopershe.com