Сьогодні поговоримо про особливості, за якими можна «упізнати» іншомовні слова. Я повсякчас наголошую на використанні питомої лексики, тобто дійсно українських слів. Але ми маємо в мові величезний пласт запозичень, які не псують її, а доповнюють. І за їхнім звучанням та написанням можна одразу зрозуміти, що вони до нас потрапили здалека. Отож…

у словах тюркського походження наявні кілька літер а: хабар, базар, чалма, саман, чабан;

слова грецького походження містять буковсполучення пс, кс: ксерокс, епсилон, екліпс, психіка;

тільки іншомовні слова мають на початку слова літеру а: алюзія, альтанка, алегорія, алергія;

у словах французького походження наголос на останньому складі: жалюзі, пюре, мадам, резюме;

слова німецького походження містять сполучення кількох приголосних, у тому числі, і на початку слова: масштаб, штрудель, рейхстаг;

звук [ф] не характерний для української мови, тому всі слова, які починаються з цього звука, є іншомовними: формат, форум, фурункул.

І при нагоді згадаю про іншомовне слово, довкола якого виникають труднощі. Тріатлон — саме так треба писати і вимовляти назву спортивного троєборства. Написання триатлон, хоч і трапляється в назві відповідної федерації спорту України, слід вважати ненормативним.

Іменник тріатлон — запозичення, яке походить із давньогрецької. Згідно з Українським правописом (§ 129), після приголосного перед голосним та літерами є, ї, й у словах іншомовного походження пишемо «і» (а не «и»): тріада, тріедр, тріод, тріасовий (період), тріумф тощо.

Сьогодні традиційно боротимемося з москалізмами. Наша мова ними наповнена ущерть - цьому сприяли десятиліття навмисного зближення мов. Але нарешті ми можемо дихати на вільні груди і викорчовувати чужі покручі. Зокрема мова і про "з бухти-барахти".

Фраза "з бухти-барахти", що часто злітає з вуст, зовсім не має українського коріння. Чи можна замінити популярний вислів, аби звучати природно й грамотно - без мовних покручів і чужорідних зворотів?

Отож, "з бухти-барахти". Цей вислів давно вкоренився в розмовах, але насправді є типовим елементом суржику й не має нічого спільного з питомою українською мовою. Він означає раптову, необдуману дію чи рішення, яке з'являється нізвідки, без причини чи підготовки.

Є версія, що походить він від дієслів "бухнутися" і "барахнутися", які передають безладні, непевні рухи - тобто щось таке, що робиться навмання або похапцем.

Натомість українська мова має свої, природні вислови на випадок подібних ситуацій. Наприклад: ні сіло ні впало, з доброго дива, знічев’я, ні з того ні з сього, здуру, похапцем. Гадаю, що всі вони знайомі вам, лишається тільки вживати.

А якщо хочеться передати раптову, несподівану появу чи поведінку ще й з ноткою жарту - існують яскраві народні фразеологізми: як голий з конопель, як голий з кропиви, як Пилип із конопель, як дупа з-за куща.

То ж самі можете переконатися, що наша мова - бездонні скарбниця, і на один недолугий російський вислів ось маєте цілий десяток унікальних українських відповідників. То ж не будьмо примітивними, а будьмо українцями – скрізь і в усьому.

Сьогодні поговоримо про "дівішнік" і "мальчишнік": як сказати українською і не осоромитися?

З повсякденного мовлення не завжди легко викорінити запозичення, але українська має свої милозвучні відповідники. Саме така ситуація з назвами вечірок перед весіллям, які на російський манер у нас часто звикли називати "дівішнік" та "мальчишнік".

У побуті ми часто не замислюємося, наскільки глибоко в наше мовлення проникли слова з інших мов. Особливо це стосується слів, пов’язаних із розвагами, модою чи сучасним стилем життя.

Наприклад, остогидлі "дівішнік" і "мальчишнік" давно прижилися в розмовах, проте не мають нічого спільного з українською традицією. Як же висловитися по-нашому - природно, гармонійно і правильно?

В українській мові здавна існують відповідники цим словам, що мають глибоке національне коріння. Так, вечірку нареченої перед весіллям українці називали дівич-вечором - саме через дефіс.

Це не просто розваги, а давня традиція прощання дівчини з вільним життям, у супроводі подруг та з виконанням символічних обрядів.

А от чоловічий варіант - це парубоцький вечір або парубоцька вечірка. Обидва варіанти доречні й зрозумілі, водночас зберігають милозвучність і автентичність.

То ж використовуйте ці красиві і питомі слова та щасливої вам долі.

Сьогодні поговоримо про забуті слова, які неабияк прикрасять вашу мову. Звісно, якщо ви їх запам’ятаєте і використовуватимете.

Українська мова має дууууже багато колоритних слів, які сьогодні прикрашають хіба словники, хоча вони часто є точнішими і яскравішими за буденні фрази. То чим же можна замінити рутинні словосполучення і збагатити нашу мову? Ось вам коротші та яскравіші аналоги.

"Взятися двома руками" легко замінюється словом "обіруч".

Приклад: "Вона тримала доньку обіруч, притискаючи до себе".

А "з обох боків"- замінімо на словом "обабіч".

Приклад: "Обабіч дороги ростуть пишні клени".

"Лежати на спині" можна передати словом "горілиць".

Приклад: "Він упав горілиць і дивився в небо, не рухаючись"

А от "обличчям донизу" – це буде "долілиць".

Наприклад: «Вона лежала долілиць, підставивши спину сонцю».

Ще одне маловживане слово - "поготів", яке означає "тим більше". Наприклад:

"Пташка і та має своє гніздо, а людина - і поготів повинна мати своє".

Не менш образне слово - "навдивовижу", що передає сильне захоплення або надзвичайність чогось.

Наприклад: "Навдивовижу гарний вечір видався - тихий і теплий".

А на цьому сьогодні все. Я зичу вам яскравих днів, теплих вечорів та спокійних ночей. Будьмо мудрими та борімося до перемоги.

Кіносвіт: серіал "Андор" by https://radiopershe.com

Кіносвіт: серіал "Вбивцебот"

Кіносвіт: серіал "Любов, смерть і роботи"

Суголосся: Віктор Янкевич, військовослужбовець ЗСУ, військовий письменник

Суголосся: Олена Лотоцька, військовослужбовиця, військова письменниця

Суголосся: Володимир Скоростецький, полковник ЗСУ, військовий журналіст