Радіо Перше

Радіо Перше

By https://radiopershe.comNews
Download on the App Store

Радіо Перше episodes

  • Віталій Курсік. Оцінювати чи не оцінювати - ось в чому питання!
    Що таке безоціночне судження, і які профіти воно має
    Як сприймати інших людей без того, аби їх оцінювати
    Які компетенції треба в собі розвивати, аби розвинуте безоціночне судження
    Чи можливий аналіз без оцінки
    Чому важко сприймати інших без оцінки
    А себе?
    В програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Віталій Курсік - бізнес та лайф коуч, сексолог
    39 min
  • Олександр Козинець. Київ буде столицею Раю і як звучать Лубни: “Полотна роду”
    Олександр Козинець - український письменник, науковець, педагог і логопед. Кандидат педагогічних наук, доцент Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше про свою нову збірку «Полотна роду». Це — найкраще вибране з трьох раніше опублікованих поетичних збірок: «Мамо, твій син — літак», «Ластовиння» та «Сіль сонця».
    Про поезію та її народження через тишу
    Про те, як війна вплинула на поезію
    І як на поезію впливає діяльність Олександра робота логопеда
    Про рід та його силу, і те як звучать Лубни - рідне місто Олександра Козинця
    44 min
  • Мій досвід: Льоля Ланда. Ми тримаємося за свої 75 метрів: кафе «Єрусалим» у Львові на Мечнікова
    Шеф-кухар, ресторатор, засновниця сімейного кафе «Єрусалим» у Львові Льоля Ланда нова героїня програми “Мій досвід” на Радіо Перше.
    Чому важливо запам'ятати раз і назавжди, що Льоля засновниця, а не власниця кафе «Єрусалим», і чому це - кафе, а не ресторан. “Крапка”, - як каже сама Льоля.
    Льоля Ланда - львів’янка у другому поколінні з міцним єврейським корінням. Називає себе галицькою єврейкою, хоча до певного часу навіть і не здогадувалсь, що вона єврейка. Збирає антикварний посуд, і любить аби всі тарілочки були різні.
    Захистила в 2011 році кандидатську дисертацію, авторка кількох підручників, але гастрономія - її справжнє покликання.
    Її рецепт Каші Варнішкес (гречана крупа, локшина та карамелізована цибуля) у 2024 році опублікувало видання The New York Times. Спершу свій ресторан планувала назвати “У Рабиновича”, а потім він став «Єрусалим». Дослідниця галицько-єврейської кухні. Працює зі спадщиною через кухню. Її всі знають Льоля Ланда, але насправді, в її паспорті написано - Ольга Олександрівна, хоча так її ніхто ніколи не називав.
    46 min
  • Мовний патруль: День української писемності та мови
    27 жовтня, в День української писемності та мови, українці писатимуть традиційний радіодиктант національної єдності.
    Цьогоріч авторкою тексту радіодиктанту національної єдності стала українська письменниця, перекладачка та науковиця Євгенія Кузнєцова. Найпопулярніші її книжки мають відзнаки Книги року BBC. Роман «Спитайте Мієчку» потрапив до короткого списку Книги року BBC – 2021, а роман «Драбина» став книгою року BBC у 2023 році й увійшов до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus у 2025 році.
    А читатиме текст - Наталія Сумська – українська акторка театру і кіно, народна артистка, телеведуча. Вона зіграла у знакових театральних постановах творів української й світової класики: "Енеїда", "Кайдашева сім'я", "Пігмаліон", "Грек Зорба", "Цар Едіп". Має нагороди театральної премії "Київська пектораль", кінопремії "Золота дзиґа" та Шевченківську премію.
    Отож, коли і де слухати радіодиктант? Запам’ятовуйте!
    Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться у понеділок, 27 жовтня об 11:00 – до Дня української писемності та мови.
    Радіодиктант транслюватиметься:
    ➡️ на всіх платформах Суспільного – телебаченні, радіо та диджиталі:
    ➡️ на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
    ➡️ наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
    ➡️ на YouTube-каналі Українського Радіо;
    ➡️ а також у застосунках suspilne.radio та "Дія".
    Вірю, що цьогоріч у написанні радіодиктанту візьмуть участь українці зі всього світу. Єднаймося! І до зустрічі на радіодиктанті. Та, звісно, у Мовному патрулі на Радіо ПЕРШЕ.
    3 min
  • Мовний патруль: українські школи закордоном - верифіковані!
    Маю гарні новини із закордону. Передусім – із вересня 2025 року українська мова вперше офіційно стала другою іноземною у школах Франції.
    Пілотний проєкт стартував у чотирьох округах: Париж, Версаль, Кретейль та Альпи-Маритім (Ніцца). Це означає, що українські діти можуть навчатися рідною мовою, зберігати свою ідентичність і почуватися як вдома навіть далеко від України. Це надзвичайно важливий крок для поширення української мови та культури у світі.
    І ще одна радісна звістка: перші українські школи за кордоном пройшли верифікацію!
    Тепер діти, які живуть за межами України, можуть навчатися за програмою українознавчого компонента у верифікованих суботніх і недільних школах. Результати навчання в цих закладах будуть визнані в Україні, тож діти зберігають зв’язок з українською освітою.
    Такі школи — це не лише уроки, а й живе спілкування з однолітками, атмосфера української спільноти та збереження традицій. Українська мова є обов’язковою для всіх учнів. У 1–4 класах учителі подають українознавчий зміст разом з українською мовою через інтегрований курс «Я досліджую світ». Починаючи з 5 класу, школярі вивчають окремі предмети — українську літературу та історію України. Залежно від класу до програми також входять географія, громадянська освіта та предмет «Захист України».
    Перелік шкіл є на сайті Міністерства освіти і науки. Там можна обрати заклад, зв’язатися з ним і розпочати навчання. МОН і Міністерство закордонних справ України продовжують верифікувати нові школи та додають їх до переліку.
    3 min
  • Мовний патруль: як правильно називати жінку-нотаріуса?
    Сьогодні ми зануримося в «улюблену» тему, яка є безкінечним джерелом мемів. Вже ніби мали ж усі заспокоїтися, а проте фемінітиви - досі палають. То ж поговорімо про те, як правильно називати жінку-нотаріуса. Будьте уважні: йдеться не про дружину нотаріуса, а про жінку, чий фах – нотаріус.
    Із поверненням в українську мову поняття фемінітив, у багатьох людей виникають складнощі з тим, як правильно називати жінок різних професій. Зокрема, питання викликає перетворення слова "нотаріус". Але одразу зайдімо, як то кажуть, із кінця. Зараз ви зрозумієте – чому. Латинська форма "нотаріус" з’явилася в українській мові за посередництва російської мови. І – увага - замість звичного слова "нотар"! Тепер в академічному словнику воно має примітку "застаріле", але прибрали його з активного вжитку тільки у 30-х роках. Що ж насправді воно означає і звідки походить?
    Отож, нотар. У Західній Європі за середньовіччя - духовна особа. Пізніше так називали всяку письменну людину, переписувача тощо. В Англії і США -конторник, діловод. У Франції, Бельгії, Голландії - діловод, стажист при нотаріусі. Конторський службовець, діловод, конторник, бюровець.
    То чому для нас було б правильно повертати форму нотар? Бо це - та сама словотвірна модель, що й секретар (лат. secretarius). Він секретар, вона секретарка. А до слів із суфіксом -ус уже не можна клеїти інших суфіксів. Тобто для назв серйозних професій і посад у совєтів були виключно маскулінативи – професор, директор, академік, капітан і, звісно, нотаріус! А от від маскулінатива нотар можна утворити фемінітив із різними суфіксами. Наприклад: "нотарка", "нотареса", "нотариня".
    Хто зна, чи слово "нотареса", наприклад, приживеться. Але я вважаю, що воно точно варте того, щоб бути присутнім у публічному обговоренні.
    3 min
  • Мовний патруль: що означає слово «роковини»?
    Сьогодні у нас доволі дискусійна тема: з’ясуємо, що означає слово «роковини» і чи завжди ми вживаємо його правильно та доречно?
    Отож, простовуємо поширену помилку, запам’ятайте: "роковини" - це не тільки про трагедію. Насправді "роковини" є синонімом до "річниці".
    Слово "роковини" не є "прив’язаним" виключно до трагічних подій. Його можна вживати у контексті будь-яких річниць.
    Прикро, що не визнавати словників, не довіряти майстрам слова – визнаним письменникам – стало нормою сьогодення. Розхитувати літературні норми не можна. Хаосу в нашому житті і так по самісінькі вуха. Ще раз процитую Максима Рильського: "Не бійтесь заглядати у словник…" Як у старих, так і в сучасних тлумачних словниках лексема РОКОВИНИ не має негативної конотації, тобто негативного відтінку. Тільки самі мовці й обтяжили це слово трагізмом, а згодом це увійшло в звичку і теж нібито унормувалося.
    До речі, професор Олександр Пономарів наголошував: "[Роковини] це синоніми на позначення календарної дати, коли закінчується рік від початку якоїсь події, радісної чи сумної". На підтвердження цього наведу цитата з Михайла Коцюбинського:
    «Сьогодні дістав листа од Лисенка. Прохає прислати йому щось до збірника, який має вийти в столітні роковини нашої новітньої літератури».
    Те саме стверджує і сучасний тлумачний словник української мови. То чи нам із цим сперечатися? Будьмо мудрими і сміливими та черпаймо знання з перевірених джерел. Я зичу вам якомога більше радісних роковин.
    3 min
  • Поезія Ілони Ельтек: "Неважливо звідки ти, а важливо - куди..."
    Неважливо звідки ти, а важливо - куди...
    І скільки б не було йти, не зупиняйся - йди.
    І як не видно доріг - свій проклади маршрут,
    Бо кожен зробив, що зміг. Чому ти ще досі тут?!
    Неважливо як ми йдем, а важливо - із ким,
    Чи досить нам спільних тем, чи досить нам вдалих рим?
    Чи бачимо те, що є? Чи стіни лише й кути?
    Навчись берегти своє. Якщо маєш, що берегти.
    Якщо тобі є що сказати, то врешті уже скажи.
    Бо кожен із нас щось вратив, не кожен зумів знайти.
    Й, коли ти одного разу повіриш в одну із мрій -
    Важливе здійсни відразу. Просто іди і дій.
    2 min
  • Поезія Ілони Ельтек: "У світі, де все, мій Боже, враховано до дрібниць..."
    У світі, де все, мій Боже, враховано до дрібниць...
    Так легко згубити цінне, важливе поміж дурниць.
    Так легко себе згубити, втративши орієнтир...
    Забувши, що ти у світі - не більше, ніж пасажир.
    У світі, де все, мій Боже, створено для людей...
    Так мало між ними справжніх. Бо справжні - це привілей.
    Все менше душі і серця, все більше пустих облич -
    Якби щось змінилось, Боже... У мить цю мене поклич.
    Бо в серці моєму спомин про кращі з усіх часи,
    Про добрих людей навколо і справжні їх голоси.
    Про тих, що уже немає й про тих, хто ще досі є...
    Важче чомусь, мій Боже, з року у рік стає.
    Так не хотілось, Боже, звикнути до війни...
    Та цілому світу винні. Винні ми без вини.
    Щоночі нові атаки, щоранку нові імена
    Пливе по Тисині кача, за нею пливе війна.
    Й не видно кінця і краю, мерзенна така пора -
    У світі, де все, мій Боже, створено для добра...
    3 min

About Радіо Перше

From the publisher's feed

Podcast by https://radiopershe.com