З 1 січня в Україні запрацювали ряд оновлень в сфері охорони здоров'я.

По-перше за певні послуги в лікарнях та поліклініках доведеться платити! Офіційно і тільки в касу. Справа в тім, що набрала чинності постанова Кабміну, яка визначила перелік послуг, за які комунальні та державні медзаклади можуть офіційно брати гроші з пацієнтів.

Наприклад, заплатити доведеться за: лікування у конкретного лікаря; відвідування лікаря без направлення; виклик сімейного лікаря додому…

По-друге! МСЕК відтепер історія. Нині ж запрацювала нова система оцінювання інвалідності, тепер статус особи з інвалідністю визначають експертні команди, до складу яких входять лікарі вузької спеціалізації.

Як працюють експертні ради у 13 кластерних і надкластерних медичних закладах Львівщини

Як зараз відбувається процедура отримання статусу інвалідності

Які зміни в медичній сфері скоро нам очікувати

Про це в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили з Наталією Літвінською - директором Департаменту охорони здоровя ЛОВА

Як позбутись важкості в шлунку після свят? by https://radiopershe.com

Жінка, як вона є: Дороті Дрейпер - перший професійний декоратор та оформлювач інтер'єрів.

Жінка, як вона є: Ярослава Опарівська - дружина Степана Бандера

Жінка, як вона є: Ешлі Грем (Ashley Graham) - одна з найоплачуваніших моделей plus size

Сьогодні з’ясуємо: чи знаємо ми справжнє значення поняття «маніфест» і чи правильно вживаємо його у своєму мовленні, у соцмережах тощо. В одній із попередніх програм ми говорили про слово року – маніфестувати. І про те, що тепер воно має інше значення, ніж раніше. А маніфест? Отож…

Маніфест – від лат. manifestus ≈ явний, очевидний, поклик, протест. Термін має багато значень, наприклад:

▪️Урочисте письмове звернення влади до народу з приводу якоїсь дуже важливої події (прийняття важливого законопроекту, оголошення війни тощо).

▪️Писане або усне звернення, протест політичної партії або громадської організації, яке має програмний характер. Маніфест миру, наприклад.

▪️Писаний виклад творчих принципів літературного або мистецького угруповання, напрямку чи окремого автора. Маніфест хакера, Арт маніфест.

▪️А ще є митні і вантажні маніфести, але у побутовому мовленні вони зустрічаються вкрай рідко.

А ось уривок із пісні Артема Пивоварова під назвою Маніфест, послухаймо і даймо відповідь: це він чи ні?

https://www.youtube.com/watch?v=g9EUQ4vdebQ

00:21 вірність гідності 00:57 по світу лети

То як? Співається про маніфест? Так, і гадаю, що ви не заперечуєте. То ж будьмо вірними своєму народові, підтримуймо вогонь у своїх палких українських серцях і борімося разом – до перемоги.

Сьогодні поговоримо про те, як влучно замінити остогидлі москалізми, які вп’ялися в нашу мову. Отож, дерти ніс або ж задирати ніс.

Що кажуть українці замість цього? Ось вам 10 відповідників.

• Величається, як заєць хвостом• Губи копилить

• Дере голову, як попова кобила • Високо літає

• Величається, мов куций бик у череді• Ходить павичем

• Киває головою, як кобила в Спасівку• Високо несеться

• Підняв морду так, що й кочергою носа не дістанеш • Кирпу гне

А як сказати українською «был, да сплыл»? Ось вам влучнослови!

• Що було, те загуло • Було діло, та полетіло • Було й за вітром пішло

• Був мед, та гості випили • Було, та за водою пішло • Пропало, як з воза впало

• Вертілося, чорт знає де ділося

І насамкінець про тих, хто «дурний, як пробка»? Як замінити українською цю недолугу кальку? Отож…

• Дурний, аж гуде • Дурний, аж очі рогом лізуть• Дурний, аж світиться

• Дурний, як сосновий пень • Неначе мішком прибитий

• Розумний, як Хведькова кобила• Клепки не дістає

• Втеребив Бог душу як у пень, та й кається

Гадаю, цього досить. Якщо раптом забудеться – шукайте усі варіанти на наших сторінках у соцмережах за тегом мовнийпатруль.

Вже саме час Мовного патруля. На календарі зима, а за вікном як прийдеться. То сніг, то дощ, то мороз, то знову відлига. Часом годі й слів добрати, щоб описати те, що коїться в природі. То ж сьогодні запасаємося слова, щоб влучно розповідати про погоду. Як кажуть у народі: то сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха. І ось вам добірка корисних епітетів про саме зиму.

🔹 Білосніжна🔸 Міцна🔹 Пишна🔸 Північна🔹 Помірна🔸 Туманна

🔹 Хуртовинна🔸 Затяжна🔹 Всемогутня🔸 Хмурочола

А ось красиві українські епітети до слова сніг.

#1. Про колір і час випадіння

Біло-чистий, блискучий, вечірній, запізнілий, іскристий, мерехтливий, неочікуваний, променистий, свіжий, сріблястий.

#2. Про його фізичні характеристики

Бездонний, копки́й (пухкий), кришталевий, лапатий, нехожений, ніжний, пористий, пухнастий, рясний, щільний.

#3. Про наше психологічне сприйняття снігу

Вспокоєний, казковий, могутній, незайманий, непорочний, ошатний, печальний, пригнічений, сонний.

А ще додаймо влучні епітети і до слова холод. Він буває:

• Бадьорий • Гострий • Колючий • Крижаний • Міцний • Нечуваний

• Нещадний • Північний • Срібний • Суворий

А якими словами можна красиво описати мороз?

🔹 Білий 🔸 Гострий 🔹 Дзвінкий 🔸 Козацький 🔹 Колючий 🔸 Легкий 🔹 Чіпкий

🔹 Лютий 🔸 Нестерпний 🔹 Пекучий 🔸 Прозорий🔹 Сонячний🔸 Тріскучий

То ж ось вона – зима – у всій своїй красі природній і словесній. Я ж зичу вам міцного здоров’я за будь-якої погоди. Будьмо мудрими і дбаймо про тих, кому зараз наша підтримка дуже необхідна.

Сьогодні ми знову поговоримо про наголоси. Неспроста, скажу я вам, а тому що багато хто вважає їх – карою небесною, то ж ставлю собі завдання допомогти вам їх приборкати. А розпочнемо з омонімів – слів, які пишуться однаково, але наголошуються по-різному і мають різні значення. Отож…

• Дієприкметники – завжди наголошується перший склад (пІдданий, кОпчений), а от прикметники та іменники – другий (піддАний, копчЕний).

• Одиниці вимірювання завжди наголошуються на – мЕтрах, а вимірювальні прилади – на склад раніше: сантиметр, дециметр, кілометр. АЛЕ: цЕнтнер, барометр, термометр. Прикметники традиційно наголошуються на закінченні: фаховий, чарівний, черговий, пітний, котрий, добовий, щодобовий, роздрібний, тім’яний, текстовий тощо. АЛЕ іноді наголос може лишатися або:

- на корені слова (тИгровий, кОсий, пЕкарський, рИнковий, пІдлітковий, вишИваний, корИсний, ненАвисний, заіржАвілий, украЇнський, стовідсОтковий, сільськогосподАрський, визвОльний, зрУчний);

- на суфіксі, особливо це стосується складних (похідних) чи запозичених прикметників (магістЕрський, одноразОвий, багаторазОвий, порядкОвий, бурштинОвий, болотИстий, шовкОвий, тисОвий, крицЕвий, копчЕний тощо).

• Про числівники узагалі кажуть, що це – пекло:), але немає там аж нічого пекельного, просто запам’ятайте, що наголошуємо або на «ад», або на «деСят», тобто за будь-яких випадків - на третьому складі: одинадцять, чотирнадцять, шістдесят, п’ятдесят –і в жодному разі укінці не має бути м’якого знаку. Не кажіть п’ятдесятЬ, це груба помилка. Тільки п’ятдесят.

• Іншомовні запозичення найчастіше наголошуємо на третьому складі (металургія, травестія, кулінарія), АЛЕ: індУстрія (бо «industrial»).

• Запам’ятати назавжди: лише вІрші, лише вИпадок. Тут – без варіантів!

Сьогодні поговоримо про те, що на 100% стосується кожного з нас. Вгадаєте? Мова піде про імена та прізвища. А саме про їх походження.

Практика давання імен в Україні має різні традиції:

➤ родинна — на честь родичів; ➤ християнська — на честь святого — небесного заступника дитини; ➤ на честь видатних українських державних чи культурних діячів.

Загалом ікраїнські імена можна поділити на такі групи:

➤ давньоруські — імена на -слав, -мир; Святослав, Любомир

➤ імена скандинавського походження, поширені в Давній Русі (Ігор, Олег, Ольга);

➤імена грецького походження (Богдан, Надія, Любов);

➤ візантійські християнські імена, канонізовані церквою і зафіксовані в святцях (Андрій, Дмитро, Катерина);

➤імена, запозичені із західно-європейської традиції (Анжела, Едуард).

А от українські прізвища найчастіше утворювалися за такими принципами:

➤ від власного імені — "син такого-то"; ➤ від назви місця проживання чи походження людини; ➤ від назви ремесла, постійного заняття;

➤ від певної індивідуальної фізичної чи психічної ознаки.

Прізвища, похідні від імен людей, назв ремесел як от Стельмах, Гетьман характерні для всієї України. Від таких прізвищ в різних регіонах України можуть утворюватися похідні прізвища за допомогою суфіксів.

У залежності від регіону прізвище може мати такі закінчення:

➤ -енко — Наддніпрянщина, Полтавщина, Слобожанщина, Запоріжжя;

➤ -ів, -ишин — Галичина; ➤ -чук — Волинь; ➤-ук, -юк — Гуцульщина;

➤ -ич — Лемківщина; ➤ -ович — Закарпаття; ➤ -ко — Запоріжжя;

➤ -ський, -цький — закінчення, яке використовувалось українськими і польськими шляхтичами в часи Речі Посполитої.

Найвідомішим та найпоширенішим закінченням українських прізвищ є -енко, яке вживається на більшій частині України. А от прізвища із закінченнями -ов, -ин — це, як правило, російські або русифіковані українські прізвища. Ось на сьогодні і все. Розмовляймо українською!