Каріна Амбарцумова - психологиня, засновниця Громадської організації «Осоння», що працює у сфері протидії домашньому насиллю. Каріна й сама пережила домашнє насильство.

Як романтичні стосунки перетворились на аб'юзерські, чому важко помітити маркери, які транслюють про небезпеку, про те, як страх паралізує, що таке відчути “дно” і як відштовхнутись від нього, про те, як Каріна вирвалась з з аб'юзивних стосунків… в програмі “Мій досвід” на Радіо Перше

Мезотерапія та біоревіталізація: чим відрізняються ці процедури? by https://radiopershe.com

Все, що потрібно знати про корисні та шкідливі жири by https://radiopershe.com

Оксана Ганкевич, громадська діячка, керівниця Фундації Оксани Ганкевич. Авторка та організаторка проєкту «Продовжуй жити».

Оксана – дружина загиблого воїна, бойового медика 125 бригади ТРО Андрія Ганкевича, мама трьох дітей. Її історія – це шлях від трагічної звістки до пошуку і віднаходження нової себе. Тепер вона допомагає іншим жінкам, які теж через війну втратили близьку людину.

З 1 січня 2025 року вводиться в дію новий Закон України “Про дошкільну освіту”. Закон мав вводитися в дію 7 липня 2025 року. Однак Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” введення його в дію перенесли на 1 січня 2025 року. Це стало певною несподіванкою для освітян та громад.

- в Законі не прописані важливі НПА (нормативно-правові акти)

- Закон дає більше прав приватним дошкільним закладам

- Закон більше сприяє розвитку дошкільним закладам у великих містах, а сільські ставить на межу виживання

- Закон збільшує тижневе навантаження для окремих категорій педпрацівників закладів дошкільної освіти без оплати роботи працівників

Про це в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили з Олегом Паскою - директором Департаменту освіти і науки ЛОВА. А також про формування освітнього середовища, довіру між вчителями, учнями і батьками, і про ризики того, що посада вчителя в Україні стає все більш знівельованою в нашій країні.

-

Сьогодні пропоную відійти від правил, частин мови і наголосів, а поговорити про народну мудрість. Та не абияку, а про нелюбих нам сусідів. Народ скаже, як зав’яже. Ось вам добірка слушних фразеологізмів про москалів.

• Ти москаля в двері, а він у вікно лізе

• На вовка помовка, а москаль кобилу вкрав

• У москаля на гріш амуніції, на десять амбіції

• Пошкрябай москаля — і знайдеш там татарина

• Москаль тоді правду скаже, як чорт молитися стане

• Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай як звали

• Варив чорт з москалем пиво, та й солод у чорта пропав

• Од чорта не відхрестишся, а від москаля не відмолишся

Чому ж таке несхвальне у нас ставлення до тих, хто вперто іменує себе нашим братським народом? Та тому, що нічого спільного, окрім кордону, у нас немає! Ще в середині ХІХ століття шановані російські антропологи та археологи досить переконливо довели, що сучасні росіяни мають угро-фінське походження. Тобто ніякі вони не слов’яни!

Російська державна експедиція, очолювана графом Уваровим, впродовж 1851–1854 років розкопала у центральних районах сучасної РФ 7729 курганних поховань і не виявила жодного слов’янського поховання…

Інший російський професор, антрополог Богданов, працюючи одночасно та досліджуючи сотні викопаних скелетів із землі Московії, дійшов такої думки:

«Таким чином, Ярославська, Володимирська, Московська, Тверська, Вологодська, Рязанська, Нижегородська губернії — це місцевості з мерянським населенням…»

Про це нагадує Володимир Білінський, український публіцист і дослідник. «Україна-Русь. Споконвічна земля», 2013 рік.

То ж не дозволяймо себе обманути знову і знову. Будьмо мудрими і боронімося від ворога.

Сьогодні говоримо про два слова, які часто вживають у невластивих їм значеннях. Отож, сугестія і фарс. Що означають ці слова і як правильно їх вживати?

Суге́стія — це вплив на волю і почуття людини. Це теж саме, що й гіпно́з, гіпнотизува́ння, наві́ювання, наві́яння, вро́єння, уро́єння.

Це запозичення із західноєвропейських мов; німецьке Suggestión «навіювання», англійське suggestion «порада, пропозиція; навіювання», французьке suggestion «навіювання, припущення» походять від латинського suggestiō «навіювання», пов’язаного з дієсловом suggerere «навчати, навіювати, доставляти; постачати».

А ось приклад вживання: Заїка пояснював так довго, що я, з ним розмовляючи, підпав під його сугестію і теж почав заїкуватись. (Юрій Логвин)

Звідси: • сугести́вний — який впливає на кого-небудь, викликає у когось певні уявлення, настрій. Пов'язаний з навіюванням.

• сугестува́ти — навіювати, впливати, переконувати.

А фарс – франц. farce, від лат. farcio ≈ начиняю, наповнюю.

Так називали народний театр, що був популярним у Західній Європі у середні віка. Театр мав життєрадісний характер наповнений яскравим гумором.

Пізніше фарсом називали вистави у бурлескному театрі, які вирізнялися малопристойним, беззмістовним комедійним видовищем. У переносному сенсі фарсом називають непристойну витівку, грубий жарт, блюзнірство, цинічний вчинок.

І приклад вживання: • Пам'ятайте, історія повторюється двічі: один раз – у вигляді трагедії, другий раз – у вигляді фарсу.

То ж тепер ви уже безпомилково знатимете значення цих слів, а відтак і вживатимете їх упевнено.

Сьогодні поговоримо про варнякання, патякання і інше марнословство. А ще – про куцого. Знаєте, хто це? Що ж, усьому свій час. А поки… Моя бабця Женя казала на це «галдіти», я кажу «пащекувати», а от нещодавно почула - «галди́кати». Отож, галди́кати — це вести пусті розмови; говорити про що-небудь незначне, несерйозне.

Він, цей Саків Галдун із кутка Галдунівка, справді галдикав більше, ніж треба, але зараз мовчав, зараз йому більше важили вуха, аніж язик. (Василь Шкляр)

А ще: базі́кати, балагу́рити, баляндра́сити, варня́кати, гала́кати, лепета́ти, лопота́ти, марносло́вити, пастала́кати, патя́кати, пащекува́ти, перебе́ндювати, розбазі́кувати, розпатя́кувати, слебезува́ти, слебізува́ти, тереве́нити.

Добірка, як на мене, - знатна. То ж обирайте собі слова до душі. А я поки спитаю у вас, чи знаєте, хто такий «куций»? Класична українська література це слово знає добре, до речі, у якості іменника, а не прикметника, хоча це й опис за певною особливою ознакою.

То хто ж такий, отой куций? Окрім того, що це - «хтось чи щось недостатньої довжини», • ку́ций — це уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло.

Очевидно, експресивний варіант форми ку́сий виведення від новогрецького «кульгавий».

А ще: а́рідник, а́спид, анти́пко, гаспидя́ка, ге́мон, де́мон, дия́вол, ді́дько, куца́к, куцько́, лихи́й, лука́вий, луци́пер, люци́фер, мольфа́р (хмм…то не я, а словник так подає), нечи́стий, пеке́льник, прокля́тий, сатана́, чорт, чортя́ка.

Я ж вам зичу тільки змістовних розмов і поруч тих, хто несе добро і наповнює серце вдячністю та любов’ю.

Сьогодні вкотре поговоримо про наголоси. Жодна інша тема не викликає стільки дискусій! То ж я обрала слова, за які найбільше баталій.

Отож, де наголос у слові? «МерЕжа» чи «мережА»?

У розмовному мовленні можна почути два варіанти наголошування іменника мережа — на другому і на третьому складі. Іноді мовці навіть намагаються наголосом розрізнити значення: один наголос, коли йдеться про сукупність однорідних закладів, інший — коли мають на увазі сукупність яких-небудь шляхів чи ліній зв’язку.

Однак таке розрізнення безпідставне, бо літературній мові для всіх значень слова відповідає лише наголос на другому складі — мере́жа.

А де наголос у цьому слові: «вЕрхом» чи «верхОм»?

А тут сюрприз.Відповідно до літературної норми прислівник верхом може мати два наголоси, а отже, й два різні значення.

Ве́рхом (наголос на першому складі) означає «по верхній частині, у верхній частині чого-небудь».

✅ Він пішов верхом, з шаленим свистом чешучи настовбурчені чуби струнких сосонок (Всеволод Нестайко).

Верхо́м (наголос на другому складі) — те саме, що ве́рхи.

✅ Кілька осіб пролетіло верхом на конях (Іван Нечуй-Левицький).

І насамкінець наголос у прикметнику «промІжний».

А вам доводилося коли-небудь чути, як мовці наголошують слово промІжний на третьому складі проміжнИй? ПроміжнИй результат, наприклад.

Мені доводилося, і доволі часто. А проте літературна норма однозначна: у прикметнику промІжний наголос завжди припадає на другий склад.

Коли я казала, що найдискусійніша тема в українській мові – це наголоси, то трохи лукавила, зізнаюся. Адже найчастіше говорять таки про новий правопис і його особливості. Зокрема, про фемінітиви. Щоправда, і правопис вже не зовсім новий, і до фемінітивів був час звикнути, але й досі в інфопросторі багато насмішок, скепсису і зневаги до цієї теми. Але я дуже підтримую вживання фемінітивів і виступаю за розумний підхід до цього. То ж сьогодні нагадаю все найважливіше про них.

🔹 Структура української мови має багато суфіксів, які утворюють фемінітиви, але найпродуктивнішими є -к-, -иц-, -ин- та -ес-.

Суфікс -к-: авторка, депутатка, дизайнерка, директорка, доцентка, лідерка, прем’єрка, редакторка, співачка, студентка, учителька, фігуристка.

Суфікс -иц-: вершниця, засновниця, керівниця, очільниця, речниця, рятувальниця; учениця; виконавиця, переможниця, підприємиця, посадовиця, службовиця.

Суфікс -ин-: виборчиня, плавчиня, фахівчиня; майстриня, філологиня; бойкиня, лемкиня.

Суфікс -ес-: баронеса, дияконеса, поетеса.

То ж ось як має бути: ♂️ВІН: ♀️ВОНА:

артист – артистка, багатій – багатійка, жартівник- жартівниця, невролог

- неврологиня, тіктокер - тіктокерка, декан- деканка, очевидець – очевидиця,

Хореограф - хореографка, хореографиня, шеф – шефиня, юзер – юзерка.

Але на самому початку програми я наголосила на розумному підході. Чому? Будьте обережні, адже не з усіма словами буде просто! Наприклад:

🔸️Вівчар - пастух овець; 🔹️вівчарка - порода собак;

🔸️електрик - фахівець з електрики; 🔹️електричка - вид транспорту;

🔸️штукатур - фахівець з лицювання стін; 🔹️штукатурка - будівельний матеріал.

То ж будьте мудрими і не передайте куті меду!