Радіо Перше

Радіо Перше

By https://radiopershe.comNews
Download on the App Store

Радіо Перше episodes

  • Мовний патруль: «подружжя» — «супруги»: відмінності у сенсах
    Ми вкотре поговорімо про те, чому мова – важлива. Приналежність кожного слова певній мові - це ще й сенси, які в них вкладає кожен народ. І ось у цьому ключова відмінність і між мовами - українською та російською, і між народами – українцями та росіянами. Дуже легко це помітити на «сімейній» темі, ми про це вже згадували і раніше. То ж сьогодні продовжмо.
    Подружжя — Супруги
    – Подружжя (укр.) — ті, хто разом, як друзі. Це про близькість, спільність поглядів, взаєморозуміння і глибину. Саме такий сенс ми вкладаємо у це слово.
    – Супруги (рос.) — від «спрягати», «сопрягати», разом бути упряженими для роботи. Тобто партнерство, але чисто технічно. Адже удвох тягнути віз легше.
    Весілля — Свадьба
    – Весілля (укр.) — від «веселий», свято радості.
    – Свадьба (рос.) — від «свать», тобто домовленість між родами.
    Кохати — Любить
    – Кохати (укр.) — від «пестити, піклуватися, берегти». Це про ніжність і турботу. І це про суто особисті стосунки. Кохати не можна пору року чи книжку, навіть домашню тваринку неможливо кохати!
    – Любить (рос.) — від «любы» («приємний, милий»). Це радше приємність, симпатія, ніж глибоке почуття.
    Українці теж люблять. У нас є чудове слово любов, яке описує почуття поза коханням: люблю золоту осінь, люблю своїх бешкетних котів і собак, люблю свою роботу, адже в ній я можу залюбки ділитися своєю любов’ю до української мови. У нас так багато прекрасних слів! Не обмежуймо себе! І позбуваймося всього, що не наше, що мілке і поверхневе, бо українська - це про глибину, повагу до особистості, трепетність і любов до своєї землі.
    3 min
  • Мовний патруль: чому український «шлюб» кращий, ніж російський «брак»?
    Сьогодні ми поговоримо про те, чому український «шлюб» кращий, ніж російський «брак»? Так, і жарти про те, що щось хороше браком не назвуть теж приймають А якщо серйозно, то продовжимо аналізувати відмінності між сенсами, які закладені у слова.
    МОВА — це те, що вирізняє нас з-поміж інших народів, наш національний ідентифікатор. Говоритимете російською — то з часом почнете думати (будувати логічні ланцюжки), як ті, що за поребриком. А якщо розмовлятимете українською — будете бачити світ іншими, «українськими» очима.
    Мова має значення, просто порівняймо. Отож…
    Шлюб — Брак
    – Шлюб (укр.) — походить від «злюб» (з’єднання за любов’ю) або «слюб» (обітниця), а також від польського ślub (обітниця).
    – Брак (рос.) — запозичене з нім. Brack — «недолік, зіпсоване».
    Дружина — Жена
    – Дружина (укр.) — від слова «друг», тобто «другий я». Тобто партнерка, рівна, опора. «Дружиною» ще називають справжнє військо — гарно звучить!
    – Жена (рос.) — «женщина», «жена», корінь gen – означає «народжувати», тобто передусім «та, що народжує».
    На рівні синтаксису: «жениться на ней» — підлеглість. Українська синтаксична конструкція: «одружитися з нею», що підкреслює рівність партнерів.
    І ось це більше, ніж лінгвістика — це код нашого світогляду. Мова — це не просто слова. Вона визначає, як ми бачимо світ. Мова змінює мислення.
    Здавалося б, дрібниці, але саме в словах заховані коди нашого світогляду.
    Від мови залежить, як ми думаємо, як будуємо стосунки, як бачимо світ.
    То ж бережімо нашу мову і дбаймо про свій світ.
    3 min
  • Мовний патруль: чому мова – це і про сенси?
    Сьогодні ми вкотре повернемося до болісної фрази «какая разніца». На жаль, зростає відсоток українців, які повертаються до російської мови після нетривалого переходу на українську. І з новою силою в суспільстві починає нуртувати думка, що «неважливо, якою мовою говорити, важливо ЩО». Проте вона дуже небезпечна і погодитися з нею це визнати неважливість саме української мови. Ми завжди зобов’язані пам’ятати, що мова, а саме звуки та артикуляція, — це важливий аспект смислового наповнення того, що ми хочемо сказати. І саме це впливає на формування характеру особистості і навіть народу.
    От, до прикладу, послухайте німецьку та італійську — відчуваєте різницю у милозвучності? Але ще цікавіше — спостерігати та аналізувати первинні смисли, запаковані в прості слова. То ж сьогодні на нашому мовно-хірургічному столі – російські слова та українські відповідники. Запасаємося скальпелями і розпочинаємо операцію
    1. Лікар — Врач
    – Лікар (укр.) — від «лікувати», прямо пов’язане з процесом оздоровлення.
    – Врач (рос.) — від «врать» / «ворожить», первісно: «той, хто лікує заклинаннями».
    Українське слово підкреслює результат (лікування), російське — спосіб (замовляння).
    2. Лікарня — Больница
    – Лікарня (укр.) — там, де лікують. – Больница (рос.) — там, де хворіють (болеют).
    І таких прикладів насправді багато. Досліджувати можна довго. Додам тільки наостанок, що:
    Мова (укр.) — це процес мовлення, донесення смислів через звуки.
    Язык (рос.) — має два значення: і як «мова» (тобто звукове оформлення думок), і як «язык» — орган у ротовій порожнині, який просто бере участь у цьому процесі.
    Тому війна з лексикою — це війна з ідентичністю. Мова має значення: якою мовою ми говоримо, такими і стаємо людьми. Пам’ятаймо це і розмовляймо українською.
    3 min
  • Мовний патруль: про мову, ментальність і фольклор
    Сьогодні наша тема – не виключно мовна, але переплітається з мовою дуже тісно. Значна частина українців, які на початку повномасштабного вторгнення переходили на українську мову, повертаються не тільки до рідних міст, а й до звичної російської. Їм так простіше. І в цьому криється велика небезпека: втрати цих громадян, як українців, адже мова - це ідентичність, і поглиблення та посилення неукраїнської ментальності, яка прошита в російській мові. Ми інакші, наша мова інакша, сенси в словах інакші. І мені власне тут дуже відгукують думки Віталія Портникова про різницю між українцями та росіянами в ментальності і фольклорі. Ось що він каже:
    «Для українця найвищий авторитет має сім’я, для росіянина — цар. Українці не сприймають життя як низку обставин — «вот так получилось». Ні, вони самі вирішують, як має бути. Тому українці — народ набагато більш мобільний, ніж росіяни, які не хочуть нічого змінювати. Не тому, що вони такі патріоти, а тому, що їхня головна казка розповідає, що треба сидіти на печі і якщо що — то й піч сама поїде. А вона не їде… Це не випадковий фольклор, в українців такої казки нема. Уявіть собі українську казку про те, як Омельян сидів на печі і потім на печі кудись мандрував. Ні, українець мандрує сам. Ми уявляємо цей образ відразу з якоюсь там торбинкою за плечима, а не на печі.
    Українці набагато більш вперті у своїх стосунках з державою і взагалі з дійсністю. Їх дуже важко переконувати. Росіянина переконати легше — не емоціями, а доказом сили. Росіянин може змінити думку, якщо зустрічається з силою, українець — ні.
    Українця не потрібно переконувати, що таке добро, а що таке зло. У росіянина такого розуміння немає. Справедливість — це те, що встановить держава: як вона скаже, так і буде справедливо.”
    Ми ж – інші. І я обіцяю в наступних програмах навести вам переконливі докази цих слів. А на цьому сьогодні все. Будьмо мудрими і борімося до перемоги.
    3 min
  • Влодко Кауфман. Сосна, груша і риба розкручують мою креативність.
    У львівському центрі мистецтв "Mercury Art Center" до 30 листопада триває персональний проєкт знакового українського художника Влодка Кауфмана під назвою "Цивілізація".
    Про цивілізацію і її шанси на виживання
    Про соціум, естетику, акт творчості, нірвану, егоїзм митця, про землю, дерево, короїдів в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Влодко Кауфман - художник, співзасновник та артдиректор мистецького об’єднання "Дзиґа", співзасновник та учасник Інституту актуального мистецтва
    43 min

About Радіо Перше

From the publisher's feed

Podcast by https://radiopershe.com