Тру сторі. Війна

Він потрапив на фронт у свої 22 роки. Без військової підготовки був готовий летіти в Маріуполь на порятунок друга, та поїздка не склалася. Склалися інші битви, поранення й опанування іншого напрямку для продовження боротьби.

Це історія Івана Хижняка з Черкас і черговий епізод подкасту "Тру сторі. Війна"

33 операції, майже відсутність позитивних прогнозів від лікарів. Так було 5 років тому в "Сільвера". Чоловік воював за країну із 2014-го. І хоч частина уламків ворожого вибухового пристрою досі в його тілі, він продовжує боронити країну. У тому підрозділі, який не можна називати. Це історія 52-річного черкащанина, яка попри все, і це другий сезон подкастів “18000” “Тру сторі. Війна”

Він долає три поверхи сходів до нашої студії, добре зціпивши зуби. Кожен, хто піднімається чи спускається, обов’язково запитує, чи можна допомогти. На сьомій людині - це трохи дістає. Але не Техаса. Він потрапив під обстріл під час чергового виїзду палаючим Донбасом. Далі ампутація обох ніг, протезування. Нині він усіма силами намагається повернутися у військо, хоча його травми цьому суперечать законодавчо.

Це черговий епізод подкасту "Тру сторі. Війна". І історія Техасу з Черкас

У Черкасах ще з 2014-го знали: якщо військовим щось потрібно, звертайтеся у Центр допомоги армії, до Оксани Циганок. У черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна” вона розповість кілька яскравих епізодів із своїх пів тисячі виїздів на передову, про те, як перестала вірити в церкву після зустрічі там із кадирівцями, але що досі вірить в Бога. Про обціловані портрети військових, які стоять вдома у їхніх вдів, про те, що досі не видалила жодного номера загиблих захисників. Також - про обшуки в ЦДА і про те, чому перемогу хоче святкувати в Криму, а не на Донбасі, куди вона так часто їздить

До своїх 26 років він уже був членом виконкому Черкаської міської ради, нині - депутат Золотоніської. Також Сашко ветеран АТО, який ще у 2017-му списаний із війська за станом здоров’я, отже на початку повномасштабної міг вільно рухатися десь у бік Польщі, але став до лав Черкаської ТрО.

Ми мало говорили про тригери безпосередньо воєнні, але в цьому епізоді Олександр Поліщук розмірковує про бюджетний розподіл під час війни і про промахи національно-патріотичного виховання

На початку повномасштабної він повернувся із Польщі, для оборони своєї країни. І ще кілька днів ходив у військкомат, щоб його забрали на фронт. Перші кроки як військового, перші смерті побратимів, перший психолог. Нині Артур уже вийшов із війська. Поранення, травми, очікування первістка. Але думками інколи досі повертається у військо, до своїх. Це “18000” і подкаст “Тру сторі. Війна”

Він довго волонтерив, купуючи з колегами-медиками необхідну провізію, аптечки, техніку, потім авто для передової. Далі - самостійно відвозив закупи на фронт. Ще півроку тому в розмові зронив, що стоматолог не буде бойовим медиком. А вже зараз купив і запакував усім необхідним евак і рятує поранених бійців у двох кілометрах від передка. Це історія про чи не найуспішнішого й найвідомішого стоматолога Черкас і 18-ий епізод подкасту “Тру сторі. Війна”.

У студію заходить чоловік 39 років: що він військовий із досвідом помітно й не по формі. На те, що ще вісім місяців тому він мав на 25 кілограмів менше й низку поранень, абсолютно нічого не натякає. За місяць до повномасштабної прикордонник і інструктор із тактичної медицини Олександр перевівся в Маріуполь. Каже: свідомо. Далі оборона міста, поранення і полон. Про умови утримання наших бійців, про те, що тримає попри все, і про головне в адаптації після повернення - слухайте в черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”.

Ніколасу 24 роки. Із них - він майже рік на війні. На тому напрямку, де чи не найбільш гаряче. Два поранення - але підлатався і далі в стрій. Із юного брутального хлопця, який постійно жартував і сміявся, він зробив квантовий стрибок у тру військового: холодного розумом, виваженого, спокійного. Власне, про внутрішні трансформації, вишкіл за кордоном і перший бойовий вихід. Також - про те, що чуєш на позиції за 30 метрів від ворога і про те, як це робити красивий портрет “про запас” у свої 24, поговорили в новому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”

Востаннє з Яном публічно ми говорили під час ефіру рік тому. Тоді він опікувався Цивільним штабом у Черкасах. Тим, що збирав і відправляв допомогу бійцям Азову. Уже за кілька місяців по тому він бився в лавах ССО, а нині 3-ої штурмової бригади. Ще кілька разів ми бачилися випадково в Черкасах під час коротких приїздів його по щось для підрозділу. Це завжди були веселі історії про боячки. Будуть вони і в цьому епізоді подкасту. Але Ян зараз, однак, більше про інше: думки про тил і його роль, про дерибан політиками, про існування московського патріархату на другий рік повномасштабної. Це “18000” і черговий епізод подкасту “Тру сторі. Війна”