Діма саме відбув у відпустці вже 5 днів, але на інтерв’ю приходить, однак, втомленим. На ньому яскраво-блакитна футболка з покемонами. "Це із нового життя", - наголошує командир 2-го штурмового батальйону 3-ої ОШБ Дмитро Кухарчук і додає, шо улюблений покемон на футболці - Бульбазавр. Говоримо з новим Дімою про лінію розподілу на попереднє і нове життя, про війну на Бахмутському напрямку в картинках. Також - про головне завдання тилу і нерукостислих опзжистів.

Ми записали цю розмову понад місяць тому, але, однак, хочемо лишити її і в аудіоформаті. Щось трохи втратило відчуття часу, але більшість тез - про майбутнє і навіть вічне. Це “18000” і черговий епізод подкасту “Тру сторі. Війна”.

Йому 37. Він успішний юрист, керуючий партнер фірми. ПІвтора місяці тому Максим склав присягу. Як він сам характеризує це: сам не побіг, але і не ховався. Основна мотивація, каже, - впевненість у перемозі й небажання пропустити війну за Україну. Про важливість цієї битви, про постійні внутрішні війни, коли ще був не у війську, і про те, чому лише зараз, - слухайте в подкасті. Це “Тру сторі. Війна” і видання “18000”

Це "Тру сторі. Війна" від видання "18000"

Попри серію скорочень цієї розмови, вона вийшла ледь не вдвічі довшою за решту. Та тільки тому, що залишені історії і думки варті бути почутими. Важливо, аби були почутими не тільки на слух. Герой цього епізоду - мій давній товариш. Сергієві 34 роки. Він ледь не половину свого життя віддає політиці. На початку повномасштабної - заклад освіти, директором якого він є, харчував сотні, а то й тисячі солдатів і цивільних. Згодом - він і сам пішов у військо. 

У подкасті згадуємо те волонтерство, дізнаємося глибше про роботу арти і армійські факапи, дізнаємося, скільки існує реміксів на “Плине кача” і коли їх доречно слухати. Також - чому першим планом після перемоги поки є переїзд за кордон. Це “Тру сторі. Війна” від видання “18000”. 

Максиму 29 років. Працює в одному з департаментів Черкаської міської ради, двічі балотувався від націоналістичної політсили. За кілька днів до Нового 2022-го року він купував не шампанське, а консерви й інгредієнти на сухпай. У перші дні повномасштабної - підсилив черкаську ТрО. Хоч зараз уже в іншому підрозділі.

Максим Рудик - поки перший із наших знайомих, який по війні планує повертатися в політику. У подкасті поговоримо про це більше. А також про те, чим займається арта, що найбільше бісить у постійному товаристві чоловіків та як стріляє гармата 1948-го року. Це “Тру сторі. Війна” від “18000”

До повномасштабної Роман Надточій працював на кількох роботах, пов’язаних зі спортом. І паралельно ще розвивав організацію, яка займалася патріотичним вихованням молоді. За кілька років до повномасштабної підписав контракт із ТрО. 24 лютого 2022 року вже мав чіткий план практичних дій на цю війну. І одним із перших черкащан обороняв Попасну.

У цьому епізоді буде все: і роздуми про важливість зародження правильного патріотизму в молоді, і розповіді про евакуацію цивільних із Луганщини. Про останнє Роману говорити важко. Та давайте він сам розповість чому. Ви слухаєте подкаст “Тру сторі. Війна” від видання “18000”.

Увесь світловий день вони допомагали жителям деокупованої Херсонщини, а весь вечір - заповнювали документацію і ще раз проживали почуті від місцевих історії. Здебільшого мовчки, кожен сам у собі. У деяких населених пунктах вони були першими медиками зі справжніми ліками й на реальній кареті швидкої за довгі місяці.

Це історія працівників черкаської екстренки, Євгена й Миколи, які погодилися їхати на допомогу жителям півдня країни без вагань і без страху до мін, які ще лежали повсюди й обстрілів, які тривають і досі.

Знайомі розповідали про Тимофія, як про людину, яка нині вже звільнена з війська і яка сипле фановими історіями про службу. Легкий подкаст після новорічних свят, подумала наша команда. Але під час розмови стало зрозуміло, що легких розмов про війну чи армію не буває. В епізоді Тимофій розповість вам, чому так. І чому друзям ти розповідаєш лише певну частину, поки десь на кухні твій батько скреготить зубами від повної інформації. В епізоді ви почуєте по ситуацію в Бахмуті на початку літа, деокуповану Харківщину й ситуацію з переводами в армії

Її звати Вікторія, їй 32 роки - із яких більше 10 вона присвятила допомозі іншим. Віка журналістка. Раніше вона знімала сюжети насамперед про потреби онкохворих черкащан, організовувала збори на їх порятунок. Після 24 лютого - вона також робить збори, але вже на життя країни. Із весни дівчина їздила в деокуповані території. Зараз - фактично на "нуль". Із командою возить допомогу бійцям і медикам, евакуює 300-их і тих, хто на щиті. Ви не побачите, але це тендітна, маленька дівчина з величезним серцем. Відчуєте. Це перший епізод нашого подкасту, записаний не з військовими, але з людиною, яка бачила не менше війни

Це буде дуже скромний подкаст про життя військового. Скромний за таймінгом і щодо героя. Попри участь в операціях Бахмута, Костя досі вважає, що він не такий уже й військовий. В цьому епізоді ми говорили про те, як це лишитися в тилу, коли всі близькі знайомі йдуть на фронт, як це - піти в армію під час війни з нульовими знаннями справи і як рідним спілкуватися й мовчати з військовими