Veritas

Піти на глибину. Частина 29. Розширена і завужена ідентичність

Розмова на Veritas: Микола Петро Лучок ОР, єпископ Мукачівської дієцезії РКЦ

Ми знаходимося у постійному процесі.

Ми є у різних ідентичностях.

Це – відповідь на питання: хто я? Який я? Чому я тепер такий?

Ідентичність формується у стосунку

А хто ти?

Хто я? це запитання ми носимо глибоко у собі.

Протягом життя людина проживає різні фази ідентичностей.

Потрібно посвятити час, - пізнати себе.

КОЛИ ЛЮДИНА НЕ ЗНАЄ ХТО ВОНА – ВОНА СТАЄ ПРЕДМЕТОМ СИСТЕМИ, вона не має відповіді як їй жити, чому їй жити, чому вона така?

Людина знає, що вона не та, за кого її вважають зовні.

Пізнати себе – одна з пріоритетних речей.

Люди шукають провідників, авторитетів.

Питання: «хто я?» є глибоко всередині, вони приводять до розвитку.

Потрібно це впорядкувати. Щоб впорядкувати – потрібно прояснити. Щоб прояснити – потрібно зустрітися з собою.

Всередині кожного з нас є голос Божий, однак його може задавити зовнішній стосунок, світ, у якому ми знаходимось.

Добра Новина у тому, що цей голос сумління, Божої даності, завжди у мені присутній.

ЧИ є Ісус Дорогою для тебе? Ким Він є для тебе?

Чи є Він для тебе Істиною? Чи є Він для тебе Життям?

Я є тим, кого так Бог полюбив, що віддав Сина Свого Єдинородного. Так Бог полюбив усіх людей!

Моя ідентичність перебування тут на землі проявляється у центральному стосунку з Ісусом.

Якщо люди не переживають своє християнство, як живий стосунок з Ісусом, тоді хай розпадеться традиційний фальшивий спосіб життя. Ісус говорить: стосунок з Ним – це віддати своє життя. Бути готовим стати мучеником за цей стосунок.

Є ідентичності, які є моєю сутністю, а є додатки. Додатки менш важливі.

Мені не можуть дати більше, ніж дав Господь. Ідентичність бути сином Царя – найвища. Нічого більшого світ дати не може.

І цю ідентичність ніхто забрати не може, хіба людина сама від неї відмовиться.

Служіння – це природній плід відкриття своєї ідентичності як син Отця.

Заспокоїти людину може тільки Бог Творець.

У процесі розвитку потрібно вкладати надзвичайно багато зусиль.

Хто я? Чий я? Для чого я?

Істина – це Ісус!

Щоб почути – потрібно шукати тиші. Св. о. Піо колись казав: «Диявол дуже боїться тиші». Якщо людина принаймні 20 хвилин побуде у тиші, вона може почути, що Господь до неї говорить. А Господь завжди говорить добрі слова.

Піти на глибину. Частина 28. Низька самооцінка чи Богооцінка?

Єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський Адміністратор Мукачівської дієцезії

Людина не може себе зрозуміти без Ісуса Христа.

Питання пізнавання тотожності – пізнавання себе

Я - людина з безсмертною душею.

Якщо не усвідомимо розуміння себе – дуже завузимо свої переживання, які концентровані на втрату, на те, що хтось щось забирає, чи щось потрібно вирішити на горизонтальному рівні

Я – створений на образ і подобу Божу, утотожнюю себе. Стати подібним – утотожнитися

Чи багато людей чули про те, що вони – діти Божі?

Уникати кривду, однак, коли сповниться час…

Тотожність Бога – це буття.

Коли я знаю, що я є Божим – маю до Нього уподібнитися. Слухай, що каже Ісус Христос, і тоді уподібнишся

В тут і тепер у мене є конкретна місія.

Хто ти?

Чи достатньо бути просто добрим? А що далі?

В реальності духа доторкаєшся до вічності. Смак вічності дає відвагу

Задушені клопотами. Подкаст «У пошуках Авторитету»

Частина 10.

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У подкасті:

Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі.

Бог не може бути на рівні чогось іншого. Так не працює

Шукайте найперше Царства Божого, інше вам додасться!

Зерно - це Слово Боже.

Дорослий християнин - це той, хто позиціонує себе як учень Ісуса.

Я читаю Святе Писання як хто?

Що таке есенціалізм? Ти концентруєшся на найважливішому

Дуже важливо щоб ми стали автентичними.

Поки людина не стала на дорогу, якою є Ісус: у мене нема сумніву у тому, що Він говорить правду.

Коли людина стає на дорогу? Якщо раніше вона не була на дорозі - де вона була?

У просторі темряви, у просторі гріха має простір диявол: жорстокість, образи, сконцентрованість на собі…

Коли людина стає на дорогу – і досвідчує, що довго не витримує: Божа благодать падає на камінь

Учень - це той, який занурюються у Слово.

Важливо! Щоб ми читали Слово не як книжку! Це - скарб, який закопаний

Кому дано знати таємниці Божого Царства? Позиція учня є ключем.

Коли людина зверхня, байдужа, обезцінює Святе Писання - вона не почує, не відкривається.

Це - дар.

Вам дано знати Тайни Божого Царства. Вони сховані. Вони у тайні.

Приходить диявол і вириває зерна – це перші, які на рівні слухання відходять.

Зерно впадає на камінь: це – другі, які слухають і з радістю приймають, але не йдуть далі

Зерно, що впало між тернями, і разом з цим зерном проростають інші дерева, терни… Це – треті, коли клопоти і життєві багатства глушать Боже зерно.

Що таке клопоти? Це - робота, заняття, відповідальності. Коли клопоти, життєві багатства є набагато важливішими, але плоду це не приносить.

Що важливіше для тебе?

Слово Боже чи життєві клопоти?

Розкоші - це зловживання тіла.

Багатство - це здобуток, але будується на тому, що «я» маю.

«Я» - стає ідолом. А де Слово Боже?

Коли Бога поставиш на перше місце все у тебе складатиметься!

На першому місці має стояти Господь!

Ісус веде до Отця!

Кожна людина шукає особистого стосунку з Отцем Небесним.

Рекомендації до прочитання:

Євангеліє від Матея, розділ 13: «Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі»

Євангелія від Матея, розділ 6: «Чого ж вам клопотатись?… Шукайте перше Царства Божого, а все інше вам докладеться…»

Подкаст. У пошуках Авторитету.

Частина 9. Камінне серце

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

ЦИТАТИ:

Сіяч сіє зерно. Ісус говорить, що зерно – це Слово Боже

Слово Боже – це сам Бог

Неймовірним є те, що Бог дає самого собі

Ми вибираємо Ісус як наставника, як авторитета.

Він хоче, щоб ми стали Богоносцями

Бог хоче і може бути в мені.

І ця присутність має свою міру

Ісус вміє показати реальність людини, її стани

Коли приходить криза, спокуса – якого Бога маєш у серці?

Коли приходить криза, чи має людина чіткість вибору, що Ісус – Наставник?

Це – дуже вимогливий Наставник.

Чи впускає людина Бога, коли має кризу?

Моліться за ворогів ваших: що я роблю зі стосунком до ворога? Якщо я буду проклинати людину, яка мене скривдила – тоді стаю на «край дороги», і даю місце духові ненависті.

Камінне серце – це серце, закрите у болі

Молитва за ворога – це захист мого серця від ненависті.

Не може поміститися у одному серці благословення і прокляття: турбуючись про своє серце, якщо не молюся за ворога – то що роблю?

Нам потрібно побачити своє серце як начиння.

Бог хоче нас наповнити Своєю силою, мудрістю, благодаттю.

Він хоче, щоб Його Слово через мене діяло. І тут є питання моєї співпраці з благодаттю.

Серце камінне поверхнево приймає Слово Боже. Людина не йде на глибину. У кризових моментах, чи я готовий іти на глибину?

Людина сама виділяє місце для Бога, а людина не дозволяє Йому пробитися далі

Стан серця: ті, що на камені, не маючи Слово – дочасу відпадають.

Коли я закрив, заморозив дещо – у певному сенсі я труп. Потрібно впустити Христа Воскреслого. Щоб Христос Воскреслий зійшов у мій ад. У моє дно.

Щоб Христос Воскреслий проникнув усе моє життя.

Божа Педагогіка: коли Він показує на камінь, на замороженість, і пропонує, яким чином можу Його впустити, і дає інструменти, як вийти з цієї замороженості.

Слово дає силу зробити цей крок. Це не може бути насилу.

Якщо людина читає Слово Боже, - воно проросте. Сам Бог діє, Він приходить, веде, нагадує і пропонує.

Це – не є інструкція.

Слово Боже – це стосунок.

У кризі – вірність першому етапу: триматися Дороги, якою є Ісус Христос.

Якщо тримаюся дороги, якою є Ісус Христос, Він буде мене вести, щоб ці кам’яні місця були зцілені. Це – Його турбота.

Другий етап – це глибина.

Закритість - причина багатьох страхів.

Закритість є причиною страхів, які не дозволяють піти на глибину.

Слідування за Ісусом – це велика пригода.

Ісус - Наставник, Ісус - Дорога, Ісус – Господь.

Ісус часто говорить: «Не бійтеся!»

Принцип: впустити Ісуса у свій страх. Він дає тоді відвагу.

Людина, котра живе поверхнево – вигорає.

В стосунках з Ісусом вчимося приймати живу воду. Ісус говорить: ті, котрі Його приймуть, з них буде виливатися жива вода.

Ісус дає «вогкість», благодать, яка наповнює нас, яка випливає з нас, але в той же самий момент ми залишаємось відкриті, щоб знову приймати благодать.

Це - Божественне життя, яке є у Пресвятій Трійці. Це – постійний момент обдаровування любов’ю і благодаттю, і ми запрошені до такого способу життя, щоб бути благодаті повними.

Циркуляція Божої благодаті приносить плід.

Одна з основних проблем – багато людей не можуть перейти перший етап: не мають відваги, щоб віддати своє життя під владу Ісуса.

Ісус не змушує людину, але запрошує.

Замороження – стратегія виживання: щоб вижити – мусів заморозитись.

Таїнства, глибоке їх переживання – впускання Бога у своє серце.

Коли людина бачить «свою закам’янілість» - Ісус її підготував, щоб зцілитись.

Та біль, яку я не оплакав, повинна бути оплакана. Для цього потрібен час.

Піти на глибину. Частина 27. Сенс страждання

Розмова на Veritas: єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський адміністратор Мукачівської дієцезії

Коли страждання увійшло у світ? Навіщо страждання?

Що таке страждання?

Як переживаємо страждання?

Страждання у часі війни: як жити?

Коли страждання проживаю з Богом – як сприймаю це страждання

Цитати:

Завжди маємо дві пропозиції.

У стражданні теж є дві пропозиції: Ісус, коли молиться у Гетсиманському саду – передбачає страждання.

Страх перед стражданням більший, ніж саме страждання.

За навіюваннями про страждання стоїть злий дух, лукавий, який нас хоче зламати

Час війни – час великих страждань

Є страждання – які ми не вибирали. Ми народжуємося у певній даності страждання

Біля Розіп’ятого Ісуса бачимо двох розбійників: один у стражданні вибирає проклинати, інший просить Ісуса, щоб він знайшовся у Його Царстві.

У часі смерті , в останні миті робимо вибір.

Коли у людини велике страждання лукавий пропонує проклинати Бога, звинувачувати Бога.

Страждання може стати місцем росту. Страждання очищує

Дух страху і дух звинувачування – найсильніші. У стражданні ми можемо помножувати страждання, і вибір робимо ми.

Маємо страждання як даність, яке переживаємо у нашій країні: це – мега великий тиск на нашу психіку, душу, тіло.

Стратегія: страждання у стражданні, мова ненависті – людина грузне у цьому.

В Україні сильно розвинулася мова ненависті.

Це – небезпечна дорога. Якщо звалюємося на дорогу ненависті – у духовному сенсі це – диявольська стратегія. У духовному просторі тоді впускаємо духовного ворога.

Захищаючи свою державу, близьких і рідних, не піддаємось ненависті, не піддаємось обезцінюванню ворога.

Потрібно залишатися людиною, не дати місце ненавитсті, яка руйнує людину. Це – важко у часі війни.

Боротьба на духовну рівні пов’язана з тим, що диявол говорить: ненавидь, проклинай, обезцінюй.

Ісус не проклинає, не ненавидить, молиться: Отче, прости їм, бо не знають, що творять.

В моделі страждання Ісуса є сила і глибина, яку Він нам показує.

Жалість до себе запршує, щоб «знеболювати» біль. Людина починає запивати, наркотизувати, приймати транквілізатори, азартні ігри… - це примножуючі біль і страждання стратегії. Вони дають тимчасове облегшення

Насилля помножує насилля.

Що робите з болем, який носите у собі?

Чому хворіють діти, чому ДЦП, чому аварії, чому онкологічні хвороби… Чому Бог допускає?

«На все Божа воля?» - ні, це – неправда!

Ісус розпізнає, слухає..

Страждання є наслідком того, що людина виходить із зони добра.

10 заповідей: Бог створив добрим цей світ. Не живучи законами добра є наслідки.

Страждання – історія наслідків відходження людини від Бога. Це – справа взаємозв’язку.

Часто людина хоче простих рішень.

У моменті страждання розігрується духовна війна: ворог буде звинувачувати і відводити від Бога, Дух Святий буде провадити до сили, яку Бог дає у стражданні.

Бог не є творцем страждань. Він є Тим, який дає всю потрібну силу: усвідомлення, стійкості,допомагаючи один одному проходити цією дорогою.

У стражданні Бог завжди буде пропонувати вихід до дії. Стратегія злого буде вести до злого

На Закарпатті, у Мукачівській дієцезії РКЦ діють партнерські програми для допомоги військовим, людям, які втратили рідних, зокрема «Дерево Мого Життя»

Згадувана книга: Eрік Грейтенс «Стійкість»

Подкаст. У пошуках Авторитету.

Частина 8. Тайна Божого Царства Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У подкасті:

Притча про Тайну Божого Царства - про Тайну життя з Богом.

Життя з Богом - це Тайна. Її потрібно розкрити.

Є багато перешкод, щоб цю тайну розкрити.

У Євангелії від Матея, у 13-му розділі читаємо: Царство Боже - це дорогоцінна перлина. Щоб знайти її - потрібно докласти зусиль.

Коли ми знаходимо цінність, яка вказує на Бога, - відкривається наступна цінність: куди іти.

Коли у людини закрите серце на Бога - тоді приходить диявол.

Людина покликана стати на дорогу, якою є Ісус.

Християнин - це той, хто став на Дорогу, якою є Ісус

Святе Писання потрібно досліджувати.

Перший рівень читання: загальне знайомство

Другий: Ісус поставив священників наставниками - навчати те, чого ми навчились.

Християнин - це той, хто став на Дорогу, якою є Ісус, і в якомусь моменті передає своє життя під Його владу.

Керигма дуже проста: Бог є Любов, і Він нас любить

Настала трагедія- людина відвернулася від Бога. Все навчання про те, що людина відійшла від Бога. Спочатку відійшла група ангелів - демони, які звабили людей

Люблячий Отець нас не залишив. Друга Особа Божа, Ісус Христос, прийшов, щоб нас спасти - Я є Дорога. Є вихід.

Ісус, який є Правдою, є повнотою любові, віддаючи себе для нас і за нас. Зібравши учнів, яким передає навчання, і творить простір для навчання, який є Церквою (учнів)

Після Вознесіння Ісус залишається у спільноті учнів, яких обдаровував владою і дав нам Таїнства, засоби, до яких має доступ кожна людина

Ми створені на образ і подобу Божу.

Потрібно пройти всі етапи очищення: глибина призиває глибину. Людина прагне істини, добра, Бога.

Кожен гріх, кожне зло - як пропозиція чогось доброго. Гріх паразитує на правді, на добрі.

Важливо усвідомлювати собі важливість цього простору у нашому житті.

Усвідомлення Ісуса дає ключ: що відбувається і як діяти. Це - поза часом.

Ми не зосереджуємось на злі, зосереджуємось на Ісусові, який є нашим наставником і Господом

РЕКОМЕНДОВАНО ДО ПРОЧИТАННЯ:

Євангеліє від Луки, розділ 4

Послання святого Апостола Павла до Ефесян, розділ 6

Книга Клайва Люіса «Листи крутеня»

Піти на глибину. Частина 26. Розкрити свою місію через послух Отцеві.

Розмова на Veritas: єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський адміністратор Мукачівської дієцезії

Для чого я сьогодні живу?

Для чого прокинувся?

Сенс життя – виконати волю Божу, виконати волю Отця

Ісус говорить: життя вічне у тому, щоб пізнати Отця, та Того, Кого Він послав – Ісуса Христа

Коли я пізнаю Бога, Творця – я пізнаю себе. Коли пізнаю себе – розумію для чого я живу і як мені жити.

Пошук сенсу життя.

Послух Отцеві – це імператив. Це – стан.

У такому стані жив Ісус.

Все, що Він робить – робить у послухові Отцеві.

Спосіб життя Ісуса дуже простий – Він у тому, щоб постійно бути послушним Отцеві.

Людина, яка це досвідчує, вміє розпізнавати.

Важливо називати свої почуття. Це – про щирість. Це – про вміння визволитися від усього, що мені заважає.

Послух Ісусові: «шукайте найперше Царства Небесного»

Зранку прокидаєшся, і що ти робиш?

В чому сенс твого життя? Заробити кошти, діти – у цьому сенс?

Від сенсу життя залежить те, як буду його конкретизувати.

Місія, таланти, здібності, час.

У чому моя місія? У чому моя місія щодо цього світу?

Реалізація моєї місії залежить від вищого джерела місії.

Свободу, яку шукає людина знаходить у Ісусі.

Пізнаючи Ісуса починаєш бачити, у якому напрямку потрібно вкладати зусилля, щоб реалізувати своє життя.

Моє життя - це даність, дар, яким маю обдарувати цей світ.

Що є найбільшим даром?

Ключовий момент у житті Ісуса – одкровення про Отця, якого ми загубили.

Наше найбільше страждання – що ми не знаємо Отця, що ми не знаємо, що ми є улюбленими дітьми, що ми не досвідчуємо себе у світлі Його любові.

Ми займаємось другорядними речами, і не вкладаємо зусиль у те, щоб дізнатися про основне.

Яким є основне послання?

В чому сенс мого життя на щодень?

Чим би людина не займалася, якщо вона відкриває сенс свого життя – кожне покликання буде реалізуватися у повній мірі.

Коли закриваюсь на любов Отця Небесного – пустота проявляється. І вона не пуста – ця пустота заповнюється злими духами

Багато людей дивиться на Ісуса, на Бога, Який робить чудеса, навчає. Однак мало хто звертає увагу, що у навчанні Ісуса центральним місцем є послух Отцеві.

Не життя без страждань є вищим сенсом. Вищим сенсом є Любов і вірність Отцеві.

Моя воля і Божа воля: чию виконую?

В чому є воля Отця на наше життя?

Воля Отця: щоб ми були блаженними, щасливими, наповненими любов’ю, і в цій любові виконали свою місію.

Моя воля: я є центральним режисером – говорю іншим, навіть Богові говорю, у мене є плани на все.

Життя по Божій волі: «Отче, говори що я маю зробити! Ісусе, що я маю зробити?», - це моя воля накерована на те, щоб пізнати волю Божу, волю Отця, волю Ісуса Христа.

Воля Отця у тому, щоб я слухав Ісуса Христа. Як слухати Ісуса Христа? Це - навчання Ісуса.

Людина, яка живе по волі Отця, - вона про це говорить, вона досвідчує, що це перевершує всі очікування і всі плани. Кожен день – це велика пригода, перебування у світлі, у благодаті, у мирі.

Подкаст. У пошуках Авторитету.

Частина 7. Чому закрите серце на Слово Боже?

 Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР 

✅ У подкасті: 

У Євангелії від Матея,  23: Ісус говорить, що Він - єдиний наставник. 

Один учитель, а всі брати. 

Ісус говорить, що Він - єдиний наставник, але не змушує, а запрошує 

У Старому Завіті Бог говорить: «Я Є Той, Хто Є», - Він показує свій авторитет, Він є на першому місці. 

Всі принципи, про які говорить Ісус, потрібно досвідчити. 

Людина, яка довіряє Йому своє життя, досвідчує, як Ісус турбується. Ісус говорить: не бійся, довіряй, мир тобі!

Один з основних меседжів Бога: «слухай!»

Слухай, Ізраїлю! 

Куди нам іти? «У Тебе є слова життя вічного»

У Притчі про сіяча (Євангеліє Лк 8 розділ, Матея - 13 розділ, Марко - 4 розділ) Ісус говорить, що зерно сіється і впадає у 4 стани людини. 

В якому стані знаходиться моє серце? 

Чому людина так або іншакше приймає це слово?

Ісус проповідує, навчає, звіщає Добру Новину 

Християнство збирається навколо Ісуса, як навколо вчителя. 

Ісус є тим сіячем, який сіє зерно, є джерелом благодаті, добра. 

Людина, яка не відкриває джерело добра у Бозі буде собі привласнювати ці риси. Важливо, щоб ми всі прийшли до цієї правди, і ми повинні відкрити для себе це джерело. 

Це зерно - правда про мене. Що я - улюблений син Отця. 

Все, що добре, приходить від Нього. 

Приймаючи, стаю співпрацівником добра. 

Це добро, це благословіння потрапляє у серце людини.

 Край дороги - життя людини. До життя легкий має доступ диявол, який вириває з серця людини добро. Це - виривання з серця гідності. 

Ісус є Дорогою, і потрібно стати на цю Дорогу. 

Людина, яка «щось чула», однак себе не передала Ісусові, край дороги - людина, яка перебуває у серці у темряві, і те, що посіяв Ісус буває потоплене, буває вирване. 

Люди, які на межі, вагаються - вони не стали на дорогу. Навернення - перша вимога, щоб та благодать затримувалася. 

Ворог, який має легкий доступ, наносить глибокі рани у серце людини. 

Один з великих моментів у наверненні язичників - вони відчувать свою гідність. Виганянн зла є наслідком підлеглості Ісусові. 

Щоб звільнитися - не так легко зробити цей крок. Це потребує зусиль. 

Все навчання Ісуса є до тих, які вже за Ним пішли. Які є Його учнями. 

Ісус у своєму навчанні є чесним, правдивим, завжди описує дорогу явищ. 

 Чесність, правдивість, щирість є однією з умов, щоб прийняти. 

Слово Боже як меч, який розділяє темряву від світла. 

Той, який край дороги, не поставив Ісуса на перше місце. 

Не можливо жити подвійним життям. 

Я є дорога - 1 крок: вибрати Ісуса як дорогу 

Я є Істина - розкривати Ісуса  як  Істину

Бог безкінечний

Крок «стати на дорогу» - означає пізнавати Істину і Життя 

Потрібно боятися демонів, що вони щось нам зроблять, потрібно не боятися бути з Ісусом. Коли людина занурена в Ісуса, вони не мають доступу до мого серця. Це - вибір. Я вибираю Ісуса, як мою життєву дорогу. 

Піддати себе під владу Ісуса це відбувається у тайні Хрещення. Однак це потрібно робити свідомо. 

Бути захищеним Ісусом є набагато краще ніж десь там…

З Ісусом щораз більше сили, захищеності і миру. 

Бог котрий дає! Бог, котрий щедро дає

🎧Слухай, обирай, розпізнавай! Подкаст Veritas «У пошуках Авторитету» 

 ✅ Переходь за лінками: 

Apple Podcasts 

https://podcasts.apple.com/us/podcast/veritas/id1668152926

Google Podcasts https://podcasts.google.com/feedaHR0cHM6Ly9hbmNob3IuZm0vcy9kOWQ0NTI2OC9wb2RjYXN0L3Jzcw

Spotify - https://open.spotify.com/show/3KudAysQPjJStm93brarzySpotify

 Youtube https://www.youtube.com/channel/UCPwxsVUddmW9ZpF8xjYmiDg

Facebook https://www.facebook.com/veritas.munkacsdiocese

Піти на глибину. Частина 25. Єпископ Микола Петро Лучок ОР.

В чому сенс життя?

В чому сенс життя?

Часто задаємося цим питанням

Що таке сенс?

Ми носимо в собі це питання. Народжуємося з питанням: для чого я живу?

Якщо не маємо цих відповідей – так живемо: не маючи відповідей.

Одна з небезпек – бігти, не відомо куди і не знаю нащо?

Це – філософське питання: в чому сенс?

Чого шукаєш? Чого хочеш?

Чому ти це робиш?

Від того, яку відповідь знаходжу, так і живу.

З розмумінням сенсу життя ми поглиблюємось.

Сенс – це не є статичний момент.

Сенс – це динаміка.

Це – постійний пошук. Це – постійна відповідь

Відповідь: це – стосунок.

Слово – Логос – Сенс.

В основі всього є Сенс.

Логос – Слово – Слово Боже втілюється. Бог стає Тілом.

Сенс стає в Ісусі Христі посеред нас .

Або людина починає це досліджувати і досвідчувати, або якщо людина не входить у це, починає шукати сенс свого життя у чомусь іншому.

Чи діти є сенсом життя? Самореалізація є сенсом життя? Матеріальне? Амбіції? Плани?

Що, коли починають розсипатися наші плани, наші очікування?

Ісус говорить: «Хто любить батька, матір, дітей, або навіть своє життя більше за мене – той Мене не достойний». Чого?

І Заповідь: «Я – Господь Бог Єдиний, нехай не буде інших богів крім Мене». Це – не акт розуму. Це – просвітлення. Має прийти досвід, життєвий, екзистенційний досвід.

«Серце добре» (притча про сіяча, ЄВАНГЕЛІЄ від Матея 13, 1-9) – де Бог є моїм добром найвищим.

Життя в Богові – вічне життя. Що таке вічне життя? Де воно?

Вічність – це природа Божа, бо Він є вічний.

Вічне життя - щоб спізнати Єдиного Вічного Бога .

Це – присутність Бога тепер. І ми спізнаємо Його у цій присутності.

Дякуючи пізнаванню Бога через Ісуса, Який веде до Отця я пізнаю себе

Процес пізнавання сенсу життя – постійний двигун. Вічне дає мені відповіді на тепер, згідно з моєю відкритістю і моєю природою.

Людина, яка не має сенсу, не має коріння – втрачає контакт.

Згадані фрагменти Євангелія:

Євангеліє від Йоана, розділ 1

Євангеліє від Йоана, розділ 15

Євангеліє від Йоана, розділ 17

Євангеліє від Матея 13, 1-9

Книга: Віктор Франкл «Людина у пошуках справжнього сенсу»