
Sign up to save your podcasts
Or


Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 26. Пізнати свою ідентичність
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Ісус говорить: «Ось Я!»
Важливий аспект у житті християнина - шукати Його присутність
Ціль: наповнене серце, розум, душа Його присутністю.
Ідеал - наповнитись Духом Святим, пройти дорогу очищення, щоб очищене наповнитись Особою.
Якщо християнство не повернеться до містичного досвіду - воно розсиплеться.
Те, що зараз відбувається- очищення, момент навернення.
Це - зосередженість на Особі
Правдивий досвід Живого Бога смакує.
Людина, яка має живий досвід - хоче його мати.
Навернення - це зустріч з Особою
Мала дитина хоче бачити і почути батьків , бути нагодованою: без Божої любові, без Божої благодаті що я можу зробити?
Завдання Ісуса - повернути нас до Отця
Одна з трудностей зрозуміти чого він від нас хоче.
Ісус керується натхненнями, Він має Слово від Отця.
Покаяння, це коли у центрі не гріх, а стосунок.
Ціллю Хрещення Ісуса є обʼявлення Пресвятої Трійці.
Ціль Ісуса - привести нас до Отця. Обʼявити нам Отця.
Бог розкрив Себе в Ісусі.
Отець являє себе тим, однак це обʼявлення доступне не всім: «мають камʼяні серця, закриті вуха». Все починається зі стосунку. З учнівства. Учнівство - це спосіб життя.
У людини є прагнення - на взір того, як жив Ісус.
Учнівство – це продай все, і йди за мною!
Домашня церква має пройти підготовку, щоб вони вміли бути домашньою церквою.
Господь знає нашу ситуацію і ситуацію кожної людини. І Він відповідає і дає відповідні засоби, щоб людина цією дорогою йшла.
Потрібно зустрітися зі своїм прагненням і мати досвід Бога.
Бог говорить до людини три слова: Я (Особа) люблю (Бог є Любов, Він не може не любити) тебе (до кожного особисто Бог відноситься)
Ісус досвідчує себе улюбленим, але досвідчує себе улюбленим тому, бо приймає цю любов.
Аспект навернення у тому, щоб приймати Божу любов.
Зло - це нестача Бога. Ми хочемо мир - нам потрібно наповнитися миром, наповнитися Богом
Щоб була любов, потрібно наповнитися Богом. Покласти зусилля, щоб відкритися на Божу любов
Якщо не приймаєш Бога - усвідомлюй наслідки!
Аспект Божого дотику дуже важливий.
Коли я молюся, коли ти молишся, чи ти чуєш, що ти - улюблений син Отця?
Коли це виходить на рівень усвідомлення, починає змінюватися спосіб життя у стосунку з Богом.
Коли чую, що говорить до мене Отець Небесний - це момент ідентичності. Ідентичність назначає всю діяльність Ісуса і весь наш спосіб життя: чий ти?
Ідентичність- це про гідність.
Коли людина відкриває свою гідність - її не можна забрати.
Все мистецтво, суть християнства у тому, щоб я переживав свою ідентичність: я улюблений Син Отця. Коли людина відкриє, що вона улюблена Дитина Отця, виростає у дорослу людину, вона тоді знає хто вона
Рекомендовано до прочитання:
Євангеліє від Луки, 3,21-22
Євангеліє від Луки, розділ 4
Євангеліє від Матея, розділ 6
Євангеліє від Йоана, розділ 15
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 25. Покаяння як повернення до Бога
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Коли починаю тривожитися щодо завтрашнього дня - запалюється жовта лампочка. Коли починаю осуджувати? Ісус говорить: «Не судіть»
Деколи люди говорять, що не знають навчання Ісуса: не обовʼязково знати навчання - важлива простота, готовність іти за Ісусом.
Бог дає благодать кожному. Інакше Він не був би Богом.
Навчання Ісуса є центральне, від якого розвивається вся решта.
Перша проповідь Ісуса починається у кризовому моменті: увʼязнили Його двоюрідного брата Йоана,
Життя не повʼязане з тим, щоб уникати страждання. Життя повʼязане з тим, щоб виконувати місію.
Що таке покаяння? Змініть своє мислення, зверніть свою увагу
Покаяння - це зосередження уваги.
Покаяння - це звернення до Бога.
Метаноя, метафізика - усвідомлення вищої цілі.
Християнство починає працювати, коли зустрічаю Ісуса як наставника
Блаженні убогі духом - це простота.
Поки людина не зафіксується на Ісусі, як на Особі, вона не перебуває у стосунку з Ним.
Володарі світу ненаситні - там є пустота на міру самого Бога. Поки людина не поставить Бога на перше місце - там буде пустота. І це - на масштаб цілого світу. Коли людина досвідчує пустоту - відбувається метаноя.
Диявол пропонує людині свободу, де Бог не є на першому місці.
Коли у людини зʼявляться усвідомлення Бога, їй хочеться за Ним піти
Метаноя - це простий рух.
Пізнання гріхів є наслідком зустрічі з Ісусом.
Мій найбільший гріх, що я відкинув, жив безбожно.
Коли входжу у світло, яким є Ісус, лише тоді бачу свої гріхи, свої помилки
Декого ненависть, образа, помста тримає на плаву. Поки людина не бачить того, що пропонує Ісус, вона не бачить своєї темряви
Бог не змушує до навернення- він запрошує. Не можна людину змусити до любові
Пропозиція Ісуса є вимоглива, вона веде до повноти.
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 24. Базове питання: чого шукаєш?
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Перша проповідь Ісуса: «Сповнився час, Царство Боже близько, покайтеся і вірте у Євангеліє» (Мк 1, 14)
Сповнився час - сталося те, чого шукаємо
Багато хто відкладає життя на потім: коли завершиться страждання. Це - помилка.
Повнота мого часу знаходиться тут і тепер.
Повнота часу для чого?
Якщо християнин, який вважає себе християнином не вибудує стосунок з Ісусом, як з Наставником, все інше не буде працювати.
Щоб дійти до Отця, нам потрібен Наставник, нам потрібен провідник. Ісус є цим провідником.
Євангеліє і стосунок з Ісусом заключається не в богословському конструкті, а особистому досвіді.
Ісус звертається до кожного, хто хоче іти за ним: «Чого шукаєш?»
Якщо бути послідовним, як Ісус був послідовним, маєш задати собі відповідь на питання: «Чого шукаєш? Чого ти християнин?»
Християнин, який досвідчив стосунок з Ісусом, Його любов, Він не буде інших насилувати, лише пропонувати.
Людині потрібно вибирати: чи хоче вона Ісуса за Наставника, чи не хоче. Тих, які не хочуть - Ісус відпускає.
Чого шукаєте? Важке запитання …
На нього легше відповісти глобально
Що тепер шукаю?
Це - правда про себе. Це важке питання і потрібне. Воно веде до свободи
Якщо у стосунку з Ісусом не шукаю Його - перестаю бути з ним у стосунку.
До якого Царства буду належати?
Господь - Кіріос. Авторитет. Влада
Коли учні отримують силу з висоти, вже не бояться влади земної.
- Чого шукаєш?
- Тебе, Господи, як Наставника.
Якщо не читаю Євангеліє, не шукаю у Нього відповіді на питання- тоді Ісус не є Наставником.
Дорога пізнання Ісуса, дорога за Ним не обмежена у часі.
В кожного свій час, щоб стати на цю дорогу, іти за Ним.
Щоб навертатися, потрібно дати собі відповідь на питання: чого шукаєш?
Простота простих людей простих у відвазі до чесності.
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 23. Перша проповідь Ісуса
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Найбільше що ми можемо змінити - наш внутрішній підхід, наше внутрішнє ставлення. Коли людина не може змінити, у неї подвоюється страждання.
Час для спасіння не залежить від зовнішніх умов.
Якщо хтось говорить, що не прийшов його час, то в якому часі він знаходиться?
Чи я людині показую, що я в Ісусі знайшов відповідь на екзистенційні питання.
Дуже важливий момент, коли говоримо про християнство - це стосунок, у якому чую навчання, яке веде мене до стосунку.
Перша проповідь Ісуса дуже проста: «Сповнився час, Царство Боже близько, покайтеся і вірте в Євангеліє»
В чому полягає Добра Новина? Ми всі очікуємо добрі новини. Що є для мене доброю новиною?
Навчання Ісуса у дужій мірі концентрується навколо Царства Божого.
Ідучи за Ісусом, як за Авторитетом, людина вибирає, до якого царства належати. Царство Боже - це там, де царює Бог.
Людина, яка пробує збудувати царство добробуту, царство світу, вона не розуміє, про яке Царство говорить Ісус.
Страх Ірода, Пилата - образ, в тому числі, і сучасного світу, яких лякає навчання Ісуса.
Тих, які пішли за Ісусом , називали тими, які ідуть дорогою, - учнями Христа.
Царство Боже, якщо є близько, воно відбувається, воно є.
В одному царстві не може бути двох царів. Покаяння (метаноя) - зверніть свій розум, напрямок думок, зусиль до покаяння.
Гідність - це духовний стан.
Рекомендовано до прочитання:
Євангеліє від Луки, розділ 4
І Колосян, 1, 13
У пошуках Авторитету. Частина 22. Неминуче страждання
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Ми знаходимось у реальності серця. Коли людина робить смертельний гріх - вона втрачає благодать.
Благодать - стан Божої присутності.
Будьте в благодаті. Спочатку навчитися бути.
Концепція християнська - концепція Творця - бути плідними у любові.
Терпіння і страждання є частиною нашого життя
Плід любові, добра, миру може приносити лише людина, яка є в контакті з джерелом Любові. Бог є Джерелом Любові.
Терпіння є частиною плідності.
Люди не хочуть терпіти.
Це теж наслідок первородного гріха - страждання не є властиве людині
Після відходу від Бога страждання почало збільшуватися.
Причина страждання - відхід від вірності Богові.
Є страждання як факт. Людина задається питанням: чому це є? Що з цим робити? У нас є бажання щастя.
Ми створені до щастя. До любові. Нам хочеться Неба, раю, життя без страждань.
Як жити у цьому стражданні?
У кожному стражданні є дві опції: яка принесе плід світлий і яка принесе плід темний.
В терпінні ми робимо вибір.
Від чого залежить цей вибір?
Страждання - це наша даність.
Глибока істина: в часі терпіння який я роблю вибір?
Подкаст "У пошуках Авторитету", частина 21. Покликані до плідності.
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Любов - єдина заповідь.
Плідність - це діяльна любов.
Бути плідним- спосіб життя.
Коли людина стає плідною у Дусі Святому - вона про це знає, і вона про це говорить
Живемо за правилом: «Бог до нас з поезією, а ми до нього з бухгалтерією»?
Теми програми:
Що означає приносити плоди у Дусі Святому?
Для чого я ? Що робити?
До чого мене наставляє Ісус Наставник?
Слово - живе. Це - благодать. Це живе Слово має принести плід.
Плідність - це моє покликання.
Коли благодать падає при дорозі - нема плідності в любові, у Дусі Святому.
Коли на камінь падає - це поверхнево, і теж нема плідності.
Є і ті, хто приймають слово - клопоти і багатства їх душать
Коли зерно падає на добру землю - варто його оберігати.
Зрілість полягає на тому, що у певному моменті людина починає плодоносити.
По плодам пізнається дерево. Але які це плоди?
Коли є зміна у доброму напрямку- це добрий плід.
Плідність у християнстві - це свідоцтво того, що в Ісусі я знайшов свободу. Іншим свідоцтвом плоду є мир.
Два конкретні показники: свідчення у стосунках з Ісусом, а в стосунках зі мною люди можуть досвідчувати світло і мир.
Коли є зранення - важко бути плідним.
Щоб бути плідним - треба стати на дорогу життя. Людина має йти дорогою життя.
Розпуста вбиває любов.
У сучасному світі предметно підходиться до сексуальності - предметний підхід, скерований на насолоду, а не на плідність.
Перелюб - дія проти любові. Людина чужоложить - це щось чуже.
Образ духовної плідності- стосунки Бога і людини
Якщо ми розуміємо плідність як постійне обдаровування - вірність чоловіка і жінки, їх плідність, це так само як стосунки людини і Бога. Бог не хоче короткотривалих стосунків , Бог не хоче, щоб ми будували корисливих стосунків з ним.
Корисливий стосунок не приносить добрих плодів.
Процес народження проходить через навернення. Плід слова оживляє моє камінне серце. Слово зцілює, закорінює, серце стає вірним, шукає стосунку, продає все інше - робить вибір єдиного. Єдиного Бога, єдиної перлини. Коли робимо вибір у стосунках з Ісусом - стаємо плідними.
Ісус стає коханим.
Плоди нашого життя належать Богові - служу тому, що люблю.
Любов є основою того, щоб наше життя плодоносило
Любов єдина заповідь
Плідність- це діяльна любов
Де нема любові - нема духа Божого.
Рекомендовано до прочитання:
Євангеліє від Луки, розділ 4
Послання св. Апостола Павла до Галатів, розділ 5
І Послання св. Апостола Павла до Коринтян, розділ 13 (Гімн Любові)
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 20. Меч духовний - Слово Боже
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Перемогти брехню мечем духовним
Диявол ламає гідність людини.
Слово Боже говорить: все, що я створив - добре
Голос ворожий хоче зламати: від бреше, ранить, обкрадає з нашої гідності.
Невидима битва
У подкасті:
Меч духовний - Слово Боже
Постійно даємо відповідь на питання: «Хто ти? Чого шукаєте? Чого шукаєш?»
Ми є воїнами, які знаходяться посеред битви.
Ця битва невидима.
За знецінення, засудженням стоїть злий дух. Це обезцігення іде у моє серце. Меч духовний говорить про те, що це - брехня. Я є Богом улюблений, котрого Бог благословляє кожну мить.
Меч духовний - це Слово Боже, котрим дається відсіч хитрощам диявольським.
Є слово вороже і є Слово Боже. Слово Боже сильніше від слова ворожого.
Диявол ламає гідність людини.
Слово Боже говорить: все, що я створив - добре
Голос ворожий хоче зламати: від бреше, ранить, обкрадає з нашої гідності.
«Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.»
Євр 4, 12
Дух Святий все проникає. Немає скритого від Нього.
Дух Святий - Адвокат.
Слово Боже як меч духовний: діє, як усвідомлення справ Божих.
Якщо в серці живе Слово Боже - там зайнято.
Слово Боже запалює серце.
Слово вороже гасить.
Мистецтво духовної боротьби починається з пропозиції: чим швидше ми відбиваємо напад - тим швидше рана буде заживати.
Довіряй сьогодні Богові!
Бог ніколи не дає погану пропозицію.
«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. ¹⁷ Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» Йн 3,16-17
« І побачив я небо відкрите; і от - кінь білий, і хто сидить на ньому, Вірний зветься і Правдивий, і в справедливості судить і воює. Очі його - пломінь огню; на голові його діядеми численні; мав ім'я написане, якого ніхто не знав, тільки він сам. Одягнений він в одежу, побагрену кров'ю; і зветься ім'я його - Слово Боже. І воїнства в небі слідували за ним на конях білих, одягнені в вісон білий, чистий. З уст його виходить меч гострий, щоб ним поражати народи; і він пастиме їх жезлом залізним, і він топче винотоку з вином палкого гніву Бога Вседержителя. І має. на одежі і на бедрі своєму ім'я написане: Цар царів і Володар володарів.»
Одкровення 19,11 - 16
Рекомендовано до прочитання
Євангеліє від Йоана, розділ 1
Послання св. Апостола Павла до Ефесян, розділ 6
Послання св. Апостола Павла до Євреїв, розділ 4
Євангеліє від Матея, розділ 6
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 19. Про потребу Спасителя. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У програмі:
Одна з основних трагедій, коли людина вірить, що вона не достатньо добра, тому не люблена
Де нема любові нема Бога.
Де нема Бога туди вклинюється той, з ким іде боротьба
Коли людиною керує страх, там не вистачає Бога.
Свобода, вибір Бога, стосунок з Ним - не з примусу. Відповідь на Його любов. Відповідь на Його дотик.
Шолом спасіння: спасіння - це питання про допомогу. Той, хто шукає спасіння - шукає допомогу.
Ворог залякує: ти не даш ради, тобі нема прощення.
Шолом спасіння - це захист голови. Захист через розуміння.
Звідки постає питання спасіння? Від чого Ісус спасе? Чому Ісус Спаситель?
Чому Ісус Месія?
Ісус спасає від темряви. У темряву попадаю через невіру. Коли людина попадає у стан депресії, у стан замороженості - не має відповіді на питання: «Для чого я живу?»
Ісус зійшов у пекло, щоб розірвати стан неволі.
Де у людей багато страждання? Коли зустрічається зі смертю.
Духовна боротьба у тому, чи наші померлі спаслися?
Людина, яка не вірить у спасіння - заблокована.
Ісус, як спаситель, показує, що спасіння - це стан серця. Він показує, що визволив від гріха, від неволі, від диявола
Духа і тіло єдині. Якщо людина не має в голові, що спасіння від Ісуса, покладає своє спасіння на горизонтальному рівні - це допомагає тимчасово, але виходу не дає.
Спасіння - відповідь на питання, як можу дати собі ради з життям.
Спасіння вже відбулося, його не можна заслужити. Воно дане нам задарма.
Спасіння - це акт віри, що Ісус Спаситель. Це - Світло. Це - досвід.
Месія, Спаситель - це провідник. Помазаник, який помазаний, щоб нас провадити.
Ми шукаємо Спасителя, це - наш внутрішній стан.
Хто твій спаситель? Відповідь можу дати сам.
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 18 . Щит віри для захисту серця. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У програмі:
Багато духовної боротьби відбувається у площинах, де є любов. Багато духовної боротьби у служінні.
Вся боротьба у площині стосунку.
Лукавий обезцінює любов Бога до людини.
Перемога тоді, коли я перебуваю у сфері любові.
Питання віри, надії.
Повнота зброї потрібна, щоб жити в благодаті і любити.
Ми покликані жити в благодаті. Ми покликані жити у любові.
Ми захищаємо серце. Серце - це місце любові. Ми приймаємо Слово Боже. Ми приймаємо любов.
Нам потрібно жити у повній зброї Божій.
Дорослість у християнстві полягає, що я одягаю зброю Божу, і знаю, що з нею робити.
Завжди потрібно бути готовим: ніколи не знаєш, коли прийде той момент, що доведеться рухатися.
Послання святого Апостола Павла до Ефесян 6,16: «Над усе візьміть щит віри»
Архангел Михаїл тримає щит з написом: «Хто ж як Бог?» кому ще можна вірити, як не Богові?
Стріла лукавого накерована, щоб обесцінити Бога, людину, зневіритися. З віри випливає і стосунок до себе, і до інших. Диявол зазвичай використовує брехню або обесцінювати когось.
Коли є переоцінювання себе, і обезцінювання когось іншого, це є обезцінювання Бога та інших людей.
Бог понад усе. Бог на першому місці! Я знаю, кому я повірив!
Стріли лукавого діють через обезцінювання себе. Якщо я не віддаю славу Богові, переоцінюю себе.
Один з великих гріхів - гординя, зневіра в інших.
Центральним запитанням є: «Для чого мені Бог?»
Хто я?
З відповіді на: «Хто я?» Випливає: «Для чого я?»
Зневіра часто приходить як наслідок страждань.
Якщо я не зневірюся, досвідчу, як Бог дає мені відповідну силу, мудрість, і це страждання стає місцем благословення.
Щит віри захищає серце і легені.
Стріли ідуть у серце і легені. Коли нема захисту, людина задихається, і серце заморожується.
Страждання - це події, які підганяють у вірі, вони пришвидшують прийняття рішення: шукати Бога.
Зневірена людина ламається.
На кого я покладаю надію?
Подкаст. Серце, захищене Доброю Новиною
У пошуках Авторитету. Частина 17.
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Війна між істиною і лукавством.
Потрібно пізнати правду. Якщо не знати правду легко попасти під вплив брехні
Постійно знаходимось у пошуках.
Постійно потрібно аналізувати, де тут правда.
Лукавий перекручує факти і видає їх за правду.
Що пропонує Ісус? Де правда? Що справедливо, що не справедливо?
Взути ноги, щоб проповідувати Євангеліє миру - це про дію.
Для чого я живу? Куди я йду? Що несу іншим?
Плодом знання Євангелія є мир.
Бути людиною миру - це як плід.
Істина - це сам Бог.
Проповідувати Євангеліє миру - це стан. Якщо маю цей стан , то світ його бачить.
Які новини ви передаєте один одному?
Лукавий завжди буде розділяти: осуджувати, розділяти - там тоді війна
Коли ми у стані миру ми вразливіші на зворотній варіант.
«…блаженні миротворці, бо вони Синами Божими названі будуть»
Непроста вказівка Ісуса: якщо ви знаходитеся у місці, де не приймають Євангеліє миру - отрясіть навіть порох з ваших ніг.
В кожній зустрічі постає питання: що я вношу у цю зустріч? Чи вношу мир? Чи вношу правду?
Люди, які довіряють Богові - є захищеними, несуть Євангеліє миру.
Лукавий хоче зосередити увагу на злі. Він не пропонує позитивного виходу.
Людина шукає виходу. Коли вона виходу не знаходить - занурюється у темряву.
Бога прославляти! Богу дякувати!
Дякувати за все, що я маю, - за день, за всі блага, за одяг, за їжу.. є стільки можливостей, щоб дякувати Богові…
Вдячність - єдина легка дорога у наслідуванні Ісуса Христа.
Щомиті є за що сказати: «дякую!»
Прославляння- найлегша дорога, щоб відкритися на простір Світла.
Коли навколо ще більше негативу, потрібно берегти своє серце, у проповідуванні Євангелія Миру.
Готовність - це зрілість.
Готовність - це «я знаю!»
Навчіть - це діліться тим, що маєте
У чотирьох Євангеліях є набір інструментів, потрібних, щоб перемагати.
Рекомендовано до прочитання:
Послання Святого Апостола Павла до Ефесян, розділ 6
Євангеліє від Матея, розділи 5-7
From the publisher's feed