її очима

Меріл Стріп - неймовірний приклад жінки, яка побудувала власну карʼєру та водночас не потрапила на шпальти жовтої преси через жоден скандал з особистого життя. Маючи родину с 1978 року, 4 дітей в галузі мистецтва та 3 Оскара на ряду з нагородами у кожному конкурсі в сфері кінематографу, Меріл завжди була поважною жінкою насамперед через вміння "будувати бізнес" у акторстві. Вона показує ідеальний приклад того, як можна бути стійкою до життєвих випробувань, як реалізовуватись і у сімейному житті і в роботі та досягати успіхів.

Справжнє кохання до себе трошки не таке, яким ми звикли його вважати: це не агресивне бажання ставити себе на перше місце і робити лише те, що тішить власне твою натуру. Насправді, це адекватне бажання дбати та піклуватись про інших та нести світло добра світові. Проте, тренди проти. Тренди кажуть, що як нас не приймають такими, як є - це не наші люди (хоча приймати безумовно мусять лише батьки), якщо ми не робимо все що заманеться - життя іде повз (хоча насправді сенс завжди в іншому). Тренди проти. Нервова система наче згодна, але чомусь кількість стресу зростає. Навіть якщо здається, що ми дуже себе любимо. Тож що не працює в цьому колі?

Чому чоловіки та жінки настільки різні? Дисбаланс в гормональному фоні та взаємодія двох людей, якщо вони не мають рівноваги у власних гормонах та відношенні жіночого-чоловічого в собі завжди призводить до конфліктів. Більш того, це врешті решт дає відчуття відверненості, непорозуміння та страху. Але все можливо виправити - розбираємо як ми влаштовані та як працюють жіночі та чоловічі гормони у новому епізоді.

Дуже критичний подкаст про жертовність та те, що саме жінки полюбляють маніпулювати дітьми, родиною та чоловіком таким чином. Жертовність у родині або шлюбі - застарілий патерн поведінки, у якому полюбляють звинувачувати інших. Але в решті решт, це свідомий вибір проти себе, заради когось. Через власну не впевненість, лінощі та не бажання ставати кращою. Більш того, бажання кохати себе так, як про це кажуть (гіпертрофовано) є гіперкомпенсацією жертовності у багатьох випадках. А отже, не щирою турботою також. Жертовність є найбільшою причиною розлучень та конфліктів, і вбиває вона обох за свідомим вибіром одного з партнерів (за її вибіром). Тож як цього не допустити?

Щомісяця (кожний четвертий випуск подкасту) ми розбиратимемо одну з відомих особистостей жінок. І почати цю серію хочеться саме з Фріди Кало, яка була і залишається не лише бунтівною революціонеркою на історичних світлинах, а й жінкою, яка стала на самому початку фемінізму. Її фраза "я малюю себе, бо це те, що я знаю найкраще" - дуже популярна сьогодні. Проте чому вона казала це? Що переживала молода дівчина з протезами та ортопедичними корсетами під сукнею та чому Дієго Рівʼєра став її "другою великою аварією" життя?

Кажна людина суміщує в собі багато ролей: кохана людина, фахівець, професіонал, митець, тощо. Чоловіки та жінки роблять це по-різному з оглядом на гормальні періоди та біологічні детермінанти. Саме через них жінці важче перемикатись протягом дня з "родини" на "роботу", "спорту" на "романтику", тощо. Але існує досить простий рецепт того, як бути всім одразу протягом 24 годин, не вигорати та відчувати задоволення від життя при цьому - обговорюємо це в подкасті.

Просто не здатні зрозуміти один одного: як біологічні детермінанти впливають на комунікацію між чоловіками та жінками залежно від рівня добробути країни де вони проживають? Чому соціо-культурні рамки руйнують , а біологічні та гормональні відмінності допомагають будувати поразуміння. Чому вона мовчки ображається, а потім веде себе так, наче все окей, а він завжди хоче бігти вперед лише б не бачити, а потім так само стрімко бігти назад чи досягати нових висот? Все це в свіженькому епізоді.

Сприяє формуванню нових нейроннях звʼязків, що покращують якість життя, роблять нас продуктивнішими та допомагають долати кризи протягом життя, стаючи не крихкими - все це мрії. Те, що характеризує розвиненість мозку, яка сповільнується після завершення підліткового періоду. Насправді, бавити внутрішню дитину та керувати фантазіями, створюючи конструктивну мрію має стати корисною звичкою кожної людини. І часто стає, бо ми обираємо ставати щасливими, а це - прямий шлях до того.