Це було вже

1 жовтня 1946 року, в німецькому місті Нюрнберг Міжнародний військовий трибунал виголосив вирок колишнім очільникам нацистської Німеччини. 

Хто і як запропонував, що очільників нацистської Німеччини треба судити Міжнародним трибуналом? Чи домовлялися союзники про питання, яких не мало звучати на трибуналі? Чи судили українців на Нюрнберзькому трибуналі? Чи Нюрнберг став фіналом судів над нацистськими злочинцями? Путіна треба судити за лекалами Нюрнберга? Які помилки Нюрнберга варто врахувати у майбутньому? Про Нюрнберзький трибунал говорили історик Віталій Ляска та Іван Дерейко, кандидат історичних наук, військовослужбовець ЗСУ.

30 вересня минає 86-та річниця від дня підписання Мюнхенської угоди, внаслідок якої Судетську область відокремили від Чехословаччини. До того ж Чехословаччина мусила задовільнити територіальні претензії Польщі та Угорщини. Чому ця подія ввійшла в історію як змова? Чи справді Чехословаччина була еталонною демократією для тогочасної Європи? Чи варто порівнювати Судети із Кримом та Донбасом, а Бенеша – із Зеленським? І найголовніше – Чи привид Мюнхена справді все ще витає над світом? Про відлуння Мюнхенської змови у сьогоденні говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Чому спадщина шістдесятників актуальна? І чи актуальна вона? Як спершу російськомовні митці ставали українськими шістдесятниками? Як вони боролися за українську історію, будували національну ідентичність та формували український модернізм? Про мистецтво шістдесятників говорили історик Віталій Ляска та Богдан Мисюга, кандидат мистецтвознавства, арт директор Центру інтелектуального мистецтва “Меркурій”.

17 вересня 1939 року Червона армія перейшла Збруч і розпочала окупацію Заходу України.  Щоб легітимізувати свою владу, Кремль влаштував “вибори до Народних зборів Західної України”, які відбувалися під контролем органів НКВС. Як населення Галичини сприйняло більшовиків? Окупація чи визволення: як окреслити приєднання цих територій до УРСР? Якою була національна політика радянської влади та якими були інструменти її пропаганди? Як примусова колективізація, депортації та репресії засвідчили невдалу радянізацію приєднаних територій? Про це Віталій Ляска говорив із кандидатом історичних, старшим науковим співробітником Інституту українознавства НАН України Павлом Артимишиним.

1 вересня у двох федеральних землях Саксонії і Тюрінгії пройшли земельні вибори, на яких впевнену більшість набрали правоекстремістська партія «Альтернатива для Німеччини» і близька до них партія «Альянс Сари Ваґенкнехт». В німецьких медіа і суспільстві говорять про загрозу демократії. Чи такий результат був прогнозований і чим це можна пояснити? Чому, саме в землях колишньої НДР більшість виборців голосують за правих популістів і радикалів? Чи можна саме з історії пояснити схильність східних німців до правого радикалізму і авторитаризму? Наскільки у Східній Німеччині є сильними антиукраїнські і проросійські настрої, і чи може це загрожувати підтримці України на федеральному рівні? Про це говорили історик Віталій Ляска та  Сергій Стельмах, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту  всесвітньої історії НАН України.

Об’єднати предмети «Історія України» та «Всесвітня історія» в один запропонували у Міністерстві освіти і науки. Ця ідея викликала гостру дискусію серед істориків, педагогів, вчителів і загалом у суспільстві, зокрема через брак чіткої комунікації від МОН. Ті, хто підтримали пропозицію, вважають, що об’єднання предметів допоможе побачити українську історію не відокремлено, а в контексті світових подій, оприявнить український погляд на світ. Ті, хто проти, застерігають, що це навпаки завадить закласти національний фундамент у світогляді школярів. Про інтегрований курс історії на прикладі пізньосередньовічного та модерного часу Віталій Ляска розмовляв із Наталею Старченко,  професоркою та докторкою історичних наук.

Яким було  ХІХ століття в історії Україні? Чи справді воно було таким нудним, як описують його у шкільних підручниках? Що коїлося на території України між ерами “героїчних козаків” та “відважних січових стрільців”? Якою була тогочасна Україна поза Шевченком? І як витягнути ту Україну з-під селянської стріхи? Про українське ХІХ століття розмовляли історик Віталій Ляска та професор, доктор історичних наук Ігор Гирич

Як нав’язаний чужими державами кордон вплинув на життя населення по обидвох берегах Збруча? Чому контрабанда стала потужним урбанізаційним чинником? Наскільки масштабними були нелегальні міграції? Як Збруч приклався до культу польських та радянських прикордонників? І коли він зник ? Про еволюцію Збруча від реального до реліктового кордону – у розмові із Сергієм Гуменним, кандидатом історичних наук, викладачем Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

В Україні не вщухають дискусії щодо Національного військового меморіального кладовища, яке мають облаштувати у Гатному поблизу Києва. Дискують про усе: про місце розташування, про форму надгробків та матеріал, із якого вони мають бути виготовлені. А як ховали українських військовиків у минулому? Як бездержавна нація дбала про військові поховання? Скільки українських поховань є закордоном і у яку суму обійдеться їхнє збереження? І чи вартує переносити прах Коновальця і Бандери до України? Про традицію спорудження українських військових поховань говорили історик Віталій Ляска та Юрій Юзич, дослідник історії, пластун та громадський діяч.