У цьому впуску розмова ведеться навколо вірша Ліни Костенко "Крила", про відчуття піднесення і усенсовленості життя, про своє покликання і місце в житті, про закоханість і базові потреби, про творчість і приземленість, про служіння, а також про небезпеку широких узагальнень і повороти історії.