Якось у чаті потрапила на цікаву дискусію про те, чому архітектура українських церков не змінюється, або як написав Bird In Flight у своїй статті –"Скільки можна: Чому в Україні будують застарілі церкви".

У дискусії насправді виплило багато фактів, які підтверджують, що ні, архітектура церков змінюється, як мінімум, тепер враховують, що мають бути паркові місця для машин. Тому на тему "сучасності" можна багато дискутувати. Новий епізод не дасть вам грунтовних і вичерпаних відповідей на питання про застарілість чи сучасність, але дещо цікаве таки розповість.

Будемо говорити про сучасну сакральну архітектуру на прикладі творіння Радослава Жука (в епізоді звучить як Радислав, перепрошую). А саме відома церква Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові. Так-так, збудована в 2000-му році, але враховуючи, як церковна архітектура розвивається в цілому, вважаймо її сучасною.

Ця церква мене завжди вражала своїми розмірами і хоч вона не відрізнялась аж дуже від типових церков на Україні, щось є у ній геть інше.

Остаточно я вирішила робити епізод про неї коли поверталася ввечері з дня народження подруги. Ми проїжджали повз машиною, і я побачила, що церква містично світилася серед цього пасмурного мороку. Мовби була не церквою, а космічним кораблем, що от-от полетить.

Як завжди, буде і правда, і вигадка, і мистецтвознавчі факти, і художній домисел.

Не забувайте про Інстаграм, бо там я розповідаю про створення і оголошую теми наступних епізодів. Підписуйтесь!

https://instagram.com/psyachabuda_host?igshid=YmMyMTA2M2Y=