«Я заберу твоє життя і зроблю його своїм» - Нейтан Гейл вбивця Даймбега Дарелла – засновника і гітариста культового метал-гурту Пантера Здавалось би гроші і слава, мільйони фанатів для акторів чи музикантів повинні бути однією з запорук безпечного життя. Але історія має сумні приклади, що це не так. Найвідомішими для нас усіх є вбивства Джона Ленона чи Тупака Шаура......  Сьогодні, я хотів би розповісти вам історію іншого жахливого замаху, що забрав життя не лише легенди важкої музики, а й трьох невинних, котрі намагались врятувати його. Мова піде про Даймбега Дарелла – одного з засновників культових гуртів Пантера та  Демедж план.  

https://savelife.in.ua/ - пам'ятаймо про наших героїв

Підтримати мене ви можете: Приват 5169360010654501

Ця історія трапилась з одним чоловіком неподалік міста Нант, що у Франції. Оповідь продовжуватиметься з його слів. «Ця пригода трапилась зі мною холодного та вологого жовтня. Я мандрував вже декілька днів.  З початку подорожі мене мучила застуда. Погода того дня була похмура і стемніло доволі швидко. Через хворобу мене хилило в сон. Я зупинився на заправці, купив енергетики, а потім увімкнув улюблений рок, щоб збадьоритись для подальшої мандрівки......... У світлі фар я помітив вивіску «Мотель «Машкуль», ваш казковий відпочинок».

Ця історія трапилась у 60-их роках в Одесі. Злочинцем був актор місцевого театру Станіслав Кулічкін. Він мав як для радянського громадянина дуже нездорову жагу до жахів . Його театр гастролював по Україні і Станіслав усюди де міг купував горрори і фантастику. І дійсно, його улюбленими книгами були історії Брема Стокера. Чоловік настільки нездорово зафанатів від графа Дракули, що мріяв зіграти його роль на сцені, але це було тією ж фантастикою  в соціалістичному театрі з його відношенням до надприроднього.  Тому наш фанат жаху Станіслав з хворими фантазіями в голові,  вирішив зіграти Дракулу у реальному житті.

Версаль 1678 рік, з усією величчю, красою та екстравагантністю у короля Людовіка 14 проходить пишний прийом. Всі їдять, танцюють та забавляються. Проте сам король не в гуморі. Він дуже похмурий і геть не схожий на себе. За годину до балу до нього прийшов зі звітом у доволі важливій справі найкращий слідчий Парижу, лейтенант Франсуа Дегре. Проте навіть не це затьмарювало короля-сонце. Відсутність однієї людини, а саме коханої фаворитки мадам де Монтеспан - ось що зіпсувало королеві гумор.

Цигани або ж, краще сказати, роми. Коли ми чуємо це слово, відразу уявляємо кадри зі старих фільмів: запальне фламенко, танець живота, «Есмеральду» Віктора Гюго, «Кармен» Жоржа Бізе, оповідання і повісті Олеся Гончара і Ольги Кобилянської, гурт Джіпсі Кінґс. Ну, принаймні цього б нам хотілося. Насправді в голові відразу постають образи людей у яскравому одязі, які танцюють і співають, або ж жебраків, які пропонують погадати чи відвернути порчу. Насправді, це цікавий народ з багатою культурою і традиціями, зі складною системою внутрішніх законів, неповторним укладом життя та своєю трагічною історією. Про одну з таких історій ви дізнаєтесь сьогодні.