Розділи 1 - 10.

Роман описує діяльність організації під назвою «Вічність», що існує поза часом. До її складу входять спеціально навчені і відібрані люди з різних століть, що дали обітницю безшлюбності.

«Вічність» контролює подорожі у часі за допомогою так званих колодязів часу. Досягнувши певного рівня розвитку, наука вирішує завдання подорожі в часі за допомогою використання колосальної енергії вибуху наднової зорі.

Завдання організації, на чолі якої стоїть Рада Часів, є коректування долі людства, яке на своїй дорозі весь час скочується до самознищення.

Суворі і аскетичні закони «Вічності» відлагоджені і ніколи не дають збоїв. Але одного дня молодий і геніальний Технік Харлан, зробивши одне з переміщень у часі, закохується у вродливу дівчину Нойс з іншого століття.

Харлан стає перед вибором — обов'язок і підпорядкування закону або особисте щастя?

Його рішення може привести до парадоксів часу і навіть зникнення самої «Вічності».

Читає текст К. БУЛКІН

Хлопчик на прізвисько 'Рудий' ділиться з другом на прізвисько 'Щуплий' знахідкою: напередодні він зненацька натрапив на пару чудернацьких звірят.

І ось двоє друзів намагаються виростити з них справжніх артистів цирку.

Проте не все так просто, і згодом на них чекає справжнє відкриття...

Текст читає К. БУЛКІН

«Марсіа́нський шлях» (англ. The Martian Way) — науково-фантастична повість американського письменника Айзека Азімова, вперше опублікована у листопаді 1952 року в журналі Galaxy Science Fiction.

Читає текст К. БУЛКІН

Смок і Куций / Як вішали Калтуса Джорджа / Помилка природи / Яєчна крутанина / Селище "Тра-ля-ля" / Диво жіночої душі

Зі сторінок книги перед нами постає молодий, енергійний Крістофер Беллю, котрий, на думку його дядечка, марнує життя серед богеми Сан-Франциско.

Але в його жилах тече кров діда - незламного підкорювача Дикого Заходу. З неймовірними труднощами здолавши Чилкутський перевал, вчорашній городянин стає новою людиною - тепер він Смок Беллю.

У першу ж зиму на Клондайку він на рівних зі старожилами бере участь у поході за золотом на струмок Індіанки та змагається на собачих упряжках з найкращими погоничами.

Але найголовніше - у цьому суворому краю він знаходить найдорожче за всі поклади золота на землі - вірну дружбу і щире кохання.

Читає Борис ЛОБОДА

Смак ведмедини / Ведмедина / Похід до струмка Індіанки / Куций снить / Чоловік з того берега / Гони

Зі сторінок книги перед нами постає молодий, енергійний Крістофер Беллю, котрий, на думку його дядечка, марнує життя серед богеми Сан-Франциско. Але в його жилах тече кров діда — незламного підкорювача Дикого Заходу.

З неймовірними труднощами здолавши Чилкутський перевал, вчорашній городянин стає новою людиною — тепер він Смок Беллю.

У першу ж зиму на Клондайку він на рівних зі старожилами бере участь у поході за золотом на струмок Індіанки та змагається на собачих упряжках з найкращими погоничами.

Але найголовніше — у цьому суворому краю він знаходить найдорожче за всі поклади золота на землі — вірну дружбу і щире кохання.

Читає Борис ЛОБОДА

Головна проблема відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, через особливості суспільного устрою відчували свою меншовартість порівняно із дворянами. Тому вони намагалися слідувати дворянським манерам, стилю поведінки, одягу, способу життя.

Пан Журден, буржуа середнього віку, батько якого розбагатів, торгуючи тканинами, має марнославне бажання стати аристократом. Він замовляє собі новий барвистий аристократичний одяг, демонструючи відсутність смаку, починає брати уроки зі шляхетних мистецтв: фехтування, танцю, музики й філософії, роблячи дурня з себе, зі своїх учителів, і з шляхетних мистецтв.

Його заохочує розорений аристократ Дорант. Він зневажає Журдена, проте потурає його ілюзіям, намагаючись видурити в нього гроші для сплати своїх боргів.

Журден мріє одружити свою доньку Люсіль з аристократом, але сама Люсіль закохана в міщанина Клеонта. Слуга Журдена Ков'єль з допомогою пані Журден, розсудливої жінки, організовує інсценізацію — видає переодягненого Клеонта за турецького принца. Журден хапається за можливість поріднитися із закордонним монархом, його переконують, що як батько нареченої, він теж буде висвячений у дворянство.

П'єса завершується церемонією цього гротескного посвячення, балетною сценою, відомою як «турецька церемонія».

Після заборони в 1664 році п'єси «Тартюф» Мольєр кидає новий виклик суспільству та духовенству.

Він бере популярний у Франції сюжет про севільського розпусника Дон Жуана і створює на його основі зухвалу за своїм часом комедію звичаїв.

У своїй п’єсі драматург провів нещадний і одночасно об’єктивний аналіз образу європейського дворянина, що живе заради тілесних задоволень і любовних перемог.

«Тартюф, або Облудник» Мольєра вважається однією з найвидатніших п'єс в історії театру, яка вже 360 років не сходить зі світової сцени.

Приховуючи лицемірство за маскою християнських чеснот Тартюф проникає в сім'ю багатого пана Орґона. Батько родини засліплений «благочестям» приблуди і наслухавшись його запальних проповідей перетворюється на слухняне знаряддя в руках лиходія…

За «Тартюфа» авторові довелося поплатитися дружбою з королем та забороною постановки. В написаному і поставленому в 1664 році першому варіанті комедії сатира виявився настільки влучною і впізнаваною, що церковники негайно домоглися її заборони. Протягом п'яти років тривала боротьба Мольєра за право грати «Тартюфа»: він навіть двічі переписував п'єсу і лише третя редакція 1669 року, нарешті, отримала право на життя.

Читає засл. артист України Борис ЛОБОДА