“Мені дуже сподобалося читання. Для мене воно виявилося, наче оголеним нервом головної героїні, емоції переповнювали, особливо наприкінці твору. Клубок підступав до горла, наверталися сльози… Якщо брати детективну складову (як було заявлено), погоджуюсь, що безпосередньо детектив розпочався ближче до кінця твору, також є явні перебільшення, але все це перекриває образ, характер, самоіронія, сила головної героїні, її біль, як і біль інших, скалічених на війні людей… Емоційна складова твору для мене перекрила всі інші “огріхи”. Я оцінюю книгу за емоціями, які вона залишає після прочитання, яке вона справляє на мене враження, над чим змушує замислитися…”