"Не можна недооцінювати тих аспектів російського інформаційного впливу, агентів впливу, які зараз присутні в Туреччині, всюди, на всіх рівнях – від експертного, журналістів, ЗМІ, і закінчуючи капіталом, олігархами, просто напівтіньовими групами впливу, які мають свої проксі в Туреччині – і перетином інтересів Туреччини і росії по Лівії, Сирії й інших моментах. Це все в комплексі (тоді як Туреччина залежить від російського газу, російської атомної енергетики і всього, що з цим пов’язано) робить, на жаль, Туреччину дуже нестійкою та вразливою до російських впливів.

Що може зробити Україна в цьому сенсі? Коло можливостей обмежене, тому що є дуже такі фундаментальні залежності Туреччини від росії. Але те, що може зробити Україна, – це своїм досвідом, вже своїми напрацюваннями у протидії гібридному впливу росії допомагати Туреччині, акцентувати увагу на тих загрозах, які є для Туреччини, і там, де можливо, стримувати вплив росії. Тому сила Туреччини, як би це зараз не звучало дивно, великою мірою залежить від успіхів ЗСУ і України в принципі як моделі держави, стійкої до російських впливів".

Чому не варто переоцінювати силу Туреччини та які фактори всередині самої країни роблять її вразливою до зовнішніх впливів?

У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Євгенією Габер, старшою дослідницею Atlantic Council і Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету, кандидаткою політичних наук – про політичне життя Туреччини після виборів, вплив росії, про міжнародні відносини та зони впливу Туреччини, а також про Україну, Крим та Чорне море.