Про польсько-іспанські історичні зв'язки у Середньовіччі та Ранньомодерну добу — з виступу іспаніста, професора Яна Станіслава Цєхановського (Варшавський університет).

Про польсько-іспанські історичні зв'язки до новітньої доби — з виступу іспаніста, професора Яна Станіслава Цєхановського (Варшавський університет).

Багато засланців так і не повернулися до своєї батьківщини. У Казахстані досі проживає кілька десятків тисяч поляків.

27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту — одного з найстрашніших злочинів в історії людства. Саме цього дня у 1945 році було звільнено нацистський концтабір Auschwitz-Birkenau. Про події, пов’язані з його визволенням, та про маловідомий український контекст цієї трагедії ми говоримо з Вікторією Яременко, кандидаткою історичних наук, співробітницею Українського інституту національної пам’яті.

Про Українську Гельсінську групу до 50-річчя її створення — розмова з Мирославом Мариновичем, одним із її співзасновників, колишнім дисидентом і політв’язнем.

Польський політик і громадський діяч Яцек Куронь був одним із тих, хто наполягав: польсько-український діалог неможливий без визнання різних історичних пам’ятей і готовності говорити про власну відповідальність. Його тексти, зібрані у книжці «Поляки та українці. Важкий діалог», залишаються актуальними і сьогодні.

Юзеф Чапський належав до тих постатей, без яких важко уявити історію польської еміграції після Другої світової війни. Разом з Єжи Ґедройцем він створював середовище «Культури» — простір думки, який на десятиліття визначив інтелектуальний ландшафт Європи.

Про польсько-українські відносини в контексті історичної співпраці між країнами та історичного дискурсу йшлося у програмі «Розмова». Авторка та ведуча Світлана Мялик запросила до розмови історика, ексдиректора Польського інституту у Києві (2020—2024 рр.) Роберта Чижевського.

Про видатного польського поета, прозаїка і перекладача Чеслава Мілоша — розмова з проф. Володимиром Горбатенком (автор біографії «Чеслав Мілош: «Більше за одне життя») та проф. Юрієм Шаповалом (упорядник серії «Політичні портрети» Парламентського видавництва, де і вийшла ця книга).

Бажання зрозуміти Україну без готових уявлень і стереотипів стало для Ізабелли Хруслінської відправною точкою тридцятирічної роботи над польсько-українським діалогом. Відсутність упереджень дозволили їй сприймати Україну не через популярні уявлення чи політичні кліше