Про генеральний страйк робітників, який зумовив падіння сталінізму та став серйозною тріщиною у фундаменті комуністичної системи в Польщі – розмова з проф. Конрадом Бялецьким (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича) і проф. Павелом Речеком  (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича).

Про польсько-український історичний діалог, чим нині він наповнений та як варто будувати співпрацю між Варшавою і Києвом далі? Про це розповів директор Центру Мєрошевського Лукаш Адамський в програмі «Розмова» Світлани Мялик.

Про білогвардійську організацію «Національно-трудовий союз», її захоплення фашизмом, співпрацю з ІІІ Рейхом, подальшу еволюцію та спроби привласнити український Тризуб — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).

Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету видав енциклопедичний довідник професорки Ірини Матяш «Спільні місця пам’яті України і Польщі. Офіційна і культурна дипломатія».

Про стан і перспективи пошуку та перепоховання жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і післявоєнного періоду — проф. Кшиштоф Шваґжик (віцеголова ІНП Польщі) та Святослав Шеремета    (відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій).

Період відносного миру, що настав після Холодної війни, завершився не лише для України, але також для цілої Європи, — вказує відомий український історик, ексдиректор Гарвардського українського наукового інституту, професор Сергій Плохій. Як зазначає історик в розмові із нашою люблінською кореспонденткою, війна в Україні — це більше ніж регіональний конфлікт. Від того, хто переможе, залежить не лише доля України, Росії чи Східної Європи. Наслідки будуть відчутні на світовому рівні.

Про спільну бойову акцію польського збройного підпілля ВіН та УПА — розмова з к.і.н. Маріушем Зайончковським (Інститут політичних досліджень ПАН) та к.і.н. Володимиром Вятровичем (ексголова УІНП).

У польському Любліні відбулися заходи до 100-річчя загибелі головного отамана Армії УНР Симона Петлюри. Організатори наголошували на його ролі у боротьбі за українську державність та розвитку польсько-українського союзу.

Опозиціонер, співзасновник Комітету захисту робітників, радник «Солідарності» — він десятиліттями виступав проти комуністичної влади й водночас наполягав на діалозі. Народжений у Львові, Куронь також послідовно підтримував польсько-українське порозуміння та право України на незалежність. Сьогодні про його життя знову говорять завдяки виставці у Страсбурзі та двом новим фільмам, які невдовзі вийдуть на екрани.

Про анатомію перевороту у Польщі в травні 1926 року, внаслідок якого було встановлено санаційний режим на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським — розмова з професором Анджеєм Хвальбою, автором книжки «Травень 1926. Переворот, якого мало не бути» (2026).