Історія

Симон Петлюра та його бачення Польщі і генеза Варшавської угоди 1920 року — розмова з професором Яном Яцеком Бруським (Яґеллонський університет).

У програмі — міжнародна наукова конференція та презентація книжки про зв’язки українського історика, громадського і державного діяча з Холмщиною.

Книжки перевозили люди, які приїздили із Заходу, зокрема моряки та спортсмени. Їх ховали під фальшивими обкладинками, друкували у мініатюрному форматі, а іноді маскували серед гуманітарної допомоги. Частину накладів передавали через організовані канали Комітету «Вільної Європи». Були й окремі маршрути через Татри — саме за нелегальне переправлення видань «Культури» судили учасників так званого процесу «альпіністів» 1970 року.

Про масовий виступ польських селян у 1846 році, їхню криваву розправу з польськими повстанцями-шляхтичами та роль австрійської влади в цих подіях — розмова з професором Матеушем Вижгою з Педагогічного університету імені Комісії національної освіти у Кракові (автором монографій «Селянство. Історія без краватки» та «Сарматська Польща. Історія звичайних людей»).

Про спадщину Єжи Ґєдройця та кризу довкола його ідей в сьогоднішній Польщі — розмова з к.і.н. Малґожатою Птасінською (Інститут національної пам’яті Польщі) та професором Юрієм Шаповалом (НАН України).

Понад сто років Оссолінеум працював у Львові, а його історичні колекції після Другої світової війни опинилися по обидва боки польсько-українського кордону. Сьогодні ця розділена спадщина стає основою для спільних досліджень, цифрових проєктів і допомоги українським установам, які зберігають її частину під час війни.

Довкола книжки «Прагматичний візіонер. Оповідь про Юліуша Мєрошевського» — розмова з автором Мацєєм Лучаком (Інститут політичних досліджень ПАН).

Під час Міжнародної наукової конференції «Радянська Центральна Азія як тоталітарна лабораторія» в Інституті Пілецького у Варшаві професор Дмитро Легкий із Костанайського університету розповів про польсько-українсько-корейський контекст радянських депортацій до Казахстану. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Посуха й неврожай стали лише частиною причин голоду в повоєнній Молдові. У 1946—1947 роках радянська влада продовжувала вилучати зерно та продовольство, залишаючи людей без засобів до виживання. Близько 200 тисяч людей стали жертвами трагедії, про яку десятиліттями мовчали. У Варшаві просто неба відкрили виставку, яка через документи, фотографії та свідчення очевидців повертає цю історію у публічний простір.

Про історію українців у лавах польської армії і їх боротьбу у вересні 1939 року — розмова з українським політологом Тарасом Мишляєвим, прадід якого загинув під час оборони Варшави від німецього Вермахту.