Про новий майданчик діалогу і контактів між польськими й українськими дослідниками та його суспільно-політичне значення — у фрагментах з церемонії відкриття заходу.

У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Конгрес був приурочений до 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці смерті Юліуша Мєрошевського.

Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.

Шлях від нацистської окупації до безпечного притулку в Барселоні – історія маленьких поляків, які після страхітливого германізаційного проєкту нацистів знайшли свій прихисток у франкістській Іспанії (коментарі режисера-документаліста Даріуша Круля й історика та дипломата Марека Перналя).

Конституція 3 травня 1791 року називається однією з перших у Європі. У чому її унікальність, які головні цілі ставили перед собою її автори, яке значення має Конституція 3 травня 1791 року для польської ідентичності сьогодні? Про це Світлана Мялик запитала екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського у програмі «Розмова».

Про причини і наслідки Чорнобильської катастрофи — розмова з письменником, екологічним активістом і багатолітнім дипломатом Юрієм Щербаком.

Про блискучого німецькомовного єврейського письменника, літературного і музичного критика Сому Морґенштерна та його світ – розмова з перекладачем його трилогії «Іскри в безодні», літературознавцем Петром Рихлом.

Єжи Ґедройць мав чітке політичне бачення і послідовно втілював його ще з часів війни. Втім саме Чапський надав проєкту Літературного інституту людського виміру: налагоджував контакти, відкривав двері, знаходив союзників і гроші. Його роль не зводилася до допоміжної, вона формувала середовище, без якого «Культура» навряд чи стала б тим, чим ми її знаємо.

Про Катинський злочин і катинську брехню – розмова з к.і.н. Мацеєм Коркуцем (Інститут національної пам'яті Польщі).

У Варшаві пройшло нагородження лауреатів XXXIII премії часопису «Східний огляд».