Історія

Польські фахівці під час першого етапу ексгумацій на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька виявили останки близько 49 осіб. Інститут національної пам’яті Польщі планує продовжити пошуки жертв Волинського злочину та очікує на подальші дозволи української сторони.

Саме Єжи Ґедройць ще задовго до падіння комунізму сформулював бачення відносин Польщі з її східними сусідами, яке згодом стало основою польської зовнішньої політики. До 120-річчя від дня його народження в Сенаті Польщі відкрили виставку «Єжи Ґедройць. Боротьба за Польщу», що розповідає не лише про його життя, а й про силу ідей, які залишаються актуальними й сьогодні.

Понад пів століття Єжи Ґедройць жив в еміграції, але саме звідти вплинув на те, якою стане Польща після падіння комунізму. Він переконував, що без незалежної України не буде безпечної Польщі, коли ця думка здавалася політичною фантазією.

У Волинській області тривають ексгумації жертв Волинської трагедії. Працівники Інституту національної пам'яті Польщі та Медичного університету у Вроцлаві працюють на території вже неіснуючого села Воля Островецька неподалік польсько-українського кордону. Пошуки тривають уже близько тижня.

Генрик Юзевський прагнув не полонізувати українців, які становили більшість населення Волині, а інтегрувати їх до польської держави, зберігши їхню мову, культуру та релігію. Ця політика викликала гостру критику з різних боків і зрештою зазнала поразки.

У Варшаві пройшла дискусія довкола книжки «Гри пам’яттю. Про історичну політику Польщі, України і Росії».

Сьогодні і Польщі, і Україні не вистачає політичної мудрості, яку уособлював Єжи Ґедройць. Сучасний польсько-український діалог потребує людей, здатних мислити ширше за націоналістичні наративи та керуватися насамперед стратегічними інтересами.

11 липня у Польщі вшановують Національний день пам'яті поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої. Цей день офіційно встановлено законом, ухваленим Сеймом минулого року, який замінив попередню постанову 2016 року. Якщо тоді йшлося про громадян Другої Речі Посполитої, то новий закон вшановує саме поляків, звузивши коло жертв за національною ознакою. Світлана Мялик у програмі «Розмова» поспілкувалась про історичне минуле з дипломатами, істориками та журналістами.

Про історію українських Праведників і милосердя посеред стихії кривавої ненависті – розмова з професором Мирославом Шумилом (Інститут національної пам’яті та Університет імені Марії Кюрі-Склодовської у Любліні).

Про результати досліджень трагедії в Єдвабному, роль польських і німецьких виконавців злочину, а також про сучасні суперечки навколо історичної пам'яті та спроб утвердити у суспільній свідомості викривлене зображення подій розповів Доктор Кшиштоф Персак із Інституту політичних досліджень ПАН, у розмові з журналістом Першого каналу Польського радіо Міхалом Вуйціком.