Опозиціонер, співзасновник Комітету захисту робітників, радник «Солідарності» — він десятиліттями виступав проти комуністичної влади й водночас наполягав на діалозі. Народжений у Львові, Куронь також послідовно підтримував польсько-українське порозуміння та право України на незалежність. Сьогодні про його життя знову говорять завдяки виставці у Страсбурзі та двом новим фільмам, які невдовзі вийдуть на екрани.

Про анатомію перевороту у Польщі в травні 1926 року, внаслідок якого було встановлено санаційний режим на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським — розмова з професором Анджеєм Хвальбою, автором книжки «Травень 1926. Переворот, якого мало не бути» (2026).

Ще до війни Ґедройць підтримував ідею української автономії у Східній Галичині й уважно стежив за становищем української меншини у Польщі. На сторінках «Бунту молодих» та «Політики» він публікував тексти авторів, які порушували складні польсько-українські питання

Про новий майданчик діалогу і контактів між польськими й українськими дослідниками та його суспільно-політичне значення — у фрагментах з церемонії відкриття заходу.

У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Конгрес був приурочений до 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці смерті Юліуша Мєрошевського.

Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.

Шлях від нацистської окупації до безпечного притулку в Барселоні – історія маленьких поляків, які після страхітливого германізаційного проєкту нацистів знайшли свій прихисток у франкістській Іспанії (коментарі режисера-документаліста Даріуша Круля й історика та дипломата Марека Перналя).

Конституція 3 травня 1791 року називається однією з перших у Європі. У чому її унікальність, які головні цілі ставили перед собою її автори, яке значення має Конституція 3 травня 1791 року для польської ідентичності сьогодні? Про це Світлана Мялик запитала екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського у програмі «Розмова».

Про причини і наслідки Чорнобильської катастрофи — розмова з письменником, екологічним активістом і багатолітнім дипломатом Юрієм Щербаком.

Про блискучого німецькомовного єврейського письменника, літературного і музичного критика Сому Морґенштерна та його світ – розмова з перекладачем його трилогії «Іскри в безодні», літературознавцем Петром Рихлом.