Новий подкаст "Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш", у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та традиціями своїх родин. У першому епізоді історик, публічний інтелектуал Ярослав Грицак розповів, як святкував Різдво у дитинстві, чому на Святвечір не можна було казати слово "мак" і коли у нього з'явилося відчуття, що Різдво помирає. Ведуча подкасту – Надійка Гербіш, українська письменниця, перекладачка. Авторка 22 книжок, третина з яких – про Різдво. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Як упівці давали відсіч ворогам: наймасштабніші бої, диверсії та вдалі спецоперації українського визвольного руху. Бій під Космачем та Гурбами, Колківська республіка, визволення в'язнів з тюрми у Володимирці та інші успішні атаки повстанців. Про них розповідаємо у п'ятому епізоді подкасту "УПА. Сила опору".

Звістки про голод на Великій Україні спонукали ОУН до рішучих дій. Влітку 1933 року вони почали підготовку до вбивства, яке мало привернути увагу світу до трагедії. Жертвою обрали радянського консула у Львові. Виконавцем замаху зголосився бути молодий оунівець, 18-річний Микола Лемик. Що було далі? Розповідають історики Віталій Ляска та Андрій Козицький у другому епізоді подкасту про політичні вбивства "Атентат".

Восьмий і завершальний випуск "Гену війни" присвячений нашим прямим предкам – слов’янам. Яким було їхнє військове мистецтво, що про нього відомо з писемних свідчень? Як до слов'янських воїнів ставилися сусіди? Якими була їхня зброя та тактика? Експерт цього випуску – Євген Синиця, кандидат історичних наук, голова Спілки археологів України, дослідник ранньослов’янської спадщини.

Новий подкаст про політичні вбивства "Атентат". Перший епізод про резонансний напад 1908 року, коли у Львові студент Мирослав Січинський напав на польського графа та цісарського намісника Анджея Потоцького. Які мотиви керували Січинським? Як він планував напад? Похвилинна реконсутркція подій. Як сформувався культ Січинського та хто допоміг йому втекти з в'язниці? Розповідають ведучі подкасту Віталій Ляска та Андрій Козицький.

Радянська пропаганда таврувала упівців "гітлерівськими посіпаками". Натомість німецька називала їх "більшовицькими агентами". Обидва тоталітарні режими вважали український визвольний рух бандитським і будь-що намагалися його знищити. Для цього залучали елітні спецвійська, бронетехніку та навіть авіацію! Та чи вдалося радянській та нацистській імперіям придушити опір українських повстанців? Слухайте у четвертому епізоді подкасту "УПА. Сила опору". Проєкт створено спільно з рестораном "Криївка".

Як нацисти провокували місцеве населення проти євреїв? Чому жертви репресій не чинили опору? Що насправді відомо про участь українців у Голокості? Що не так з політикою історичної памʼяті в Україні? У "Без брому" розповів Віталій Нахманович, історик, провідний науковий співробітник музею історії Києва, автор праць з історії євреїв, Голокосту, Другої світової війни.

Де зʼявились перші словʼяни? Хто такі анти, склавини та венеди? Як виглядали слов’янські городища? І як Русь підкорювала племінні території? Про словʼян та їхнє розселення українськими землями у V–VII ст. у "Без брому" розповів Ярослав Володарець-Урбанович, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Чому польські та українські історики не можуть дійти згоди у поглядах на волинські події 1943 року? Які маніпуляції фігурують у дослідженнях? Якою б мала бути офіційна позиція України? Про це у "Без брому" розповіла Оксана Каліщук, докторка історичних наук, професорка Волинського національного університету, авторка праць про політику памʼяті України та Польщі.

Що саме вирішив Нюрнберг та три комісії, які досліджували причетність вояків дивізії до воєнних злочинів? Чому мовчать про півтори мільйона радянських громадян у німецькому війську? Чи місце дивізійникам серед борців за волю України? Про це у "Без брому" розповів Мирослав Шкандрій, історик, викладач Манітобського університету (Канада) та Колумбійського університету (Нью-Йорк). А також син дивізійника. У 2023 році вийшла його англомовна праця про історію дивізії “Галичина”.