🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.

▪️ Гість – Володимир Приходько, український філософ, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дослідник феноменології, філософії культури, тілесності та простору.

▪️ Ця розмова – про феноменологію як філософію досвіду, доробок Моріса Мерло-Понті, тілесність і простір, сучасні трансформації феноменології та її можливості для осмислення досвіду війни.

📚 Говоримо про:

▪️ шлях від досліджень німецького ідеалізму та Фіхте до феноменології й філософії Мерло-Понті;

▪️ відмінність між філософією та історією філософії;

▪️ феноменологію не як замкнену школу, а як рух мислення і спосіб роботи людини з власним досвідом;

▪️ принцип «назад до самих речей» та повернення до життєсвіту в умовах інформаційного перевантаження;

▪️ тілесність, «тілесний розум» (embodied mind) і значення феноменології для сучасних дискусій про штучний інтелект;

▪️ прикладну феноменологію – її зв’язок з естетикою, педагогікою, філософією мистецтва, дослідженнями пам’яті та візуального досвіду;

▪️ феноменологію простору та те, як тіло, дім, місто, речі й присутність іншого формують наше перебування у світі;

▪️ війну як радикальне переструктурування людського досвіду – зміну сприйняття простору, звуку, небезпеки, іншого та власного тіла;

▪️ молоде покоління українських філософів та важливість збереження плюральності, складності й чутливості мислення навіть за умов війни.

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.

До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.

▪️ Гість – Сергій Йосипенко, український філософ, перекладач, доктор філософських наук, заступник директора Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, завідувач відділу історії філософії України.

▪️ Ця розмова – про становлення історика філософії в добу незалежності України, сучасну методологію історико-філософських досліджень, українську філософську традицію, доробок Дмитра Чижевського, історію української філософії ХХ століття та місце української інтелектуальної культури в європейському контексті.

📚 Говоримо про:

▪️ шлях пана Сергія до філософії, радянську філософську освіту та становлення нового покоління українських істориків філософії;

▪️ історію філософії як дослідження не лише текстів, а й соціальних, культурних, мовних та інституційних контекстів;

▪️ переосмислення історії української філософії після здобуття незалежності та нові підходи до її дослідження;

▪️ Дмитра Чижевського як мислителя європейського масштабу та сучасне прочитання його доробку;

▪️ поняття української філософської традиції, роль мови у формуванні філософського простору та відмінність між національною філософією і національною філософською традицією;

▪️ соціологію філософії П'єра Бурдьє, інтелектуальні поля та новий погляд на історію філософських ідей;

▪️ конкуренцію всередині академічної спільноти, символічний капітал і механізми розвитку філософського середовища;

▪️ сучасні дослідження української радянської та діаспорної філософії ХХ століття і перспективи їх інтеграції до історії української філософії.

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.

▪️ Гостя – Тетяна Гардашук, докторка філософських наук, старша наукова співробітниця, завідувачка відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, дослідниця філософії науки, екологічної етики та біоетики.

▪️ Ця розмова – про шлях української філософії від радянської доби до сьогодення, екологічні наслідки війни, Чорнобиль, екоцид, відповідальність науки та виклики, які постають перед людством у XXI столітті.

📚 Говоримо про:

▪️ шлях від біології до філософії та становлення української філософської спільноти;

▪️ розвиток української філософії після відновлення незалежності та нові міждисциплінарні напрями досліджень;

▪️ кліматичні зміни, екологічну кризу й роль науки, політики та суспільства у її подоланні;

▪️ екологічні наслідки повномасштабної війни, поняття екоциду та сучасні ядерні загрози;

▪️ Чорнобильську катастрофу, окупацію Чорнобильської зони й Запорізької АЕС та проблему ядерного тероризму;

▪️ біоетику, штучний інтелект, академічну доброчесність і відповідальність науковців;

▪️ громадянську науку, міждисциплінарність і поради молодим дослідникам.

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.

До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота».

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.

▪️ Гостя – Марина Ткачук, докторка філософських наук, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідниця історії української філософії та української інтелектуальної традиції.

▪️ Ця розмова – про становлення історії української філософії як окремої дослідницької галузі, архівні дослідження, формування сучасного історико-філософського канону, деколонізацію гуманітарного знання та роль першоджерел у філософських студіях.

📚 Говоримо про:

▪️ навчання на філософському факультеті в пізньорадянський період та вплив ідеології на філософську освіту;▪️ ролі Юрія Кушакова, Вілена Горського та про значення постаті Олексія Гілярова у професійному становленні Марини Ткачук;▪️ архівні дослідження, рукописну спадщину Памфіла Юркевича та культуру роботи з першоджерелами;▪️ становлення Києво-Могилянської академії як осередку сучасної філософської освіти;▪️ перегляд історико-філософського канону України та переосмислення української інтелектуальної традиції;▪️ академічну доброчесність, необхідність нових перекладів і видань українських філософських текстів;▪️ деколонізацію історії української філософії та виклики, що стоять перед сучасними дослідниками.

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту. 

До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

📚 Вітаємо, спільното!

Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae», присвячений виходу українського перекладу книги Майкла Сендела «Справедливість. Як чинити правильно», що нещодавно побачила світ у видавництві «Контур».

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.

▪️ Гості:— Віталій Залозецький – перекладач книги, дослідник Київського центру практичної етики;— Юлія Корнелюк – наукова редакторка видання, дослідниця Київського центру практичної етики та Archivum Sententiarum.

📖 Ця розмова – про сучасну політичну філософію, українську перекладацьку традицію та виклики роботи з одним із найвідоміших філософських бестселерів ХХІ століття.

📚 Говоримо про:

▪️ історію появи українського перекладу книги Майкла Сендела;

▪️ співпрацю з видавництвом «Контур» та перспективи нових перекладів аналітичної політичної філософії;

▪️ Джона Ролза, комунітаризм, лібералізм і місце Сендела в сучасних політичних дебатах;

▪️ перекладацькі виклики, створення філософського глосарію та пошук українських термінологічних відповідників;

▪️ проблему розвитку української філософської мови та перекладу аналітичної традиції;

▪️ роль університетських і дослідницьких середовищ у формуванні нового покоління українських філософів і перекладачів.

💬 Запрошуємо до розмови:

— Чому Майкла Сендела так довго не перекладали українською?

— Як створюється українська мова сучасної політичної філософії?

— Яких перекладів сьогодні найбільше потребує українська гуманітаристика?

🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту, а також Роману - за зйомку і монтаж відео.

Вітаємо, спільното!

Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці “Молоді науковці”.

Ведуча – Влада Давіденко, редакторка та дослідниця «Спільноти Sententiae». У розмові бере участь Юлія Вацик – дослідниця, яка нещодавно успішно захистила дисертацію на тему «Переживання смертності в культурі: контекст російсько-української війни» та здобула ступінь докторки філософії в Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України.

🔹 Юлія Вацик розповідає про свій шлях до академічної філософії, дослідження смертності, колективної пам’яті та меморіалізації, а також про те, як гуманітаристика допомагає осмислювати досвід війни, втрати та суспільних трансформацій.

🔹 Окрему увагу приділено сучасним дослідженням війни та пам’яті в Україні, особливостям роботи українських гуманітаріїв у порівнянні із західними колегами, досвіду стажувань у Японії та Канаді, а також викликам, із якими сьогодні стикається молоде покоління науковців.

Це розмова про те,

▪️ чому український досвід війни є важливим джерелом знання для сучасних War Studies, Trauma Studies та Memory Studies;

▪️ як досліджуються переживання смертності, колективна пам’ять і меморіальні практики в умовах повномасштабної війни;

▪️ чим відрізняються українська та західна академічні традиції, які можливості відкривають міжнародні стажування та як українська гуманітаристика інтегрується у світовий дослідницький простір;

▪️ як працюють сучасні якісні методи дослідження, культурна антропологія та дослідження людського досвіду;

▪️ чи може науковець бути політично нейтральним, як академічне середовище реагує на суспільні виклики та що таке епістемічна несправедливість;

▪️ які проблеми сьогодні переживає українська академія, як змінюється покоління молодих дослідників та яку роль у науці вже зараз відіграє штучний інтелект;

▪️ як знайти власну дослідницьку тему, не втратити мотивацію та продовжувати займатися наукою навіть у часи невизначеності та війни.

🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.

Вітаємо, спільното!

Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці KCPE.

Ведучий – Всеволод Хома, керівник Kyiv Centre for Practical Ethics. У розмові беруть участь дослідники KCPE – Наталія Криницька та Денис Шапран.

🔹 Наталія Криницька розповідає про прощення та непрощення у контексті перехідного правосуддя. У центрі уваги – питання про те, чи можливе прощення після масових злочинів, якими є його межі та умови, а також як співвідносяться моральний акт прощення і юридичні механізми відповідальності. Спираючись на ідеї Ганни Арендт та Володимира Янкелевича, дослідниця розмірковує про пам’ять, справедливість, відповідальність і український досвід війни.

🔹 Денис Шапран говорить про освітню інтеграцію внутрішньо переміщених осіб та пропонує філософський погляд на цю проблему крізь призму акторно-мережевої теорії. Йдеться про те, як осмислювати досвід ВПО, які інституції, практики та соціальні взаємодії формують процес інтеграції, а також чому філософія може запропонувати важливі інструменти для розуміння освітніх викликів воєнного часу.

Це розмова про те,

▪️ чи можливе прощення після воєнних злочинів і злочинів проти людяності; про співвідношення між правосуддям, пам’яттю та моральною відповідальністю; про те, чому політичне прощення не тотожне особистому акту прощення;

▪️ як українському суспільству осмислювати досвід війни та майбутні процеси перехідного правосуддя; про межі колективної відповідальності, значення історичної пам’яті та виклики побудови справедливого миру;

▪️ що означає освітня інтеграція внутрішньо переміщених осіб; як досліджувати складний досвід людей, які були змушені змінити місце проживання або здобувати українську освіту в умовах окупації; і чому сучасна українська філософія має більше уваги приділяти питанням освіти та інтеграції.

💬 Запрошуємо до дискусії в коментарях:

– Чи можливе прощення після масових воєнних злочинів?– Якою має бути роль пам’яті та відповідальності у майбутньому відновленні України?– Які освітні та соціальні виклики сьогодні є найважливішими для інтеграції внутрішньо переміщених осіб?

🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту«Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae.

▪️Ведуча – Влада Давіденко.
▪️Гість – Євген Бистрицький, український філософ, доктор філософських наук,завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАНУкраїни, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».

▪️Ця розмова – про українську філософію після 1991 року,про пошук власної інтелектуальної позиції, про екзистенційну війну, колективнуідентичність, традицію, переклади, університетське середовище та місце філософау сучасному українському суспільстві.

📚 Говоримо про:

▪️ трансформацію української філософської культури післярозпаду СРСР;
▪️ кризу марксистської парадигми та відкриття українського інтелектуальногопростору до західної філософії;
▪️ чому українська філософія досі значною мірою залишається«перекладоцентричною»;
▪️ проблему філософської суб’єктності та пошук українського голосу у світовійфілософії;
▪️ Гайдеґерове поняття вкоріненості та філософію як спосіб переживання власноїналежності до світу;
▪️ екзистенціальну істину, колективну ідентичність та феномен постправди;
▪️ виклики універсальної етики в умовах повномасштабної війни;
▪️ комунітаризм, поняття спільноти та філософію відповідальності;
▪️ роль філософських шкіл, вчителів і традиції у формуванні мислителя;
▪️ сучасний стан української філософської спільноти та можливість їїінтелектуальної суб’єктності.

💬 Запрошуємо до розмови в коментарях:

– Чи можлива сьогодні українська філософія яксамостійний голос, а не лише як інтерпретація західної традиції?
– Що, на вашу думку, означає «вкоріненість» філософа у власну культуру таісторичну ситуацію?

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першомукоментарі).
📺Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро дляподкасту. Окрема подяка Надійці – за зйомку та відеомонтаж.

До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота».

📚 Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Історія української філософії».

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ В’ячеслав Артюх, кандидат філософських наук, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, дослідник історії української філософії, інтелектуальної історії, історичної пам’яті та української ідентичності.

▪️ Ця розмова – про те, як формується історія української філософії, чи існує тяглість української інтелектуальної традиції та якими є межі історико-філософської реконструкції.

📚 Говоримо про:

▪️ інтелектуальний шлях В’ячеслава Артюха та його дослідницькі зацікавлення;▪️ феномен історичного міфу та його роль у формуванні національної свідомості;▪️ Пантелеймона Куліша, Михайла Грушевського, Дмитра Донцова, Клима Ганкевича, Володимира Юринця, Віктора Петрова та інших постатей української інтелектуальної історії;▪️ становлення історії української філософії та конструювання українського філософського процесу;▪️ проблему тяглості й перерваності української інтелектуальної традиції;▪️ національні пантеони мислителів і механізми їхнього формування;▪️ анахронізми в історико-філософських дослідженнях та межі інтерпретації минулого;▪️ дискусії навколо деколонізаційної оптики в сучасній гуманітаристиці.

Запрошуємо до розмови:

– Чи існує безперервна традиція української філософії?– Як формуються інтелектуальні пантеони?– Чи можна досліджувати минуле без проєкції сучасних смислів?

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

📚 Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Книговидавці».

▪️Ведуча – Влада Давіденко.

▪️Гість – Роман Оксенюк, співорганізатор і куратор видавництва «Контур».

▪️Ця розмова – про сучасне українське філософське книговидання, про те, як народжуються видавничі стратегії, формуються книжкові серії та інтелектуальні середовища, а також про виклики й перспективи незалежних гуманітарних проєктів в Україні.

📚 Говоримо про:

▪️ історію створення «Контуру» та шлях від освітніх і медійних ініціатив до власного видавництва;

▪️ внутрішню структуру «Контуру», розподіл ролей і принципи роботи кураторської команди;

▪️ видавничі серії «Маяки», «Горизонти», «Концепти», «Відлуння» та логіку їхнього формування;

▪️ чому сучасна філософія стала одним із головних фокусів видавництва та як добираються автори й тексти;

▪️ нову історико-філософську серію та дискусії навколо різних форматів видання філософських текстів;

▪️ співвідношення перекладу, інтерпретації та редакторської політики у роботі з філософською літературою;

▪️ діяльність Kontur Media як простору для перекладів, авторських текстів і розвитку нових поколінь дослідників;

▪️ співпрацю з молодими перекладачами та авторами, відкриті конкурси й пошук нових голосів у філософському середовищі;

▪️ економічні виклики незалежного гуманітарного видавництва під час війни та сучасний стан українського ринку філософської літератури;

▪️ майбутнє «Контуру» та перспективи розвитку нових дослідницьких, освітніх і видавничих проєктів.

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).

📺 Відеоверсія також доступна.

🔗 Видавництво «Контур»: @kontur.media

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

До нових зустрічей у подкасті «Спільноти Sententiae».