У студії – Влада Давіденко, Стефанія Сидорова та Микола Федяй.

Розмова – про переклад есею Ольги Бурлюк «Відсіч потрійному комплексу меншовартості в академії: автоетнографія», здійснений Стефанією, і про те, як українські дослідники шукають свій голос у глобальній науці.

🔹 Про що говорили:

Про колоніальність у науці, «українську периферійність» і те, як після 2022 року змінилося сприйняття України. Але передусім – про відповідальність науковця: що, якою мовою і для кого ми говоримо.

Чи можна відкрити нову історію філософії з одного клаптика паперу? Чому українські архіви приховують сюжети, які ще тільки чекають на своїх дослідників? І чи здатна свобода дослідження змінити наше уявлення про минуле?

У новому епізоді «Podcast Sententiae.Ars-Podcast» Ілля Давіденко говорить із Мариною Ткачук – історикинею філософії, професоркою НаУКМА і дослідницею архівів XIX–XX ст.

У цьому епізоді ArS-Podcast Влада Давіденко говорить з Едуардом Андрющенком — істориком, дослідником архівів радянських спецслужб і автором бестселера «Архіви КГБ. Невигадані історії» (Vivat, 2023) – про те, як працюють архіви, чому вони змінюють наші уявлення про XX століття, і як із документів народжуються книжки.

У випуску:

▪️Шлях до архівів: від університетських тем до «занурення з головою» в Галузевий архів СБУ після законів 2009 і 2015 років.

▪️Доступ кожному: як сьогодні запитати справу дистанційно і чому українська модель відкритості архіві вигідно відрізняється від багатьох інших.

▪️Де шукати документи: СБУ, СЗР (розвідка), регіональні фонди та ідея Архіву національної пам’яті.

▪️Як обирати сюжети: не за «гучним ім’ям», а за силою історії – від абсурдних вироків до реальних шпигунів.

▪️Віктор Петров (Агент «Іванов»): що відкрили донесення — між виживанням у терорі, кар’єрою та довгими тінями на біографіях сучасників.

▪️Історик і оцінки: «прокурори», «адвокати» й відсторонені наративи – чому потрібен плюралізм підходів без маніпуляцій документами.

▪️Поради молодим дослідникам: новизна поруч; у фондах – тисячі недоторканих справ; сміливість і методичність винагороджуються.

Новий епізодом «Sententiae. Життя Спільноти» – бесіда Влади Давіденко з Юлією Найдич та Анастасією Тарасовою про Літню школу-2025 в Ужгороді: як тема «Метафізика дії» перетворилася на тиждень живого діалогу, спільних практик і міжнародного нетворкінгу.

У випуску:

• Навіщо і як народжувалася школа. Від ідеї інфраструктури трансформаційних досліджень «Третій поверх» до формату, де теорія зустрічається з дією.

• Що відрізнило Ужгород-2025 від Луцька-2024. Більша міжнародна участь, ширша географія викладачів та чіткий фреймворк «метафізики дії», що об’єднав усю програму.

• Ганна Арендт як спільний герой. Трилогія людської активності, «банальність зла» і фокус на тому, як ідея стає практикою.

• Критерії добору лекторів. Поєднання академічної якості та реальної діяльності: від теології й політичних студій до сучасних культурних практик.

• Creation part. Доповіді учасників, спільні воркшопи й зворотний зв’язок як інфраструктура зростання.

• Місто як співучасник. Знайомство з Ужгородом через духовні та культурні лінії, спів як спільна практика, увага до простору й людей.

• Нове поняття – gapability. Спроможність заповнювати прірву між теорією та практикою; дослідник як агент трансформації, а не лише спостерігач.

Новий епізод рубрики «Sententiae. Життя Спільноти» – розмова Всеволода Хоми з Іллею Давіденком про те, чим є філософія в Україні сьогодні: між університетом і публічною сферою, між минулим і майбутнім, між принципами й практикою.

У випуску:

- Філософія як «надлишок», що робить життя по-справжньому людським – і чому саме тому вона потрібна під час війни.

- Від державної до суспільної філософії: роздержавлення, нові формати взаємодії з бізнесом, медіа та громадами.

- Ідеологія: принципи vs приписи. Чим демократичні порядки відрізняються від тоталітарних – і яку роль тут відіграє мораль.

- Рефлексія 30 пострадянських років: інституційна інерція, трансформація й потреба в стратегуванні змін.

- Ролі філософа сьогодні: «доглядач дискурсу», викладач, дослідник, порадник – і учасник демократичної дискусії.

- Спільнота як мережа дії: чому зустрічі, семінари й книжкові кола – це не дозвілля, а інфраструктура громадянської участі.

Це розмова про відповідальність за свій час і голос, про культуру як інвестицію в довгу перспективу – і про те, як ми разом творимо середовище, де сенс переходить у дію.

Другим епізод розмови Всеволода Хоми та Германа Вихора в межах серії про навчальну програму «Практична філософія». Говоримо про підсумки літа, новий досвід і плани спільноти Sententiae на осінь.

У випуску:

• Чому практична філософія — не абстрактна теорія, а реальний простір для молодих дослідниць і дослідників.

• Як працюють три напрями програми: інтенсиви з іноземними лекторами, книжкові огляди та тематичні семінари.

• Чому книжковий огляд у 3–4 сторінки може стати квитком у глобальну наукову дискусію.

• Які виклики стоять перед молодими публічними інтелектуалами в Україні.

• Яким може стати дослідницький центр практичної філософії у найближчі роки.

У новому епізоді «Sententiae. Книги» разом з Вʼячеславом та Ларисою Брюховецькими говоримо про одну з найзагадковіших постатей української культури XX століття – Віктора Петрова.

Приводом для цього випуску стала книга «Віктор Петров у двобої з Левіафаном» – підсумок 15-річних досліджень в архівах Нью-Йорка, Києва та Мюнхена, а також аналізу листів, спогадів і непрямих свідчень.

У цьому випуску говоримо про:

– подвійність Петрова як мислителя і діяча спецслужб;

– його стосунки з Зеровою, Шевельовим, Косачем, Довженком;

– літературну майстерність і філософські інтенції;

– що означає «двобій з Левіафаном» і чому це досі актуально.

У новому епізоді ArS-подкасту говоримо з антропологинею та дизайнеркою Аліною Артюх – донькою Мирослава Поповича.

Як це – зростати поруч із відомим філософом? У розмові звучать рефлексії про ментальну свободу, батьківство як філософський досвід, щоденні побутові діалоги та політичні вибори. Це епізод про гідність як життєвий принцип, а також про силу непафосної, але глибокої опозиційності в тоталітарному суспільстві. А ще – про дружбу, кухню як філософський простір і книжку «Червоне століття», яка є вельми актуальним читанням для українців сьогодні.

У новому епізоді подкасту «Sententiae. Розмова про українознавство як дослідницький напрям» Ілля Давіденко спілкується з Тарасом Кононенком — доктором філософських наук, завідувачем кафедри історії філософії КНУ ім. Т. Шевченка — про українознавство як міждисциплінарне дослідницьке поле. Вони розглядають українознавство не як окрему дисципліну, а як складну інтелектуальну конструкцію, що поєднує історію, філософію, мову, культуру й соціальні науки.Особлива увага приділяється інституціалізації українознавчих студій — від діаспорних ініціатив ХХ століття (Прага, Мюнхен, Гарвард) до сучасних українських академічних осередків. Розмова також порушує важливі теми: вплив війни на самоідентифікацію, філософські засади осмислення України як ідеї, а також ризики колоніального спотворення гуманітарного знання.

У новому епізоді подкасту «Sententiae. Книги» філософ Віталій Терлецький розповідає про українське видання книги Маркуса Вілашека «Кант. Революція мислення», яку він перекав українською. Видання стало важливою подією ювілейного року Канта в Україні.

У розмові Ілля Давіденко з Віталієм Терлецьким обговорюють такі питання:

- Чому ця книга є унікальною для українського читача?

- Як есеїстична структура книги ламає уявлення про Канта як «нудного» філософа, натомість відкриває його як живого, глибоко особистісного мислителя, що говорить про свободу, відповідальність і сучасний стан світу?

- Чому починати знайомство з Кантом саме з його практичної філософії — це не помилка, а, певно, найточніший спосіб відчути його живу думку про свободу, мораль і дію?

Висловлюємо вдячність Українсько-данському молодіжному дому за надання студії для запису подкасту! Також, дякуємо ⁠@nonthense8367 ⁠ за створення музичного інтро до подкасту та аудіомонтаж.