Podcast Sententiae

Вітаємо, спільното!

Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці KCPE.

Ведучий – Всеволод Хома, директор Kyiv Centre for Practical Ethics. У розмові беруть участь дослідниці KCPE – Дарина Радченко та Катерина Скрипник.

Дарина Радченко говорить про вплив війни на демократію та ставить під питання уявлення, ніби війна неминуче веде лише до концентрації влади й авторитаризації. Спираючись на теорію державотворення Чарльза Тіллі, вона розглядає український досвід: роль громадянського суспільства, волонтерських організацій і міжнародних партнерів та можливість повоєнної демократизації.

Катерина Скрипник осмислює український військовий спротив крізь теорію суб’єкта Алена Бадью. Чи можемо ми розглядати рішення українців чинити спротив після початку повномасштабного вторгнення як момент появи нової політичної суб’єктності? І що означає «вірність Події», коли майбутнє залишається принципово невизначеним?

Це розмова про те,– як війна змінює відносини між державою та громадянами;– чи може війна не лише загрожувати демократії, а й створювати передумови для її розвитку;– що означає «торг» між державою та суспільством в умовах екзистенційної війни;– чи можна осмислити український спротив як «подію» та прояв нової суб’єктності;

Запрошуємо до дискусії: чи обов’язково війна веде до авторитаризму? Чи можемо ми говорити про український спротив як прояв нової суб’єктності?

Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі. Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за аудіо-інтро та Роману Чигиринцю – за зйомку й відеомонтаж.

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.

▪️ Гість – Володимир Приходько, український філософ, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дослідник феноменології, філософії культури, тілесності та простору.

▪️ Ця розмова – про феноменологію як філософію досвіду, доробок Моріса Мерло-Понті, тілесність і простір, сучасні трансформації феноменології та її можливості для осмислення досвіду війни.

📚 Говоримо про:

▪️ шлях від досліджень німецького ідеалізму та Фіхте до феноменології й філософії Мерло-Понті;

▪️ відмінність між філософією та історією філософії;

▪️ феноменологію не як замкнену школу, а як рух мислення і спосіб роботи людини з власним досвідом;

▪️ принцип «назад до самих речей» та повернення до життєсвіту в умовах інформаційного перевантаження;

▪️ тілесність, «тілесний розум» (embodied mind) і значення феноменології для сучасних дискусій про штучний інтелект;

▪️ прикладну феноменологію – її зв’язок з естетикою, педагогікою, філософією мистецтва, дослідженнями пам’яті та візуального досвіду;

▪️ феноменологію простору та те, як тіло, дім, місто, речі й присутність іншого формують наше перебування у світі;

▪️ війну як радикальне переструктурування людського досвіду – зміну сприйняття простору, звуку, небезпеки, іншого та власного тіла;

▪️ молоде покоління українських філософів та важливість збереження плюральності, складності й чутливості мислення навіть за умов війни.

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.

До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.

▪️ Гість – Сергій Йосипенко, український філософ, перекладач, доктор філософських наук, заступник директора Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, завідувач відділу історії філософії України.

▪️ Ця розмова – про становлення історика філософії в добу незалежності України, сучасну методологію історико-філософських досліджень, українську філософську традицію, доробок Дмитра Чижевського, історію української філософії ХХ століття та місце української інтелектуальної культури в європейському контексті.

📚 Говоримо про:

▪️ шлях пана Сергія до філософії, радянську філософську освіту та становлення нового покоління українських істориків філософії;

▪️ історію філософії як дослідження не лише текстів, а й соціальних, культурних, мовних та інституційних контекстів;

▪️ переосмислення історії української філософії після здобуття незалежності та нові підходи до її дослідження;

▪️ Дмитра Чижевського як мислителя європейського масштабу та сучасне прочитання його доробку;

▪️ поняття української філософської традиції, роль мови у формуванні філософського простору та відмінність між національною філософією і національною філософською традицією;

▪️ соціологію філософії П'єра Бурдьє, інтелектуальні поля та новий погляд на історію філософських ідей;

▪️ конкуренцію всередині академічної спільноти, символічний капітал і механізми розвитку філософського середовища;

▪️ сучасні дослідження української радянської та діаспорної філософії ХХ століття і перспективи їх інтеграції до історії української філософії.

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.

▪️ Гостя – Тетяна Гардашук, докторка філософських наук, старша наукова співробітниця, завідувачка відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, дослідниця філософії науки, екологічної етики та біоетики.

▪️ Ця розмова – про шлях української філософії від радянської доби до сьогодення, екологічні наслідки війни, Чорнобиль, екоцид, відповідальність науки та виклики, які постають перед людством у XXI столітті.

📚 Говоримо про:

▪️ шлях від біології до філософії та становлення української філософської спільноти;

▪️ розвиток української філософії після відновлення незалежності та нові міждисциплінарні напрями досліджень;

▪️ кліматичні зміни, екологічну кризу й роль науки, політики та суспільства у її подоланні;

▪️ екологічні наслідки повномасштабної війни, поняття екоциду та сучасні ядерні загрози;

▪️ Чорнобильську катастрофу, окупацію Чорнобильської зони й Запорізької АЕС та проблему ядерного тероризму;

▪️ біоетику, штучний інтелект, академічну доброчесність і відповідальність науковців;

▪️ громадянську науку, міждисциплінарність і поради молодим дослідникам.

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.

До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота».

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.

▪️ Гостя – Марина Ткачук, докторка філософських наук, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідниця історії української філософії та української інтелектуальної традиції.

▪️ Ця розмова – про становлення історії української філософії як окремої дослідницької галузі, архівні дослідження, формування сучасного історико-філософського канону, деколонізацію гуманітарного знання та роль першоджерел у філософських студіях.

📚 Говоримо про:

▪️ навчання на філософському факультеті в пізньорадянський період та вплив ідеології на філософську освіту;▪️ ролі Юрія Кушакова, Вілена Горського та про значення постаті Олексія Гілярова у професійному становленні Марини Ткачук;▪️ архівні дослідження, рукописну спадщину Памфіла Юркевича та культуру роботи з першоджерелами;▪️ становлення Києво-Могилянської академії як осередку сучасної філософської освіти;▪️ перегляд історико-філософського канону України та переосмислення української інтелектуальної традиції;▪️ академічну доброчесність, необхідність нових перекладів і видань українських філософських текстів;▪️ деколонізацію історії української філософії та виклики, що стоять перед сучасними дослідниками.

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту. 

До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

📚 Вітаємо, спільното!

Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae», присвячений виходу українського перекладу книги Майкла Сендела «Справедливість. Як чинити правильно», що нещодавно побачила світ у видавництві «Контур».

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.

▪️ Гості:— Віталій Залозецький – перекладач книги, дослідник Київського центру практичної етики;— Юлія Корнелюк – наукова редакторка видання, дослідниця Київського центру практичної етики та Archivum Sententiarum.

📖 Ця розмова – про сучасну політичну філософію, українську перекладацьку традицію та виклики роботи з одним із найвідоміших філософських бестселерів ХХІ століття.

📚 Говоримо про:

▪️ історію появи українського перекладу книги Майкла Сендела;

▪️ співпрацю з видавництвом «Контур» та перспективи нових перекладів аналітичної політичної філософії;

▪️ Джона Ролза, комунітаризм, лібералізм і місце Сендела в сучасних політичних дебатах;

▪️ перекладацькі виклики, створення філософського глосарію та пошук українських термінологічних відповідників;

▪️ проблему розвитку української філософської мови та перекладу аналітичної традиції;

▪️ роль університетських і дослідницьких середовищ у формуванні нового покоління українських філософів і перекладачів.

💬 Запрошуємо до розмови:

— Чому Майкла Сендела так довго не перекладали українською?

— Як створюється українська мова сучасної політичної філософії?

— Яких перекладів сьогодні найбільше потребує українська гуманітаристика?

🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту, а також Роману - за зйомку і монтаж відео.

Вітаємо, спільното!

Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці “Молоді науковці”.

Ведуча – Влада Давіденко, редакторка та дослідниця «Спільноти Sententiae». У розмові бере участь Юлія Вацик – дослідниця, яка нещодавно успішно захистила дисертацію на тему «Переживання смертності в культурі: контекст російсько-української війни» та здобула ступінь докторки філософії в Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України.

🔹 Юлія Вацик розповідає про свій шлях до академічної філософії, дослідження смертності, колективної пам’яті та меморіалізації, а також про те, як гуманітаристика допомагає осмислювати досвід війни, втрати та суспільних трансформацій.

🔹 Окрему увагу приділено сучасним дослідженням війни та пам’яті в Україні, особливостям роботи українських гуманітаріїв у порівнянні із західними колегами, досвіду стажувань у Японії та Канаді, а також викликам, із якими сьогодні стикається молоде покоління науковців.

Це розмова про те,

▪️ чому український досвід війни є важливим джерелом знання для сучасних War Studies, Trauma Studies та Memory Studies;

▪️ як досліджуються переживання смертності, колективна пам’ять і меморіальні практики в умовах повномасштабної війни;

▪️ чим відрізняються українська та західна академічні традиції, які можливості відкривають міжнародні стажування та як українська гуманітаристика інтегрується у світовий дослідницький простір;

▪️ як працюють сучасні якісні методи дослідження, культурна антропологія та дослідження людського досвіду;

▪️ чи може науковець бути політично нейтральним, як академічне середовище реагує на суспільні виклики та що таке епістемічна несправедливість;

▪️ які проблеми сьогодні переживає українська академія, як змінюється покоління молодих дослідників та яку роль у науці вже зараз відіграє штучний інтелект;

▪️ як знайти власну дослідницьку тему, не втратити мотивацію та продовжувати займатися наукою навіть у часи невизначеності та війни.

🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.

Вітаємо, спільното!

Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці KCPE.

Ведучий – Всеволод Хома, керівник Kyiv Centre for Practical Ethics. У розмові беруть участь дослідники KCPE – Наталія Криницька та Денис Шапран.

🔹 Наталія Криницька розповідає про прощення та непрощення у контексті перехідного правосуддя. У центрі уваги – питання про те, чи можливе прощення після масових злочинів, якими є його межі та умови, а також як співвідносяться моральний акт прощення і юридичні механізми відповідальності. Спираючись на ідеї Ганни Арендт та Володимира Янкелевича, дослідниця розмірковує про пам’ять, справедливість, відповідальність і український досвід війни.

🔹 Денис Шапран говорить про освітню інтеграцію внутрішньо переміщених осіб та пропонує філософський погляд на цю проблему крізь призму акторно-мережевої теорії. Йдеться про те, як осмислювати досвід ВПО, які інституції, практики та соціальні взаємодії формують процес інтеграції, а також чому філософія може запропонувати важливі інструменти для розуміння освітніх викликів воєнного часу.

Це розмова про те,

▪️ чи можливе прощення після воєнних злочинів і злочинів проти людяності; про співвідношення між правосуддям, пам’яттю та моральною відповідальністю; про те, чому політичне прощення не тотожне особистому акту прощення;

▪️ як українському суспільству осмислювати досвід війни та майбутні процеси перехідного правосуддя; про межі колективної відповідальності, значення історичної пам’яті та виклики побудови справедливого миру;

▪️ що означає освітня інтеграція внутрішньо переміщених осіб; як досліджувати складний досвід людей, які були змушені змінити місце проживання або здобувати українську освіту в умовах окупації; і чому сучасна українська філософія має більше уваги приділяти питанням освіти та інтеграції.

💬 Запрошуємо до дискусії в коментарях:

– Чи можливе прощення після масових воєнних злочинів?– Якою має бути роль пам’яті та відповідальності у майбутньому відновленні України?– Які освітні та соціальні виклики сьогодні є найважливішими для інтеграції внутрішньо переміщених осіб?

🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту«Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae.

▪️Ведуча – Влада Давіденко.
▪️Гість – Євген Бистрицький, український філософ, доктор філософських наук,завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАНУкраїни, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».

▪️Ця розмова – про українську філософію після 1991 року,про пошук власної інтелектуальної позиції, про екзистенційну війну, колективнуідентичність, традицію, переклади, університетське середовище та місце філософау сучасному українському суспільстві.

📚 Говоримо про:

▪️ трансформацію української філософської культури післярозпаду СРСР;
▪️ кризу марксистської парадигми та відкриття українського інтелектуальногопростору до західної філософії;
▪️ чому українська філософія досі значною мірою залишається«перекладоцентричною»;
▪️ проблему філософської суб’єктності та пошук українського голосу у світовійфілософії;
▪️ Гайдеґерове поняття вкоріненості та філософію як спосіб переживання власноїналежності до світу;
▪️ екзистенціальну істину, колективну ідентичність та феномен постправди;
▪️ виклики універсальної етики в умовах повномасштабної війни;
▪️ комунітаризм, поняття спільноти та філософію відповідальності;
▪️ роль філософських шкіл, вчителів і традиції у формуванні мислителя;
▪️ сучасний стан української філософської спільноти та можливість їїінтелектуальної суб’єктності.

💬 Запрошуємо до розмови в коментарях:

– Чи можлива сьогодні українська філософія яксамостійний голос, а не лише як інтерпретація західної традиції?
– Що, на вашу думку, означає «вкоріненість» філософа у власну культуру таісторичну ситуацію?

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першомукоментарі).
📺Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро дляподкасту. Окрема подяка Надійці – за зйомку та відеомонтаж.

До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота».

📚 Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Історія української філософії».

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ В’ячеслав Артюх, кандидат філософських наук, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, дослідник історії української філософії, інтелектуальної історії, історичної пам’яті та української ідентичності.

▪️ Ця розмова – про те, як формується історія української філософії, чи існує тяглість української інтелектуальної традиції та якими є межі історико-філософської реконструкції.

📚 Говоримо про:

▪️ інтелектуальний шлях В’ячеслава Артюха та його дослідницькі зацікавлення;▪️ феномен історичного міфу та його роль у формуванні національної свідомості;▪️ Пантелеймона Куліша, Михайла Грушевського, Дмитра Донцова, Клима Ганкевича, Володимира Юринця, Віктора Петрова та інших постатей української інтелектуальної історії;▪️ становлення історії української філософії та конструювання українського філософського процесу;▪️ проблему тяглості й перерваності української інтелектуальної традиції;▪️ національні пантеони мислителів і механізми їхнього формування;▪️ анахронізми в історико-філософських дослідженнях та межі інтерпретації минулого;▪️ дискусії навколо деколонізаційної оптики в сучасній гуманітаристиці.

Запрошуємо до розмови:

– Чи існує безперервна традиція української філософії?– Як формуються інтелектуальні пантеони?– Чи можна досліджувати минуле без проєкції сучасних смислів?

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.