Podcast Sententiae

📚 Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Книговидавці».

▪️Ведуча – Влада Давіденко.

▪️Гість – Роман Оксенюк, співорганізатор і куратор видавництва «Контур».

▪️Ця розмова – про сучасне українське філософське книговидання, про те, як народжуються видавничі стратегії, формуються книжкові серії та інтелектуальні середовища, а також про виклики й перспективи незалежних гуманітарних проєктів в Україні.

📚 Говоримо про:

▪️ історію створення «Контуру» та шлях від освітніх і медійних ініціатив до власного видавництва;

▪️ внутрішню структуру «Контуру», розподіл ролей і принципи роботи кураторської команди;

▪️ видавничі серії «Маяки», «Горизонти», «Концепти», «Відлуння» та логіку їхнього формування;

▪️ чому сучасна філософія стала одним із головних фокусів видавництва та як добираються автори й тексти;

▪️ нову історико-філософську серію та дискусії навколо різних форматів видання філософських текстів;

▪️ співвідношення перекладу, інтерпретації та редакторської політики у роботі з філософською літературою;

▪️ діяльність Kontur Media як простору для перекладів, авторських текстів і розвитку нових поколінь дослідників;

▪️ співпрацю з молодими перекладачами та авторами, відкриті конкурси й пошук нових голосів у філософському середовищі;

▪️ економічні виклики незалежного гуманітарного видавництва під час війни та сучасний стан українського ринку філософської літератури;

▪️ майбутнє «Контуру» та перспективи розвитку нових дослідницьких, освітніх і видавничих проєктів.

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).

📺 Відеоверсія також доступна.

🔗 Видавництво «Контур»: @kontur.media

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

До нових зустрічей у подкасті «Спільноти Sententiae».

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гість – Микола Симчич, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії НАН України, дослідник філософських курсів Києво-Могилянської академії XVII–XVIII століть.

▪️ Ця розмова – про дослідження могилянської спадщини, латиномовні рукописи, радянські міфи про українську філософію та перспективи нового покоління істориків філософії.

📚 Говоримо про:

▪️ як формувалися дослідження Києво-Могилянської академії в Інституті філософії;

▪️ вплив радянської цензури та репресій на історико-філософську науку;

▪️ чому в могилянських текстах часто шукали те, чого там насправді немає;

▪️ місце ранньомодерної схоластики в українській та європейській інтелектуальній історії;

▪️ цифровізацію рукописів, переклади латиномовних джерел і можливості штучного інтелекту;

▪️ підготовку молодих дослідників та майбутнє історії української філософії.

💬 Запрошуємо до розмови в коментарях:

– Чи достатньо ми знаємо про філософську спадщину Києво-Могилянської академії?

– Які тексти української інтелектуальної традиції, на вашу думку, потребують нового прочитання сьогодні?

🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).

📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.

До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

Вітаємо, спільното!

Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці KCPE.

🔹Ведучий – Всеволод Хома, керівник Kyiv Centre for Practical Ethics. У розмові беруть участь дослідники KCPE – Юлія Корнелюк та Віталій Залозецький.

🔹 Юлія Корнелюк говорить про постколоніалізм, деколонізацію та український досвід колоніальності – про те, чому український випадок не цілком вписується у «класичні» постколоніальні моделі, як працює деколонізація мови, культури та історичної пам’яті, а також чому частина міжнародних антиколоніальних рухів виявилася неготовою до осмислення російсько-української війни.

🔹 Віталій Залозецький розповідає про моральні та політичні підстави військового обов’язку, поняття політичного зобов’язання, громадянської відповідальності та справедливості у сучасній політичній філософії. Окрему увагу приділено Джону Ролзу, методу «осмисленої рівноваги» та ролі аналітичної політичної філософії у розумінні суспільних проблем.

Це розмова про те,

▪️ як сучасна філософія намагається осмислити український досвід війни, колоніального минулого та міжнародної солідарності; про відмінності між постколоніалізмом, деколоніалізмом та антиімперіалізмом — і про те, чому ці поняття так часто змішуються в українському публічному просторі;

▪️ як говорити про історичну травму, не зводячи український досвід до ролі «жертви»; про деколонізацію як переосмислення культурних і політичних структур, а не лише символічних практик;

▪️чому українському інтелектуальному середовищу досі бракує системної політичної філософії; і про те, чи можлива сьогодні переконлива моральна аргументація військового обов’язку в умовах війни та демократичного суспільства.

💬 Запрошуємо до дискусії в коментарях:– Чи достатньо український досвід осмислюється через постколоніальну оптику?– Чи можлива сьогодні переконлива моральна аргументація військового обов’язку?– Яких політико-філософських дискусій, на вашу думку, бракує українському суспільству?

🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

🎧 Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.

Шановне товариство, новий випуск проєкту«Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae.

▪️ Ведуча – Влада Давіденко.
▪️ Гість – Сергій Пролеєв, український філософ, доктор філософських наук,професор, завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інститутуфілософії НАН України імені Григорія Сковороди, професор кафедри теоретичної тапрактичної філософії Київського національного університету імені ТарасаШевченка.

▪️ Ця розмова – про сучасний стан українськоїфілософії, кризу та перспективи академічної спільноти, місце філософії усуспільстві під час війни, філософський праксис, молоде покоління українськихфілософів та виклики XXI століття.

📚 Говоримопро:

▪️ філософію як досвід критичної рефлексії та«підважування» усталених світоглядів;
▪️ роль філософа у часи повномасштабної війни та соціальних криз;
▪️ проблеми українського суспільства після 1991 року, питання свободи,власності та громадянської автономії;
▪️ постправду, інформаційний шум і формування критичного мислення;
▪️ кризу сучасної академічної філософії та «університетське гетто»;
▪️ філософський праксис як спосіб безпосередньої роботи філософії з людськимипроблемами;
▪️ сучасну філософську молодь, її потенціал, виклики та потребу інтелектуальноїсміливості;
▪️ нові форми присутності філософії у культурі та суспільстві;
▪️ український досвід війни, волонтерства та прямої демократії як можливийвнесок у світову філософію;
▪️ кризу виробничої цивілізації, штучний інтелект, віртуальну реальність іантропологічні виклики XXI століття.

💬 Запрошуємодо розмови в коментарях:

– Чи може сучасна українська філософія вийтиза межі академічного середовища та стати реальною суспільною практикою?
– Що, на вашу думку, український досвід сьогодні може дати світовій філософії?
– Чи справді філософія здатна допомогти людині орієнтуватися у світіпостправди, інформаційного перевантаження та технологічних трансформацій?

🎧 Слухайтеепізод (посилання – у першому коментарі).
📺 Відеоверсія також доступна.

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створенняаудіо-інтро для подкасту. Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.

До нових зустрічей у проєкті «ФілософськаСпільнота».

Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці«Культурні проєкти».

▪️Ведуча – Влада Давіденко.
▪️Гість – Костянтин Шрубенко, засновник «Філософського слему» та Київського гуртка політичних студій ім. Леоніда Паська.

▪️Ця розмова – про філософію, яка виходить із аудиторій у живий простір. Про те, чому молодим філософам часто бракує місця для голосу, як академічне середовище може ставати закритим, і як із дружби, цікавості та впертостінароджуються нові інтелектуальні спільноти.

📚Говоримо про:
▪️ як виник «Філософський слем» і чому його почали робити «для себе»;
▪️ чому молодим лекторам потрібні публічні майданчики, а не лише статті йконференції;
▪️ як поєднувати відомих спікерів і нові філософські голоси;
▪️ чому філософія може бути не лише академічною дисципліною, а й подією, гроюта формою дружби;
▪️ що не так із закритістю університетських середовищ;
▪️ як із «Філософського слему» виріс політичний гурток для підлітків.

💬Запрошуємо до розмови:
– Чи потрібна філософії публічність?
– Де сьогодні має звучати голос молодих мислителів?

🎧Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).
📺Відеоверсія також доступна.

🔗«Філософський слем»:
Instagram: https://www.instagram.com/philoslams/

Telegram: https://www.facebook.com/philoslams/

🔗Київський гурток політичних студій ім. Леоніда Паська:
Instagram: https://www.facebook.com/kyivpoliticalstudiescircle

Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

Окрема подяка Надійці – за зйомку та відеомонтаж.

Вітаємо, спільното!

· Пропонуємо до вашої уваги новий випуск рубрики «Практична філософія».

· Ведучий – Всеволод Хома, спілкується  з дослідниками Kyiv Centre for Practical Ethics: Єлизаветою Смирновою та Антоном Захаровим.

🔹 Антон Захаров розповідає про своє дослідження феномену електоральної пам’яті в українській політичній культурі – і про те, як історична політика впливає на наші уявлення, очікування та вибір.

🔹 Єлизавета Смирнова презентує своє бачення метамодернізму як способу осмислення сучасного українського досвіду – досвіду, що поєднує суперечності, перемикання станів і потребу у нових сенсах.

· Це розмова про те, як формується наш вибір – у конкретному досвіді пам’яті, впливів обставин і пережитих подій. Про електоральну пам’ять як простір, де перетинаються особисті спогади, колективні наративи й політичні стратегії; про те, як історична політика працює з цими спогадами – через риторику, медіа, культурні продукти. Водночас це розмова про сучасний український досвід як метамодерний стан: постійне «перемикання» між тривогою і нормальністю, втратою і надією, деконструкцією і потребою знову створювати смисли. І про те, як філософія дозволяє не просто зафіксувати цю напругу, а навчитися її усвідомлювати й відповідально проживати.

· Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.Окрема подяка Надійці – за зйомку та відеомонтаж.

• Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae».
• Ведуча – Влада Давіденко.
• Гість – Стефан Заремба, студент Страсбурзького університету, який ранішенавчався також у Львівському національному університеті імені Івана Франка таКарловому університеті.

• Ця розмова – про досвід українського студента у західній академії, про відмінності між українською та французькою філософською освітою, про академічну мову, інституційні традиції та місце української філософії в європейськомуінтелектуальному просторі.

📚Говоримо про:
▪️ Освітній шлях Стефана Заремби: від Львова до Праги і Страсбурга.
▪️ Відмінність між історично орієнтованою українською філософською освітою тапроблемно орієнтованим підходом французької академії.
▪️ Особливості навчального процесу у Франції: структуру курсів, роль викладача,форми іспитів, методологію письмових робіт та вимоги до студентів.
▪️ Те, як працює французька академічна культура тексту: коментування,пояснення, робота з фрагментами, виданнями та бібліотеками.
▪️ Відмінності між українською та французькою філософськими мовами і труднощіперекладу ключових термінів.
▪️ Академічну свободу, межі критики автора та специфіку студентськогосередовища у Франції.
▪️ Канон філософських текстів у Франції та Україні: спільне, відмінне інесподівані акценти.
▪️ Французькі прочитання Геґеля, рецепцію Кожева та різні підходи доінтерпретації класичної філософії.
▪️ Те, що українська філософська традиція є давньою, самобутньою й вагомою длясхідноєвропейського інтелектуального простору.
▪️ Чому українська філософія заслуговує на більшу присутність у європейськомуакадемічному контексті — і що залежить тут від самих українських дослідників тастудентів.

💬Запрошуємо до розмови в коментарях:
– Що, на вашу думку, найбільше відрізняє українську філософську освіту відзахідної?
– Чи достатньо, на ваш погляд, представлена українська філософська традиція вєвропейському академічному просторі?

🎧Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).
📺Відеоверсія також доступна.

• До нових зустрічей у подкасті «Спільноти Sententiae».

🎙️Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Культурні проєкти».
• Ведуча – Влада Давіденко.
• Гостя – Дарія Бадійор, співзасновниця та головна редакторка Re/Visions –щомісячного двомовного журналу про ідеї та культуру, що твориться в Україні та Європі й долучається до глобальних інтелектуальних розмов.

• Ця розмова – про медіа як простір повільного мислення. Про те, як у часи війни змінюється мова, якою ми описуємо реальність, і чому важливо створювати платформи, що дозволяють не лише реагувати, а й осмислювати.📚• Говоримо про:
▪️ Виникнення Re/Visions у 2022–2023 роках як відповідь на потребу фіксувати розмови про зміну словника війни – у текстах, а не лише в ефемерному медіапотоці.
▪️ Ідею «повільного медіа»: чому важливо виходити за межі новинного циклу і створювати простір для тривалого мислення та інтелектуальної паузи.
▪️ Формат журналу на перетині академічного письма й культурної журналістики:есеї, інтерв’ю, рецензії, що поєднують експертність і читабельність.
▪️ Двомовність як спосіб побудови мостів між українським і міжнародним інтелектуальними контекстами.
▪️ Кураторську логіку випусків: як обираються теми (горе, суверенність, вода,майбутнє) і як через них пропонуються нові способи думання.
▪️ Роботу з авторами – від академічних дослідників до журналістів і митців – та прагнення відкривати нові голоси поза канонічними іменами.
▪️ Візуальну складову журналу: співпрацю з ілюстраторами як практику співтворення сенсів.
▪️ Публічні події як продовження розмови: лекції, дискусії, зустрічі, щорозширюють теми випусків у живому діалозі.
▪️ Фінансування незалежного культурного медіа: гранти, інституційні партнерства і виклики сталості гуманітарних проєктів.
▪️ Уявлення про майбутнє Re/Visions як мережі розмов, співпраці та інтелектуальних спільнот в Україні та поза її межами.

💬Запрошуємо до розмови в коментарях:
– Чи відчуваєте ви потребу в «повільному медіа» сьогодні?
– Які тексти або розмови останнім часом допомогли вам краще осмислитиреальність?

🎧• Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).
📺Відеоверсія також доступна.

🔗• Re/Visions:
Website: https://revisionsjournal.com/
Facebook: https://www.facebook.com/ReVisionsIdeasJournal

• Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення музичного аудіоінтро.

До нових зустрічей у подкасті «Спільноти Sententiae».

• Новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Практична філософія».

• У студії Всеволод Хома, Герман Вихор та Дмитро Шишковський, дослідники з Kyiv Center for Practical Ethics.

• У цьому випуску Всеволод розповідає про KCPE і навіщо він був створений, а Дмитро та Герман діляться тим, що вони планують досліджувати у 2026 році. У фокусі цього випуску – аналіз актуальних українських проблем крізь призму метаетики та теорії імплікатур.

• Говоримо про:
• Kyiv Center for Practical Ethics — новий дослідницький центр, який підтримують меценати Sententiae.
• Практичну філософію як спосіб осмислення актуальних проблем України – не лише в академічному, а й у суспільному вимірі.
• Дослідницькі плани KCPE на 2026 рік: десять досліджень про актуальні проблеми України
• Дослідження Дмитра Шишковського про картонкові протести: як протест може бути осмислений через філософію мови, теорію мовленнєвих актів та імплікатури.
• Протест не лише як політичну подію, а як на форму суспільної комунікації, що містить приховані значення, запити й очікування.

• Дослідження Германа Вихора у сфері метаетики: моральну мову, thick ethical terms та спробу осмислити смерть як виклик для сучасної моральної філософії.
• Те, як повномасштабна війна змінює моральну проблематику й змушує по-новому ставити питання про добро, гідність, жорстокість, надію і сподівання.
• Можливість поєднувати різні філософські підходи, щоб по-новому осмислювати український досвід.

• Запрошуємо до розмови в коментарях:
• Які актуальні проблеми України, на вашу думку, сьогодні найбільше потребують саме філософського осмислення?
• Чи може практична філософія допомогти краще зрозуміти події, які ми звикли сприймати лише політично або емоційно?

• Запис було здійснено у студії Ukrainian-Danish Youth House, за що ми їм щиро вдячні. Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіоінтро. Окрема подяка Надійці «Своїми очима» за зйомку та монтаж відео.

Новий випуск ArS-подкасту в межах Podcast Sententiae. Ведучий – Ілля Давіденко. Гість – Олексій Панич, український філософ, перекладач і літературознавець.

🎙Говоримо про переклад не лише текстів, а й філософських традицій:

• чому переклад без уваги до традиції приречений бути неповним;
• поліглосію українського філософування;
• множинність філософських традицій в Україні;
• «мікро-мультиверсум» як можливу нову норму інтелектуального життя.

💬 Долучайтеся до обговорення в коментарях:

• Чи існує українська філософська традиція – чи радше множина традицій?

• Дякуємо Ukrainian-Danish Youth House за простір для запису, NONTHENSE – за аудіоінтро, Володимиру Давіденку – за зйомку та монтаж.